Експертиза якості товарів

Експертиза якості — це оцінка якісних характеристик товару експертами для визначення відповідності вимогам нормативної документації.

Метою експертизи якості є визначення якості товарів у то­варній партії під час здачі-приймання або після довготривалого

134

зберігання або виявлення прихованих технологічних дефектів при зберіганні, після закінчення визначених строків висування претензій постачальнику. Крім цього, експертиза за якістю засто­совується під час оцінки якості зразків нових товарів перед тим, як їх запускають у серійне виробництво. Для харчових продуктів або кулінарних виробів цей вид експертизи тільки за органолеп­тичними показниками якості називається дегустацією.

Експертиза якості залежно від призначення поділяється на такі різновиди: приймальна експертиза за якістю, експертиза за комплектністю, експертиза нових товарів, дегустація харчових про­ дуктів та експертиза за договорами.

Приймальна експертиза за якістю — це експертна оцінка якості товарів для підтвердження достовірності результатів під час приймання.

Підставами для призначення такої експертизи є:

• виникнення протиріч між постачальником і одержувачем за результатами приймального контролю, проведеного одержува­чем у відсутність постачальника, та неможливість його прибуття на повторне приймання;

• заздалегідь передбачувана або виявлена під час надходження невідповідність фактичної якості товару зазначеній у документах;

 

• виявлене пошкодження упаковки (поломка, деформація, роздавлювання, биття тощо);

• наявність значних якісних втрат під час транспортування або зберігання.

Правова база приймальної експертизи продукції та товарів вітчизняного виробництва представлена вимогами, правилами, стандартами, технічними умовами, зразками-еталонами; умова­ми угод, договорів; Інструкцією про порядок приймання про­дукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання; Інструкцією про порядок проведення експертиз торгово-промисловими палатами України. При проведенні екс­пертизи продукції і товарів іноземного виробництва використо­вують додатково, крім перерахованих документів, технічні умо­ви, умови контракту.

Перевірці за якістю і комплектністю піддається вся партія то­вару, але згідно з вимогами нормативної документації вона може здійснюватися вибірково.

Для забезпечення збереження якості товарів при постачанні відповідними документами передбачено створення оптимальних

135

А.П. Батутіна, LB. Ємченко

Експертиза товарів

 

За умовами "фак", в цьому випадку укладання контрактів на постачання відбувається за умови, що товар повинен мати "доб­ру середню якість", метод застосовується переважно в торгівлі продовольчими товарами, в тому числі зерновими.

Здійснюється за середнім результатом, одержаним з оцінок якості товару, який надійшов у визначений період часу. Розраху­нок проводиться за середнім результатом, отриманим з оцінок окремих партій товару, тобто за формулою:

де К^ — середня якість всіх партій, які надійшли за визначе­ний час;

Kj — якість товару в першій партії;

К₂ — якість товару в другій партії;

К₃ — якість товару в третій партії;

К„ — якість товару в останній партії;

п — число одержаних партій.

Розрахунок використовується, якщо в кожній партії кількість товару була однакова.

Якщо кількість товару в партіях була неоднакова, середній зважений показник якості визначається за формулою:

де, ntj — кількість товару в першій партії;

т₃ — кількість товару в другій партії;

т₃ — кількість товару в третій партії;

т„ — кількість товару в останній партії.

Цей спосіб застосовується рідко. Частіше в контракті обумов­люється співвідношення кожного товарного сорту — вищого, до­брого, звичайного.

Продаж за умовами "такий, як є" або "такий, який буде" ("тель-кель"). В такому випадку покупець приймає товар будь-якої якості, аби він відповідав своєму найменуванню, на таких умовах відбувається продаж цитрусових, цукрової тростини до збирання врожаю.

138

Продаж товару за умовами "огляну mo -схвалено". Вважається, що угода відбулася після того, як покупець оглянув товар і згодив­ся його прийняти. Таким чином відбувається продаж з аукціону. Претензії щодо якості після цього продавцем не приймаються.

В деяких випадках для визначення якості використовують декілька способів: наприклад, за технічними умовами і за зразком або за технічними умовами і за виходом готового продукту тощо.

Залежно від призначення і об' єкта угоди розрізняють наступні види експертизи якості: експертиза контрактів стосовно вимог до якості товарів, процедур і методів її підтвердження; експертиза якості зразків товарів перед укладанням контрактів або перед по­стачанням; інспекція кількості і якості товарів перед відвантажу­ванням; приймальна експертиза партій товару за кількістю і якістю.

Експертиза контрактів. Стосовно вимог до якості товарів проводиться частіше за все на етапі підготовки контрактів, дого­ворів.

Експерт отримує перед експертизою проект контракту або його узгоджений текст, проводить аналіз окремих розділів і по­ложень, які регламентують рівень якості і вимоги до якості, про­цедури і методи визначення якості, в остаточному варіанті кон­тракту (угоди) контролює вищеназвані розділи.

Експертиза контрактів (угод), які укладаються з імпорту і ек­спорту товарів, здійснюється з метою забезпечення відповідного рівня якості товарів вимогам чинної в країні нормативної доку­ментації, а також для визначення процедур і методів підтверд­ження відповідності якості чинним законодавчим актам України.

Обумовленість відповідного рівня якості в контракті є га­рантією її стабільності. При проведенні експертизи експерт пови­нен визначити і обумовити вимоги до товару; законодавчі, нор­мативні акти; документи, що гарантують його безпеку; які прий­маються як обов'язкові для товарів. Експертом також обумовлю­ються необов'язкові рекомендовані стандарти і вимоги, які вра­ховуються при виробництві і використанні продукції. Результати експертизи оформляються у вигляді висновку експерта.

Експертиза зразків товарів перед укладанням контрактів або перед постачанням здійснюється з метою перевірки відповідності властивостей товару умовам контракту (угоди) з перевіркою по­казників, обумовлених ними. Результати перевірки можуть бути використані при оформленні сертифікатів відповідності, гігієніч­них висновків тощо.

139

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

Експертиза проводиться за наступною схемою:

□ визначення нормативної документації, вимогам якої по­
винні відповідати продукція, товар;

а вибір номенклатури показників, які досліджуються в про­цесі експертизи;

а визначення акредитованої дослідної лабораторії, для прове­дення експертних досліджень;

а підготовка заявки на дослідження;

а відбирання зразків на дослідження, оформлення акта відбо­ру зразків;

□ проведення досліджень відібраних зразків і аналіз отрима­
них результатів;

а оформлення акта.

Нормативна документація, яка використовується під час екс­пертизи, визначається при підготовці контракту, так само, як но­менклатура досліджуваних показників.

Номенклатура показників, що визначаються для досліджен­ня, узгоджується постачальником і покупцем.

З метою підтвердження відповідності кількості і якості то­варів, що відвантажуються, а також для попередження виникнен­ня непорозумінь під час одержання товару за замовленням поста­чальника після транспортування проводиться передвідвантажу-вальна інспекція партій товару за кількістю і якістю. Основними підставами для такої інспекції можна назвати такі:

• недобросовісні дії учасників зовнішньої торгівлі, партнерів, які отримують незаконні прибутки і прагнуть їх приховати;

• прагнення підвищити надійність зовнішньоторговельних операцій шляхом повного і точного виконання експортером кон­трольних зобов'язань з метою захисту інтересів експортерів;

• захист вітчизняного ринку від неякісних і небезпечних то­варів;

• попередження реалізації на зовнішньому ринку неякісних, фальсифікованих або небезпечних товарів, які знижують пре­стиж держави, а також товарів, заборонених до реалізації.

Під час інспекції згідно з інструкцією перевіряється із застосу­ванням суцільного або вибіркового контролю відповідність то­вару вимогам контракту (угоди), товаросупровідним докумен­там за кількістю і якістю. Завдання інспекції може бути обмеже­но або розширено залежно від потреб замовника, наприклад, за­мовлення може вимагати перевірки кількості товару, його упаку-140

вання, маркування, стану транспортних засобів, правильності розміщення і закріплення товару в транспортному засобі, забез­печення відповідних умов зберігання товару.

Для проведення інспекції замовник залежно від мети пред­ставляє наступні документи:

• контракт на постачання товару;

• паспорт виробу, технічні умови;

• специфікацію;

• товаротранспортні накладні;

• рахунок-фактуру;

• пакувальні листи;

• сертифікат відповідності, протоколи досліджень, що підт­верджують якість;

• митну декларацію.

Експерт ознайомлюється з документами, звіряє реквізити, інші дані, позначає "Пред'явлено експерту", аналізує і робить висновок про достовірність документів.

Експерт проводить поверхневий огляд партії, перевіряючи стан тари, правильність упакування, укладання товару в тару, наявність пакувальних матеріалів, правильність маркування, наявність попе­реджуючих знаків, написів на тарі. Крім того, він контролює поря­док розміщення товару в транспортному засобі, створення відповідних умов розміщення і закріплення, зберігання, наявність засобів, що регулюють температуру, відносну вологість повітря.

Інспекція проводиться за правилами, встановленими "Інст­рукцією про порядок проведення товарознавчої експертизи то­варів (продукції) експертами торгово-промислових палат Ук­раїни", в передбачені терміни, за результатами інспекції скла­дається акт експертизи (Додатки 4-6).

За подібною схемою здійснюється приймальна експертиза партії товарів, які отримує покупець, за кількістю і якістю, а та­кож за станом упакування і маркування.

Інспекція, експертиза якості, комплектності проводиться з су­ворим дотриманням правил,'визначених нормативною докумен­тацією, технічними вимогами основних і особливих умов поста­чання, іншими документами, обов'язковими для постачальника і покупця; визначає наявність супровідних документів, які засвідчують якість і безпеку товарів. За відсутності деяких доку­ментів проведення експертизи не призупиняється, в акті експер­тизи обов'язково фіксують їх відсутність.

141

А.П. Батутіна, LB. Ємченко

Експертиза товарів

 

Основні етапи проведення експертизи ТПП України наведені на рис. 3.3.

Перевірка якості повинна проводитись методом суцільного контролю, але частіше за все використовується вибірковий метод з поширенням результатів перевірки якості зразків товару, які відібрано, на всю партію, якщо це передбачено умовами норма­тивної документації — стандартами, технічними умовами тощо.

Норми вибіркового контролю визначені для однорідної партії, яку розглядають як кількість товару одного найменуван­ня, одного сорту (товарного, помологічного), виготовленого в одну зміну, упакованого в однакову за місткістю і матеріалом та­ру. Якщо партія неоднорідна, проводиться її групування за прин­ципом однорідності.

При проведенні контролю якості вибірковим методом і виз­наченні невідповідності якості товарів необхідно відмітити реквізити документів, якими керувалися для проведення контро­лю з встановленням кількості відібраних місць, маси, техніки відбирання зразків, однорідності тари за видами, місткістю, ма­теріалами. В результатах перевірки фіксуються наявність нестан­дартної тари, зниження сортності товару.

Рис. 3.3. Основні етапи проведення експертизи ТПП України.

142

Якщо під час надходження виявлено неоднорідність товарної партії, що має товари різної градації якості (стандартні, нестан­дартні, брак, відходи, 1-го чи інших сортів тощо), то в процесі ек­спертизи експерт повинен виявити відсотковий вміст кожної фракції. Наприклад, при експертизі свіжих фруктів, овочів визна­чається вміст стандартної, нестандартної продукції, браку, відходів і розподіл за сортами — вищий, перший тощо.

Розміри відібраних зразків повинні відповідати вимогам нор­мативної документації, відбір меншої кількості, ніж передбачено стандартом, може лишити одержувача, замовника права розпов­сюдження результатів вибіркової перевірки якості на всю партію і може призвести до повторної перевірки або викликати немож­ливість визначення факту неналежної якості. Під час оцінки якос­ті товару проводять порівняння фактичних даних з вимогами і нормами стандартів, технічних умов, умов контракту або спів-ставлення показників дослідних зразків з базовими контрольни­ми зразками, якщо це передбачено контрактом.

Вибір показників якості, за якими проводиться експертиза, виз­начається завданням експертизи, метою і умовами її проведення.

Експерт під час проведення експертизи користується органолеп­тичним методом, оцінюючи стан, упакування, маркування тари, по­казники якості товару. У деяких випадках він використовує засоби вимірювання, спеціальні прилади, обладнання, які повинні бути повірені з визначенням дати перевірки, діапазонів вимірювання.

При виявленні в процесі приймання товару невідповідності якості, маркування, тари, упакування вимогам нормативної доку­ментації, умовам контракту, технічних вимог, контрольним зраз­кам або даним, наведеним в маркуванні і супровідних докумен­тах, що підтверджують якість партії товару, одержувач припиняє приймання, складає акт, в якому наводить дані про кількість пе­ревіреного товару, характер виявлених дефектів. Одержувач відділяє товар окремо, забезпечуючи відповідні умови зберігання.

Для розв'язання проблеми покупцю необхідно викликати іно­городнього представника постачальника для участі в прийманні товару і складання двостороннього акта, але в угодах можуть бу­ти передбачені випадки, коли присутність представника поста­чальника при прийманні товару за якістю та складанні акта не є обов'язковою.

Для визначення якості товарів експерт проводить самостійно відбір зразків в присутності компетентних представників замов-

143

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

ника, особливу увагу звертає на відбір зразків дефектної про­дукції. Відбір здійснюється відповідно до правил, передбачених стандартами. Відібрані зразки упаковують в тару, опечатують, пломбують. Складається акт про відбір зразків, який підписують всі особи, що брали участь в його оформленні.

Акт має визначену форму і містить наступні відомості:

• час і місце його складання, найменування одержувача, прі­звища, посади осіб, що брали участь у відборі зразків;

• найменування виготовлювача (відправника), від якого на­дійшов товар;

• реквізити рахунка-фактури і транспортної накладної, за якими надійшов товар, дата їх надходження на склад одержува­ча, а при відправленні постачальником і відпусканні зі складу по­стачальника — номер і дата рахунка-фактури, за якими був зда­ний товар;

• кількість місць і маса товару, а також кількість і номера місць, з яких відбиралися зразки;

• відомості про нормативні документи, згідно з якими здійс­нювався відбір зразків з обов'язковим посиланням на їх номер і дату;

• відомості про наявність етикеток на відібраних зразках, що передбачено стандартом або технічними умовами;

• наявність пломби, печатки її власника, відтиски на пломбі;

• інші дані, які вважають за потрібне ввести особи, що беруть участь у відбиранні зразків.

З відібраних зразків один залишається у одержувача, другий направляється виготовлювачу, постачальнику. Про відбирання зразків для дослідження у випробувальній лабораторії скла­дається акт відбору зразків (проб), який разом з відібраним зраз­ком експерт передає замовнику експертизи для відправлення на дослідження або для зберігання як арбітражного зразка.

Відібрані зразки повинні зберігатися одержувачем, поста­чальником до вирішення спірного питання щодо якості товару, а у випадку передавання матеріалів про випуск недоброякісних то­варів в органи прокуратури і суду — до вирішення справи.

Виявивши дефектні товари, експерт повинен відібрати зразки товарів із найбільш характерними дефектами та встановити при­чини їх виникнення. За необхідності чи на прохання замовника він також може дати рекомендації щодо використання або зни­щення дефектної продукції. В акті повинен фіксуватися відсотко-144

вий вміст продукції з різноманітними чи найбільш характерними дефектами.

Іноді, особливо за умови складності визначення експертом дефектів, доцільно направити зразки дефектної продукції в дос­лідну лабораторію для їх ідентифікації та з'ясування причини ви­никнення.

Кількість забракованої продукції, продукції зниженої якості і продукції, якість якої не відповідає вимогам нормативної доку­ментації, технічних вимог, зразкам або якості, яка указана в су­провідних документах, на маркуванні, записується в акті окремо. Виділяються товари, які підлягають виправленню або переробці. Експерт сам повинен відібрати зразки та забезпечити їх відповід­ними етикетками та/чи актом відбору проб.

Відсутність в актах експертизи даних про характерні види де­фектів або неправильне визначення їхнього виду може бути підставою для відхилення акта експертизи, що встановлює невідповідність якості товару.

За результатами приймання товарів за якістю і комплект­ністю складається акт про фактичну їх якість і комплектність. Акт повинен бути складений за відповідною формою в день закінчення приймання товару, в ньому повинні міститися всі не­обхідні відомості. До акта прикладається комплект документів:

- документи постачальника, виготовлювача, що засвідчують якість товару, пакувальні ярлики з тарних місць, у яких виявлено товар неналежної якості;

- транспортний документ;

- документ, що засвідчує повноваження компетентного пред­ставника, який брав участь в проведенні експертизи;

- акт про неналежну якість товару з визначенням кількості оглянутих місць;

- - акт відбору зразків і висновок за результатами аналізу відібраних зразків;

- інші документи, які свідчать про причини зниження якості,
псування товару: відомості про температурний режим зберіган­
ня, льодопостачання; відомості про прибуття вагонів тощо.

В акті повинні бути відомості про стан товару, пред'явленого для огляду. Звертається увага на умови зберігання товару, екс­перт особисто або в присутності представника замовника пе­ревіряє температуру і відносну вологість атмосфери зберігання. За відсутності вимірювальних приладів експерт повинен вимага-

145

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

ти їх від підприємства, яке замовило експертизу, і при неотри­манні приладів зробити відмітку про відсутність приладів у схо­вищі в акті. Крім того, в акті необхідно зробити детальний опис умов зберігання.

При потребі експерта в спеціальній апаратурі або приладах замовник повинен надати їх експерту. Апаратура, прилади по­винні бути повірені.

Експерт повинен визначити причини дефектів, аргументова­но пояснити причини появи дефектів і чітко розділити товар за видами дефектів і за їх причинами.

В акті експертизи окремо записується кількість забракованих товарів, товарів зниженої якості і тих, які відповідають вимогам нормативної документації або якості, визначеної супровідною до­кументацією або на маркуванні. Окремо виділяють товари, які можна виправити або переробити. Під час визначення якості това­рів звертається увага на стан тари і упакування і на порушення пра­вил упакування, їх цілісності, наявність дефектів товару; виявляють причини дефектів, вплив порушень на появу визначених дефектів.

Експертиза якості товару проводиться шляхом порівняння фактичної якості з вимогами стандарту, контрольного зразка або технічними умовами, визначеними контрактом, про що робиться відмітка в акті.

Експерт повинен запропонувати зробити її за потреби прове­дення досліджень, замовник з різних причин може відмовитись від цього, але тоді в акті треба дати пояснення про мотивацію відмови. Кількість товару, якість якого не відповідає вимогам нормативної або іншої визначеної сторонами контракту доку­ментації, фіксується в акті з визначенням розмірів зниження рівня якості, сорту; при значній втраті якості розміри уцінки експерт може визначити на основі власного досвіду і знань.

Експертиза якості товарів може проводитися для визначення прихованих дефектів, які виявилися в процесі споживання. До та­ких дефектів відносять наявність в партії крупи окремих мішків, які не відповідають товарному сорту, зазначеному в супровідних документах і маркувальних ярликах, а також гіркий, затхлий за­пах крупи, хрускіт, сторонні домішки тощо. Експертизі можуть підлягати товари, гарантійні терміни яких не встановлено, а та­кож товари, для яких вони ще не минули.

Висновок щодо виявлених недоліків товарів повинен бути обгрунтованим з визначенням їх причин і розділенням продукції 146

за фракціями окремо: кількість товарів зниженої якості і сорту або забракованих через наявність виробничих дефектів або пору­шення умов пакування, зберігання, транспортування.

Результати експертизи в акті підписують всі особи, які брали участь в огляді товару.

Експертиза товарів за договорами — це оцінка експертом до­тримання вимог якості, встановлених договорами.

Товарознавча експертиза може призначатися за договорами купівлі-продажу, комісії та зберігання. Найчастіше підставою для такої експертизи є розбіжності між сторонами, що уклали договір.

Найбільш поширений вид договорів — договір купівлі-прода­жу використовується кожний раз при купівлі товару покупцем в магазині, на ринку, при проведенні комісійної торгівлі, при зда^ ванні товару на зберігання. Він може укладатися не лише з юри­дичними особами, але й фізичними, зокрема й із споживачами.

Правова база проведення експертизи за договорами купівлі-продажу між юридичними особами (підприємствами, організа­ціями, фірмами) така сама, як у приймальній експертизі за кіль­кістю та якістю.

Правовою базою проведення експертизи за договорами купівлі-продажу між продавцем і покупцем (споживачем) є ос­новні положення Закону України "Про захист прав споживачів", правила продажу товарів, в яких регламентовані відповідаль­ність продавця та права споживачів під час продажу товару. До­тримуючись головного положення закону "Покупець-споживач має право на належну якість" виробник, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а також інформації, яка надається про товар продавцем. Виробник, продавець несуть відповідальність (ст. 23 Закону) за випуск або реалізацію товару, що не відповідає вимогам нормативної документації.

Згідно із Законом річ, яка не відповідає за якістю вимогам нормативної документації або в якій виявлені дефекти або фаль* сифікація протягом гарантійного або інших термінів, які були встановлені договором чи правилами, повинна бути замінена або споживач повинен отримати відшкодування.

Необхідність у товарознавчій експертизі виникає найчастіше тоді при неможливості усунути неузгодженість між продавцем та покупцем. При цьому експерт повинен оцінити якість товару, іноді вживаного, для чого необхідно визначити не лише дефекти,

147

А.П. Батутіна, LB. Ємченко

Експертиза товарів,

 

але і причини і час їх виникнення — під час реалізації, під час зберігання, чи це є технологічний дефект, чи це явні або прихо­вані дефекти.

Якщо дефекти, які призвели до погіршення якості, виникли внаслідок порушення встановлених правил експлуатації та/чи умов зберігання, то покупець повинен довести, що всі встанов­лені правила чи умови ним дотримувалися.

Договір комісії укладається між юридичними особами (напри­клад, організаціями споживкооперації і сільськогосподарськими організаціями), а також між юридичними і фізичними особами (наприклад, у комісійних магазинах). При цьому експерт-товаро-знавець, що приймає товари на комісію, повинен знати, що пра­ва та обов'язки перед споживачами виникають у комісіонера (ма­газину), а не комітента, який здав товар у магазин. Експерт-това-рознавець при укладанні угоди визначає продажну ціну товару, розміри і періодичність уцінки, розміри комісійної винагороди, порядок розрахунків з комітентом при продажу товару або при його поверненні.

Правова база проведення експертизи за договором комісії представлена Цивільним кодексом України, законом "Про за­хист прав споживачів" та Правилами комісійної торгівлі непро­довольчими товарами. Чинність зазначених правових актів по­ширюється на всі організації незалежно від форми власності.

Договір зберігання укладається між юридичними особами або юридичними і фізичними. Наприклад, під час надходження това­ру з-за кордону і при необхідності зберігання його під час оформ­лення документів юридична особа (фірма, організація тощо) або фізична особа може здати товар на зберігання на ліцензійний склад. При цьому укладається угода, за якою одна сторона зо­бов'язується забезпечувати зберігання та повернення товарів, а друга — оплатити витрати на зберігання.

Особа, яка зобов'язується зберігати товар, несе відповідаль­ність за його втрату або нестачу і повинна повернути вартість втраченого товару або відшкодувати частину вартості при його пошкодженні чи нестачі.

Необхідність у проведенні товарознавчої експертизи з'явля­ється у випадку виникнення кількісних втрат понад установлені норми або зниження якості, а також за повної втрати товарів.

Для виявлення причин, що призвели до підвищених втрат за кількістю і якістю під час зберігання, експерт, який здійснює екс-

148

пертизу після тривалого зберігання, повинен знати ті процеси, що є найбільш характерними для товарів певної групи, а також фактори, що впливають на інтенсивність цих процесів, а відтак, і на розмір втрат.

Процеси, що викликають природну втрату більшості спожив­чих товарів, виникають внаслідок висихання або випаровування води. Інші процеси — утрушування (розпилення), розливання, звітрення, дихання — характерні тільки для товарів певних груп залежно від їхньої консистенції, складу або біологічної природи.

Зниження якості при зберіганні відбувається внаслідок таких процесів: мікробіологічних (загнивання, плісняви, шумування тощо), біологічних (пошкодження комахами, гризунами, птаха­ми), фізичних (биття, деформації, розчавлення тощо), хімічних (корозії металів, прогірклості жирів, вицвітання барвників то­що), фізико-хімічних (старіння матеріалів, білків, полімерів то­що), біохімічних (дихання, фізіологічних захворювань товарів — живих об'єктів).

Зазначені процеси призводять до погіршення якості товарів. В більшості випадків зниження якості можна виявити за органо­лептичними показниками. Виникнення невластивого зовнішньо­го вигляду, неприємних відтінків смаку та запаху є побічною оз­накою зниження якості. При цьому експерт самостійно приймає рішення про необхідність дослідження товару в дослідних лабо­раторіях вимірювальним методом.

Зниження якості товарів під час зберігання впливає і на зміну їхньої градації якості. За втрати безпеки товар вважається відхо­дом і підлягає знищенню, внаслідок чого якісні втрати стають і кількісними.

Якщо зниження якості сталося через малозначні та значних дефекти, то товар визнається умовно придатним і може бути ре­алізований за зниженими цінами або відісланий на промислову переробку. У цьому випадку кількісних втрат немає.

Якісні втрати незалежно від причин виникнення списуються за актами. Акт на списання товарів підписують експерти, керівник та матеріально відповідальні особи. Норм списання то­варів за рахунок зниження якості не існує.

149

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

3.4. Товарознавча судова експертиза товарів

Судова товарознавча експертиза призначається відповідно до карно-процесуального кодексу України (КПК України) під час розслідування справ про крадіжки державного або суспільного майна у тих випадках, коли необхідно вирішити питання, пов'язані з якістю готових непродовольчих або продовольчих то­варів, їх сортами, правильністю транспортування та зберігання. Вона проводиться тільки після відкриття карної справи згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 53/5 від 8.10.1998 р. "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з пи­тань підготовки та призначення судових експертиз".

Експертом при цьому може бути будь-яка особа, що має спе­ціальні знання з товарознавства і практичний досвід.

Експертиза призначається на підставі постанови судово-слідчих органів, що складається з вступної, описової і заключної частин (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Структура постанови судово-слідчих органів

До об'єктів товарознавчої експертизи, яка провадиться в екс­пертних установах за запитами судово-слідчих органів, належать будівельні, меблеві, ювелірні, косметичні, галантерейні, канце­лярські товари, одяг, взуття, побутова техніка, фото-, радіо- та відеоапаратура і матеріали, обчислювальна техніка. Об'єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари, якщо в екс­пертній установі є фахівці відповідної спеціалізації. 150

Різновидом товарознавчої експертизи є автомобільно-това­рознавча експертиза (автотоварознавча експертиза), об'єктами якої є автотранспортні засоби і їх комплектуючі.

Завданнями експертизи, що призначається судово-слідчими ор­ ганами, є:

1. Визначення належності товарів (надалі — товарна продук­
ція) до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-тор­
говельній сфері (вид, сорт, артикул, марка, модель, розмір, ком­
плектність тощо).

2. Дослідження якості товарів, виявлення дефектів, зміни
якості, визначення сортності, придатності до реалізації (у продаж
або переробку); з'ясування відповідності якості товарів даним
контрактів; встановлення того, — чи є товар новий, чи був в ек­
сплуатації, який відсоток його зносу (спрацювання).

3. Визначення причин зміни якості і зовнішнього вигляду то­варів, появи дефектів, встановлення характеру виникнення (ви­робничі, дефекти, що виникли під час експлуатації товару).

4. Визначення способу виробництва товарної продукції: про­мисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-ви-робника.

5. Визначення кількісних показників товару (вага, розміри, об'єм тощо), його комплектності, відповідності вимогам стан­дартів, технічних умов і умов постачання.

6. Визначення вартості товарної продукції, в т. ч. з урахуван­ням часткової втрати її товарних якостей у зв'язку з експлуа­таційним зношенням і пошкодженнями від впливу зовнішніх факторів.

 

7. Дослідження компонентів товару, встановлення їхнього процентного вмісту, визначення сировини та матеріалів, які були використані під час виготовлення продукції.

8. Визначення правильності найменування, артикула, виду, маркування товару.

9. Дослідження тари і упакування товару, з'ясування правиль­
ності затарювання і упакування, відповідності якості тари і упа­
кування вимогам стандартів та технічних умов.

10. Визначення однорідності товарів, їхньої належності одно­му виду, роду, групі, партії тощо.

11. Дослідження умов приймання, відпускання, зберігання і Транспортування товарів і змін, які виникли під впливом цих умов; визначення розмірів зниження якості, псування і природ-

151

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

них збитків товарів; з'ясування відповідності умов приймання, відпускання, зберігання і транспортування товарів встановленим нормативним вимогам.

12. Виявлення умов, які сприяли появі різних дефектів, зни­женню якості і втратам товарів.

Права і обов'язки експертів, що проводять експертизу за за­ явами судових і слідчих органів

Експерт не має права проводити експертизу у випадках, якщо:

~ він є родичем когось з учасників процесу (судді, прокурору, слідчого, обвинуваченого тощо);

- він є потерпілим, цивільним позивачем або відповідачем у справі;

- він брав участь в даній справі як потерпілого, свідка, гро­мадський захисник або обвинувач, захисник інтересів потерпіло­го або обвинуваченого;

- він особисто або його родичі зацікавлені у справі;

- він знаходився або знаходиться в службовій або іншій за­лежності від обвинуваченого, потерпілого, позивача або відпові­дача;

- він проводив по даній справі ревізію, матеріали якої були підставою для відкриття справи;

152

 

- він брав участь у справі як спеціаліст;

- виявлено його некомпетентність;

- виникли сумніви у його неупередженості.

Після закінчення експертизи експерт робить висновок відпо­відно до своїх спеціальних знань та вимог.

Обов'язкові вимоги до висновків експерта визначені відпо­відно до КПК України, зокрема такі:

- у висновку зазначається, де, коли, ким і на підставі чого бу­ла проведена експертиза;

- у висновку зазначається, які питання були поставлені;

- у висновку зазначається, хто був присутнім під час прове­дення експертизи і хто брав у ній участь;

- у висновку зазначається, які матеріали використовувались експертом; які проводились дослідження;

- висновок не повинен виходити за межі компетенції експерта;

- висновок має бути логічним, простим, доступним і науково обґрунтованим;

- висновок повинен випливати з обставин і фактичних даних справи та точно відповідати встановленим у справі даним, які бу­ли перевірені під час слідства.

Висновок складається з вступної, дослідницької та заключної (резюме) частини).

Вступна частина містить питання до експерта, короткий ви­клад обставин справи, там зазначаються час початку і закінчен­ня експертизи, наводиться перелік матеріалів, поданих експерту.

Дослідницька частина містить опис експертизи, посилання на матеріали справи.

Заключна частина містить обґрунтовані відповіді на постав­лені експерту питання. До неї додається довідка про вартість ек­спертизи.

Отже, висновок експерта — це мотивована відповідь на постав­лені експерту запитання, яка дається після всебічного та об'єктив­ного дослідження поданих матеріалів. Це один з видів доказів, він подається тільки у письмовому вигляді; до нього можуть додава­тися таблиці, фотоілюстрації, креслення, макети тощо.

153

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

3.5. Митна експертиза товарів

Діяльність митних органів здійснюється у зоні значного ризи­ку, при зростанні криміногенної напруженості, пов'язаної з тим, що контрабанда та інші порушення митних правил (ПМП) стали інтернаціональним явищем. Сучасні способи вчинення правопо­рушень є результатом реалізації високоінтелектуальних планів (високе приладне оснащення, нова техніка і технологія у підробці та виготовленні фальшивих митних документів). Усе це підвищує роль таких доказів у справах про ПМП як висновок експерта. Оскільки без використання спеціальних знань неможливо розіб­ратися у визначенні країни походження товару, реальної вартості товару, істинності товаротранспортних документів, історичної і культурної цінності предметів та ін.

Експертиза призначається, як зазначено у ст. 380 Митного ко­дексу України, якщо для з'ясування питань, що виникають у спра­ві про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо.

Митна експертиза — це спеціальне науково-практичне дослідження, яке проводиться експертом з метою вирішення за­дач митної справи.

При здійсненні експертизи в митній справі вирішується цілий комплекс загальних задач фіскального, контрольного, еконо­мічного, правоохоронного, статистичного і захисного характеру.

Експерт призначається посадовою особою органу, в провад­женні якої перебуває справа про порушення митних правил.

Експертиза проводиться експертами митних лабораторій та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, в провадженні якої знахо­диться справа про порушення митних правил.

Експерт повинен мати базову відповідну освіту, знати основи митної справи, експертизи, знати ринкову кон'юнктуру стосовно, досліджуваних матеріалів і виробів, а також повинен мати висо­ку кваліфікацію. Кваліфікація експерта залежить від його інфор­маційної активності і компетентності — професійної, квалімет- ричної і культурної.

Митна експертиза на відміну від інших видів має властиві ха­рактерні ознаки: предмет, задачі, об'єкти і методи дослідження.

Об'єктами є матеріалізовані джерела інформації: 154

 

- товари і предмети, що переміщуються через кордон, а також їх проби, відібрані для дослідження;

- об'єкти контрабанди і ПМП;

-товаросупровідні документи (митні, нормативні, фінансові), що використовують при митному оформленні і контролі.

Предметом митної експертизи є як загальні проблеми митної справи, так і конкретні факти і обставини процедури митного контролю. Найважливішими з них є:

- визначення виду, стану, призначення об'єкта митного кон­тролю;

- класифікація товару за УКТ ЗЕД;

- визначення митної вартості;

- оцінка ринкової вартості відповідно до сорту, марки, виду;

- ідентифікація достовірності митних печаток, штампів та
інших засобів митного забезпечення;

- визначення екологічної та експлуатаційної безпеки товарів;

- визначення хімічного складу;

- ідентифікація наркотичних і психотропних речовин;

- визначення країни походження;

- визначення норми виходу готової продукції та її іден­
тифікація;

- діагностика коштовностей, антикваріату, музейних цінностей.

Крім цього, предметом можуть стати окремі питання, що ви­суваються опер робітниками в процесі боротьби із ПМП і які є основними предметами інших класів експертиз — криміналістич­ ної, економічної, товарознавчої, гемологічної.

Види експертиз, що проводяться митними лабораторіями

/. Ідентифікаційна експертиза провадиться з метою визна­чення приналежності товару до однорідної групи товарів або до контрольованого переліку товарів, встановлення індивідуальних ознак товару, відповідності товару зазначеним якісним характе­ристикам і технічному опису і повинна відповісти на питання:

- до якого класу або групи однорідних товарів належить да­
ний товар;

- визначення найменування і приналежності товару (невідо­мого об'єкта), зокрема до виробів (речовин), ввезення/вивезення яких обмежено або заборонено;

- визначення відповідності товару якісним характеристикам і технічному опису на нього.

155

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

2. Хімічна експертиза проводиться з метою визначення хімічно­
го складу, кількісного співвідношення різних хімічних сполук спря­
мованого на дослідження об'єкта і повинна відповісти на питання:

- визначення хімічного складу об'єкта;

- наявність елементів, що визначає належність до певних груп товарів, які підлягають спеціальному контролю (дорогоцінні ме­тали, наркотичні засоби і сильнодіючі отруйні речовини, озоно-руйнівні речовини, спирт етиловий і т. ін.);

- визначення вмісту компонентів в об'єкті;

- ідентифікація товару (речовини) за хімічним складом і
співвідношенням компонентів в ньому.

3. Технологічна експертиза проводиться з метою визначення
можливості надання товару митного режиму переробки на (поза)
митній території України і під митним контролем і має відповісти
на питання:

- визначення норм виходу продуктів переробки під час пере­робки конкретного виду сировини;

- визначення витрат сировини під час одержання конкретно­го продукту;

- ідентифікації сировини у продукті переробки;

- чи є процес переробки безперервним технологічним процесом;

- визначення країни походження товару;

 

- визначення (уточнення або підтвердження) технології ви­робництва, наданого для дослідження товару;

- визначення повноти використання сировини під час виго­товлення конкретного товару.

4. Сертифікаційна експертиза проводиться з метою визначен­
ня якісних характеристик товару і має відповісти на питання:

- визначення марки, сорту, виду спрямованого на досліджен­ня товару;

- відповідність досліджуваного об'єкта конкретному норма­тивно-технічному документу;

- відповідність досліджуваного об'єкта існуючим стандартам;

- якості товару наданій технічній документації;

- визначення приналежності окремої одиниці до однієї групи.

5. Матеріалознавча експертиза проводиться з метою визна­
чення належності товару до конкретного класу речовин, виробів

156

або матеріалів і відповідає на питання:

- з якого матеріалу виготовлено спрямований на дослідження виріб;

- які фізичні, хімічні та механічні властивості матеріалу;

- визначення технологічних критеріїв, що впливають на кла­сифікацію досліджуємого матеріалу.

6. Товарознавча вартісна експертиза проводиться з метою
визначення вартості товару на підставі його якісних показників,
основних властивостей і факторів і відповідає на питання:

- визначення митного найменування товару згідно з
УКТЗЕД;

- визначення якісних показників товару, що впливає на його вартість;

- яка оптова ринкова вартість товару.

7. Оціночна експертиза проводиться з метою визначення спо­
живчої вартості товарів і відповідає на питання:

- визначення належності і споживчої якості представленого на дослідження товару;

- визначення товарних властивостей відповідно до норматив­них документів;

- визначення оптової ринкової ціни наданого на дослідження товару.

8. Екологічна експертиза проводиться з метою визначення
можливості ввезення/вивезення товару або надання товару кон­
кретного митного режиму і відповідає на питання:

- визначення екологічної або експлуатаційної безпеки товару;

- визначення відповідності якості товару вимогам Держстан­дарт і медико-біологічним вимогам;

- визначення наявності озоноруйнівних речовин;

- визначення належності товару до шкідливих відходів.

9. Мінералогічна (гемологічна) експертиза проводиться з ме­
тою визначення природи дорогоцінних каменів, категорії їх
якості і вартості і відповідає на питання:

- чи є об'єкт дослідження природним, штучним, реконструй­
ованим ограненим або неограненим, дорогоцінним, напівдоро-
гоцінним або кольоровим камінням;

167

А.П. Батутіна, LB. Ємченко

Експертиза товарів

 

- яка ринкова вартість спрямованих на дослідження каменів.

10. Криміналістична експертиза проводиться з метою визна­
чення автентичності митних та інших документів, що мають зна­
чення під час проведення митного контролю, цінних паперів, а
також митних засобів ідентифікації і відповідає на питання:

- в який спосіб виготовлено друкарські форми;

- наявність або відсутність підчисток, виправлень в документі;

- відповідність досліджуваного об'єкта (печатка, штамп,
бланк, підпис на бланку наданому порівняльному зразку;

- автентичність акцизної марки;

- чи виготовлено банкноту (чек) підприємством, що здійснює виробництво грошових знаків і державних цінних паперів відповідної країни;

- чи є митний відтиск підробленим;

- чи є штриховий код на товарі фальсифікованим і чи
відповідає інформація на ньому заявленому найменуванню това­
ру та його виготовлювачу.

11. Мистецтвознавча експертиза проводиться з метою визна­
чення історичної, художньо-культурної, наукової значимості ви­
творів мистецтва і предметів антикваріату і відповідає на питання:

- чи є досліджуваний об'єкт предметом мистецтва або культу­ри, чи є він предметом антикваріату;

- яка його художньо-культурна, історична, наукова значи­мість.

Перелік типових питань, що ставляться експерту під час при­значення експертиз і досліджень в митних цілях (за пріоритетни­ми групами товарів)

/. Питання, що вирішуються під час дослідження харчових продуктів:

S чи є товар харчовою добавкою;

S відповідність якості наданого на дослідження продукту сер­тифікату безпеки;

S чи містяться у досліджуваному продукті заборонені харчові добавки (домішки);

S чи є товар натуральним продуктом або фальсифікованим і за якими показниками;

S визначити компонентний (інгредиєнтний) склад продукту; 158

■/ чи містить даний продукт молочний жир і в якій кількості;

V чи містить даний продукт какао і який вміст масла какао; S визначити вміст кофеїну у готових продуктах з кави;

V чи є даний продукт цукром білим або цукром-сирцем;

S визначити споживчі якості і оптову ринкову вартість (ціну) товару.

2. Питання, що вирішуються під час дослідження алкоголь­
них напоїв:

S чи відповідає якість наданого на дослідження продукту сер­тифікату безпеки;

S визначити вміст етилового спирту у напої; /чиє вино натуральним або спеціальним;

V чи містить напій ароматизуючі або рослинні домішки;

S чи є даний продукт виноматеріалом, в який спосіб він одер­жаний;

/чиє вино ігристим або шипучим;

■S чи відповідають вино, горілка, коньяк вимогам стандарту за фізико-хімічним і органолептичним показниками;

/ ідентифікувати спирт-сирець, коньячний спирт або винома-теріал;

/ визначити споживчі властивості і оптову ринкову вартість (ціну) товару.

3. Питання, що вирішуються під час дослідження тютюну і
тютюнових виробів:

•S визначити, чи є даний товар тютюновим відходом або тю­тюном для поління;

■/ визначити масову частку фракцій тютюну, домішок і пилу;

■S чи відповідає тютюновий виріб вимогам якості за Держ­стандартом та сертифікатом безпеки;

S визначити вміст нікотину і смоли;

•S визначити споживчі властивості і оптову ринкову вартість (ціну) товару.

4. Питання, що вирішуються під час дослідження нафтопродук­
тів, паливно-мастильних матеріалів і рідин, що легко займаються:

S чи є досліджувана речовина нафтопродуктом; / до якої групи, марки продукції належить досліджувана ре­човина;

159

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

•S яке октанове число бензину; S яке основне призначення досліджуваної речовини; ■S чи належить досліджувана речовина до групи рідин, що легко займаються.

5. Питання, що вирішуються під час дослідження хімічних
сполук:

S чи містить речовина етиловий спирт і денатуруючи домішки;

S яка питома радіоактивність речовини;

S чи речовина агресивною, легкозаймистою, вибуховою;

S чи є речовина наркотичним засобом, якщо так, то яким саме;

S чи є речовина психотропним, сильнодіючим або отруйним засобом, якщо так, то яким саме;

■S яка кількість наркотичного засобу, сильнодіючої або от­руйної речовини;

' S чи є речовина озоноруйнуючою;

S чи належить речовина до небезпечних відходів;

■S визначити спосіб знищення речовини.

6. Питання, що вирішуються під час дослідження спир-
томістких рідин:

S Який вміст спирту у досліджуваному товарі;

S чи містить рідина денатуруючі домішки, якщо так, то які і якої концентрації;

■S чи містить рідина духмяні речовини, ароматизатори та інші домішки і яка їх кількість;

■S чи містить рідина домішки проти зледеніння.

7. Питання, що вирішуються під час дослідження лакофарбо­
вих матеріалів:

■S визначити хімічний склад і належність товару до лакофар­бових матеріалів;

S вид та тип досліджуваного лакофарбового матеріалу.

8. Питання, що вирішуються під час дослідження полімерних
матеріалів та виробів з них:

S визначити хімічний склад досліджуваної речовини, належ­ність до пластиків або до полімерів;

S тип, вид, марка полімеру;

S вміст основної речовини у виробі;

S співвідношення співполімерів у досліджуваному товарі. 160

9. Питання, що вирішуються під час дослідження паперу та
виробів з нього:

S ідентифікувати папір за фізико-хімічними показниками; У визначити склад покриття і основи виробу; S визначити наявність просочуючого складу виробу і його призначення.

10. Питання, що вирішуються під час дослідження текстиль*
них матеріалів та текстильних виробів:

S визначити розривне навантаження і лінійну густину хімічних ниток;

■/ ідентифікувати полімерну основу хімічних ниток;

S визначити лінійну густину і розмір поперечного перетину мононитки;

S визначити вміст текстурованих поліефірних ниток і штуч­них комплексних ниток у тканинах;

S визначити спосіб одержання текстильного матеріалу і його вміст у виробі;

S визначити наявність і склад покривного шару і просочую­чих речовин у виробі;

S визначити споживчі властивості і оптову ринкову вартість (ціну) товару.

11. Питання, що вирішуються під час дослідження доро­
гоцінних металів, сплавів та виробів з них:

S чи містить виріб дорогоцінні метали і які саме;

■S чи є досліджуваний предмет валютною цінністю;

S який процентний вміст дорогоцінного металу, до якої про­би він належить;

/чиє камінь природним, штучним (синтетичним), реконст­руйованим огранованим або негранованим, дорогоцінним, напівдорогоцінним або кольоровим;

S яка вага дорогоцінних металів і коштовних каменів, що містяться у виробі;

У чи належить виріб до художньо-культурних або історичних цінностей;

■S яка скупна і ринкова вартість виробу, що містить доро­гоцінні метали і коштовні камені.

161

MM. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарі»

 

12. Питання, що вирішуються під час дослідження металів,
сплавів та виробів з них:

■S з якого металу (сплаву) виготовлено досліджуваний предмет;

■S яка марка досліджуваного металу (сплаву); V чи є досліджуваний метал (сплав) дорогоцінним, якщо так, то який кількісний вміст компонентів;

S чи є на досліджуваному об'єкті металеве покриття, якщо так, то який його хімічний склад і призначення;

■S чи належить метал (сплав) до товарів, експорт яких ліцен­зується, якщо так, то під дію якого нормативного документа ДМСУ він підпадає.

13. Питання, що вирішуються під час дослідження авто­
транспортних засобів, машин та механізмів:

S визначити об'єм двигуна автотранспортного засобу;

S встановити дату виготовлення автотранспортного засобу;

•S визначити вартість автомобіля у країні походження з вра­хуванням експлуатації і наявних дефектів;

■S належність автомобіля до спеціальних транспортних за­собів (для потреб медичної допомоги, пожежної охорони і т. ін.);

S чи належить виріб до товарів, експорт яких ліцензується, якщо так, то під дію якого нормативного документа ДМСУ він підпадає;

^ чи є даний товар науково-дослідницьким або техно­логічним обладнанням;

S чи відповідає країна походження товару задекларованій;

S визначити споживчі властивості і оптову ринкову вартість (ціну).

162

4. САНІТАРНО-ГІГІЄШЧНА ЕКСПЕРТИЗА ТОВАРІВ

4.1. Основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи товарів

Санітарно-гігієнічна експертиза є одним з найважливіших ви­дів товарної експертизи, оскільки її метою є підтвердження безпе­ки товарів для споживачів. Необхідність санітарно-гігієнічної ек­спертизи обумовлена правом громадян України на безпеку то­варів, що підтверджується Законом України "Про якість та без­пеку харчових продуктів і продовольчої сировини".

Проблема безпеки набуває особливої актуальності у зв'язку з розширенням зовнішньоекономічних і торговельних зв'язків Ук­раїни із зарубіжними країнами, ввезенням в Україну значних об­сягів продукції, з порушенням постачальниками умов укладених угод, що стосуються якості та безпеки продовольчої сировини і харчових продуктів.

Найважливішим завданням Державної санітарно-гігієнічної експертизи харчових продуктів є визначення властивостей, які характеризують їх якість, харчову цінність та їх нешкідливість для здоров'я людини.

Під безпечністю розуміють відсутність токсичної, канцеро­генної, мутагенної, алергенної та іншої несприятливої дії на ор­ганізм людини при споживанні харчових продуктів в загально­прийнятій кількості, межі якої встановлюються Міністерством охорони здоров'я України.

До інших видів несприятливої дії можна віднести дію хімічної, радіаційної, механічної, електричної, магнітної, елект­ромагнітної, термічної енергії.

Існує також визначення безпечності як оцінки можливого не­гативного впливу на здоров'я населення небезпечних факторів шляхом досліджень харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів. У процесі досліджень встановлюються кри­терії безпеки з визначенням показників, їх гранично допустимих рівнів, а також вмісту і концентрації.

При проведенні санітарно-гігієнічної експертизи визначають хімічну, радіаційну, санітарно-гігієнічну безпечність.

Хімічна безпека — це відсутність шкідливої дії, яка виникає внаслідок дії хімічних речовин.

її*                                                                                               163

А.П. Батутіна, LB. Ємченко

Експертиза товарів

 

Речовини, які приводять до небезпеки товарів, поділяють на наступні групи: токсичні елементи; мікотоксини; нітрати і нітри­ти; пестициди, антибіотики; гормональні препарати; вищі спирти і альдегіди; складні ефіри; фурфурол і оксиметилфурфурол; мо-номіри; заборонені харчові добавки; барвники для упакування, заборонені полімерні матеріали.

Токсичні елементи шкідливо впливають на організм людини, при попаданні в організм людини можуть викликати отруєння; до токсичних елементів відносяться миш'як, ртуть, кадмій, сви­нець, мідь, цинк, залізо. Вміст цих речовин обмежується для дея­ких нормативною документацією, а також враховується при про­веденні сертифікації.

Радіаційна безпека — відсутність негативної дії на здоров'я і життя людини, її майно. Якісні показники радіаційної безпеки встановлені наказом МОЗ України №255 від 19.08.1997 p., вони визначаються допустимими рівнями радіонуклідів: цезію — 137 і стронцію — 90 у продуктах харчування і питній воді тощо.

В радіологічних лабораторіях санепідемслужби проводять визначення вмісту цезію — 137 і стронцію — 90 в продуктах хар­чування та об'єктах навколишнього середовища та визначення об'ємної та питомої активності бета — випромінюючих нуклідів (сумарної) тощо.

Санітарно-гігієнічна безпека — відсутність недопустимого ри­зику, який може виникнути при різних біопошкодженнях спо­живних товарів. До них відносяться мікробіологічні та зоологічні пошкодження.

Мікробіологічні пошкодження або захворювання виклика­ються мікроорганізмами, під час розвитку деяких з них харчові продукти втрачають свою санітарно-гігієнічну безпечність. При цьому в харчових продуктах накопичуються токсичні речовини, які викликають отруєння, деколи спричиняють смерть.

Біопошкодження зоологічні викликають шкідники, комахи, гризуни, птахи, які спричиняють зменшення кількості продуктів харчування, забруднення залишками їх життєдіяльності. Шкід­ники, комахи, гризуни, птахи можуть бути інфіковані патогенни­ми мікроорганізмами, які викликають хвороби — чуму, ящур, сибірку тощо.

Об 'єктами санітарно-гігієнічної експертизи є:

- продовольча сировина, напівфабрикати, готові продукти, товари; допоміжні і пакувальні матеріали;

164

 

- добавки, контамітанти (забруднювачі);

- процеси: виробничі, технологічні і ті, що відбуваються під час транспортування, реалізації, зберігання;

- обладнання: технологічне, торговельне, транспортні засоби;

- персонал: виробничий і обслуговуючий.

Суб'єктами експертизи є працівники санітарно-епідеміо­логічних установ, а також науково-дослідних інститутів, вищих учбових закладів та інших установ і організацій, які акредитовані МОЗ на право проведення робіт із гігієнічної регламентації не­безпечних факторів чи атестовані на право здійснення токсико-гігієнічних, медико-біологічних та інших досліджень щодо безпе­ки продукції для здоров'я людини, що діють на основі чинних за­конів, законодавчих актів, положень.

Суб'єктами експертизи є також міністерства, відомства, ор^ ганізації, установи, підприємства незалежно від форм власності, приватні юридичні особи, які зацікавлені в проведенні санітарно-гігієнічної експертизи.

Відносно діяльності санітарно-епідеміологічних служб засто­совують такі характерні поняття, як санітарне та епідеміологічне благополуччя; норма, правила, гігієнічні нормативи тощо.

Розглянемо основні з них.

Санітарне та епідеміологічне благополуччя населення — це оп­тимальні умови життя населення, які забезпечують його здо­ров'я. При визначенні оптимальних умов звертають увагу на на­явність шкідливого впливу факторів довкілля.

Державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи ста­новлять правову базу, що застосовується для визначення ступеня безпеки окремих факторів довкілля.

Небезпечний фактор може бути хімічною, фізичною, біоло­гічною речовиною, матеріалом, продуктом, що за визначених умов негативно впливає на здоров'я людини.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" неякісними, не­безпечними для здоров'я і життя людини та фальсифіїсованими є харчові продукти і продовольча сировина за умов:

• вмісту шкідливих і токсичних речовин екзогенного або при­родного походження, небезпечних мікроорганізмів, їх токсинів, гормональних препаратів;

165

Рис. 4.1. Види санітарно-гігієнічної експертизи

Експертиза товарі а

• вмісту харчових добавок, які не отримали у встановленому порядку висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи і не дозволені до використання за призначенням, або не визначено умови, додержання яких гарантує безпечне використання харчо­вих продуктів і продовольчої сировини, аналіз того, чи їх вміст перевищує встановлені гранично допустимі рівні;

• вмісту будь-яких сторонніх предметів або домішок;

• використання під час виготовлення продовольчої сировини чи супутніх матеріалів, які не властиві найменуванню і виду хар­чового продукту, зіпсованої або непридатної за іншими ознака­ми продовольчої сировини;

• використання тари, пакувальних чи супутніх матеріалів, повністю або частково виготовлених із матеріалів, що не відпо­відають вимогам безпеки чи відсутні в переліку дозволених для контакту з харчовими продуктами Головним державним санітар­ним лікарем України;

• порушення визначених нормативними документами рецеп­тури, складу товарів, умов виробництва чи транспортування, ре­алізації і використання;

• приховування небезпеки їх споживання або їх низької якості;

• порушення умов зберігання або терміну придатності до спо­живання;

• навмисного надання зовнішнього вигляду та окремих влас­тивостей певного харчового продукту, за який вони видаються, з метою збуту споживачам або використання у сфері громадсько­го харчування виробником (продавцем).

Факт фальсифікації встановлюється у процесі ідентифікації товару.

Проводять санітарно-гігієнічну експертизу органи санітарно-епідеміологічного нагляду.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд являє собою сис­тему заходів з контролю за дотриманням юридичними і фізични­ми особами санітарного законодавства, що дає можливість ство­рити оптимальні умови життєдіяльності населення і сприяє мінімальному впливу небезпечних факторів на здоров'я людей. .

В Україні якість харчової продукції гарантується законодав­чими і нормативними актами, які зобов'язують виробників сиро* вини і готової продукції випускати якісну продукцію, яка відпо­відає вимогам стандартів. Конституцією України закріплено право громадян на охорону здоров'я, що забезпечується відпо-

167

А.П. Батутіна, І.В. Ємченко

Експертиза товарів

 

відними соціально-економічними, медико-санітарними програ­мами, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, вільного доступу до інформації щодо стану довкілля, якості харчових про­дуктів і предметів побуту.

Згідно з Законом, продовольча сировина, продукти харчуван­ня, а також матеріали, обладнання і інструменти, які використо­вуються для їх виготовлення, зберігання, транспортування та ре­алізації, підлягають сертифікації і повинні відповідати вимогам санітарних норм. Відповідальність за безпеку для здоров'я і жит­тя населення і відповідність вимогам санітарних норм несуть підприємства, установи, організації та особи, що виробляють, транспортують, зберігають, реалізують продовольчу сировину і продукти харчування.

Законом України "Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" (ст.4) забороняється виготовляти, вво­зити, реалізовувати, використовувати неякісні, небезпечні для здоров'я і життя людини або фальсифіковані харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали.

Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини згідно із статтею 10 закону здійснюється з метою забезпечення гарантій щодо:

• безпеки для життя і здоров'я людини у разі їх споживання та використання;

• їх виробництва в умовах, що відповідають встановленим ви­могам технології, санітарних норм і правил, безпеки та збережен­ня навколишнього природного середовища;

• їх виробництва із застосуванням дозволених продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

• повноти і достовірності інформації про їх властивості;

• їх відповідності вимогам нормативних документів щодо
якості і безпеки;

• їх реалізації відповідно до правил торгівлі.

Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів та продовольчої сировини здійснюється Кабінетом Міністрів України, уповноваженими центральними органами ви­конавчої влади, їх органами в Автономній Республіці Крим, обла­стях і районах, містах Києві і Севастополі шляхом (ст. 11 закону):

• державного нормування показників якості та безпеки хар­
чових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

168

 

• їх державної реєстрації;

• обов'язкової сертифікації та сертифікації систем якості ви­робництва цих продуктів, продовольчої сировини і супутніх ма­теріалів;

• здійснення контролю за дотриманням порядку ввезення хар­чових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.

Складовими державного регулювання якості та безпеки хар­чових продуктів, продовольчої сировини на всіх етапах життєво­го циклу є державний нагляд за дотриманням вимог стандартів, норм і правил, державний метрологічний нагляд, державний санітарно-епідеміологічний нагляд, державний ветеринарно-санітарний нагляд, державний контроль за дотриманням законо­давства України про захист прав споживачів, державний нагляд за дотриманням законодавства про карантин рослин.

Державне нормування показників безпеки контрольованих об'єктів — харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів — здійснює спеціально встановлений центральний ор­ган виконавчої влади у галузі охорони здоров'я шляхом встанов­лення гранично допустимих рівнів вмісту у них забруднювачів та інших речовин хімічного, біологічного та іншого походження.

Визначаються і атестуються методики визначення забрудню­вачів.

Державна реєстрація харчових продуктів, продовольчої сиро­вини і супутніх матеріалів здійснюється Міністерством охорони здоров'я України на підставі позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи, для продовольчої сировини — державної ветеринарно-санітарної експертизи. Порядок прове­дення санітарно-гігієнічної експертизи і внесення харчових про­дуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів до Держав­ного реєстру визначається Головним державним санітарним лікарем України та головним державним інспектором ветеринар­ної медицини України.

Державна реєстрація харчових продуктів, що виробляються, проводиться відповідно до вимог нормативних документів на ви­робництво харчових продуктів, продовольчої сировини і су­путніх матеріалів і здійснюється у порядку, встановленому Дер­жавним комітетом України по стандартизації, метрології та сер­тифікації.

Однак державна реєстрація контрольованих об'єктів не може відбутися без визначення в них показників безпеки.

169

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: