Особистісні та професійні вимоги до комерційного працівника

Комерційна діяльність є основою торгового бізнесу, а комерсант, отже, -ключовою фігурою в торговому процесі. Найцінніша ж професійна якість ко­мерсанта - вміння проводити чесні і взаємовигідні операції. Ця якість напря­му залежить від особистіших і професійних властивостей комерсанта.

З точки зору професійних вимог комерсант повинен мати досить глибо­кі і широкі спеціальні пізнання і навички в питаннях:

? закупівля і продаж товарів, включаючи зовнішньоекономічні опера­ції;

? маркетингу;

? управління і прав;

? бухгалтерського обліку;

? фінансування й оподаткування.

Сторіччя тому торговий бізнес розглядали як діяльність, що не вимагає глибокого вивчення, дослідження. Зараз таке трактування торгового бізнесу примітивне і абсурдне. Сфера знань в торговому бізнесі набагато ширша, ніж в будь-якій іншій області. Комерсанту треба знати більше, ніж лікареві, адвокату або архітектору. Знання по торговому бізнесу буквально невичерпні і охоплюють цілий ряд предметів. До цього треба додати постійні нововве­дення у виробництві товарів, торгівлі, рекламі й управлінні. Тому людина, найбільш здібна до навчання, сприйняття інформації та її системного аналі­зу, - це й є комерсант.

Нерідко можна почути таку думку: дайте людині невеликий магазин -і він сам навчиться торгувати. Чи навчиться? Навряд чи. Однак, незалежно від того, чому ви хочете навчитися, найкращий спосіб зробити це завжди один і той самий - вивчення і практика. Одного з двох недостатньо. Комер-

23

сант повинен знати не тільки основи, але й конкретику технічної, фінансової та маркетингової політики.

З точки зору особистісних вимог комерсант повинен володіти такими характеристиками, як:

? готовність ризикувати і брати на себе відповідальність за це. Але ри­зикувати треба уміло. Ризик - не нерозсудливе молодецтво, а суво­рий розрахунок. Уміння ризикувати пов'язане зі здатністю передба­чувати і прораховувати всі можливі варіанти;

? чесність, надійність, вірність даному слову - вимоги, без яких немож­ливий цивілізований ринок;

? високі духовні і фізичні якості. Треба хотіти й уміти перенести високі фізичні навантаження, працювати по 16 год. на добу і вважати це абсолютно нормальним;

? прагнення не стільки до збагачення, скільки служити своїй справі;

? ініціативність в пошуку додаткових задач, винахідливість, кмітли­вість;

? доброзичливе відношення до людей, ввічливість;

? лідерство;

? відповідальність;

? організаторські здібності;

? рішучість, швидкість і точність;

? завзятість і цілеспрямованість.

Етичний кодекс підприємця-комерсанта

Про етику вперше заговорив Аристотель, помітивши, що вона «допома­гає пізнати, що потрібно робити і від чого потрібно утриматися». Розрізню­ються поняття:

Етика (гр. ethos - звичай, характер) як система етичних норм поведінки людини'або якої-небудь професійної групи (в цьому випадку комерсантів) і етикет -встановлений порядок поведінки де-небудь. В Росії етикетні норми поведінки були встановлені Генеральним регламентом Петра І в 1720 р., в якому національна практика була приведена у відповідність з міжнародни­ми нормами, що полегшувало ділові контакти із зарубіжними партнерами.

Етичний кодекс (зведення правил, норм) підприємця-комерсанта вклю­чає норми професійної поведінки або професійної етики.

Цивілізований підприЄмець-комерсант:

♦ переконаний' в корисності свого труда не тільки для себе, але й для
інших, для суспільства, для держави;

 

? виходить з того, що люди, які оточують його, хочуть і вміють працю­вати, прагнуть реалізувати себе разом з ним;

? вірить в торговий бізнес, розцінює його як привабливу творчість, ві­дноситься до торгового бізнесу як до мистецтва;

? визнає необхідність конкуренції, але розуміє і необхідність співпраці;

? поважає себе як особистість, а будь-яку особистість як себе;

? поважає будь-яку власність, державну владу, суспільні рухи, соціаль­ний порядок,закони;

? довіряє собі, але й іншим, поважає професіоналізм і компетентність;

? цінить освіту, науку і техніку, інформатику, культуру, поважає еко­логію;

? прагне до нововведень;

? є гуманістом.

Формуючи себе як комерсанта, необхідно бути ввічливим, тактовним, делікатним, доброзичливим і повністю управляти своїми емоціями; потріб­но сформувати імідж комерсанта, що гарантує успіх.

2.2. Етикет підприємця-комерсанта

Будь-який комерсант повинен оволодіти навичками професійної поведінки, слідуючи етикету ділової людини, який включає:

? правила представлення і знайомства;

? правила ведення ділових бесід;

? правила ділового листування і телефонних переговорів;

? вимоги до зовнішнього вигляду, манер, ділового одягу;

? вимоги до мови;

? знання ділового протоколу і т.п.

Правила представлення і знайомства. Необхідно привітати свого співро­змовника першим, переважно звертаючись до нього на ім'я та по батькові (не треба зловживати зверненням тільки на ім'я, та ще й в скороченому варі­анті - на американський манер, що буде свідчити про імітаторство). В нашій країні за традицією прийнято шанобливо називати людей на ім'я та по бать­кові. По іменах можна звертатися тільки до молодих людей, якщо вони не за­перечують проти цього.

Можна називати на прізвище, але з обов'язковим доданням слів «пан» або «товариш» (не намагайтеся штучно прославляти звернення «пан» в зби­ток «товаришеві» - це буде свідчити про культурну нерозвиненість того, хто говорить).

Звернення в діловій обстановці прийняте тільки на «Ви». При діловій

25

24

зустрічі з незнайомими людьми представтеся самі або через посередництво людини, що влаштовує зустріч. Чоловік завжди представляється жінці пер­шим; молодших за віком потрібно представляти більш старшим, а не навпа­ки.

У практиці широке поширення отримали візитні картки. Вони дозволя­ють уникнути непорозумінь у зверненні до людини. Вручаючи будь-кому ві-•зитну картку, ви тим самим показуєте прагнення і в майбутньому підтриму­вати ділові і особисті контакти. Картки виконуються в основному на білому або пастельних тонів папері, де друкарським способом повинні бути друко­вані прізвище, ім'я, по батькові, посада, адреса фірми, номер телефону.

Правила ведення ділових бесід:

? висловлюйтеся стисло і по суті (росіяни люблять поговорити і часто неясно виражають свої думки - це роздратовує ділову людину);

? обережно використовуйте слово «я»;

? спирайтеся тільки на факти, а не домисли;

? не захоплюйтеся деталями;

? уникайте повчальності;

? шукайте шляхи урегулювання складного питання, а не його загост­рення;

♦ при зустрічі з агресивно настроєним партнером уникайте конфліктів.

Правила ділового листування і телефонних переговорів. Діловий лист по­винен бути коротким і зрозумілим. Всякий лист потрібно починати із звернен­ня «шановний», а в разі професійної дружби - «дорогий». Далі слідує ім'я та по батькові або прізвище (товариш, колега, пан - перед прізвищем). Не забу­вайте про загальноприйняті «будь ласка», «будьте люб'язні», «будьте доб­рі», «заздалегідь дякую», «з повагою», «до побачення», «до зустрічі» (заклю­чна форма ввічливості).

Рекомендується не складати ділові листи в конверті більше, ніж в 2 рази (текстом всередину). Найбільш важливі листи бажано не складати, а відправ­ляти у великих конвертах. Відповідати слідує не пізніше, ніж через 5 днів. У разі затримки не забудьте попросити вибачення і пояснити причину невчас­ної відповіді (листи повинні бути акуратно оформлені).

Розмова по телефону повинна бути короткою, ввічливою і стосуватися тільки суті справи.

Представляючись по телефону, необхідно чітко назвати не тільки пріз­вище, але й ім'я та по батькові. Вживши слова «будь ласка» або «будьте доб­рі», попросіть потрібну вам людину.

Потрібно знати, що першим враженням про вашу комерційну фірму може бути те, як її співробітники відповідають на телефонні дзвінки.

Голос, що відповідає по телефону, може створити або зруйнувати уявле­ння про фірму. Тому, знімаючи трубку, потрібно чітко назвати фірму, дода­вши «добрий ранок» або «добридень.

Пам'ятайте: якщо телефонний зв'язок урвався, передзвонює той, хто дзвонив. Не ведіть приватних розмов в присутності будь-кого.

Вимоги до зовнішнього вигляду, манер, ділового одягу. Комерсант пови­нен бути завжди охайним: погано зав'язана краватка або нечищені череви­ки - свідоцтва невимогливості до себе або байдужості до навколишніх, неу­важності і незібраності.

Не треба носити одяг яскравих кольорів або дуже строкатих узорів (в США тільки один раз на тиждень - в п'ятницю - дозволено носити джинси, сорочки, а не костюми).

Чоловікам рекомендуються костюми спокійних тонів і класичних фасо­нів, однотонні сорочки, ретельно підібрані краватки.

Жінкам бажано носити класичні костюми, блузки, не використовувати ніякої біжутерії (значків, ланцюжків, перснів і т.п.); потрібно уникати гост-ромодного одягу, не одягатися в чоловічому стилі; зачіска і взуття завжди повинні бути в повному порядку.

Офіційні прийоми вимагають певного одягу, про що вказується в запро­шенні: чоловікам - костюм, фрак; жінкам - вечірній туалет.

Необхідно стежити за своєю ходою: ходити слідує з гідністю, твердо, прямо, не хитатися, не згинатися.

Не треба сидіти «розвалившись» у кріслі, розгойдуватися на стільці і т.п.

Тримайте під контролем руки - жести повинні бути стримані і доцільні. Не торкайтеся співрозмовника руками - це для нього дуже неприємно.

Володійте почуттям міри - всякі відхилення роздратовують навколиш­ніх і працюють проти вас.

Не будьте надмірно жвавими, але й дуже млявими, тихими, байдужими.

Стежте за враженням, яке ви проводите на навколишніх, але не заради самолюбування, а для самокорекції.

Вимоги до мови. Письменність, логічність, емоційне забарвлення мови є обов'язковою умовою будь-якого ділового контакту. Стежте за правильним вживанням слів, їх вимовою, наголосом. Позбувайтеся слів-паразитів «так би мовити», «значить», «розумієте».

Уникайте зарозумілого і категоричного тону.

Діловий протокол. Це порядок проведення ділових зустрічей. Він особ­ливо важливий при здійсненні переговорів. Домовлятися про зустріч при пе­реговорах прийнято не раніше ніж за 2-3 дні. При цьому заздалегідь потріб-

 

26

27

но уточнити питання, що виносяться на обговорення, а також тривалість зу­стрічі.

Час початку переговорів прийнято дотримувати неухильно обома сто­ронами (у всіх західних країнах точність вважається ознакою хорошого тону). Спізнення понад 15 хв. вважається великим порушенням правил ввічливості. Тому необхідно знайти спосіб попередити про затримку. Небажано прихо­дити на зустріч і раніше наміченого часу, оскільки ранньою появою можна поставити в незручне положення тих, хто запросив вас на переговори.

Ділові переговори проводяться у спеціально відведеному і пристосова­ному для цієї мети приміщенні. Перед кожним учасником бажано поставити картку, на якій вказані прізвище, ім'я, по батькові і фірма, яку він представ­ляє.

Не повинно бути недостачі місць (стільців). При необхідності перегово­ри обслуговуються спеціально виділеними працівниками або запрошеними фахівцями.

На столах учасники повинні знайти папір і письмове обладнання; бажа­но мати прохолодні напої. Хорошим тоном буде подати чай, каву з печивом. Організацію ділових зустрічей цілком бере на себе сторона-ініціатор.

Часто переговори проводяться в формі протокольних заходів, таких, як коктейль, фуршет, вечеря, ленч, шведський стіл, келих шампанського. Так, ленч - це сніданок в проміжку між 12-13год. (тривалістю 1-1,5год.); чай-з 16 до 18 год. проводять тільки для жінок (1-1,5год.); коктейль - з 17 до 18 год. проводиться стоячи (біля 2год.); обід - найбільш почесний вид прийому -проводиться увечері з 20-21 год.(тривалість 2-Згод.); шведський стіл являє собою пригощання за принципом самообслуговування, є менш офіційним, ніж обід; вечеря, як правило, починається після 21 год. і продовжується біля Згод.; келих шампанського призначається на 12-13 год. дня і продовжується не більше однієї години.

Підготовка прийому включає вибір виду прийому, складання списку запрошених, розсилку запрошень, складання плану розміщення гостей за сто­лом, складання меню, підготовку приміщень, сервіровку стола, обслуговува­ння гостей, підготовку тостів, промов.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: