Оптові ярмарки (виставки) та їх роль в закупівлі товарів

Значення і види оптових ярмарків

Прогресивною формою оптової закупівлі є укладення договорів на пос­тачання товарів на оптових ярмарках.

Продаж-закупівля товарів на оптових ярмарках - одна з найстаріших форм оптової торгівлі. Оптові ярмарки проводилися ще в дореволюційний період, коли широкою популярністю користувалися Йижегородська, Київ­ська, Харківська та інші ярмарки. У період централізованої, адміністратив­ної економіки оптові ярмарки набули поширення в середині 60-х років. У цей час вони мали позитивне значення, оскільки дозволяли покупцям більш ві­льно закупити товари за представленими зразками, швидше оформити опе­рації договорами, ніж в звичайній практиці тих років, посилити вплив на промисловість. Крім того, в ту пору ярмарки були прогресивним явищем, оскільки відроджували дух конкуренції між виробниками однакових това­рів. Однак, надалі оптові ярмарки стали набувати все більш адміністратив­но-директивного характеру - їх організовували державні органи управлін­ня; порядок їх проведення суворо регламентувався; переважав продаж і

 

112

113

закупівля товарів, що розподілялися централізовано за твердими роздрібни­ми цінами згідно з планом прикріплення покупців до постачальників.

На першому етапі переходу до ринкових відносин оптові ярмарки в їх адміністративно-директивному вигляді втратили своє значення, оскільки не забезпечували вільних ринкових відносин і комерційної ініціативи виробни­ків товарів і споживачів. У цей період комерційним цілям в більшій мірі по­чали відповідати нові торгово-посередницькі структури - постійно діючі то­варні біржі. Однак, надалі оптові ярмарки, як оптові торги, що епізодично проводяться на вільній ринковій основі, відновлюють своє значення і роль їх зростає. Основна мета ярмаркових торгів - оптовий продаж і закупівля това­рів, укладення прямих договорів або контрактів між продавцями і покупця­ми. На оптових ярмарках посилюється вплив торгових організацій на виро­бництво товарів відносно їх асортименту і якості, прискорюється процес укладення договорів, оскільки постачальники і покупці знаходяться в безпо­середньому контакті.

У ринковій економіці отримали розвиток оптові ярмарки міжнародного або загальнодержавного масштабу, а також оптові ярмарки регіонального (місцевого) значення. У міжнародних або загальнодержавних оптових ярмар­ках беруть участь міжнародні компанії (фірми) - постачальники товарів з ближнього або дальнього зарубіжжя. їх організують державні органи упра­вління, а також великі комерційні структури.

На оптових ярмарках місцевого масштабу на відміну від постійно дію­чих товарних бірж по торгівлі однорідними товарами здійснюються операції з купівлі-продажу товарів складного асортименту, що випускаються місце­вими виробничими підприємствами. На таких оптових ярмарках покупці здійснюють закупівлю товарів за вільними цінами на основі індивідуально­го підбору, порівняння і вибору з асортименту продукції різних виробників.

Крім територіальної ознаки оптові ярмарки класифікуються також за товарною та галузевою ознаками.

Товарна ознака означає вид (види) товарів, що реалізовуються на ярмар­ку. За цією ознакою ярмарки можуть бути спеціалізованими (наприклад, яр­марок виробів легкої промисловості, парфюмерно-косметичних товарів, ба­калійних товарів, автомобілів та інш.) і універсальними (реалізовуються різні види товарів як промислового, так і сільськогосподарського виробництва).

За галузевою ознакою ярмарки поділяються на галузеві (проводить одна галузь виробництва товарів) міжгалузеві, що охоплюють вироби різних га­лузей виробництва (машино-будівної, легкої, харчової та інших галузей).

В сучасних умовах для проведення ярмарків створюються спеціальні, постійно діючі організаційні структури, наприклад Всеросійське акціонерне товариство «Нижегородський ярмарок».

114

. Предметом діяльності ярмарку є надання комплексу послуг учасникам з укладення торгових операцій, налагодження ділових контактів, упорядкува­ння процесу оптової торгівлі, аналізу і підготовки кон'юнктурної інформа­ції, організація реклами.

Організація роботи оптового ярмарку

Характерними рисами оптової ярмаркової торгівлі є оптова реалізація-закупівля товарів за представленими зразками; періодичність проведення оптових ярмарків; попереднє встановлення термінів і місця продажу товарів; одноразову і масову участь оптових продавців і покупців товарів.

Основний метод організації оптової реалізації товарів на ярмарках - ви-ставки-продажі товарів за представленими зразками. Зразки товарів достав­ляються на ярмарок підприємствами-постачальниками за свій рахунок. Ке­рівництво оптовим ярмарком здійснює постійно діючий ярмарковий комітет, до складу якого включаються відповідальні представники органів держав­ної влади і управління торгівлею, промислових підприємств - виробників товарів, комерційних структур - покупців та інших підприємств. Рішення ярмаркового комітету з питань, що входять в його компетенцію, є обов'язко­вими для учасників ярмарку. Ярмарковий комітет виконує наступні функції:

? визначає терміни і місце проведення ярмарку;

? створює робочі органи ярмарку (дирекцію, арбітраж, групу (бюро) з обліку договорів та інші органи, необхідні для виконання перед яр­марком її задач), затверджує їх керівників і склад;

? визначає графіки зустрічей постачальників і покупців;

? затверджує кошторис прибутків і витрат ярмарку, кількість коштів на її проведення і джерела їх отримання;

? порядок, режим роботи ярмарку;

? вирішує суперечки, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, в тому числі при узгодженні, зміні і уточненні специфіка­цій до договорів, або доручає вирішення таких суперечок арбітражу ярмаркового комітету і в цих випадках затверджує рішення арбітра­жу після закінчення терміну на оскарження і розглядає скарги на його рішення;

' ♦ вирішує інші питання, пов'язані з організацією і проведенням ярмар­ку. Рішення ярмаркового комітету оформляються протоколами, що підпи­суються головою ярмаркового комітету або його заступником. Дирекція ярмарку:

♦ здійснює керівництво групою (бюро) з обліку договорів, веде органі-

115

заторську, рекламну і комерційну діяльність, пов'язану з підготов­кою і проведенням ярмарку (оренда приміщень і торгових площ, їх обладнання і оформлення, підготовка необхідної документації, роз­міщення учасників, реклама товарів, оснащення оргтехнікою та АСУ, визначення регламенту роботи і т.д.);

♦ забезпечує прийом і зберігання представлених на ярмарок зразків і
моделей товарів, сприяє технічним забезпеченням учасникам ярмар­
ку в укладенні договорів, веде необхідну звітність.

Група (бюро) з обліку договорів:

? веде необхідну облікову документацію і реєструє договори, укладені на ярмарку;

? аналізує хід укладення договорів і узгодження специфікацій, готує за дорученням ярмаркового комітету або дирекції ярмарку відповідні аналітичні довідки, записки, пропозиції.

Арбітраж ярмаркового комітету:

? забезпечує правове обслуговування ярмарку;

? консультує учасників ярмарку з правових питань;

♦ розглядає переддоговірні суперечки, що виникають на ярмарку.
При організації ярмаркової (виставочної) торгівлі прийнято виділяти три

основних етапи її проведення: попередній, організаційний і заключний.

Попередній етап включає прийняття рішення про проведення оптового ярмарку або виставки-продажу. На цьому етапі створюється ярмарковий комітет і формується робоча група, які розробляють положення про прове­дення ярмарку і розсилають листи потенційним учасникам з повною інфор­мацією про умови участі в ярмарку. Робоча група також розробляє рекламні матеріали про організацію і проведення ярмарку - друкуються оголошення, запрошення, рекламні буклети і т.д. Видається рекламна брошура з доклад­ною інформацією про умови участі в ярмарку, тобто вартість участі з експо­натами і без них, ціна оренди павільйонів, вартість розміщення рекламних матеріалів і т.д.

За певний термін до відкриття учасники ярмарку вносять реєстраційний внесок і оформляють заявку на участь, в якій повідомляють інформацію про себе і свої реквізити, вимоги по розміщенню експозицій та інш. Основним джерелом прибутків від проведення ярмарку є плата за участь, оренду площі під експозицію, транспорту, оренду складських приміщень, здійснення ван­тажно-розвантажувальних і транспортно-експедиційних робіт, проведення технічних та інформаційно-комерційних консультацій і надання додаткових послуг.

Організаційний етап полягає в підготовці рекламного каталогу, що вклю-

чає характеристику постачальників, їх товарів, послуг та іншу рекламну ін­формацію. Даний етап включає також оперативну роботу по розміщенню учасників, організації їх дозвілля, проведенню аукціонних торгів, презента­цій та інших заходів.

Заключний етап передбачає підведення підсумків ярмарку з виділенням як позитивних, так і негативних моментів в її роботі. Узагальнені результати аналізу кон'юнктури торгівлі товарами асортименту ярмарку, пропозиції по виробництву товарів і т.д. представляються зацікавленим організаціям і ор­ганам управління торгівлею для вживання заходів до більш повного задово­лення споживчого попиту.

Порядок укладення договорів на ярмарку

Укладення договорів на постачання товарів проводиться безпосередньо на ярмарку. Крім того, на ярмарку сторони можуть уточнювати умови рані­ше укладених договорів і асортимент товарів, що підлягають постачанню.

У довгострокових договорах по прямих господарських зв'язках розгор­нений асортимент товарів у специфікаціях може бути узгоджений на непов­ний обсяг закуплених товарів з тим, щоб у встановлений в договорі термін додатково погодити розгорнений асортимент на весь обсяг постачання, і пе­редусім за рахунок нових, більш технічно довершених товарів або модних і сезонних виробів.

Договори на продаж (постачання) товарів на ярмарках укладаються за наданими підприємствами-виробниками зразками і моделями товарів, а в окремих випадках по каталогах, проспектах, конфекційних картах та інших матеріалах, що характеризують товари.

Представники учасників ярмарку повинні мати належно оформлені по­вноваження (довіреність) для укладення договорів і узгодження специфіка­цій.

Проект договору може бути представлений будь-ким із сторін. Договір підписується сторонами як мінімум в трьох примірниках, один з яких разом із специфікацією здається в групу (бюро) з обліку договорів для реєстрації. Сторона, що отримала проект договору або змін до нього або пропозицію про продовження терміну дії договору, зобов'язана повернути іншій стороні на ярмарку підписаний договір або при наявності раніше укладеного дого­вору направити згоду про зміну або продовження терміну його дії, а у разі заперечень - з додатком протоколу розбіжностей в трьох примірниках не пізніше наступного дня після отримання проекту договору або змін до нього або пропозиції про продовження терміну його дії. Постачальник і покупець

 

116

117

зобов'язані спільно не пізніше наступного дня після отримання іншою сторо­ною протоколу розбіжностей розглянути його.

При недосягненні угоди постачальник (покупець) в той же термін пере­дає розбіжності на вирішення ярмаркового комітету (арбітражу). Якщо сто­рона, що отримала протокол розбіжностей, в одноденний термін не пере­дасть ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, на вирішення ярмаркового комітету (арбітражу), пропозиції іншої сторони вважаються прийнятими.

Договірні суперечки ярмарковим комітетом (арбітражем) розглядають­ся з участю уповноважених представників сторін не пізніше наступного дня після отримання заяви. Протокол засідання арбітражу підписується арбітра­ми, що брали участь в розгляді суперечки. Виписки з протоколу видаються зацікавленим сторонам в день прийняття рішення. Рішення арбітражу ярмар­кового комітету може бути переглянуте за заявою зацікавленої сторони, по­даною не пізніше наступного дня після отримання виписки з протоколу. Рі­шення арбітражу переглядається ярмарковим комітетом не пізніше трьох днів від дня прийняття рішення.

Рішення ярмаркового комітету по переддоговірних суперечках і затвер­джені ярмарками рішення арбітражу по таких суперечках є остаточними.

Такий порядок укладення договорів прискорює і спрощує їх укладення, усуває тривалий процес заочного листування і пов'язані з ним бюрократичні зволікання.

6.5. Оптові продовольчі ринки та їх роль в закупівлі товарів

Роль і функції

Розпад державної централізованої оптової торгівлі продовольчими то­варами, приватизація оптових і роздрібних підприємств, ліквідація центра­лізованої системи розподілу сільськогосподарської продукції і продовольст­ва сприяли руйнуванню системи просування продовольчих товарів споживачам. Багато які продовольчі і плодоовочеві бази почали займатися розпродажем промислових товарів, сільськогосподарські виробники стик-нулися з проблемою збуту своєї продукції. При відсутності державного регу­лювання торгівлі продовольчими товарами посилився локальний монопо­лізм переробної промисловості і роздрібної торгівлі, що привело до зростання роздрібних цін на споживчі продовольчі товари, різкого скорочення спожи­вання найважливіших продуктів харчування на душу населення.

Відсутність нової, відповідної умовам ринкової економіки системи роз-

поділу, сучасного маркетингу продовольства сприяли формуванню нециві-лізованої ринкової середи у вигляді безсистемної діяльності маклерів, броке­рів, комісіонерів, вуличних торговців і призвели до негативних наслідків в організації оптової торгівлі і руху продовольчих товарів. Проблема продо­вольчого забезпечення країни вимагала знаходження нових підходів до ор­ганізації оптової торгівлі і руху продовольчих товарів і сільськогосподарсь­кої сировини для постачання населення.

Оптимальною формою такої організації був визначений оптовий про­довольчий ринок.

Оптові продовольчі ринки - місце купівлі-продажу конкурентоспромож­ної сільськогосподарської сировини і продовольства оптовими і роздрібни­ми торговими підприємствами і приватними торговцями.

У багатьох країнах з ринковою економікою (Франція, Японія, Португа­лія та інш.) важливу роль грають оптові ринки, що займають серединне по­ложення між оптовим ярмарком і товарно-сировинною біржею. Однак, на відміну від двох останніх оптовий продовольчий ринок має в своєму розпо­рядженні власне складське господарство.

Основними функціями оптових продовольчих ринків є:

? забезпечення постачання населення якісними продуктами харчуван­ня на протязі цілого року, скорочення втрат сільськогосподарської продукції;

? надання всім постачальникам сільськогосподарської продукції мож­ливості стійкого виходу на конкурентний (немонополізований) ри­нок;

? забезпечення єдиного облаштованого місця для здійснення операцій з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продовольства;

? підвищення ефективності постачання і розподілу продовольства у великих містах, промислових центрах і окремих регіонах країни;

? створення нових робочих місць, зменшення стоку населення із сільсь­кої місцевості.

Реалізація вказаних функцій дозволяє створити необхідні умови вироб­никам, покупцям і посередникам для здійснення оптових операцій на основі конкуренції і скорочення витрат обігу, оптимізувати систему руху сільсько­господарської продукції і продовольства, транспортного і інформаційного забезпечення. Це також дозволяє упорядити діяльність посередників і вироб­ників сільськогосподарської продукції і продовольства.

У той же час правилами роботи оптових продовольчих ринків не забо­роняється в окремих випадках роздрібна реалізація продукції фізичним осо-

 

118

119

бам-споживачам за оптово-відпускними цінами. У сільській місцевості мо­жуть створюватися роздрібно-оптові ринки.

Структура оптових продовольчих ринків включає ринки, сформовані за територіальною ознакою: міжрегіональні, регіональні, міські, районні, сіль­ські (селищні); спеціалізовані оптові продовольчі ринки (плодоовочеві, м'яс­ні, рибні, ринки худоби і т.п.); універсальні, що реалізовують до 10 видів різ­ної продукції (районні дрібнооптові продовольчі ринки і селищні). Для забезпечення функціонування великих територіальних оптових продоволь­чих ринків при них створюються спеціальні служби: інформаційні, розрахун­ково-фінансові, юридичні, громадського харчування і готельного господар­ства, транспортні, а також державна служба сертифікації і контролю якості продукції.

Організація роботи

На оптовому ринку передбачається павільйонно-секційна організація торгового процесу. Місцем проведення оптових торгів є торговий зал опто­вого ринку. Кількість і розташування товарних секцій в торговому залі оп­тового ринку визначаються адміністрацією ринку. Товарні секції розділяю­ться між собою роз'ємними або стаціонарними перегородками. Кожна товарна секція надається, як правило, одному оптовому торговцеві.

Крім товарної секції або торгового місця, оптовий ринок повинен нада­вати приміщення для зберігання товару, обладнані відповідно до вимог збе­рігання окремих видів товарів.

Загальні принципи взаємовідносин між продавцем і покупцем на опто­вому ринку регулюються цивільним законодавством, що засновується на визнанні рівності учасників господарських відносин, недоторканості їх влас­ності, свободи договору, неприпустимості втручання адміністрації ринку в їх комерційну діяльність.

До учасників торгів на оптовому ринку відносяться:

? власники товарів (виробники, оптові підприємства, посередники) або їх повноважні представники, що мають право ведення торгових опе­рацій на ринку (продавці);

? роздрібні торгові та інші підприємницькі структури, що мають дос­туп на оптовий ринок як покупці;

? персонал оптового ринку, що бере участь в оформленні торгових операцій безпосередньо в товарних секціях.

Адміністрація оптового ринку забезпечує дотримання встановленого порядку ведення оптових торгів та ідентифікацію їх учасників.

Персонал оптового ринку, що обслуговує торговий процес, не має пра-

120

ва здійснювати операції, а також прямо або непрямо втручатися в процес ведення торгів.

За формами участі оптовий ринок повинен надавати можливість веден­ня оптових торгів на основі:

? довгострокової оренди продавцями місця в торговому залі;

? короткострокової оренди необхідних торгових площ;

? разової участі в оптових торгах з подобовою оплатою вартості тор­гового місця або спеціального ринкового мита, диференційованого по видах товару, що сплачується з обороту.

Орендарями торгових місць на оптовому ринку не обов'язково повинні бути власники товарів. Передбачається можливість оренди торгових місць агентами власників, комісіонерами, іншими посередниками.

Вибір форми торгів на оптовому ринку визначається власником товару, якщо інше не передбачене законом.

Оптові торги проводяться, як правило, на основі приватних угод прода­вця і покупця. В окремих випадках оптові торги можуть бути проведені на основі аукціону або конкурсу.

Право продажу оптових партій товарів номенклатури оптового ринку надається зареєстрованим на ньому оптовим продавцям при умові пред'яв­лення ліцензії на ведення торгової діяльності (у разі її ліцензування) і доку­ментів, що підтверджують якість товарів, які реалізовуються та стан здоро­в'я оптових продавців за встановленою для торгівлі формою.

Оптовий продавець має право вимагати від адміністрації оптового рин­ку:

? забезпечення санітарних правил і техніки пожежної безпеки;

? компенсації вартості товару, втраченого у зв'язку з невиконанням нею своїх обов'язків по забезпеченню торгового процесу;

? заміни ваги і ваговимірювальних приладів, інвентарю та інструмен­тів, що не відповідають технічним вимогам і санітарним нормам;

? своєчасного вивозу сміття, тари і пакувальних матеріалів з торгово­го залу.

Оптовий продавець зобов'язаний:

? дотримуватися правил торгівлі і внутрішнього розпорядку на опто­вому продовольчому ринку;

? дотримуватися санітарних, протипожежних вимог;

? по закінченні торгів звільнити торгове місце, здати орендоване об­ладнання, інвентар та інструменти.

Керівник оптового ринку несе відповідальність за його загальний сані-

121

тарний стан, дотримання в ньому санітарного режиму, а також санітарний стан прилеглої території.

Винні в порушенні вимог санітарних правил притягуються до дисциплі­нарної, адміністративної або карної відповідальності.

Контроль за дотриманням санітарних правил на оптовому ринку здійс­нюють органи і установи санітарно-епідеміологічної служби.

Обов'язком адміністрації оптового ринку є створення і підтримка в пра­цездатному стані служби ваговимірювальних та інших приладів. Гирі, що використовуються на оптовому ринку, вага та інші вимірювальні прилади повинні мати ясні клейма і подаватися на перевірку у встановлені терміни згідно з діючим порядком органам державної метрологічної служби.

Використання ваговимірювальних приладів здійснюється шляхом орен­ди (лізингу) між адміністрацією оптового ринку і користувачем. У торгово­му залі оптового ринку на доступному для покупців місці повинна бути вста­новлена контрольна вага. Адміністрація оптового ринку несе відповідальність за технічний і санітарний стан гир, що видаються, ваги та інших вимірюва­льних приладів.

Загальний контроль за дотриманням правил торгівлі на оптовому про­довольчому ринку здійснюється адміністрацією оптового ринку.

За порушення правил торгівлі або невиконання своїх обов'язків адміні­страція оптового ринку несе відповідальність, передбачену контрактом, до­говором між адміністрацією оптового ринку і користувачем його послуг.

За розголошування адміністрацією оптового ринку інформації, що є комерційною таємницею, вона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством.

За відмову від реєстрації об'ємів продажу на оптовому ринку винна сто­рона виплачує адміністрації неустойку в розмірах, обумовлених договором сторін. На оптовому ринку продавцеві забороняється розповсюджувати не­правдиву інформацію, яка може привести до штучної зміни кон'юнктури ринку товарів, що реалізовуються. У цих випадках продавець може бути по­збавлений права участі в оптових торгах.

За несплату накладених санкцій в 15-денний термін від дня виникнення права вимоги винна сторона може бути позбавлена права торгівлі на опто­вому ринку до пред'явлення документа, що підтверджує перерахування гро­шей в погашення пред'явлених санкцій.

Всі відносини підприємницьких структур, що працюють на оптовому ринку, з його адміністрацією будуються на договірній основі.

Взаємовідносини оптових продавців з адміністрацією оптового ринку регулюються договором оренди.

Відносини спеціалізованих структур, що обслуговують господарську ді­яльність оптового ринку (інженерна інфраструктура, прибирання сміття, ви­значення якості товарів та інш.), з адміністрацією регулюються договорами підряду.

Абсолютні розміри тарифів, що стягуються на оптовому ринку, зборів та інших платежів визначаються адміністрацією оптового ринку і обумов­люються сторонами в договорах, що укладаються.

⇐ Предыдущая12131415161718192021Следующая ⇒

Поделиться: