Основні заходи безпеки праці на пожежі

1. Заходи безпеки праці під час розвідки пожежі:

проведення інструктажів з особовим складом, який здійснюватиме розвідку пожежі, особливо у разі використання індивідуальних засобів захисту;

перевірка екіпірування розвідувальних груп засобами освітлення та зв’язку, засобами рятування та саморятування, шанцевим інструментом, засобами пожежогасіння тощо;

організація спостереження та контролю за поведінкою будівельних конструкцій за зовнішніми ознаками в місцях проведення розвідки пожежі;

з’ясування за допомогою служб об’єкта місць розташування установок, що знаходяться під напругою та тиском, зберігання вибухових та небезпечних хімічних речовин на маршрутах проведення розвідки.

2. Заходи безпеки праці під час проведення оперативного розгортання:

призупинення руху на інтенсивних транспортних магістралях і виставлення постів, залучення до цього особового складу Національної поліції та підготовлених фахівців об’єкта;

визначення спільно з НТ безпечних шляхів прокладання магістральних рукавних ліній;

перевірка правильності встановлення пожежно-рятувальних автомобілів на джерела водопостачання та майданчики резерву (наявність освітлення, ухилу тощо);

виставлення постів у місцях оперативного розгортання сил і засобів та під час розбирання конструкцій, де можливе обвалення (руйнування) конструкцій.

3. Заходи безпеки праці під час оперативних дій на пожежі:

з’ясування через фахівців об’єкта щодо наявності приміщень або обладнання, в яких використовуються (зберігаються) шкідливі пари і гази, електрообладнання під високою напругою, радіоактивні, вибухові та небезпечні хімічні речовини;

інструктаж особового складу, який працює на позиціях ствольників, з таких питань: порядок спостереження за зміною обстановки, сигнали небезпеки та порядок дій за ними, пересування в зоні підвищеної небезпеки, безпека під час розбирання конструкцій, порядок надання допомоги особовому складу на сусідніх оперативних позиціях;

виставлення спостережних постів поблизу місць, де будівельні конструкції знаходяться в зоні інтенсивного теплового впливу, розташовано вибухонебезпечне обладнання, обмежено допуск людей та особового складу в небезпечні зони оперативної роботи;

контроль за організацією позмінної роботи під час тривалих пожеж особового складу та його відпочинку в теплих приміщеннях тощо;

визначення разом з відповідними службами об’єкта допустимого часу перебування особового складу в небезпечній зоні та контроль за своєчасною заміною особового складу на місцях проведення робіт;

постійне отримання даних дозиметричного контролю від служб об’єкта для своєчасного виведення з небезпечної зони особового складу, який отримав відповідну дозу опромінення;

за потреби організація медичного обслуговування особового складу.

15. Обов’язки диспетчера (радіотелефоніста) під час гасіння пожежі

1. Черговий диспетчер (радіотелефоніст) підпорядковується начальнику чергового караулу пожежно-рятувального підрозділу, а в оперативному відношенні - старшому диспетчеру (диспетчеру) гарнізону ОРС ЦЗ та оперативному черговому гарнізону ОРС ЦЗ (начальнику чергової зміни ОКЦ).

Забезпечує чіткий прийом, передачу і реєстрацію повідомлень, що надходять до ПЗЧ, та оперативне направлення чергових підрозділів до місця виклику згідно з розкладом виїзду підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ чи планом залучення сил і засобів, своєчасне інформування ОКЦ про обстановку та оперативні дії, які здійснюються на місці пожежі.

2. Прийом повідомлення про пожежу черговий диспетчер (радіотелефоніст) повинен проводити в найкоротший термін. Відсутність окремих даних не може бути підставою для затримання виїзду на пожежу підрозділу, якщо відомо місце її виникнення.

3. Перелік питань, які підлягають з’ясуванню під час отримання повідомлення про пожежу:

адреса, найменування об’єкта та місце виникнення пожежі;

що горить, чи є загроза людям, вибуху, отруєння;

кількість поверхів будівлі;

особливості маршруту слідування;

прізвище особи, яка повідомляє про пожежу, номер її телефону;

інші додаткові відомості.

4. Черговий диспетчер (радіотелефоніст) з отриманням повідомлення про пожежу зобов’язаний:

провести реєстрацію повідомлення в журналі пункту зв’язку;

поінформувати заявника про прийом повідомлення, час реєстрації та прізвище, хто прийняв повідомлення;

увімкнути додаткове освітлення приміщень у нічний час;

включити табло з переліком автомобілів, що виїжджають;

оголосити через гучномовний зв’язок перелік відділень, адресу місця пожежі та мету виїзду, після оголошеної інформації увімкнути сигнал «Тривога»;

заповнити і передати старшим машин дорожні листи на виїзд автомобілів стройової групи експлуатації за сигналом «Тривога» (додаток 3) та повідомити наявні додаткові відомості про пожежу. Копії дорожніх листів залишити на ПЗЧ;

передати начальнику караулу оперативний план (картку) пожежогасіння на об’єкт, де виникла пожежа;

направити до місця пожежі додаткові сили і засоби за розпорядженням КГП або в разі установлення за характером першого чи наступних повідомлень недостатності тактичних можливостей залучених підрозділів для виконання всього обсягу оперативних дій;

негайно направити визначені сили і засоби до місця небезпечної події у разі отримання повідомлення про пожежу на об’єкті, на який передбачено автоматичне направлення сил і засобів за підвищеним номером (рангом) виклику;

діяти відповідно до окремих організаційно-розпорядчих документів у разі отримання сигналу «Тривога» по системах автоматичної пожежної сигналізації;

негайно поінформувати ОКЦ і пожежно-рятувальний підрозділ, у районі виїзду якого виникла пожежа, у разі отримання повідомлення про пожежу за межами району виїзду пожежно-рятувального підрозділу та доповісти начальнику караулу;

передати за допомогою радіозв’язку додаткові відомості про пожежу (у разі їх отримання) підрозділам, що прямують до місця виклику;

установити та підтримувати постійний зв’язок з підрозділом, що виїхав на пожежу, налагодити своєчасне отримання інформації про обстановку та оперативні дії пожежно-рятувального підрозділу, негайно передавати отримані розпорядження та інформацію до ОКЦ;

інформувати в установленому в гарнізоні порядку ОКЦ і посадових осіб про виїзд підрозділу на пожежу, направлення додаткових сил і засобів або за підвищеним номером (рангом) виклику, обстановку на місці небезпечної події, оперативні дії залучених сил і засобів, а також про повернення підрозділу до місця постійної дислокації;

з’ясувати, використовуючи довідкову документацію, а також через відповідні служби оперативно-тактичну характеристику об’єкта, рівень загазованості, радіаційну і метеорологічну обстановку тощо та негайно поінформувати КГП і ОКЦ;

сповістити та залучити за розпорядженням КГП аварійні служби;

виконувати розпорядження, що надходять від начальника караулу (КГП), який виїхав на пожежу;

записувати до журналу пункту зв’язку пожежно-рятувального підрозділу час отримання і зміст усіх повідомлень та розпоряджень, що надходять з місця пожежі (у тому числі час виїзду, прибуття на місце пожежі, подання першого ствола, площу пожежі, час її локалізації і ліквідації та повернення пожежно-рятувального підрозділу до місця постійної дислокації).

5. Диспетчеру (радіотелефоністу) пожежно-рятувального підрозділу забороняється зменшувати кількість сил і засобів, що направляються до місця пожежі згідно з розкладом виїзду підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ або планом залучення сил і засобів.

16. Обов’язки пожежного-рятувальника (старшого пожежного-рятувальника) під час гасіння пожежі

1. Під час гасіння пожежі пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

знати своє оперативне завдання, а також завдання відділення;

виконувати команди і накази командирів і начальників беззаперечно, точно та в зазначений строк;

не залишати своєї позиції без дозволу командира (начальника), крім випадків явної загрози життю або травмування;

підтримувати зв’язок з командиром і особовим складом свого відділення;

діяти згідно з табелями оперативного розрахунку особового складу на пожежно-рятувальних автомобілях (додаток 4);

попереджати людей і вживати заходів для їх рятування в разі виявлення загрози життю, про що доповідати командиру відділення;

надавати домедичну допомогу постраждалим;

слідкувати за справністю ПТО і спорядження та дбайливо поводитися з ним;

дотримуватися правил радіообміну, працюючи з радіостанціями;

дотримуватися правил безпеки праці;

перевіряти наявність закріпленого ПТО після закінчення робіт, про результати доповідати командиру відділення.

2. Під час розвідки пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

мати при собі необхідне ПТО та спорядження;

невідлучно прямувати за особою, яка очолює розвідку;

уважно спостерігати за обстановкою;

у разі виявлення людей, які перебувають у небезпеці, виявлення вогню чи диму в приміщеннях та пустотах конструкцій будівель, змін у поведінці несучих конструкцій негайно доповідати особі, яка очолює розвідку.

3. Під час рятування людей пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

мати при собі ПТО та спорядження, необхідне для визначеного командиром (начальником) способу рятування;

сповістити людей при вході до приміщення про надання їм допомоги та вжити заходів для недопущення паніки;

обрати найкоротший шлях і найбезпечніший спосіб рятування, якщо їх не вказав командир (начальник);

проходити з людиною, яку рятують, через зону підвищеної температури і сильного задимлення тільки у виняткових випадках, при цьому необхідно вжити заходів для захисту її від дії небезпечних факторів пожежі.

4. Під час роботи зі стволом пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

здійснювати гасіння вогню з найближчої, але безпечної відстані до місця горіння, створивши при цьому необхідний запас рукавної лінії для маневру стволом;

просуватися вперед зі стволом та подавати вогнегасні речовини до місць найбільш інтенсивного горіння, на конструкції та предмети, що горять;

спрямовувати струмінь води назустріч поширенню вогню, насамперед на ті частини конструкцій будівлі (споруди), які в разі нагрівання можуть призвести до обвалення всієї конструкції або частини будівлі (споруди);

спрямовувати струмінь води зверху донизу у разі гасіння вертикальних поверхонь;

використовувати розпилену воду або піну за наявності крихкої чи скляної тари з метою недопущення травмування особового складу під час гасіння пожежі;

здійснювати охолодження резервуарів із займистими і горючими рідинами, балонів із стисненими газами, установок та апаратів, які знаходяться під тиском;

не торкатися електропроводів та електрообладнання, що знаходяться під напругою;

не спрямовувати струменю води на електропроводи та електрообладнання, що знаходяться під напругою, без виконання вимоги щодо гасіння електроустановок під напругою;

вибирати позицію для роботи зі стволом на безпечній відстані, уникаючи перебування в незахищених місцях, у разі небезпеки вибуху, викиду полум’я, працювати з положення «лежачи» або «з коліна» навпроти відкритих прорізів;

працювати зі стволом на драбинах тільки після закріплення карабіном, під час роботи зі стволом на висотах використовувати страхувальні пристрої, не залишати ствол без нагляду навіть після припинення подачі вогнегасних речовин;

не спрямовувати струменя води в місця подачі піни або порошку;

тимчасово припиняти подачу води в разі зміни позиції;

перекрити чи вивести ствол назовні після ліквідації горіння для недопущення надмірного проливання води.

5. Під час прокладання рукавних ліній пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

обирати найбільш безпечні, зручні та короткі шляхи для прокладання рукавної лінії до позицій ствольників;

уникати прокладання рукавів по гострих предметах або тих, що горять, у місцях проливу їдких речовини. Якщо інших шляхів для прокладання рукавів немає, для захисту їх від ушкоджень використовувати настили з підручних та інших матеріалів;

не захаращувати рукавними лініями проходи та шляхи евакуації (рятування), у сходових клітинах рукавні лінії прокладати, як правило, між маршами;

прокладати рукавні лінії узбіччям вулиці (дороги), як правило, за межами проїжджої частини, а через залізничне (трамвайне) полотно - під коліями між шпалами;

захищати рукави, прокладені на проїжджій частині вулиці (дороги), рукавними містками;

не розміщувати розгалуження на проїжджій частині вулиці (дороги), не допускати перекручувань і заломів рукавів, ударів з’єднувальними головками по твердому дорожньому покритті;

закріплювати рукавними затримками рукавні лінії, прокладені на висоті, у тому числі по пожежній автодрабині;

створювати поблизу розгалуження резерв рукавів для забезпечення просування ствольників і маневрування стволом під час гасіння пожежі;

прокладати другу резервну лінію поряд з магістральною рукавною лінією під час гасіння пожежі при низькій температурі;

прокладати резервні магістральні рукавні лінії насамперед до пожежних стволів, які працюють на вирішальному напрямку;

нарощувати за потреби рукавні лінії;

слідкувати за станом рукавних ліній. На місця пошкодження пожежних рукавів установлювати рукавні затискачі або заміняти пошкоджені рукави на інші.

6. Під час установлення пожежно-рятувального автомобіля на джерело водопостачання пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

знати розташування джерел протипожежного водопостачання в районі виїзду пожежно-рятувального підрозділу (на об’єкті) та вміти їх відшукати;

оперативно встановити разом з водієм пожежно-рятувальний автомобіль на джерело водопостачання;

підтримувати зв’язок з водієм і ствольниками та регулювати подачу води до робочих рукавних ліній за допомогою розгалуження;

не допускати наїзду автотранспорту на рукавні лінії в місцях, не захищених рукавними містками або іншими пристроями;

слідкувати за станом магістральних рукавних ліній, своєчасно встановлювати рукавні затискачі на пошкоджені рукави або замінювати їх.

7. Під час роботи з розкривання і розбирання конструкцій будівель пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

проводити роботу в межах, указаних командиром (начальником);

застосовувати справний пожежний (рятувальний) ручний та механізований інструмент;

виконувати роботи з розкриття і розбирання конструкцій з найменшою шкодою для будівлі, обладнання та майна. Розкривати вікна і двері, за можливості, без пошкоджень;

за можливості не допускати пошкодження трубопроводів, електромереж та ліній зв’язку;

здійснювати завалювання димових труб, опор або частини будівлі (споруди) лише під керівництвом КГП (особи за його дорученням) та після виведення з небезпечної зони людей і техніки.

8. Під час здійснення дозору на місці ліквідованої пожежі пожежний-рятувальник (старший пожежний-рятувальник) зобов’язаний:

спостерігати за територією, де ліквідовано пожежу, у разі виявлення осередків горіння повідомити про них пожежно-рятувальний підрозділ і розпочати гасіння наявними засобами;

підтримувати зв’язок з начальником караулу та доповідати про обстановку на місці, де здійснюється дозор;

не залишати місця дозору без наказу посадової особи, за розпорядженням якої виставлено дозор;

повідомити адміністрацію об’єкта про отримання дозволу на повернення до підрозділу.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: