Освітня функція безпеки життєдіяльності полягає в:

1. формуванні психологічної готовності до безпечної діяльності в умовах сучасного техногенного середовища;

2. наданні переваги конкретним засобам та заходам, їх комплексу, порівнянні витрати на них;

3. формуванні нового наукового світогляду, активної соціальної позиції, творчого мислення при вирішенні виробничих та життєвих проблем;

4. забезпеченні знаннями про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, формуванні умінь і навичок для їх запобігання і ліквідації.

3. Першорядним завданням для України є:

1. створення умов для збалансованого безпечного існування кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь;

2. комплекс заходів щодо захисту, раціонального використання природних ресурсів і відновлення живої і неживої природи;

3. створення основних засад державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності;

4. зниження техногенно-екологічних ризиків, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.

4. Основні проблеми безпеки життєдіяльності людини – це:

1. захист, раціональне використання природних ресурсів і відновлення живої і неживої природи;

2. безперервне забезпечення фізіологічних процесів організму людини повітрям, питною водою, продуктами харчування, теплом, світлом тощо;

3. функціонування захисних систем у звичайних умовах і в умовах виникнення різних небезпек;

4. зниження техногенно-екологічних ризиків, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.

5. Принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності – це:

1. оптимальне обмеження параметрів споживання ресурсів, забезпечення і поповнення їх;

2. раціональна організація праці за ціллю, часом, місцем і нормами;

3. комплекс заходів щодо захисту, раціонального використання природних ресурсів і відновлення живої і неживої природи;

4. створення основних засад державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності.

6. Законодавство щодо безпеки життєдіяльності включає:

1. нормативні акти, що містять правові норми, призначені для регулювання правовідносин у галузі безпеки життєдіяльності;

2. законодавство України про охорону здоров'я, про охорону праці, про охорону навколишнього середовища, про пожежну безпеку, про безпеку дорожнього руху, ядерне законодавство, про цивільну оборону та надзвичайні ситуації, про надзвичайний стан тощо;

3. закони, урядові підзаконні акти, відомчі нормативні акти та нормативні акти місцевих органів влади;

4. нормативно-правові акти державних органів України, насамперед постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.

7. Закон України про охорону здоров'я проголошує:

1. рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної до­помоги та інших послуг у галузі охорони здоров'я;

2. порядок організації державної санітарно-епіде­міологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологіч­ного нагляду в Україні;

3. основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяль­ності;

4. забезпечення захисту життя, здоров'я та майна людей від негативного впливу іоні­зуючих випромінювань.

8. Закон України "Про пожежну безпеку" проголошує:

1. забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною части­ною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, на­ціонального багатства і навколишнього природного середовища;

2. право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха;

3. правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяль­ності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;

4. забезпечення захисту життя, здоров'я та майна людей від негативного впливу іоні­зуючих випромінювань.

9. Закон України "Про охорону навколишнього природного середо­вища" визначає:

1. поняття екологічної безпеки та заходи щодо її за­безпечення;

2. виконання вимог екологічної, радіаційної і пожежної безпеки, фізичного захисту, захисту здоров'я людей, охорони праці, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення та безпеки руху;

3. забезпечення захисту життя, здоров'я та майна людей від негативного впливу іоні­зуючих випромінювань;

4. захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного ха­рактеру.

10. Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

1. Кабінет Міністрів України, Міністерство праці та соціальної політики;

2. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення;

3. Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

4. Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, керівники підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

11. Керівництво цивільною обороною України здійснюють:

1. Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

2. Кабінет Міністрів України, Міністерство екології та природних ресурсів;

3. органи, установи і заклади санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров'я України;

4. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.

⇐ Предыдущая3456789101112Следующая ⇒

Поделиться: