Санація у справах про банкрутство.

Банкрутство це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Подати заяву про припинення діяльності може як сам боржник, так і його кредитори. Кредитором може бути юридична або фізична особа, яка має  у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Кредитори бувають таких видів:

1)Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

2) Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

Ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідацій­ною комісією, яку створює власник (власники) майна суб'єкта господарювання чи суд.. Ліквідувати суб'єкт господарювання може також уповноважений на це орган управління суб'єкта, що лік­відується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок і визначає строки здійс­нення ліквідації, а також строк для подання претензій кредито­рами, що не може бути менший за два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який здійснює ліквіда­цію суб'єкта господарювання, вміщує у друкованих органах по­відомлення про його ліквідацію та про порядок і строки подання кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально в письмовій формі у встановлені ГКУ чи спеціальним законом строки.

Водночас ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, і виявлення вимог кредиторів з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господа­рювання, що ліквідується, розраховується з кредиторами, скла­дає ліквідаційний баланс і подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність і повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому зако­нодавством порядку.

Порядок розрахунків з кредиторами при ліквідації суб'єкта господарювання

Претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквіду­ється, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено ГКУ та законами України.

Черговість і порядок задоволення вимог кредиторів встанов­люються відповідно до ст.31 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Разом з тим варто зауважити, що згадана ст..31 містить загальні положення задоволення кредиторських вимог. При припиненні діяльності певних суб’єктів господарювання в законодавчих актах містяться інші черги задоволення кредиторських вимог, ніж ті, що передбачені ст.31. Так, ст. 45 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначає, що у разі визнання господарським судом страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги кредиторів за договорами страхування першої черги підлягають задоволенню в такому порядку:

у першу чергу - вимоги за договорами особистого страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

у другу чергу - вимоги фізичних осіб за іншими договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

у третю чергу - вимоги за договорами особистого страхування, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття рішення про визнання страховика банкрутом і строк дії договору не закінчився;

у четверту чергу - вимоги фізичних осіб за іншими договорами страхування, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття рішення про визнання страховика банкрутом і строк дії договору не закінчився;

у п'яту чергу - вимоги юридичних осіб за іншими договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

у шосту чергу - вимоги юридичних осіб за іншими договорами страхування, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття рішення про визнання страховика банкрутом і строк дії договору не закінчився.

Претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники в місячний строк після одержання повідом­лення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються по­гашеними. Майно, що залишилося після задоволення претензій кредито­рів, використовується за вказівкою власника.

⇐ Предыдущая9101112131415161718Следующая ⇒

Поделиться: