Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Консультування та лікування при наркотичній залежності ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3
Консультування — обов’язкова частина медичної допомоги ВІЛ-інфікованим вагітним, які страждають на наркотичну залежність. Воно повинно включати обговорення усіх питань, зазначених у розділі 1. Додатково наголошується на: · шкоді наркотиків для плода та новонародженого; · програмах замісної підтримувальної терапії; · ризику стресу у плода у випадку неконтрольованих спроб утримання від наркотиків без медичної та психологічної підтримки · взаємодію між наркотичними засобами та АРВ-препаратами для ППМД; · дотримання режиму АРТ. Ведення ВІЛ-інфікованих жінок з наркотичною залежністю, які поступили під час пологів та не отримали допологової допомоги У таких випадках необхідно: · оцінити наркотичну залежність жінки та повідомити результати неонатологу; · провести експрес-тест на ВІЛ, якщо ВІЛ-статус роділлі невідомий або був негативним під час вагітності; · призначити лікування абстинентного синдрому; · провести консультування про вплив наркотиків на результат вагітності. ППМД у ВІЛ-інфікованих жінок з наркотичною залежністю повинна проводитися за тими ж правилами, що й у решта жінок Знеболення Знеболення вимагає особливої уваги під час пологів та у післяпологовому періоді, особливо після КР. У жінок з залежністю від опіоїдів знеболення проводять за загальними принципами. За можливості, епідуральну анестезію необхідно провести на самому раньому етапі пологів; її можна повторити у раньому післяпологовому періоді, особливо після КР. Ведення новонароджених з наркотичною залежністю та абстинентним синдромом 6.1. Клінічне обстеження Абстинентний синдром спостерігається у 50—80% новонароджених, які мали вплив опіоїдів внутрішньоутробно (як правило в перші 24—72 години життя). Проте виражені симптоми, які потребують медикаментозного лікування, спостерігаються лише у 5—20% цих дітей. Симптоми абстинентного синдрому у новонароджених розводіляють за важкістю та тривалістю. Вони включають: · тремор, м’язовий гіпертонус, тривожність, неспокій, порушення сну, тривалий плач, гіперрефлексію; · часті зригування, блювоту, діарею; · тахіпное; · малі симптоми: лихоманка, чхання, пітливість, закладеність носа, позіхання. У новонародженого з симптомами абстиненції, мати якого вживала наркотики або підозрюється в їх вживанні, важкість абстинентного синдрому необхідно оцінювати кожні 4 години. Оцінку важкості абстинентного синдрому проводять на підставі наступної методики. Таблица 3.
На підставі цієї оцінки підбирають дози препаратів для лікування абстинентного синдрому. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-03-31; Просмотров: 245; Нарушение авторского права страницы