Украънське культурно-національне відродження 2 половини ХVI – 1 пол. ХVII ст.. Діяльність В.-К. Острозького та інших меценатів.

Культура України в 16 - 17 столітті розвивалася в умовах постійного національного та релігійного утиску. Відсутність єдиного політичного і духовного центру гальмувало культурний розвиток українських земель, взаємодія із західноєвропейською культурою привело до впливу ідей Відродження , Реформації та Гуманізму. Основними здобутками того часу стали відкриття книгодрукарень на території України, створення братських шкіл, засновано Острозьку колегію, почала працювати Києво - Могилянська колегія, збагатилася усна народна творчість народу та література, в архітектурі виникли стилі бароко, готика та ренесанс. У ці часи значний вплив мали героїчні козацьки походи.

У 16 ст. країни Європи були охоплені Реформацією. Її учасники виступали проти надмірного втручання церкви в усі сфери життя, за зменшення впливу церкви і духовенства, за здешевлення церкви і спрощення церковних служб. Унаслідок Реформації виник протестантизм - третій напрямок у християнській релігії ( після католиуизму і православ'я). Із 30 - 40-х рр. 16 століття реформаційні ідеї проникають і в Україну. Вони поширюються передусім серед шляхти й міщан Волині, Поділля, Галичини, а згодом і в Києві. В Україні найбільше поширилися такі протестантські напрями, як кальвінізм та соціанство.

 Перехід української шляхти до протестантизму не мав масового характеру. Українські шляхтичі прагнули розширення своєї влади й обирали католицизм. Протестантизм в українських землях не знайшов підтримки, а вплив Реформації виявивлявся у застосуванні реформаційних ідей для оновлення православної церкви.

 Реформація знайшла відгук у діяльності братств, що були засновані у Львові (1586р.), Галичі, Вінниці, Лубнах, Києві (1615р.) та інших містах. Наприкінці 16 - ого-у першій половині 17 століття в Україні діяло близько 30 братських шкіл, які, на відміну від початкових парафіяльних, давали середню освіту. Вони виступали проти матеріального збагачення церкви, зловживань вищого духівництва, шукали шляхів розв'язання проблеми ставлення до тих священиків, які нехтували обов'язками. Братства намагалися очистити релігійне життя від пишної зовнішньої обрядовості, хотіли бачити церкву загальнодоступною. Кожне братство мало свій статут, який виводив організацію з - під влади єпископів.

 Засади Реформації вплинули на опір наступу католицизму та розвиток власне української православної церкви. Ідея перекладу Біблії народною мовою реалізована в україномовному Пересопницькому Євангелії( 1556 - 1561 рр.), створеному на Волині.

Берестейська унія 1596р. погіршила становище православної церкви, проте вірною їй залишилася більшість тогочасного українського населення.

 Після підписання Берестейської унії велася боротьба козацтва за легалізацію православної ієрархії. Польський уряд був змушений погодитися на ці вимоги (1622- 1632 рр.) . У 1633 році польський уряд видав " Статті для заспокоєння руського народу".

Князь Костянтин (Василь) Острозький засновував школи по містах і містечках та заснував Острозьку Академію і подарував багату бібліотеку. За свій кошт відсилав в Європу найкращих випускників академії, які продовжили своє навчання у Падуї, Венеції, Варшаві, Кельні. В Острозі, разом з академією, було закладено друкарню, де вперше надруковано Біблію та ще 25 книг. Для утримання друкарні Острозький передав свої маєтки. У 1582 році він збудував монастир Святої Трійці в Острозі, при ньому були шпиталь і школа. Завдяки діяльності князя-мецената Острозького Острог став освітнім центром України того часу.

Петро Конашевич-Сагайдачний багато уваги приділяв релігійним та культурним справам України. З його діяльністю пов'язують заснування Київської колегії, яка згодом перетворилася на знамениту Києво-Могилянську академію. Сам він був випускником Острозької Академії. Він опікувався Київським та Львівським братством. До Київського Братства він увійшов разом з усім Військом Запорозьким, пожертвувавши кілька тисяч польських злотих на відновлення Богоявленського монастиря та підтримку братської школи. Також надавав матеріальну підтримку школам, був ктитором та фундатором Братського Київського монастиря, надавши йому заможні села. Львівському братству заповів півтори тисячі золотих червінців. Піклувався і про інші монастирі, церкви і школи.

Серед українських меценатів виділяється ім'я Петра Могили — київського митрополита, який вклав значні засоби у культурно-релігійні цілі. Ним було оновлено київські святині: реставровано св. Софію, Михайлівський Видубецький храм, церкви Трьохсвятительську й Спаса. У 1631 році Петро Могила відкрив Лаврську школу, яка злилась з братською у 1632 р. і перетворилась на колегію за типом вищих західноєвропейських шкіл. Помираючи, Петро Могила у заповіті передав колегії все своє майно, кошти і цінності — бібліотеку, будинки, дворові місця на Подолі, половину худоби і інвентаря зі свого хутору Непологи, село Поздняківку, більше 80 тис. злотих, срібний посуд, свою одежу митрополита і митру, прикрашену сімейними дорогоцінними каменями, хрест і навіть тканини — на одяг студентам і просив берегти колегію як єдину заставу його земного життя.

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: