Основні чинники в організації технічного обслуговування автомобіля

1.1. Економіко – географічна характеристика міста Луцьк

 

1. Географічне положення, територія та межі міста

 

Місто Луцьк обласний, адміністративний, економічний і культурний центр Волинської області. Місто розташовано на обох берегах річки Стир. В транспортному відношенні місто являє собою залізничний вузол, вузол автомобільних доріг, а також тут знаходиться річкова пристань.

Місто розташоване в південно-східній частині Волинської області. Економіко-географічне положення міста дуже сприятливе. Відстань до столиці Києва становить - 452 км. Луцьк знаходиться на невеликій відстані від інших великих міст Західної України - відстань до Рівного становить 70 км, до Львова - 178 км, до Тернополя - 176 км і зєднаний з ними автомобільними магістралями. Це дозволяє розвиватись підприємствам цих міст, використовуючи тісні звязки по кооперації, комбінуванню і територіальній концентрації виробництва. Крім того, через місто проходять автодороги міждержавного значення, що сполучають Україну з Польщею та Білоруссю. Найближча відстань від міста до державного кордону з Польщею близько 105 км (через прикордонний пропускний пункт Устиилуг). Місто розташоване на перетині шляхів з Росії в Європу, та з України в країни Європейського Союзу, також Луцьк має вигідне прикордонне положення.

Вигоди економіко-географічного положення можуть максимально повно використані, якщо місто Луцьк буде перетворено у своєрідний фінансовий, інфраструктурний та сервісний плацдарм при розвитку міждержавних економічних відносин як в межах СНД, так і з Європейським Союзом (особливо у світлі недавніх успіхів польської зовнішньої політики і вступом Польщі до Євросоюзу).

Територія міста на сьогодні становить (за даними міського управління архітектури та містобудування) більше 5400 га (54 км² ). Чітко простежується тенденція до збільшення площі міста: в 1980 р. Вона становила 3810 га, у 1990 р. - 4280 га, у 2000 р. - 5364 га. Протяжність з заходу на схід складає 10 км, а з півночі на південь більше 15 км.

Розростаючись місто асимілює навколишні села. Цей процес продовжується і зараз. Причому, його інтенсивність сьогодні прямо пропорційно залежить від збільшення вартості земельних ділянок під забудову та проведення виробничої діяльності.

 

2. Розвиток та розміщення промисловості

 

Економічний потенціал промисловості міста Луцька формує обробна промисловість, зокрема машинобудівна, хімічна, текстильна, харчова, переробна. У мiстi функцiнує 44 промислових пiдприємств, а частка мiської промислововстi в загальному обсязi обласного виробництва перевищує 40 вiдсоткiв. Основну увагу мiська влада придiляє створенню сприятливих умов для економіки, впровадженню нових форм господарювання, підвищенню ефективності функціонування галузей, розвитку пiдприємництва та інвестиційної діяльності, залученню іноземних інвестицій, створення нових робочих місць.

Стабiльний розвиток господарства забезпечується розвинутою iнфраструктурною мережею, що включає розгалужену систему перевезення як в серединi так i за межами мiста, налагодження торгiвельних зв'язкiв мiж вiтчизняними виробниками та iноземними компанiями, впровадження нових прогресивних, технологічних процесів, розвиток банкiвських, страхових, iнформацiйних рекламних та iнших послуг, що орiєнтуються на провiднi європейські стандарти.

Основними галузями промисловості міста Луцька є: електротехнічна, текстильна, машинобудівна, хімічна, приладобудівна, харчова, переробна. Частка міської промисловості в загальному обсязі обласного виробництва перевищує 50%.

Стабільний розвиток господарства забезпечується розвинутою інфраструктурною мережею, що включає потужну та розгалужену систему перевезення як у середині, так і за межами міста, налагодження торговельних звязків між вітчизняними виробниками та іноземними компаніями, використання останніх досягнень науки і техніки, розвиток складського господарства, банківських, страхових, інформаційних, рекламних та інших послуг.

У машинобудуванні особливо виділяється виробництво електротехнічних виробів Луцький завод електроапаратури, приладобудування.

Луцький автомобільний завод виробляє легкові автомобілі підвищеної прохідності. Розвивається сільськогосподарське машинобудування.

Хімічна промисловість представлена заводом побутової хімії

Однак найбільш важливими і найдавнішими є підприємства лісової та деревообробної промисловості, а також лісохімії.

Важлива й така галузь, як промисловість будівельних матеріалів, особливо виробництво цегли в Луцьку. В місті діє картонно-руберойдовий завод, що виготовляє м'яку покрівлю, гідроізоляційні матеріали

Легка промисловість - одна з провідних галузей в Луцьку, особливо текстильна (меланжева фабрика )

Проте найважливішою галуззю є харчова промисловість це такі галузі, як цукрова, м'ясна, плодоконсервна, маслосироробна і молочна. Найпотужнішою галуззю харчової промисловості є цукрова. Найбільше підприємство розміщене в Гнідаві (Луцьк).

М'ясна промисловість орієнтується, крім сировини, і на споживача. Найбільші м'ясопереробні підприємства зосереджені в Луцьку. Молочні підприємства поширені в місті. Працює пивоварня в місті Луцьку, також в місті є кондитерська фабрика.

Важливим фактором економіки лишається розвиток малого та середнього бізнесу. Кількість відповідних підприємств, чисельність працюючих на них та обсяг реалізованої продукції мають тенденцію до зростання, що відіграє позитивну роль у формуванні продуктивної зайнятості населення, нарощуванні доходів бюджету, покращенні соціально-економічної ситуації загалом.

Позитивні досягнення державної стратегії соціально-економічного розвитку в сфері доходів і соціального захисту населення, а також поліпшення фінансових показників функціонування господарського комплексу міста - запорука підвищення якості життя населення, забезпечення його динамічного і всебічного розвитку.

 

3. Зовнішньоекономічна діяльність

 

За даними Державної митної служби, в січні-серпні експорт товарів господарюючих суб'єктів міста Луцька становив 140, 5 млн. доларів США і в порівнянні з відповідним періодом минулого року скоротився на 10%, а імпорт - 356, 9 млн. доларів (зменшився на 4, 2%).

Зовнішньоторговельні операції з товарами здійснювались з партнерами з 65 країн світу (експортували товари в 48 країн, імпорт отримували з 50).

Експорт

Вартість товарів, експортованих в країни СНД, дорівнює 49, 1 млн. доларів (на 58% більше, ніж торік), що становить 35% загальноміського експорту.

До інших країн світу експортовано товарів на 91, 4 млн. доларів (65%), про те це на 33, 6 млн. доларів (26, 9%) менше, ніж торік.

В Російську Федерацію реалізовано понад чверть (26, 4%) експортованих за кордон товарів - 37, 1 млн. доларів, що на 67, 4% більше, ніж торік, Німеччину - 22, 2 млн. доларів (15, 8%), на 6, 2% більше, Туреччину і Польщу - по 9, 2 млн. доларів (6, 6%), що відповідно в 18, 9 рази більше і на 6, 2% менше.

Серед експортованих за кордон товарів найвагомішими є поставки продукції тваринного походження - 22% (30, 9 млн. доларів), машин, апаратів і механічних пристроїв - 20, 7% (29, 1 млн. доларів), рослинницької продукції 11, 6% (16, 3 млн. доларів), чорних металів та виробів з них - 67, 4% (10, 4 млн. доларів), полімерних матеріалів - 4, 6% (6, 5 млн. доларів), харчових продуктів - 3, 9% (5, 5 млн. доларів), деревини та виробів з неї - 3, 5% (4, 9 млн. доларів).

Імпорт

Вартість товарів, імпортованих з країн СНД, зменшилась на 22, 1 млн. доларів, або на 6, 9% і дорівнює 98, 3 млн. доларів, з країн Америки - в 16, 5 рази (370, 7 тис. доларів). Імпорт з країн Європи збільшився на 27, 3% (37 млн. доларів), з країн Азії - на 25, 2% (21, 3 млн. доларів).

Традиційно найбільше імпортних товарів надійшло з Російської Федерації - 263, 3 млн. доларів (73, 8% загальноміського імпорту), проте це на 13, 9% менше, ніж торік.

З Білорусії імпортовано товарів вартістю 33, 3 млн. доларів (9, 3%), в 3 рази більше, Японії - 16, 2 млн. доларів (4, 5%), на 12, 6% більше, Польщі - 13, 4 млн. доларів (3, 7%), на 45, 4% більше, Німеччини - 4, 7 млн. доларів (1, 3%), на 14, 8% менше, Словаччини 4, 2 млн. доларів (1, 2%), на 55, 1% більше, Китаю - 4 млн. доларів (1, 1%), в 4, 4 рази більше.

В товарній структурі імпорту 59, 4% (212, 1 млн. доларів) займають енергетичні матеріали, нафта та продукти її переробки. Слід зазначити, що їх обсяги в порівнянні з минулим роком зменшились на 17, 5 відсотка.

Транспортні засоби, частини та пристрої для автомобілів становлять 16, 9% загальноміського імпорту, вартість їх дорівнює 60, 5 млн. доларів, механічне обладнання 5, 2% (18, 5 млн. доларів), метали та вироби з них 4, 5% (16, 2 млн. доларів), харчові продукти 4% (14, 1 млн. доларів), продукція хімічної промисловості 3, 3% (11, 8 млн. доларів), полімерні матеріали 3, 1% (11 млн. доларів).

Давальницька сировина та продукція, виготовлена з неї

З 16 країн світу надійшло іноземної давальницької сировини вартістю 9, 8 млн. доларів (на 45, 2% більше, ніж рік тому), що становить 2, 8% загальноміського імпорту. В її товарній структурі 57, 7% займають метали та вироби з них (5, 7 млн. доларів), 25, 3% полімерні матеріали, пластмаси і каучук (2, 5 млн. доларів), 15, 8% текстиль та вироби з нього (1, 6 млн. доларів).

Підприємства міста відвантажили у 5 країн Європи готову продукцію, виготовлену з давальницької сировини, вартістю 20, 4 млн. доларів (14, 5% загальноміського експорту), що в 2, 1 разу більше, ніж торік.

В товарній структурі експорту цієї продукції 71, 1% припадає на машини, апарати та механічні пристрої (14, 5 млн. доларів), 18, 4% вироби з полімерних матеріалів та гуми (3, 8 млн. доларів), 10, 5% текстильний одяг (2, 1 млн. доларів). Основні країни-партнери у зовнішньоторговельних операціях з давальницькою сировиною та продукцією з неї - це Німеччина, Польща, Словаччина, Франція.

Основні експортери та імпортери міста Луцька

Експортом продукції займались 95 підприємств міста, імпортом 162. При цьому 56, 8% загального обсягу експорту здійснили ТОВ " Комо - Експорт", ВАТ " Луцький підшипниковий завод", " Луцький автомобільний завод". Понад дві третини (68, 8%) імпортних товарів отримали Інвестментс Лайн, ТОВ Барель і ВАТ Луцький автомобільний завод.

Питома вага міста в загальному обсязі експорту області становить 72, 3%, а в імпорті - 78, 8% (в січні-серпні минулого року - відповідно 81, 2 і 89, 2 відсотка).

Містами партнерами-побратимами Луцька є: Брест (Білорусь), Жешув, Люблін, Ольштин, Торун, Замость (Польща), Сянган (Китай), Горі (Грузія).

 

 

3.1. Режим роботи виробничих підрозділів підприємства

 

Режим роботи рухомого складу приймають виходячи з призначення автомобілів і місця розміщення підприємства, враховуючи законодавство і фактичне використання рухомого складу загального користування. Він визначає режим роботи всіх зон і підрозділів підприємства.

Режим роботи виробничих підрозділів підприємства вибирають відповідно до рекомендацій.

Кількість змін, час початку і кінця роботи зон треба узгоджувати з графіком роботи автомобілів.

Прийняте у роботі рішення про режим роботи виробничих підрозділів підприємства слід оформити у вигляді таблиці. У таблиці 1 подані режими роботи виробничих підрозділів.

 

                                                                                             Таблиця 1

Режим роботи виробничих підрозділів АТП

Виробничий підрозділ	Режим роботи
	Кількість робочих днів на рік, Ддоб	Кількість змін, nзм	Тривалість зміни, tзм
Зона ЩО	365	1	8
Зона ТО-1	305	1	8
Зона ТО-2	255	1	8
Зона ПО	―	―	―
Пости ПР	255	1	8
Виробничі дільниці з нормальними умовами праці	255	2	8
Виробничі дільниці з шкідливими умовами праці: акумуляторна, ремонту систем живлення, вулканізаційна, ковальсько-ресорна, мідницька, зварювальна, малярна.	255	1	8

 

3.2. Загальне проектне рішення.

 

У зв’язку з тим, що технічні характеристики автомобілів впливають на цілий ряд рішень під час організації технічного обслуговування і поточного ремонту, необхідно скласти коротку експлуатаційно-технічну характеристику автомобіля, яка подана в таблиці 2.

 

                                                                                             Таблиця 2

Коротка експлуатаційно-технічна характеристика автомобіля ЗІЛ-ММЗ-555

Показники	Одиниці виміру	Значення показника
Призначення	―	Самоскид
Колісна формула	―	4 2
Вантажопідйомність (пасажиромісткість)	Кг (люд.)	4500 кг (3 люд.)
Власна маса	кг	4575
Габаритні розміри:
довжина, La	м	5, 475
ширина, Sa	м	2, 420
Двигун (тип)	―	ЗІЛ-130, карбюраторний, чотирьохтактний, верхньоклапанний, восьмициліндровий, V-образний
Робочий об′ єм	л	6 л
Розмір шин	―	260-508 Р
Радіус повороту	м	7 м

 

3.3. Вибір нормативів технічного обслуговування і ремонту автомобілів

 

Вихідні нормативи, що використовуються для технологічного розрахунку, передбачають дані про періодичність та трудомісткість ТО і поточного ремонту автомобілів. Нормативні значення приймаються згідно з діючим Положенням про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, сервісних книжок або заводських інструкцій, інших нормативних документів.

Нормативи періодичності та трудомісткості наведені в табл.3.

 

                                                                                            Таблиця 3

Нормативи періодичності та трудомісткості робіт

Норматив	Одиниці виміру	Значення
Періодичність:
ТО-1, LТО-1	тис.км	4
ТО-2, LТО-2	тис.км	16
ПО, LПО	тис.км	―
Трудомісткість:
ЩО, tЩО	люд.-год	0, 80
ТО-1, tТО-1	люд.-год	3, 1
ТО-2, tТО-2	люд.-год	12, 4
ПО, tПО	люд.-год	―
ПР, tПР	люд.-год/1000км	4, 6

Lp = Дкал  а  Аобл  Lдоб = 365  0, 5  213  0, 11 = 4275, 97, де

Дкал – кількість календарних днів у році;

а – коефіцієнт випуску парку;

Аобл – облікова кількість автомобілів в підприємстві;

Lдоб – середньодобовий пробіг автомобіля, тис. км.

 

Розрахунок виробничої програми ремонтно-обслуговуючого виробництва (РОВ) підприємства

4.1. Розрахунок виробничої програми (РОВ) за кількістю технічних діянь

 

Розрахунок виробничої програми зі кількістю технічних діянь зведений в таблиці 4, використовуючи при цьому дані таблиці 3.

 

                                                                                          Таблиця 4

Розрахунок виробничої програми РОВ за кількістю технічних діянь

Програма за видами	Розрахункова формула	Розрахунок	Результат розрахунку
Річна:
	LP/LПО	―	―
	LР/LТО-2	4275, 97 / 16	267
	LР/LТО-1-	4275, 97 / 4 - 267	802
	АОБЛ 2	213  2	426
	LР/LДОБ	4275, 97 / 0, 11	38872
Добова:
	/	―	―
	/	267 / 255	1, 04 (1)
	/	801, 7 / 255	3, 1 (3)
	/	38872 / 365	106, 5 (106)

 

 

4.2. Розрахунок виробничої програми (РОВ) у одиницях праці

 

Річна програма технічного обслуговування в одиницях праці розрахована в таблиці 5, використовуючи дані таблиці 3 та 4.

 

                                                                                             Таблиця 5

Розрахунок виробничої програми в одиницях праці, люд.год

Програма за видами (річна)		Розрахункова формула	Розрахунок	Результати розрахунку
	ТЩО	tщо	38872, 5  0, 80	31098
ТТО-1		tто-1	801, 7  3, 1	2485, 27
ТТО-2		tто-2	267, 2  12, 4	3313, 28
ТПО		tпо	―	―
ТСО		tсо Кдр	426  12, 4  0, 2	1056, 48
ТПР		Lр  tпр	4275, 97  4, 6	19669, 48
Всього ТВР:				57622, 51

 

2.3.  Розрахунок виробничої програми (РОВ)у грошовому виразі

 

При розрахунках виробничої програми РОВ у грошовому виразі використовують дані таблиці 4 та норми витрат ТО і ПР. Норми витрат необхідно скоригувати з урахуванням інфляції на той час, коли виконують розрахунки. Результати розрахунку зведені в таблиці 6. 

 

                                                                                          Таблиця 6

Розрахунок виробничої програми РОВ у вартісних одиницях виміру

Програма за видами дій	Розрахункова формула	Розрахунок	Результати розрахунку, грн.
ПЩО	Зщо	38872, 5 0, 42	16326, 45
ПТО-1	ЗТО-1	801, 7 3, 31	2653, 62
ПТО-2	ЗТО-2	267, 2  10	2672
ППО	Зпо	―	―
ПСО	Зпо Кдр	1056, 48 10  0, 2	2112, 96
ППР	Lр Зпр	4275, 97 13, 66	58409, 8
Всього:			82174, 83

 

4.3. Розрахунок виробничої програми (РОВ) допоміжних робіт

 

Результати розрахунків розподілу допоміжних робіт за видами доцільно подати у вигляді таблиць 7 і 8.

 

                                                                                             Таблиця 7

Розподіл трудомісткості допоміжних робіт на АТП

Види робіт	Обсяг робіт
	%	люд.-год
Самообслуговування	40	6914, 7
Транспортні	10	1728, 67
Перегін автомобілів	23	3975, 95
Приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей	10	1728, 67
Прибирання приміщень і території	17	2938, 74
Разом:	100	17286, 75

 

 

                                                                                             Таблиця 8

Розподіл трудомісткості робіт з самообслуговування підприємства

Види робіт	Обсяг робіт
	%	люд.-год
Електротехнічні	25	1728, 67
Механічні	10	691, 47
Слюсарні	16	1106, 35
Ковальські	2	138, 29
Зварювальні	4	276, 58
Жерстяницькі	4	276, 58
Мідницькі	1	69, 14
Трубопровідні (слюсарні)	22	1521, 23
Ремонтно-будівельні та деревообробні	16	1106, 35
Разом:	100	6914, 7

 

2.5.  Розрахунок програми виробничих підрозділів (РОВ)

 

Обсяг робіт з ТО і ПР розподіляють за місцем їх виконання, враховуючи технологічні і організаційні ознаки. ТО і ПР виконують на постах і виробничих дільницях (у відділеннях). До виконання на постах належать роботи, які здійснюються безпосередньо на автомобілі (мийні, розбирально-збиральні, регулювальні, мастильні, діагностичні тощо). Роботи по ремонту і регулювання агрегатів, вузлів і механізмів, знятих з автомобіля, виконуються у майстернях. Останні складаються з дільниць.

Розподіл трудомісткості ТО-1, ТО-2 і ПР за видами робіт наведений в таблиці 9 та 10.

                                                                                                       Таблиця 9

Розподіл трудомісткості робіт ТО-1 і ТО-2

Види робіт	Розподіл трудомісткості робіт ТО-1		Розподіл трудомісткості робіт ТО-2
	Вант.	Люд.-год	Вант.	Люд.-год
	%		%
Діагностичні	9	223, 67	8	265, 06
Кріпильні	35	869, 84	35	1159, 6
Регульовані	11	273, 3	18	596, 3
Мастильні, заправно-очисні	21	521, 9	16	530, 1
Електро-технічні	11	273, 3	10	331, 3
По системі живлення	5	124, 2	11	364, 4
Шинні	8	198, 8	2	66, 2
Кузовні	―	―	―	―
Разом:	100	2485, 27	100	3313, 28

 

                                                                                            Таблиця 10

Розподіл трудомісткості робіт ПР

Види робіт	Розподіл трудомісткості, %	Трудомісткість, люд.-год
1. Роботи, що виконуються на постах:
діагностичні	2	393, 3
регулювальні	1	196, 69
розбирально-збиральні	35	6884, 3
Разом:	38	7474, 4
2. Роботи, що виконуються в дільницях:
агрегатні	19	3737, 2
слюсарно-механічні	12	2360, 3
електротехнічні	5	983, 4
акумуляторні	1	196, 69
ремонт приладів систем живлення	4	786, 7
шиномонтажні	1	196, 69
вулканізаційні	1	196, 69
ковальсько-ресорсні	3	590, 08
мідницькі	2	393, 3
зварювальні	3, 5	688, 4
жерстяницькі	3, 5	688, 4
арматурні	1	196, 69
оббивні	1	196, 69
малярні	5	983, 4
Разом:	62	12195, 08
Всього:	100	19669, 48

 

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: