Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Юридичний факультет

Кафедра правосуддя

Укладач: проф. Шибіко В.П

Кримінальний процес України

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030401 “Правознавство”

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 1

від __вересня 2011р.

Завідувач кафедри

________ проф.Погорецький М.А.

Підпис Прізвище, ініціали

Декан юридичного факультету

________ д.ю.н. Гриценко І.С.

Підпис Прізвище, ініціали

КИЇВ – 2011

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ «Кримінальний процес України»

Укладач: проф. Шибіко В.П.

Лектори: проф.. Погорецький М.А., проф. Шибіко В.П., доц. Малюга В.І., доц. Сиза Н.П.

Викладачі: проф. Шибіко В.П., доц. Малюга В.І., доц. Сиза Н.П., доц. Костюченко О.Ю., к.ю.н. Крижанівський В.В., ас. Кухнюк Д.В., доц. Гринюк В.О., ас. Задоєнко О.В.

Погоджено

з науково-методичною комісією

„____” ______________ 2011р.

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………..

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ…………………………….

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Методичні рекомендації до самостійної роботи

студентів з дисципліни “Кримінальний процес України”

ПРОГРАМА КУРСУ ( ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ )

ЗАГАЛЬНИЙ Список рекомендованих джерел до курсу ……

Тематика курсових робіт

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З КУРСУ

" KРИMІHАЛЬНий ПРОЦЕС УКРАЇНИ"

Питання, які виносяться на залік

Приклади тестових завдань

ВСТУП

Нормативна дисципліна “Кримінальний процес України” вивчається студентами третього та четвертого курсів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в п’ятому, шостому та сьомому семестрах. Планом навчального процесу для вивчення курсу цієї дисципліни відведено годин: лекційних – 68 години, практичних – 61 година. Формою контролю є іспит. Дисципліна вивчається із застосуванням кредитно-модульної системи і складається з п’яти змістових модулів. Перший змістовий модуль складають теми 1 – 6, другий – теми 7 – 10, третій – 11– 17, четвертий – 18 –21теми.

З усіх тем курсу проводяться лекційні і практичні заняття, крім теми 22, яка на практичні заняття не виноситься, а опрацьовуються студентами самостійно на основі прослуханих лекцій. На практичних заняттях за вибором викладача можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення відповіді, вільна дискусія, розв’язання казусів, виконання самостійних і домашніх робіт, тестові завдання, складання процесуальних документів та інші. Рівень знань, підготовленості, ерудиції, активності студентів на заняттях оцінюється викладачем самостійно.

Завершується вивчення дисципліни “Кримінальний процес України” проведенням іспиту. До іспиту допускаються усі студенти, які відвідували лекційні і практичні заняття.

Кримінальний процес є сферою державної діяльності, пов'язаною з можливістю істотного обмеження прав особи, причому обмеження на законних підставах.

Конституція України і Кримінально-процесуальний кодекс, закріплюючи права людини, зокрема, на свободу і особисту недоторканність, недоторканність житла, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, передбачають, як виняток, в інтересах забезпечення нормального руху кримінальної справи, з’ясування істини, прийняття законного, обґрунтованого і справедливого рішення застосування ряду заходів процесуального примусу: затримання особи за підозрою у вчиненні злочину, застосування до підозрюваного і обвинуваченого запобіжних заходів, проведення обшуку, накладення арешту на майно, цінності, вклади, проведення виїмки поштової кореспонденції, зняття інформації з каналів зв’язку, поміщення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи тощо. За обвинувальним вироком суду особі може бути призначено позбавлення волі, конфіскацію майна чи інше основне або додаткове покарання.

Водночас Конституція України наголошує на тому, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст.3). Ці вимоги мають знати і виконувати в своїй діяльності посадові особи, що здійснюють розслідування, розгляд і вирішення кримінальних справ: дізнавачі, слідчі, прокурори, судді, а також адвокати – при здійсненні захисту прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного і представництва законних інтересів потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача у кримінальній справі.

Кримінальний процес України як навчальна дисципліна ґрунтується на базі науки кримінального процесу, кримінально-процесуального права і практики його застосування судами, прокурорами, слідчими, органами дізнання, адвокатами.

Предметом вивчення дисципліни “Кримінальний процес України” є: походження, призначення та історичні форми кримінального процесу; чинність кримінально-процесуального закону в часі, просторі та щодо осіб; джерела кримінально-процесуального права; поняття, завдання і принципи кримінального прoцесу України; правовий статус суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності; теорія доказів; заходи кримінально-процесуального примусу; рух кримінальної справи на всіх стадіях кримінального процесу, починаючи з порушення кримінальної справи і закінчуючи стадією перегляду судових рішень Верховним Судом України, а також особливості провадження в окремих категоріях справ; основи кримінально-процесуального права зарубіжних держав з метою розширення кругозору і порівняння інститутів основних сучасних кримінально-процесуальних систем.

Метою викладання курсу “Кримінальний процес України” є розкриття його значення для охорони прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб у кримінальному процесі, для зміцнення законності і правопорядку, охорони інтересів суспільства і держави. В результаті вивчення курсу студенти повинні:

- знати теорію кримінального процесу, кримінально-процесуальне законодавство України, практику його застосування судами, прокурорами, органами дізнання та досудового слідства і адвокатами, основи кримінального процесу зарубіжних держав, особливості процесуальної діяльності, пов»язаної з міжнародним співробітництвом у кримінальних справах;

- вміти правильно тлумачити і застосовувати норми кримінально процесуального права, самостійно поповнювати і поглиблювати свої знання, визначати, обґрунтовувати і обстоювати свою правову позицію, захищати права, свободи і законні інтереси громадян, юридичних осіб, інтереси суспільства і держави.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

Загальний розрахунок годин на лекції і практичні заняття
(денна форма навчання)

Й семестр

№

п/п

Назва теми

Кількість годин

Лекцій

Практичних занять

Самостійна робота

Всього

Всього

115

Й семестр

Змістовий модуль 3.

Й семестр

Всього

104

348

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Навчальна нормативна дисципліна “Кримінальний процес України” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

- підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

- відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

- подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

- Ця дисципліна вивчається протягом трьох семестрів та складається з шести змістових модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в сьомому семестрі складають іспит. На іспит виносяться питання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1-ЗМ6), підсумковий (КПМ) та семестровий та річний (СК, РК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою у кожному семестрі.

За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент у п’ятому, шостому та сьомому семестрах за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістових модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів (на заліку у п’ятому семестрі, іншій формі контролю - у шостому, іспиті – у сьомому семестрі). На іспит виносяться питання за весь курс кримінального процесу.

П’ятий семестр

Параметри	Змістовий модуль 1 (ЗМ1)	Змістовий модуль 2 (ЗМ2)	Комплексна підсумкова контрольна	Разом (підсумкова оцінка (СК))
Оцінка в балах	0 - 20	0 – 20	0 – 60	0 - 100

Шостий і сьомий семестри

Параметри	Змістовий модуль 3 (ЗМ3)	Змістовий модуль 4 (ЗМ4)	Комплексна підсумкова контрольна	Разом (підсумкова оцінка (СК))
Оцінка в балах	0 - 20	0 – 20	0 – 60	0 - 100

Орієнтовні форми контролю знань на практичних заняттях та їх оцінка:

- доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

- доповнення доповіді – до 2 балів;

- вирішення задачі на занятті – до 3 балів;

- експрес опитування – до 3 балів;

- домашня робота (складення процесуального документа, розв’язання задачі тощо) – до 3 балів;

- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 5 балів;

- реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;

- участь в дискусії – до 2 балів;

- підсумкова контрольна робота - до 10 балів;

- участь у навчальному судовому засіданні – до 5 балів( для головуючого – до 7 балів).

У разі відсутності студента на лекції або практичному занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше третини від загальної кількості лекцій та практичних занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.

Таким чином, за дану дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів у п’ятому та сьомому семестрах. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

Шкала оцінювання:

За шкалою університету 100-бальна система	Оцінка за національною шкалою та шкалою університету
90 – 100	відмінно	5
75 – 89	добре	4
60 – 74	задовільно	3
0 – 59	незадовільно	2

Приклад розрахунку оцінки знань студента:

12 балів ЗМ₁+ 18 балів ЗМ₂+ 45 балів КМП = 75 балів – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.

Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів з дисципліни “Кримінальний процес України”

Самостійна робота студентів з кримінального процесу , як важлива складова навчального процесу, пов’язана з вивченням питань курсу, які:

1) виносяться на практичні заняття;

2) не виносяться на практичні заняття, але розглядаються в лекціях і виносяться на залік та іспит.

Підготовка до практичних занять складається з підготовки теоретичних питань теми, розв’язання задач і складання процесуальних документів.

Готуючись до практичного заняття, студент передусім має ознайомитись з переліком питань плану заняття, продумати їх і з»ясувати для себе, з врахуванням тієї інформації, яку він отримав на лекції з цієї теми, що саме від нього вимагається.

Далі необхідно:

- звернутися до відповідного розділу підручника чи навчального посібника, де розкривається основний зміст даного питання;

- уважно ознайомитися з нормами Конституції України, міжнародно-правових актів у галузі прав людини і судочинства, зокрема Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, КПК України, інших законів України, які регулюють дане питання, а також з відповідним рішенням Конституційного Суду України, постановою Пленуму Верховного Суду України, Науково-практичним коментарем Кримінально-процесуального кодексу України, іншими джерелами спеціальної літератури. Все це дасть також можливість правильно розв’язати задачі і скласти процесуальні документи.

Розв’язок задач являє собою формулювання конкретних відповідей на поставлені в них запитання з наступним їх обґрунтуванням з посиланням на рекомендований нормативний матеріал.

Кожен студент за заздалегідь визначеною викладачем індивідуальною фабулою справи повинен скласти низку слідчих і судових процесуальних документів. Це: постанова про визнання особи потерпілим (або цивільним позивачем); постанова про обрання запобіжного заходу; постанова про порушення кримінальної справи; постанова про відмову в порушенні кримінальної справи; постанова про порушення клопотання про продовження строку досудового слідства; постанова про проведення обшуку(або виїмки); постанова про призначення експертизи; постанова про притягнення особи як обвинуваченого (п»ятий семестр); постанова про закриття кримінальної справи; обвинувальний висновок; постанова судді про призначення справи до розгляду в судовому засіданні ; вирок суду першої інстанції; апеляція; ухвала суду апеляційної інстанції; ухвала суду касаційної інстанції (шостий семестр); розпорядження суду про виконання вироку; постанова Верховного Суду України; постанова про порушення кримінальної справи і призначення справи до розгляду в судовому засіданні( у справі приватного обвинувачення); протокол про вчинення злочину, зазначеного в ст.425 КПК України (сьомий семестр).

До одного з перших занять кожен студент складає фабулу справи і при складанні в подальшому процесуальних документів повинен використовувати тільки цю фабулу, що має на меті забезпечити творчу роботу кожного студента по складанню слідчих і судових документів і таким чином виключити переписування студентами процесуальних документів один у одного.

При складанні процесуальних документів студенти керуються вимогами КПК України і користуються зразками процесуальних документів. Зокрема, їм рекомендовано для використання книги: Михайленко О.Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах. – К.:Юрінком Інтер, 2000; Зразки кримінально-процесуальних документів: Науково-практичний посібник. За ред. М.П.Стрельбицького. – К.: Істина, 2006. Кучинська О.П.. Зразки процесуальних документів. Досудове та судове провадження. – К.: Юрінком Інтер, 2009. При цьому слід пам’ятати, що у зразках також можуть бути певні неточності, невідповідності вимогам КПК, тому під час складання того чи іншого судового чи слідчого документа необхідно спочатку ознайомитися із змістом статей КПК України (особливо ст.ст. 85,130, 131, 132, 214, 223, 224, 245, 251,332-335, 377, 378, 400-2, 426), які визначають форму та основний зміст цих документів.

Виходячи з того, що без складання процесуальних документів провадження у кримінальних справах неможливе, відсутність їх у студента розглядається як підстава для недопуску його до заліку та іспиту.

Окремі теми курсу, зокрема про основні положення кримінального процесу інших держав (Англії, США, Франції), не винесено на практичні заняття. Їх студенти готують до іспиту самостійно, прослухавши лекції на ці теми.

Щороку в кожній академічній групі 3 курсу студенти під керівництвом викладача готують і проводять навчальне судове засідання в конкретній кримінальній справі, що також потребує ретельного вивчення матеріалів кримінальної справи і відповідних норм кримінально-процесуального законодавства і дає студентам можливість через свою участь у справі ( як суддів, прокурорів, захисників, підсудних, потерпілих, представників потерпілих, свідків тощо) краще ознайомитися з порядком судового розгляду кримінальної справи.

Викладений підхід до вивчення курсу “Кримінальний процес України” має на меті забезпечити оволодіння студентами юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка знаннями кримінально-процесуального законодавства і теорії кримінального процесу, а також певними практичними навичками складання слідчих і судових документів.

Програма курсу

(зміст лекцій, плани практичних занять, рекомендовані нормативні та спеціальні літературні джерела)

Загальна частина

Лекційне заняття 1

Лекційне заняття 2

Завдання для самопідготовки

Зв'язок кримінального процесу з іншими галузями права, суміжними науками, а також з оперативно-розшуковою діяльністю.

Практичне заняття 1

Теми1. Поняття, завдання і система кримінального процесу ( 2 год.)

1. Загальне поняття та історичні форми кримінального процесу.

2. Завдання кримінального процесу України .

3. Стадії кримінального процесу .

4. Кримінально –процесуальні правовідносини.

5. Кримінально-процесуальні функції.

Практичне заняття 2

Завдання для самопідготовки

Значення для кримінального процесу рішень Конституційного Суду України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наказів та інструкцій Генерального прокурора України, керівництва СБУ та МВС України.

Рекомендовані джерела до тем 1 і 2:

Конституція України від 28 червня 1996 року . - К., 2006.

Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. -К., 1992.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року // Вісник Верховного Суду України. - 1997. - № 3 (вкладка) або: Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. К.: Парламентське видавництво, 2000. – С.27-45.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року: Офіційний текст. – К.: Паливода А.В.,2010.

Кримінально –процесуальний кодекс України: офіційний текст станом на 17 серпня 2010 року. – К.: Паливода А.В., 2010.

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року//Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 30. – Ст.260.

Спеціальна література:

Дроздов О.М. Джерела кримінально –процесуального права України. – Харків: Видавництво ФО-П Вапнярчук Н.М.,2008.

Кухнюк Д.В. Судовий прецедент як джерело кримінально –процесуального права України: Автореф. дис….канд.юрид.наук: 12.00.09. – К., 2008. – 18 с.

Ларин А.М. Уголовный процесс: структура права и структура законодательства. - М., 1985.

Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів. - К.: Юрінком Інтер, 2005.

Михеєнко М.М. Історичні форми кримінального процесу // Проблеми правознавства. - К., 1990. Вип.51. - С. 94-100 або у кн.: Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні. – К..:Юрінком Інтер, 1999. – С.162-170.

Савицкий В.М. Язык процессуального закона. - М., 1987.

Тітко І.А. Оцінні поняття у кримінально –процесуальному праві України: Монографія. – Х.: Право, 2010.

Чельцов-Бебутов М.А. Курс уголовно-процессуального права. - СПб., 1995.

Лекційне заняття 3

Практичне заняття 1

Тема 3. Принципи кримінального процесу України(2 год.)

1. Поняття і значення принципів кримінального процесу.

2. Конституційні принципи: законність; державна мова судочинства, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя, право людини на свободу і особисту недоторканність; недоторканність житла; таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; з’ясування істини; забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист; презумпція невинуватості;

Домашнє завдання: розв’язати задачі.

Практичне заняття 2

Тема 3. Принципи кримінального процесу України(2 год.)

1. Свобода особи від самовикриття, викриття членів її сім'ї чи близьких родичів; здійснення правосуддя виключно судами; незалежність і недоторканність суддів, їх підкорення лише закону; змагальність судового розгляду; гласність судового розгляду; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень; обов'язковість рішень суду.

2. Інші принципи: публічність процесу; забезпечення всім особам, які беруть участь у справі, права на захист їх законних інтересів; вільна оцінка доказів; безпосередність дослідження доказів; усність судового розгляду

.Домашнє завдання: Розв’язати задачі.

Завдання для самопідготовки

Принципи кримінального процесу України і проблеми реалізації міжнародних стандартів основних прав і свобод людини.

Рекомендовані джерела до теми 3:

Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. -К., 1992.

Конституція України від 28 червня 1996 року . - К., 2006.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року: Офіційний текст. – К.: Паливода А.В.,2010.

Закон України від 2 червня 2011 року « Про безоплатну правову допомогу» /Голос України. – 2011. – 9 липня . - №122.

Рішення Конституційного Суду України від 19 травня 1999 року № 4-рп/99 у справі № 1-12/99 за конституційним поданням Верховного Суду України та Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України “Про статус народного депутата України”(справа про запити народних депутатів України)// Вісник Конституційного Суду України. – 1999. - №3. – С.12-16.

Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року №10-рп/99 у справі №1-6/99 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самовряднування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України ( справа про застосування української мови)// Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - №1. – С.5-9.

Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004 у справі №1-1/2004 за Конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України “Про статус суддів”(справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу)//Вісник Конституційного Суду України. – 2004. - №6. – С.16-22.

Постанови Пленуму Верховного Суду України:

№8 від 24 жовтня 2003 р. “Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві”// Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – С. 230 – 240;

№ 8 від 13 червня 2007 р. "Про незалежність судової влади" // Вісник Верховного Суду України. – 2007. - №6. – С.2-6.

№ 9 від 1 листопада 1996 р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" // Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в цивільних справах. – К.: Юрінком Інтер, 2004.– С.20 - 28;

№ 7 від З0 травня 1997 р. "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" // Там само. – С.28 - 33.

№ 2 від 28 березня 2008р. “Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства” // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – №4. – С.4-8.

Спеціальна література:

Бараннік Р.В., Шибіко В.П. Право особи на свободу від самовикриття, викриття членів її сім»ї чи близьких родичів у кримінальному процесі України; Монографія. – К.: КНТ, 2008.

Крижанівський В.В. Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі : монографія. – К.: ВГЛ «Обрії», 2009.

Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. – К., 1999.

Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів. – К.: Юрінком Інтер, 2005.

Маркуш М.А. Принцип змагальності в кримінальному процесі України: Монографія. – Харків: Видавець СНД ВО Вапнярчук Н.М., 2007.

Навроцька В.В. Засада диспозитивності та її реалізація в кримінальному процесі України: монографія. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010.

Назаров В.В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному процесі України: Монографія. – Х.: ТД «золота миля», 2009.

Прилуцький П.В. Концепція проблеми істини у кримінальному процесі України: монографія. – Сміла, КВП Тясмин, 2006.

Строгович М. С. Право обвиняемого на защиту и презумпция невиновности. - М., 1984.

Лекційне заняття 4

Завдання для самопідготовки

Процесуальні та інші заходи забезпечення безпеки суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності.

Рекомендовані джерела до заняття 1:

Закон України від 7 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів» // Голос України. – 2010.- 3 серпня. - №142.

Прокуратура України. Законодавство, рішення Конституційного Суду України, накази та інші організаційно-розпорядчі документи Генерального прокурора України. – К.: Юрінком Інтер, 2009.

Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. – К., 2001.

Рішення Конституційного Суду України від 11 квітня 2000 року №4-рп/2000 у справі №1-19/2000 за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) //Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - №2. – С.17-21.

Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №4-рп/2002 у справі №1-11/2002 за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України, а також частини другої статті 15 та частини першої статті 16 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про запити і звернення народних депутатів України до органів дізнання і досудового слідства)// Вісник Конституційного Суду України. – 2002. - №2. – С.6-9.

Постанова Пленуму Верховного Суду України:

№10 від 18 червня 1999 р. “Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві”// Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – С.136 – 140.

Спеціальна література:

Альперт С.А. Субьекты уголовного процесса. – Харьков, 1997.

Баулін О.В., Карпов Н.С. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії. - К., 2001.

Вапнярчук В.В.Особливості процесуального становища особи, яка провадить дізнання. - Харків, 2001.

Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві: Деякі проблеми та шляхи їх вирішення – К., 2001.

Михайленко О.Р. Прокуратура України: підручник. 2-е вид., перероб. і допов.. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 336 с.

Михеенко М.М. Понятие и классификация субъектов уголовно-процессуальной деятельности – У кн.: Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні:Вибрані твори. – К.: Юрінком Інтер, 1999.- С.130-140.

Мінюков П.І., Мінюков А.П. Процесуальні повноваження начальника слідчого відділу(відділення) органів внутрішніх справ і проблеми керівництва досудовим слідством: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004.

Шило О.Г. Теоретико-прикладні основи реалізації конституційного права людини і громадянина на суловий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України / О.Г.Шило. – Х.: Право, 2011. – 412 с.

Лекційне заняття 5

Практичне заняття 1

1. Поняття доказу і джерел доказів.

2. Належність і допустимість доказів та їх джерел.

3. Предмет доказування в кримінальній справі.

4. Процес доказування в кримінальній справі. Обов'язок доказування.

5. Класифікація доказів та їх джерел.

Домашнє завдання: Розв’язати задачі.

Завдання для самопідготовки

Участь у доказуванні підозрюваного, обвинуваченого, захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та інших осіб.

Процес формування свідоцьких показань, його етапи. Об'єктивні та суб'єктивні фактори, які впливають на формування показань свідка. Перевірка і оцінка показань свідка.

Лекційне заняття 6

Спеціальна література:

Ахтирська Н., Костюченко О., Кухнюк Д., Новіков В. Застосування запобіжних заходів, альтернативних взяттю під варту, у кримінальному судочинстві України: Посібник викладача. – К.: Конус-Ю, 2009.

Білоусов О.І., Смоков С.М. Затримання підозрюваного у кримінальному процесі України: Монографія. – Одеса, 2009.

Гуляев А.П., Комаров Б.В., Малиновкин С.М. Комментарий к Положению о порядке кратковременного задержания лиц, подозреваемых в совершении преступления. - М., 1982.

Назаров В.В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному процесі України: Монографія. – Х.: ТД «Золота миля», 2009.

Петрухин И.Л. Неприкосновенность личности и принуждение в уголовном процессе. - М., 1989.

Стецовский Ю.И. Право на свободу и личную неприкосновенность: Нормы и действительность. – М.:Дело, 2000.

Особлива частина

Лекційне заняття 7

Практичне заняття (2 год.)

1. Органи та особи, які мають право порушити кримінальну справу .

2. Приводи та підстави для порушення кримінальної справи.

3. Підстави для відмови в порушенні кримінальної справи.

4. Процесуальний порядок порушення і відмови в порушенні кримінальної справи.

5. Нагляд прокурора за законністю порушення і відмови в порушенні кримінальної справи.

6. Оскарження до суду постанов про порушення та про відмову в порушенні кримінальної справи.

Домашнє завдання: Розв'язати задачі. Скласти постанову про порушення кримінальної справи і постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Завдання для самопідготовки

Використання оперативно-розшукових матеріалів для вирішення питання про порушення кримінальної справи.

Направлення заяв та повідомлень про злочини за належністю. Нагляд прокурора за додержанням законів у стадії порушення кримінальної справи.

Рекомендовані джерела:

Закон України від 14 грудня 2006 р. “Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо оскарження постанови про порушення кримінальної справи”// Відомості Верховної Ради України. – 2007. - №9. – Ст.74.

Закон України від 22 грудня 2006 р. “Про внесення зміни до Кримінально-процесуального кодексу України щодо вручення копії постанови про порушення кримінальної справи”//Відомості Верховної Ради України. – 2007. - №11. – Ст.95.

Закон України від 2 червня 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про застосування амністії в Україні» та інших законодавчих актів України» / Голос України. – 2011. – 30 червня. - №116.

Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора)//Вісник Конституційного Суду України. –2003. - №1. – С.24-30.

Рішення Конституційного Суду України від 10 грудня 2003 року №19-рп/2003 у справі №1-17/2003 за конституційним поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 105, частини першої статті 111 Конституції України (справа щодо недоторканності та імпічменту Президента України)//Вісник Конституційного Суду України. – 2003. - №6. – С.5-7.

Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень частин сьомої, дев’ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 236-8 КПК України//Вісник Конституційного Суду України. – 2009. - № 5. – С. 6-11. .

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 р. №6 “Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи»// Вісник Верховного Суду України. – 2010. - №7. – С.3-6.

Спеціальна література:

Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела. – Харьков, 1998.

Зеленецкий В.С. Доследственное производство в уголовном процессе Украины: Монография. – Х.: Кроссроуд, 2009.

Михайленко А.Р. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе. - Саратов, 1975.

Шимановский В.В. Законность и обоснованность возбуждения уголовного дела. - Л., 1987.

Лекційне заняття 8

Практичне заняття

Тема 8. Загальні положення досудового розслідування (2 год.)

1. Форми досудового розслідування. Види дізнання.

2. Підслідність кримінальних справ.

3. Окреме доручення слідчого.

4. Розслідування справ кількома слідчими.

5. Строки дізнання і досудового слідства. Порядок продовження строків досудового слідства.

6. Недопустимість розгoлошeння даних досудового розслідування.

7. Розгляд клопотань слідчим.

8. Підстави та порядок об'єднання і виділення кримінальних справ.

Домашнє завдання: Розв’язати задачі. Скласти постанову про порушення клопотання про продовження строку досудового слідства.

Завдання для самопідготовки

Види слідчих процесуальних документів. Загальні вимоги, що ставляться до форми та змісту цих документів.

Використання науково-технічних засобів при розкритті і розслідуванні злочинів.

Рекомендовані джерела до теми 8:

Закон України від 1 червня 2011 року «Про ратифікацію Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах» / Голос України. – 2011. – 30 червня. - №116.

Закон України від 16 червня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв»язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах»/ Голос України. – 2011. – 9 лмпня. - №123.

Спеціальна література:

Гордін А.Я. Слідчо-оперативна група: проблеми створення та діяльності. – Харків: Видавництво «Фінн», 2009.

Денисов С.А. Законность и обоснованность соединения и выделения уголовных дел. – М.: Изд-во “Юрлитинфрм”, 2004.

Михайленко О.Р. Строки та інші часові параметри у кримінальному процесі: Навч. посібник. – К.: Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка, 2000.

Михайлов А. И. Отдельное поручение следователя. - М., 1971.

Письменний Д.П., Омельченко О.Є. Процесуальна діяльність слідчого щодо запобігання злочинів: Навч. посібник. – К.: НАВСУ, 2005.

Письменний Д.П., Федченко В.М. Розслідування злочинів слідчою та слідчо-оперативною групою: правові та організаційні засади. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський держ. ун-т внутр. справ, 2006.

Смирнов М.І. Інститут взаємної правової допомоги у кримінальних справах: сучасний стан та перспективи розвитку. – Одеса: Фенікс, 2006.

Соловьев А.Б., Токарева М.Е., Власова Н.А. Общие условия предварительного расследования. –М.: Изд-во “Юрлиинформ”, 2005.

Ягодинский В.Н. Подследственность преступлений. - К., 1994.

Лекційне заняття 9

Тема 9. Слідчі дії (2 год.)

Поняття та види слідчих дій.

Порядок виклику і допиту свідка. Особливості виклику і допиту неповнолітнього свідка. Підстави та процесуальний порядок застосування до свідка приводу .

Порядок виклику і допиту потерпілого. Підстави та процесуальний порядок застосування до потерпілого приводу .

Підстави та порядок застосування слідчим і органом дізнання заходів до забезпечення безпеки свідків і потерпілих.

Відшкодування свідкам, потерпілим та іншим особам витрат у зв'язку з їх викликом до органів дізнання, досудового слідства.

Процесуальний порядок виклику і допиту підозрюваного.

Очна ставка, її поняття, мета і процесуальний порядок проведення. Правила оформлення протоколу очної ставки.

Огляд. Його мета, види і порядок проведення. Протокол огляду.

Ексгумація трупа. Поняття, підстави та процесуальний порядок проведення.

Освідування. його поняття, мета, види, підстави та порядок проведення.

Пред'явлення для впізнання. його поняття, мета, види, порядок проведення і оформлення.

Відтворення обстановки і обставин події. його суть, підстави та порядок проведення. Протокол відтворення обстановки і обставин події.

Обшук. його поняття, види, підстави та порядок проведення. Протокол обшуку.

Виїмка. її поняття, підстави та порядок проведення, відмінність від обшуку. Протокол виїмки.

Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку. Огляд і виїмка кореспонденції та дослідження інформації, знятої з каналів зв’язку.

Накладення арешту на майно та його опис.

Підстави та порядок призначення експертизи. Одержання зразків для експертного дослідження. Випадки обов'язкового призначення експертизи. Права обвинуваченого (підозрюваного) при призначенні та проведенні експертизи. Особливості призначення експертизи, що проводиться особою, яка не працює в експертній установі. Особливості призначення стаціонарної судово-медичної та судово-психіатричної експертиз.

Тема 9. Слідчі дії (4 год.)

Практичне заняття 1(2 год.)

1. Допит свідка.

2. Допит потерпілогo.

3. Очна ставка.

4. Пред'явлення осіб і предметів для впізнання.

5. Обшук, його мета, види, підстави та порядок провадження.

6. Виїмка, її види, підстави та порядок провадження.

7. Зняття інформації з каналів зв’язку: поняття, підстави та порядок проведення.

8. Забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

Домашнє завдання: Розв’язати задачі. Скласти постанову про проведення обшуку (або виїмки)

Завдання для самопідготовки

Правила оформлення протоколу слідчої дії. Додатки до протоколу слідчої дії.

Особливості виклику і допиту як свідків працівників дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав на території України.

Особливості проведення обшуку та виїмки в приміщеннях, які займають дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав в Україні.

Рекомендовані джерела до теми 9:

Постанови Пленуму Верховного Суду України:

№ 8 від 30 травня 1997 року "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" // Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в цивільних справах. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С.33 – 42.

№8 від 4 червня 2010 р.»Про внесення змін до постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 2008 р. №2…»//Вісник Верховного Суду України. – 2010. - №6. – С.13.

Література до теми 9:

Аленин Ю.П. Процессуальные особенности производства следственных действий. – Одесса, 2003.

Белкин Р.С., Белкин А.Р. Эксперимент в уголовном судопроизводстве: Методическое пособие. – М.: Издательская группа ИНФРА. М.: НОРМА, 1997.

Експертизи у судовій практиці / За заг. ред.В.Г.Гончаренка. - К.: Юрінком Інтер, 2005.

Леви А.А., Пuчкалева Г.И., Селuванов Н.А. Получение и проверка показаний следователем. - М., 1987.

Натура Д.А., Натура А.И. Эксгумация и особенности тактики следственных действий, связанных с эксгумированным трупом. – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2003.

Порубов Н.И. Научные основы допроса на предварительном следствии. - Минск, 1987.

Самолаева Е.Ю. Теория и практика предъявления для опознания людей. – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2004.

Следственные действия (процессуальная характеристика, тактические и психологические особенности). - Волгоград, 1984.

Соловьев А.Б. Очная ставка. – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2006.

Шейфер С.А. Следственные действия. Основания, процессуальный порядок и доказательственное значение. – М.: Изд-во «Юрлитинформ», 2004.

Лекційне заняття 10

Тема 10. Притягнення особи як обвинуваченого.

Допит обвинуваченого (2 год.)

Значення процесуального акту притягнення особи до участі у справі як обвинуваченого. Обвинувачений і винний.

Підстави та порядок притягнення особи як обвинуваченого.

Постанова про притягнення особи як обвинуваченого, її форма та зміст.

Строки і порядок пред'явлення особі обвинувачення. Роз'яснення обвинуваченому його процесуальних прав та обов'язків. Вручення копії постанови про притягнення як обвинуваченого.

Порядок виклику і допиту обвинуваченого. Наслідки його неявки. Протокол допиту обвинуваченого, його форма та зміст.

Підстави і процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення в стадії досудового розслідування.

Практичне заняття

Тема 10. Притягнення як обвинуваченого. Допит обвинуваченого (2 год.)

1. Підстави притягнення особи як обвинуваченого.

2. Постанова про притягнення як обвинуваченого, її значення, форма та зміст.

3. Порядок пред'явлення обвинувачення і роз'яснення прав обвинуваченому.

4. Допит обвинуваченого. Особливості допиту неповнолітнього обвинуваченого.

5. Підстави та порядок зміни і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.

Домашнє завдання: Розв’язати задачі. Скласти постанову про притягнення особи як обвинуваченого.

Завдання для самопідготовки

Особливості притягнення як обвинувачених деяких категорій осіб.

Особливості притягнення як обвинувачених окремих категорій осіб.

Рекомендовані джерела до теми 10:

Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року №9-рп/99 у справі №1-15/99 за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність)//Вісник Конституційного Суду України. – 1999. - №5. – С.7-13.

Спеціальна література:

Громов Н.А. Институт привлечения к уголовной ответственности. - Саратов, 1991.

Дубинский А.Я., Сербулов В.А. Привлечение в качестве обвиняемого. - К., 1989.

Лекційне заняття 11

Тема 11. Зупинення і закінчення досудового розслідування (4 год.)

Зупинення досудового розслідування: поняття, підстави, умови та процесуальний порядок.

Підстави та процесуальний порядок оголошення розшуку обвинуваченого.

Підстави та процесуальний порядок відновлення зупиненого досудового розслідування, підстави для закриття кримінальної справи, в якій провадження досудового слідства чи дізнання зупинено. Форми закінчення дізнання. Форми закінчення досудового слідства. Підстави та процесуальний порядок закриття кримінальної справи. Постанова про закриття кримінальної справи, її форма, зміст і значення. Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.

Постанова слідчого про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Підстави та умови для її винесення.

Підстави та процесуальний порядок закінчення досудового розслідування складанням обвинувального висновку. Обвинувальний висновок у кримінальній справі, його форма, зміст і значення. Додатки до обвинувального висновку.

Питання, які повинен з'ясувати прокурор у справі, що надійшла до нього з обвинувальним висновком. Рішення, які приймає прокурор у такій справі.

Тема 11. Зупинення і закінчення досудового розслідування (4 год.)

Практичне заняття 1(2 год.)

1. Підстави та процесуальний порядок зупинення розслідування в кримінальній справі.

2. Оголошення розшуку обвинуваченого.

3. Підстави та порядок відновлення досудового розслідування.

4. Форми закінчення дізнання і досудового слідства.

5. Підстави та процесуальний порядок закриття кримінальної справи слідчим.

6. Постанова слідчого про закриття кримінальної справи, її значення, і зміст. Порядок оскарження цієї постанови.

Домашнє завдання: розв’язати задачі. Скласти постанову про закриття кримінальної справи.

Завдання для самопідготовки

Подання органів розслідування (ст. 23¹ КПК України), його форма, зміст і профілактичне значення.

Завдання для самопідготовки

Розв’язати задачі. Скласти обвинувальний висновок(з додатками)..

Рекомендовані джерела до теми 11:

Закон України від 1 липня 2010 р. «Про внесення зміни до статті 218 Кримінально –процесуального кодексу України щодо обов’язків слідчого»/ Голос України. – 2010. – 27 липня. - №137.

Закон України від 15 лютого 2011 р. «Про зміни до статті 217 Кримінально –процесуального кодексу України щодо обов»язків слідчого» / Голос України. – 2011. – 10 березня. - №43.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. №12 ”Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності”// Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. – К.: Юрінком Інтер, 2007. - С.346-353.

Спеціальна література:

Быков В.М., Ломовский В.Д. Приостановление производства по уголовному делу. - М., 1978.

Головко Л.В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве. – СПб.: Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2002.

Гришин Ю.А. Окончание досудебного следствия с составлением обвинительного заключения: проблемы и пути реформирования. – Луганск, 1999.

Ефимичев С.П. Правовые и организационные вопросы окончания предварительного расследования с обвинительным заключением. - Волгоград, 1977 .

Зубарев В.С., Крысин А.Л., Статкус В.Ф. Язык и стиль обвинительного заключения. - М., 1976.

Каткова Т.В., Каткова А.Г. Закінчення досудового слідства у кримінальних справах: практичний посібник. – Х.: Право, 2011.

Усатий Г.О. Кримінально-правовий компроміс. – К.: Атіка, 2001.

Наден О.В. Спеціальні види звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прокурсорів. – Харків: Право, 2003.

Лекційне заняття 12

Тема 12. Підсудність кримінальних справ. Попередній розгляд справи суддею (2 год.)

Поняття, значення і характеристика підсудності кримінальних справ..

Завдання і значення стадії попереднього розгляду справи суддею. Питання, які з'ясовуються при попередньому розгляді справи суддею.

Порядок досудового розгляду справи суддею.

Рішення, які приймаються суддею за результатами досудового розгляду справи. Строки досудового розгляду справи.

Питання, які суддя повинен вирішити в порядку підготовки до судового розгляду справи.

Строки призначення справи до розгляду в судовому засіданні.

Практичне заняття

Тема 12. Підсудність кримінальних справ.

Завдання для самопідготовки

Підстави та порядок передачі справи з одного суду до іншого.

Рекомендовані джерела до теми 12:

Закон України від 7 липня 2010 р. «Про судоустрій і статус суддів»: Офіційний текст . – К.: Видавець Паливода А.В.,2010.

Кримінально –процесуальний кодекс України: Офіційний текст за станом на 17 серпня 2010 р. – К.: Видавець Паливода А.В., 2010.

Практичне заняття

Тема 13. Загальні положення судового розгляду (2 год.)

1. Законний склад суду. Незмінність складу суду .

2. Безпосередність і безперервність судового розгляду.

3. Участь прокурора в судовому розгляді, його права та обов'язки. Наслідки неявки прокурора в судове засідання. Відмова прокурора від обвинувачення.

4. Участь підсудного в судовому розгляді справи. його права та обов'язки. Наслідки неявки підсудного в судове засідання. Випадки, в яких судовий розгляд можливий без підсудного.

5. Участь захисника підсудного в судовому розгляді, його права та обов'язки. Наслідки неявки захисника в судове засідання. Відмова підсудного від захисника.

6. Наслідки неявки до суду учасників судового розгляду(сторін), перекладача, спеціаліста, свідків, експерта.

7. Межі судового розгляду . Порядок зміни обвинувачення в суді.

8. Рішення, які має право прийняти суд у стадії судового розгляду .

9. Розпорядок судового засідання. Заходи, які вживаються до порушників порядку в судовому засіданні.

10. Протокол судового засідання, його форма та зміст. Зауваження на протокол та порядок їх розгляду. Фіксування судового процесу технічними засобами.

Домашнє завдання: Розв’язати задачі.

Завдання для самопідготовки

Здійснення принципів кримінального процесу в стадії судового розгляду.

Участь у судовому розгляді перекладача, спеціаліста і експерта, їх права та обов'язки. Наслідки неявки їх в судове засідання.

Практичне заняття

Тема14. Порядок судового розгляду кримінальної справи (2 год.)

1. Підготовча частина судового засідання, її значення і зміст.

2. Судове слідство, його значення і зміст.

3. Підстави та порядок відновлення судового слідства.

4. Перехід до судових дебатів після допиту підсудного.

5. Судові дебати. Репліки.

6. Останнє слово підсудного.

Домашнє завдання: Розв’язати задачі.

Завдання для самопідготовки

Співвідношення судового і досудового слідства.

Лекційне заняття 15

Тема 15. Вирок, постанови і ухвали суду (4 год.)

Суть і значення судового вироку. Законність, обгрунтованість і мотивованість вироку.

Види вироків. Підстави для винесення обвинувального вироку . Види обвинувальних вироків. Підстави для винесення виправдувального вироку.

Порядок постановлення і проголошення вироку . Окрема думка судді, її юридичне значення.

Форма та зміст обвинувального і виправдувального вироків.

Строк вручення копії вироку засудженому і виправданому .

Порядок винесення ухвал суду і постанов судді.

Тема 15. Вирок, постанови і ухвали суду

Практичне заняття 1(2 год.)

1. Поняття, значення і види вироків.

2. Законність і обгрунтованість вироку .

3. Питання, які вирішуються судом при постановленні вироку.

4. Порядок постановлення вироку.

5. Окрема думка судді або народного засідателя, її юридичне значення.

Домашнє завдання: Розв’язати задачі.

Практичне заняття 2(1 год.)

1. Форма та зміст вироку .

2. Порядок проголошення вироку.

3. Постанови і окремі постанови судді, ухвали та окремі ухвали суду, їх значення, види і зміст.

Лекційне занняття 16

Тема 16. Апеляційне провадження (6 год.)

Конституція України про форми оскарження судових рішень у кримінальних справах.

Завдання і значення апеляційного провадження. Основні риси апеляційного провадження.

Судові рішення, на які може бути подана апеляція.

Особи, які мають право подати апеляцію. Зміст апеляції.

Порядок і строки апеляційного оскарження. Відновлення строку на апеляційне оскарження, підстави та порядок.

Повідомлення учасникам процесу про апеляцію.

Доповнення , зміна і відкликання апеляції.

Суди, які розглядають справи в апеляційному порядку.

Попередній розгляд справи в суді апеляційної інстанції.. Рішення, які можуть бути прийняті при попередньому розгляді справи. Вирішення питань, пов"язаних з підготовкою справи до апеляційного розгляду.

Строки розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Порядок розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Судове слідство в суді апеляційної інстанції. Прийняття апеляційною інстанцією нових матеріалів.

Види рішень, які може прийняти суд апеляційної інстанції.

Підстави для зміни чи скасування вироку або ухвали (постанови) судом апеляційної інстанції.

Ухвала апеляційного суду, її форма та зміст. Вирок (постанова) апеляційного суду. Окрема ухвала суду апеляційної інстанції.

Розгляд справи судом першої інстанції після скасування вироку або ухвали (постанови). Обов’язковість вказівок суду апеляційної інстанції при додатковому розслідуванні і повторному розгляді справи судом першої інстанції.

Тема 16. Апеляційне провадження (4 год.)

Практичне заняття 1(2 год.)

1. Поняття, завдання та основні риси апеляційного провадження в кримінальному процесі України.

2. Судові рішення, на які може бути подана апеляція.

3. Особи, які мають право подати апеляцію на судові вироки, ухвали і постанови

4. Форма та зміст апеляції.

5. Порядок і строки апеляційного оскарження. Наслідки подання апеляції

6. Доповнення, зміна і відкликання апеляції.

Домашнє завдання: Розв’язати задачі. Написати апеляцію.

Завдання для самопідготовки

Особи, які беруть участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, їх права та обов'язки.

Рекомендовані джерела до теми 16:

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №1 “Про практику постановлення судами вироків(постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку”// Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – С.373 – 377.

Спеціальна література:

Бобечко Н.Р. Апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у кримінальному судочинстві України: науково-практичний посібник. За ред.. акад..АПрН України, проф.В.Т. Нора . – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2010.

Костюченко О.Ю. Апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному процесі України: Монографія. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2006.

Маляренко В.Т. Про подання апеляцій на судові рішення у кримінальних справах// Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 3. -С. 42-53.

Маляренко В.Т. Про розгляд кримінальної справи в апеляційному порядку // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №2. – С.48-55.

Морщакова Т.Г. Петрухин И.Л. Оценка качества судебного разбирательства по уголовным делам. - М., 1987.

Лекційне заняття 17

Практичне заняття

Тема 17. Касаційне провадження (2 год.)

1. Суть і завдання стадії касаційного провадження, відмінність її від стадії апеляційного провадження.

2. Судові рішення, які можуть бути перевірені в касаційному порядку.

3. Особи, які мають право подати касаційну скаргу.

4. Порядок і строки касаційного оскарження.

5. Зміст касаційної скарги. Доповнення, зміна і відкликання касаційних скарг.

6. Суд, що розглядає кримінальні справи в касаційному порядку.

7. Строки і порядок розгляду справи у касаційному суді.

8. Результати розгляду справи в касаційному порядку. Підстави для скасування чи зміни судового рішення касаційним судом.

9. Ухвала касаційного суду. Її зміст, порядок оголошення та звернення до виконання.

Домашнє за6дання: Розв’язати задачі. Написати ухвалу суду касаційної інстанцїі (касаційну ухвалу).

Завдання для самопідготовки

Недопустимість погіршення становища засудженого чи виправданого.

Обов’язковість вказівок касаційного суду. Розгляд справи після скасування касаційним судом вироку, ухвали чи постанови.

Рекомендовані джерела до теми 17:

Закон України від 7 липня 2010 р. «Про судоустрій і статус суддів»: Офіційний текст . – К.: Видавець Паливода А.В..2010.

Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2003 року №20-рп/2003 у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) пункту 3 частини другої статті 18, статей 32, 33, 34, 35, 36, 37, підпункту 5 пункту 3 розділу УІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій України” (справа про Касаційний суд України”//Вісник Конституційного Суду України. – 2003. - №6. – С.8-12.

Спеціальна література:

Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2005.

Бородовська Н.О. Засуджений: проблеми забезпечення його статусу: Монографія. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2008.

Маляренко В.Т. Про окремі питання касаційного перегляду кримінальних справ за новими правилами // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - №4. – Ст.40 – 49.

Морщакова Т.Г., Петрухин И.Л. Оценка качества судебного разбирательства по уголовным делам. - М., 1987 .

Лекційне заняття 18

Тема 18. Виконання судового вироку, ухвали, постанови (2 год.)

Завдання і значення стадії виконання судового вироку, ухвали, постанови.

Набрання вироком суду законної сили. Обов'язковість і преюдиційність вироку .

Порядок і строки звернення вироку до виконання.

Набрання законної сили ухвалою і постановою апеляційного суду, ухвалою касаційного суду. Порядок звернення їх до виконання.

Процесуальні питання, які вирішуються судом у стадії виконання вироку: до звернення вироку до виконання; під час виконання вироку; після відбуття покарання засудженим.

Порядок розгляду судом питань, пов'язаних з виконанням вироку. Оскарження рішень суду, прийнятих ним у цій стадії процесу.

Тема 18. Виконання вироку, ухвали, постанови (2 год.)

Практичне заняття

1. Набрання вироком законної сили.

2. Порядок звернення вироку до виконання.

3. Процесуальні питання, які вирішує суд у стадії виконання вироку.

4. Порядок вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку.

Домашнє завдання: Розв'язати задачі. Написати розпорядження суду про звернення вироку до виконання.

Завдання для самопідготовки

Нагляд прокурора за законністю виконання вироків, ухвал і постанов суду.

Рекомендовані джерела до теми 18:

Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003року// Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №3-4. – Ст.21.

Закон України від 21 квітня 1999 року "Про виконавче провадження "// Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 24. - Ст. 207; 2003. - №5. – Ст.46; 2005. - №30. – Ст.431.

Закон України "Про застосування амністії в Україні" від 1 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. -1996, № 48. - Ст. 263; 1997, № 9. -Ст. 69.

Закон України від 24 березня 1998 року "Про державну виконавчу службу"//Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №36-37. – Ст.243; 2005. - №30. – Ст.431.

Закон України від 29 листопада 2001 року "Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів"/ Голос України. - 2002. – 15 січня. - №8.

Закон України від 23 червня 2005 року “ Про Державну кримінально-виконавчу службу України”//Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №30. – Ст.409.

Закон України від 5 березня 2009 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України щодо діяльності Державної кримінально –виконавчої служби України»//Голос України. – 2009. – 11 червня. - №106. – С.6-7.

Кримінально-виконавче законодавство України. Бюллетень законодавства і юридичної практики України. – 2005. - №3. – 432 с.

Положення про порядок здійснення помилування . Затв. Указом Президента України від 16 вересня 2010 року №902/2010 /Юридичний вісник України. – 9-15 жовтня 2010 року. - №41.

Постанови Пленуму Верховного Суду Укpаїни:

№11 від 21 грудня 1990 р. "Про практику застосування судами України законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - С. 55 – 62;

№2 від 26 квітня 2002 р. "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" // Там само. - С.144 – 149;

№16 від 26 грудня 2003 р. "Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості " // Там само. - С. 246-251;

№8 від 28 вересня 1973 року "Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу" // Там само. - С. 3- 7.

Спеціальна література:

Добровольская Т.Н. Деятельность суда, связанная с исполнением приговоров. – М., 1979.

Матвиенко Е.А.. Бибило В.Н Уголовное судопроизводство по исполнению приговора. - Минск, 1982.

Михеєнко М.М. Реформа стадії виконання вироку в кримінальному процесі. – У кн.: Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – С.208-209.

Тулянский Д.В. Стадия исполнения приговора в уголовном судопроизводстве. – М.: «Юрлитинформ», 2006.

Лекційне заняття 19

Практичне заняття

Завдання для самопідготовки

Підстави та порядок порушення прокурором провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Рекомендовані джерела до теми 19:

Спеціальна література:

Анашкин Г.З. Перлов И.Д. Возобновление дел по вновь открывшимся обстоятельствам. - М., 1982.

Маляренко В.Т. Про перегляд судових рішень у порядку виключного провадження// Вісник Верховного Суду України. – 2001. - №5. – С.17 – 23.

Татаров О.Ю. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами: Навч. посіб. – К.: КНТ, 2009.

Лекційне занняття 20.

Тема 21. Перегляд судових рішень Верховним судом України (2 год.)

1. Поняття, завдання і значення стадії перегляду судових рішень Верховним Судом України.

2. Підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України.

3. Особи, які мають право на звернення про перегляд судових рішень Верховним Судом України..

4. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України та наслідки їх невиконання.

5. Строки подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Строки перегляду судових рішень Верховним Судом України.

6. Порядок допуску справи до провадження у Верховному Суді України.

7. Підготовка спрви до розгляду Верховним Судом України.

8. Порядок розгляду справи Верховним Судом України.

9. Рішення, які може прийняти Верховний Суд України за результатами розгляду справи.

10. Зміст і юридична природа постанови Верховного Суду України.

11. Обов’язковість постанов Верховного Суду України.

Практичне заняття

Практичне заняття 1

Завдання для самопідготовки

Особливості застосування до неповнолітніх запобіжних заходів.

Рекомендовані джерела до теми 21:

Конвенція про права дитини. Схвалена резолюцією №44/25 Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 р. Ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 р.// Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К.:Юрінформ, 1992. – С.123-146.

Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх ("Пекінські правила"). Прийняті на 96-му пленарному засіданні ООН у 1985 році // Кримінально-процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами/ За відп. ред. Шибіко В.П., - К.: Юрінком Інтер, 2000. – С.795-814.

Закон України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" від 24 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995, № 6. - Ст. 35.

Закон України від 7 лютого 2007 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх”//Відомості Верховної Ради України. – 2007. - №15. – Ст.194.

Постанови Пленуму Верховного Суду України:

№2 від 27 лютого 2004 р."Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність" // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. -К.: Юрінком Інтер, 2007. - С. 251 - 259;

№5 від 16 квітня 2004 р. “ Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх” // Там само. – С.259 – 269.

№2 від 15 травня 2006 р. "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру"//Там само. – С.377 – 389.

Спеціальна література:

Леоненко В.В. Судебное производство по делам о преступлениях несовершеннолетних. - К., 1987 .

Мельникова Э.Б. Правосудие по делам несовершеннолетних: история и современность. - М., 1990.

Мельникова Э.Б. Ювенальная юстиция: Проблемы уголовного права, уголовного процесса и криминологии: Учебное пособие. – М.: Дело, 2000.

Омельяненко Г.М. Провадження у справах про злочини неповнолітніх як диференціація кримінально-прцесуальної форми. - К.: Атіка, 2002.

Палюх Л.М. Провадження у справах про застосування примусових заходів виховного характеру: Монографія. – Львів: ПАІС, 2009.

Шевченко Т.В. Про деякі питання створення ювенальної юстиції та впровадження відновного правосуддя в Україні(кримінально-правовий аспект)//Вісник Верховного Суду України. - 2006. - №9. – С.36 – 40.

Практичне заняття 2

Завдання для самопідготовки

Зустрічні обвинувачення у справах приватного обвинувачення.

Рекомендовані джерела до заняття 2:

Постанови Пленуму Верховного Суду України:

№5 від 30 травня 2008 р “Про судову практику у справах про злочини проти статевої недоторканості особи»//Юридичний вісник України. – 9-15 серпня 2008 року №32;

№13 від 2 липня 2004 р. “Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих у кримінальному судочинстві” // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – С.271 – 280;

№6 від 27 червня 1986р. "Про практику застосування судами України законодавства про протокольну форму досудової підготовки матеріалів" // Постанови Пленуму Верховного Суду України. 1972 – 2002. – К.: АСК, 2003. – С.523 – 526.

Спеціальна література:

Альперт С.А. Производство по уголовным делам, возбуждаемым по жалобе потерпевшего. - Харьков, 1976.

Басков В.И. Протокольная форма досудебной подготовки материалов. - М., 1989.

Дорошков В.В. Руководство для мировых судей. Дела частного обвинения. – М.: Норма, 2001.

Жвалюк В.Р., Піскун С.М., Сухов Ю.М. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів про злочини, пов"язані з ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. – К., 1999.

Рогатюк І.В. Обвинувачення у кримінальному процесі України: Монографія. – К.: Атіка, 2007.

Практичне заняття 3

Провадження в справах неосудних і осіб, які захворіли душевною

Завдання для самопідготовки

Порядок звільнення засудженого, який захворів душевною хворобою, від відбування покарання.

Рекомендовані джерела до заняття 3:

Кримінальний кодекс України. – К.,2007 (розділ ХІУ “Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування”).

Основи законодавства про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 року//Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №4. – Ст.19.

Закон України від 22 лютого 2000 року "Про психіатричну допомогу" //Відомості Верховної Ради України.– 2000. – №19. – Ст.143.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року №7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - С.325 – 337.

Спеціальна література:

Галаган А.И. Особенности расследования органами внутренних дел общественно опасных деяний лиц, признаваемых невменяемыми. - К., 1986.

Шаренко С.Л. Кримінально-процесуальні проблеми застосування примусових заходів медичного характеру. – Харків: Право, 2002.

Лекційне заняття 22

Тема 22. Кримінальний процес зарубіжних держав. Міжнародне проце -суальне співробітництво у кримінальних справах(8 год.)

1. Загальна характеристика кримінально-процесуального права європейських континентальних країн романо-германської правової сім'ї (Франції, Німеччини та ін.) та країн загального права (Англії, США): доказове право, порушення кримінального переслідування і розслідування злочинів, розгляд справ у судах першої інстанції, у тому числі за участю присяжних, апеляційне провадження та інші форми перегляду судових рішень.

2. Видача особи(екстрадиція): поняття і значення для виконання завдань кримінального судочинства.

Загальні умови видачі особи (екстрадиції). Центральні органи, які відають питаннями екстрадиції.

Порядок підготовки документів та направлення запитів про екстрадицію.

Межі кримінальної відповідальності виданої особи.

Тимчасова видача особи.

Особливості участі захисника і перекладача у процесі видачі особи)екстрадиції).

Особливості затримання особи, яка вчинила злочин за межами України. Тимчасовий арешт особи. Екстрадиційний арешт. Підстави, порядок і строки його застосування. Припинення тимчасового або екстрадиційного арешту.

Екстрадиційна перевірка. Підстави для відмови у видачі особи (екстрадиції).

Суб’єкти і порядок оскарження рішення про видачу особи(екстрадицію).

Порядок і строки фактичної передачі особи. Відстрочка передачі особи.

3. Міжнародна правова допомога у кримінальних справах. Підстави та порядок зносин з компетентними органами іноземних держав. Загальні вимоги щодо надання міжнародної правової допомоги. Порядок передачі запиту(доручення) про міжнародну правову допомогу. Порядок виконання запиту(доручення) про правову допомогу на території України. Підстави для відмови в наданні міжнародної правової допомоги. Підстави та порядок створення і діяльності міжнародної слідчої групи. Інформування про злочин.Особливості проведення окремих слідчих дій при виконанні доручення про міжнародну правову допомогу. Присутність представника компетентного органу іноземної держави під час виконання запиту(доручення). Вручення документів за запитом(дорученням) компетентного органу іноземної держави. Тимчасова передача особи в Україну і з України. Виклик особи, яка перебуває за межами України. Оскарження дій органу дізнання, слідчого, прокурора при наданні міжнародної правової допомоги. Відшкодування витрат, пов»язаних з наданням міжнародної правової допомоги на території України.

4. Перейняття кримінального переслідування. Поняття та умови перейняття кримінального переслідування. Форма та зміст прохання про перейняття кримінального переслідування. Порядок передачі прохання про перейняття кримінального переслідування. Наслідки передачі кримінальної справи компетентному органу іноземної держави. Порядок виконання в Україні прохання про перейняття кримінального переслідування.

До теми 22:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року. – К., 2006.

2. Європейська конвенція про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – С.341-353.

3. Додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників від 15 жовтня 1975 року // Там само. – С.355-359.

4. Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників від 15 жовтня 1975 року // Там само. – С.361-366.

5. Європейська конвенція про взаємну правову допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року // Там само. - С.375-386.

6. Додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 17 березня 1978 року // Там само. - С.387-392.

7. Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 8 листопада 2001 року // Офіційний вісник України. – 2011. - №48. – Ст.1950.

8. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога (книга перша). Зб. док. – К.: Юрінком, 1996. – С.1049-1082.

9. . Кримінально –процесуальний кодекс України. – К., 2011 (розділи 37-39).

10. Закон України від 10 листопада 1994 року «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» / Голос України. – 1994. – 23 листопада. - №222.

11. Закон України від 29 червня 2004 року “Про міжнародні договори України”// Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №50. – Ст.540.

12. Закон України від 16 січня 1998 року «Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції» //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №23. – Ст.129.

13. Закон України від 21 травня 2010 року «Про внесення змін до Кримінально –процесуального кодексу України щодо видачі особи (екстрадиції)/Голос України. – 2010. – 17 червня. - №110.

14. Закон України «Про ратифікацію Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах» від 1 червня 2011 року / Голос України. – 2011. – 30 червня . - №116.

15. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв»язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах» від 16 червня 2011 року / Голос України. – 2011. – 9 липня. - №123.

16. Наказ Генерального прокурора України від 26 грудня 2005 року №8 гн «Про організацію роботи органів прокуратури України в галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги»// Прокуратура України. Законодавство. Рішення Конституційного Суду України. Накази та інші організаційно розпорядчі документи Генерального прокурора України. За аг. ред.. Генерального прокурора України О.І.Медведька. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – С. 347-353.

17. Інструкція про порядок розгляду в органах прокуратури України запитів про видачу правопорушників. Затв. Наказом Генерального прокурора України від 23 травня 2007 року №8 гн-1 // Там само. – С.365-371.

18. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року №16 «Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання(арешту) осіб при вирішенні питань, пов»язаних з їх екстрадицією //Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. За заг. ред.. В.Т.Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – С.293-297.

Спеціальна література:

1. Уголовно-процессуальный кодекс Франции. – М.: Изд-во “Юридический колледж МГУ”, 1996.

2. Соединенные Штаты Америки. Конституция и законодательные акты. - М.,1993.

3. Федеративная Республика Германия. Конституция и законодательные акты. - М.: Прогресс, 1991.

4. Федеративная Республика Германия. Уголовно-процессуальный кодекс. - М.: Манускрипт, 1994.

5. Апарова Т.В. Суды и судебный процесс Великобритании. Англия, Уэльс, Шотландия.- М,: Институт международного права и экономики. Изд-во “Триада, Лтд”, 1996.

6. Волосова Н.Ю., Федорова О.В.Уголовно-процессуальное законодательство США: общая характеристика, законодательство штатов, сравнительный анализ. – М.: Юрлитинформ, 2008.

7. Головко Л.В. Дознание и предварительное следствие в уголовном процессе Франции. - М., 1995.

8. Гуценко К.Ф., Головко Л.В., Филимонов Б.А. Уголовный процесс западных государств. - М.: Зерцало - М, 2001.

9. Давид Рене, Жофре-Спинози Камилла. Основные правовые системы современности. – М., 1996.

10. Кухта К.И., Махов В.Н. Правовой статус жертвы преступления (потерпевшего) в уголовном процессе США. – М.: Юрлитинформ, 2008.

11. Лейленд Пітер. Кримінальне право. Злочин, покарання, судочинство. Англійський підхід. – К.: Основи, 1996.

12. Михайленко О.Р. Прокуратура Франції, ФРН, Великобританії, США. – К., 2001.

13. Михайлов А.М. Судебная власть в правовой системе Англии. – М.: Юрлитинформ, 2009.

14. Михайлов П.Л. Суд присяжных во Франции: становление, развитие и трансформация. – СПб.: Изд-во Р.Асланова “Юридический центр Пресс”, 2004.

15. Михеенко М.М., Шибико В.П. Уголовно-процессуальное право Великобритании, США и Франции. - К., 1988.

16. Молдован В.В., Молдован А.В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999.

17. Стойко Н.Г. Уголовный процесс западных государств и России: сравнительное теоретико-правовое исследование англо-американской и романо-германской правовых систем. – СПб.: СПбГУ, 2006.

18. Уайнреб Л. Отказ в правосудии: Уголовный процесс в США. - М., 1985.

19. Уолкер Р. Английская судебная система. - М., 1980.

20. Федорчук Н.Б., Нор В.Т. Захист прав потерпілих від злочину в англо-американській правовій системі та кримінальному судочинстві України. – К.: Правова єдність, 2009.

21. Филимонов Б.А. Основы теории доказательств в германском уголовном
процессе. -М., 1994.

22. Бойцов А.И. Выдача преступников. – СПб.: Издательство Р.Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 795 с.

23. Васильев Ю.Г. Институт выдачи преступников (экстрадиции) в современном международном праве. – М.: Современная экономика и право, 2003. – 320 с.

24. Волеводз А.Г. Правовое регулирование новых направлений международного сотрудничества в сфере уголовного процесса. – М.: Юрлитинформ, 2002. – 528 с.

25. Гавриш Т. С. Теорія та практика міжнародної правової допомоги в кримінальних справах (проблеми сучасного співробітництва України): Монографія. – Х.: Право, 2006. – 192 с.

26. Сафаров Н. Экстрадиция в международном уголовном праве: проблемы теории и практики. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 416 с.

27. Смирнов М.І. Інститут взаємної правової допомоги у кримінальних справах: сучасний стан і перспективи розвитку: монографія. – Одеса: Фенікс, 2005. – 242 с.

ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ДО КУРСУ:

РЕКОМЕНДОВАНА СПЕЦІАЛЬНА

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ КУРСУ

1. Макбрайд Джеремі. Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес. – К.: «К.І.С.», 2010.

2. Мельник С.М. Учені-юристи Київського національного університету імені Тараса Шевченка в галузі кримінального процесу: Монографія. – К.: ВЦ «Київський університет», 2000.

3. Mихеєнко М.М., Шибіко В.П., Дубинський А.Я. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. - К.: Юрінком Інтер, 1999.

4. .Михеєнко М.М., Нор В. Т., Шибіко В.П Кримінальний процес України. 2-ге вид. Підручник. - К.: Либідь, 1999.

5. Михеенко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори.- К.: Юрінком Інтер, 1999.

6. Михайленко О.Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах. -К.: Юрінком Інтер, 2000.

7. Кучинська О.П. Кримінально –процесуальні документи. Досудове і судове провадження. – К.: Юрінком Інтер, 2009.

8. Зразки кримінально-процесуальних документів: Науково-практичний посібник / За ред. М.П.Стрельбицького. – К.: Істина, 2006.

9. Молдован В.В., Молдован А.В.Порівняльне кримінально-процесуальне право. К.: Юрінком Інтер. 1999.

10. Кримінальний процес України: практикум. За ред. В.Т.Нора – К., 2008.

11. Савицкий В.М. Язык процессуального закона. Вопросы терминологии. -М., 1987.

12. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій. – К.: Видавництво “Істина”, 2005.

13. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2004.

14. Кримінальний процес України . За ред. Ю.М.Грошевого та О.В.Капліної– Харків: Право, 2010.

15. Кримінально –процесуальне право України: Підручник. За заг ред.. Ю.П.Алєніна. – Х.: Одісей, 2009.

16. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За заг. ред. В.Т.Маляренка, В.Г.Гончаренка. – К.:»Юрисконсульт», «Юстініан», 2010.

17. Стахівський С.М. Проблеми реформування кримінально –процесуального законодавства: Вибрані твори. – К.: Бізнес Медіа Консалтинг, 2010.

18. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2002.

19. Тертишник В.Т. Кримінально-процесуальне право: Підручник. 5-те вид., доп. і перероб. – К.: А.С.К.,2007.

20. Удалова Л.Д., Рожнова В.В., Шпотаківська О.П. Практикум з кримінального процесу6 навч. посіб. – К.: КНТ, 2011.

21. Шибіко В.П., Молдован В.В. Кримінальний процес: практикум. – К.: Юрінком Інтер, 2000.

22. Джєніс М., Кей Р., Брєдлі Е. Європейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування. Пер. з англ. - К.: " Артек", 1997 .

23. Кримінально-процесуальний кодекс України: Проект Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України(реєстраційний №1233, 2009 рік).

24. Кримінально-процесуальний кодекс України: Проект Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права(2009 рік).

25. Кримінальний процесуальний кодекс України: «Проект А.В.Портнова»за станом на 1 липня 2011 року.

26. Модельный Уголовно-процессуальный кодекс для государств-участников СНГ. - Санкт-Петербург , 1996.

27. Микеле де Сальвиа. Прецеденты Европейского суда по правам человека. Руководящие принципы судебной практики, относящейся к Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод. Судебная практика с 1960 по 2002 г. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004.

28. Шевчук С. Судовий захист прав людини. Практика Європейського судус з прав людини у контексті західної правової традиції. – К.: Реферат, 2006.

29. Рішення Верховного Суду України. - К., 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006,2007,2008,2009,2010.

30. Журнали: "Право України", "Вісник Академії правових наук України", "Вісник Конституційного Суду України","Вісник Верховного Суду України", « Часопис Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ»,"Вісник прокуратури", “Бюллетень Міністерства юстиції України”, “Адвокат”, “Юридична Україна”,"Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки".

РЕКОМЕНДОВАНА спеціальна ЛІТЕРАТУРА

ДО КОЖНОЇ ТЕМИ КУРСУ

До тем 1 і 2:

1. Альперт С.А. Кримінально-процесуальні функції: поняття, система, суб‘єкти. - Харків, 1995.

2. Аннерс Э. История европейского права. - М., 1996.

3. Берова Д.М. Уголовно-процессуальные функции: Монография. Под общей ред. В.П.Сальникова. – СПб: Фонд «Университет», 2009.

4. Божьев В.П. Уголовно-процессуальные правоотношения. - М., 1975.

5. Вольтер. Избранные произведения по уголовному праву и процессу. М., 1956.

6. Галкин Б.А. Советский уголовно-процессуальный закон. - М.: Госюриздат, 1962.

7. Герцензон А.А. Проблема законности и правосудия во французских политических учениях ХVIII в. - М., 1962.

8. Гиро П. Частная и общественная жизнь римлян. - СПб., 1995 .

9. Даев В.Г. Взаимосвязь уголовного права и процесса. - Л., 1982.

10. Землянский П.Т. Уголовно-процессуальное законодательство в первые годы Советской власти (на материалах УССР). - К., 1972.

11. Історія держави і права України. У 2-х частинах. За ред. А.Й.Рогожина. -К.: Ін Юре, 1996.

12. Капліна О.В. Правозастосовне тлумачення норм кримінально –процесуального права: Монографія. – Харків: Право, 2008.

13. Козявин А.А. Социальное назначение и функции уголовного судопроизводства. – М.: Юрлитинформ, 2010.

14. Кони А.Ф. Уголовный процесс: нравственные начала. – М.: Современный гуманитарный институт, 2000.

15. Ларин А.М. Уголовный процесс: структура права и структура законодательства. - М., I985.

16. Лобойко Л.М. Імперативний метод кримінально-процесуального права: Монографія. – Дніпропетровськ: “Ліра-ЛТД”, 2005.

17. Лобойко Л.М. Стадії кримінального процесу: Навч. посібник, - К.: Центр навчальної літератури, 2005.

18. Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2005.

19. Мизулина Е.Б. Концепция самоограничения государства. – Тарту, 1991.

20. Михайленко О.Р. Строки та інші часові параметри у кримінальному процесі. – К., 2000.

21. Мотовиловкер Я.О. Основной вопрос уголовного дела и его компоненты. - Воронеж, 1984.

22. Мотовиловкер Я.О. Предмет советского уголовного процесса. - Ярославль: Изд-во Ярославского ун-та, 1974.

23. Тітко І.А. Оцінні поняття у кримінально –процесуальному праві України: Монографія. – Х.:Право, 2010.

24. Погорецький М.А. Кримінально-процесуальні правовідносини: структура і система. - Харків: Арсіс, 2002.

25. Розовский Б.Г. Ненаучные заметки о некоторых научных проблемах уголовного процесса: Эссе. – Луганск: РИО ЛАВД, 2004.

26. Сиза Н. Суди і кримінальне судочинство України в добу Гетьманщини. - К.: Українська Видавнича Спілка, 2000.

27. Сусло Д.С. Історія суду Радянської України. – К., 1968.

28. Теория юридического процесса. Под общей ред. В.М. Горшенева. - Харьков, Вища школа, 1985.

29. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х томах. За ред. В.Д.Гончаренка. - К.: Ін Юре, 1997 .

30. Чельцов-Бебутов М.А. Курс уголовно-процессуального права. - СПб., 1995.

31. Чельцов-Бебутов М.А. Положение личности в уголовном процессе. Часть 1. Происхождение и развитие розыскного процесса во Франции. - М., 1948.

32. Чубатий М. Огляд історії українського права. Історія джерел та державного права. За ред. В.Іваненка.-Мюнхен-Київ.Ноосфера:Український діловий журнал. -1994, № 2-4.

33. Элькинд П.С. Сущность советского уголовно-процессуального права. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1963.

34. Элькинд П.С. Цели и средства их достижения в советском уголовно-процессуальном праве. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1976.

До теми 3:

1. Бараннік Р.В., Шибіко В.П. Право особи на свободу від самовикриття, викриття членів її сім»ї чи близьких родичів у кримінальному процесі України: Монографія. К.: КНТ, 2008.

2. Бурданова В.С. Поиски истины в уголовном процессе.- СПБ.6 Изд.во “Юридический центр Пресс”, 2003.

3. Гласность судебной деятельности по уголовным делам. - К.: Наукова думка, 1992.

4. Гриненко А.В., Кожевников Г.К.., Шумилин С.Ф. Принцип презумпции невиновности и его реализация в досудебном уголовном процессе. - Харьков: Консум, 1997 .

5. Грошевой Ю.М Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. - Харьков, 1975.

6. Касумов Ч.С. Презумпция невиновности в советском праве. – Баку: Элм, 1984.

7. Кобликов А.С. Законность – конституционный принцип советского уголовного судопроизводства. – М.: Юрид. лит., 1979.

8. Коржанський М.Й. Презумпція невинуватості і презумпція вини. – К.: Атіка, 2004.

9. Крижанівський В.В.Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі (порівняльно-правове дослідження): Монографія. – К.: ВГЛ «Обрії», 2009.

10. Ларин А.М Презумпция невиновности. - М.: Наука, 1982.

11. Либус И.А. Презумпция невиновности в советском уголовном процессе. – Ташкент: «Узбекистан», 1981.

12. Лобойко Л.М. Принцип диспозитивності в кримінальному процесі України: Монографія. – Дніпропетровськ: «Ліра-ЛТД»,2004.

13. Лопушанский Ф.А., Леоненко В.В., Чангули Г.И., Михеєнко М.М, Петрухин И.Л. Совершенствование уголовно-процессуального законодательства и охрана прав личности. - К: Наукова думка, 1983.

14. Макарова З.В. Гласность уголовного процесса : Монография / Под ред. З.З.Зинатуллина. – Челябинск: ЧГТУ, 1993.

15. Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. – К., 1999..

16. Міжнародні стандарти у сфері судочинства. – К.: Істина, 2010.

17. Мотовиловкер Я.О. О принципах объективной истины, презумпции невиновности и состязательности процесса. - Ярославль, 1978.

18. Мурадьян Э.М. Истина как проблема судебного права. – М.: Былина, 2002.

19. Навроцька В.В. Засада диспозитивності та її реалізація в кримінальному процесі України: Монографія. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010.

20. Назаров В.В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному процесі України : Монографія. – Х.: ТД «Золота миля», 2009.

21. Пашкевич П.Ф. Объективная истина в уголовном судопроизводстве. – М.: Госюриздат, 1961.

22. Петрухин И.Л. Судебные гарантии прав личности (в уголовном процессе). - М., 1992.

23. Попелюшко В.О. Предмет захисту та його доказування в кримінальній справі: Монографія. – К.: Прецедент, 2005.

24. Попелюшко В.О. Проблеми кримінального процесу та захисту у кримінальній справі/ Збірник наукових статей. Укладач: Аврамишин С.В.. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2009.

25. Правова допомога: Зарубіжний досвід та пропозиції для України/ Автори-упорядники О.А.Банчук, М.С.Демкова. – К.: Факт, 2004.

26. Прилуцький П.В. Концепція проблеми істини у кримінальному процесі України: Монографія. – Сміла: Тясмин, 2006.

27. Савицкий В.М. Презумпция невиновности. – М.: Изд-во НОРМА, 1997.

10 Стецовский Ю.И, Ларин А.М Конституционный принцип обеспечения обвиняемому права на защиту. - М., 1988.

28. Стецовский Ю.И. Право на свободу и личную неприкосновенность: нормы и действительность. - М: Дело, 2000.

29. Строгович М.С. Право обвиняемого на защиту и презумпция невиновности. - М.: Наука, 1984.

30. Реабілітація репресованих: законодавство та судова практика. Офіційне видання. За ред. В.Маляренка. -К.: Юрінком, 1997.

31. Чангули Г.И. Конституционные принципы уголовного судопроизводства зарубежных социалистических стран. – К.: Наукова думка, 1981.

32. Шестакова С.Д. Состязательность уголовного процесса. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001.

33. Шумило М.Є. Реабілітація в кримінальному процесі України. – Харків, 2001.

34. Юрчишин В.М.Обвинувачення в судах України. – Чернівці: Рута, 2005.

35. Яценко С.С. Конституційний принцип презумпції невинуватості та інститут кримінальної відповідальності в праві України і деяких інших європейських держав: порівняльний аспект// Юридичний вісник України, Інформаційно-правовий банк. 23-29 жовтня 2004 року, №43. – С.21- 25.

До теми 4:

1. Адаменко В.Д Сущность и предмет защиты обвиняемого. - Томск, 1983.

2. Адвокатская тайна. Под общей ред. В.Н.Буробина. – М.: Статут, 2006.

3. Альперт С.А. Субъекты уголовного процесса. - Харьков, 1997 .

4. Баулін О.В., Карпов Н.С. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії. - К., 2001.

5. Барщевский М. Адвокатская этика. - М., 2001.

6. Брусницын Л.В. Обеспечение безопасности лиц, содействующих уголовному правосудию: российский, зарубежный и международный опыт ХХ века (процессуальное исследование). – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2001.

7. Брынцев В.Д. Судебная власть (Правосудие): Пути реформирования в Украине. - Харьков, 1998.

8. Бушуев Г.И. Судья в уголовном процессе. - М., 1984.

9. Вапнярчук В.В. Особливості процесуального становища особи, яка провадить дізнання. – Харків, 2001.

10. Варфоломеева Т:В. Защита в уголовном судопроизводстве. - К., 1998.

11. Варфоломеева Т:В. Криминалистика и профессиональная деятельность защитника. - К.: Вища школа, 1987.

12. Волкотруб С.Г. Імунітет у кримінальному процесі України: Монографія. – Харків: Консум, 2005.

13. Герасимчук О.П. Реалізація потерпілим диспозитивності у кримінальному судочинстві України: Монографія. – К.: Прецедент, 2009.

14. Гловацький І.Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі. – К.: Атіка, 2003..

15. Гошовський М.І., Кучинська О.П Потерпілий у кримінальному процесі України. - К.: Юрінком Інтер, 1998.

16. Гуляев А.П Следователь в уголовном процессе. - М., 1981.

17. Гурджи Ю.А. Процессуальное обеспечение прав личности: вопросы теории: Монография. – Одесса: Пальмира, 2006.

18. Денежкин В.А. Подозреваемый в советском уголовном процессе. - Саратов, 1982.

19. Джига М.В., Баулін О.В., Лук‘янець С.І. Провадження дізнання в Україні: Навчально-практичний посібник. - К., 1999.

20. Джига М.В. Забезпечення правового статусу обвинуваченого у процесі досудового розслідування: проблеми законності та доцільності: Монографія. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005.

21. Зайцев О.А. Государственная защита участников уголовного процесса. – М.: Экзамен, 2002.

22. Зайцев О.А. , Смирнов П.А. Подозреваемый в уголовном процессе. – М.: Изд-во “Экзамен”, 2005.

23. Зейкан Я.П. Захист у кримінальній справі. - К.: Вища школа, 2002.

24. Карнозова Л.М. Возрождённый суд присяжных. Замысел и проблемы становления. – М.: NOTA BENE, 2000.

25. Клочков В.Г. Історія прокуратури України: Монографія. - 3-тє вид., перероб. і доп.- К.: НТВ “Правник”, 2004.

26. Кокорев Л.Д Подсудимый в советском уголовном процессе. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1973.

27. Корнуков В.М. Конституционные основы положения личности в уголовном судопроизводстве. Под ред. В.А.Познанского. – Саратоа: Изд-во Саратовского ун-та, 1987.

28. Корчева Т.В. Проблеми діяльності захисника в досудовому провадженні та в суді першої інстанції: Монографія. – Харків: Видавець ФО-П Вапнярчук Н.М., 2007.

29. Куйбіда Р. Реформування правосуддя в Україні: стан і перспективи. – К.: Атіка, 2004.

30. Леоненко В.В. Профессиональная этика участников уголовного судопроизводства. - К.: Наукова думка, 1981.

31. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальна компетенція : Монографія. – Дніпропетровськ: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2006.

32. Малюга В.І., Михайленко О.Р. Принципи організації та діяльності прокуратури України: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр « Київський університет», 2005.

33. Марочкін І.Є., Крючко Ю.І., Москвич Л.М., Назаров І.В., Трагнюк Р.Р. Статус суддів: Навчально-практичний посібник /За ред. проф.І.Є.Марочкіна. – Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006.

34. Мартынчик Е.Г, Радьков В.П, Юрченко В.Е. Охрана прав и законных интересов личности в уголовном судопроизводстве. – Кишинев: Штиинца, 1982.

35. Милиция как орган дознания. - К., 1989 .

36. Михайленко О.Р. Прокуратура України: Підручник.2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2011.

37. Москвич Л.М., Подкопаєв С.В., Прилуцький С.В. Статус судді: питання теорії та практики. – Харків: ВД «ІНЖЕК», 2004.

38. Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. - К.: Вища школа,1989.

39. Общественные и личные интересы в уголовном судопроизводстве. Науч. ред. Л.Д.Кокорев. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1984.

40. Попелюшко В.О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України: правові, теоретичні та прикладні проблеми: Монографія. – Острог: Видавничтво Національного університету «Острозька академія», 2009.

41. Рогатюк І.В. Обвинувачення у кримінальному процесі України. – К.: Атіка, 2007.

42. Русанова І.О. Суд присяжних в Україні: проблеми становлення та розвитку: Монографія. – Харків: ВД «ІНЖЕК»,2005.

43. Савицкий В.М. Очерк теории прокурорского надзора в уголовном судопроизводстве. - М., 1975.

44. Стецовский Ю.И. Судебная власть: Учеб. пособие. – 2-е изд. – М.: Дело, 2000.

45. Стецовский Ю.И. Уголовно-процессуальная деятельность защитника. - М.,1982.

46. Сучасні системи адвокатури. За ред. О.Д. Святоцького. - К.: Право України, 1993.

47. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. - К.: Iн Юре, 1997 .

48. Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. Адвокатура України.-К., 1997.

49. Туманянц А.Р. Контрольні функції суду у сфері кримінального судочинства. – Харків: «Основа», 2000.

50. Шумилин С.Ф. Полномочия следователя: механизм и проблемы реализации. – М.: Изд-во «Экзамен», 2006.

51. Щерба С.П. Переводчик в российском уголовном процессе: Научно-практическое пособие. – М.: Изд-во «Экзамен», 2005.

52. Юрчишин В.М. Обвинувачення в судах України. – Чернівці: Рута, 2005.

До теми 5:

1. Бедняков Д.И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений. - М., 1991.

2. Варфоломеева Т.В. Производные вещественные доказательства. - М., 1980.

3. Ващук Б. Предмет доказування щодо цивільного позову у кримінальному процесі: Монографія. – Львів: ПАІС, 2008.

4. Доказывание в уголовном процессе: традиции и современность/ Под ред. В.А.Власихина. – М.: Юристъ, 2000.

5. Доронін І.М. Документи як вид доказів у кримінальному процесі України: Монографія. – К.: Видавець ПАЛИВОДА А.В.,2006.

6. Кокорев Л.Д., Кузнецов Н.П Уголовный процесс: доказательства и доказывание. - Воронеж, 1995 .

7. Зажицкий В.И. Результаты оперативно-розыскной деятельности в уголовном судопроизводстве: теория и практика. – СПб.: Изд-во Р.Асланова “Юридический центр Пресс”, 2006.

8. Зеленецкий В.С., Глинская Н.В. Теория и практика обоснования решений в уголовном процессе Украины. – Харьков: “Страйд”, 2006.

9. Зеленецкий В.С., Кузьминова В.Ю. Технология восстановления(реконструкции) утраченных уголовных дел. – Харьков: Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2002.

10. Зеленецкий В.С. Проблемы формирования совокупности доказательств в уголовном процессе: Монография. – Харьков: Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2004.

11. Зеленецкий В.С. Прокурорский надзор за исполнением закона о всестороннем, полном и объективном исследовании обстоятельств уголовного дела в стадии предварительного расследования. - Харьков, 1990.

12. Золотых В.В .Проверка допустимости доказательств в уголовном процессе. – Ростов-на-Дону: “Феникс”, 1999.

13. Каз Ц.М. Проблемы доказывания в суде первой инстанции (Цели доказывания). - Саратов, 1978.

14. Карнеева Л.М. Доказательства в советском уголовном процессе. - Волгоград, 1988.

15. Копьева А.Н. Документы как доказательства в советском уголовном процессе. - Иркутск, 1973.

16. Котюк І.І. Теорія судового пізнання: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2006.

17. Кудин Ф.М., Костенко Р.В. Достаточность доказательств в уголовном процессе. – Краснодар, 2000.

18. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве. - М., 1976.

19. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве: теория, законодательство и практика. – М.: Юристъ,2006.

20. Ляш А.А. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса. - К., 1991.

21. Мешков В.М., Попов В.Л. Оперативно-розыскная тактика и особенности легализации полученной информации в ходе предварительного следствия : Учебно-практическое пособие. – М.: Изд-во “Щит – М”, 1999.

22. Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. - К., 1984.

23. Моїсеєв О.М. Висновок експерта в контексті взаємодії процесуальних суб”єктів: Монографія. – Донецьк: Норд-Прес – Донну –ДонНДІСЕ МЮ України, 2007.

24. Нор В.Т. Проблеми теорії і практики судових доказів. - Львів, 1978.

25. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі: Монографія. – Харків: Арсіс, ЛТД, 2007.

26. Попелюшко В.О. Предмет доказування в кримінальному процесі(кримінально-процесуальні та кримінально-правові аспекти). – Острог,2001.

27. Резник Г.М. Внутреннее убеждение при оценке доказательств. - М., 1977.

28. Сибільова Н.В. Допустимість доказів у радянському кримінальному процесі. - К., 1991.

29. Смыслов В.И. Свидетель в советском уголовном процессе. - М., 1973.

30. Соловьев А.Б. Использование доказательств при допросе. - М., 1981.

31. Стахівський С.М. Показання свідка як джерело доказів у кримінальному процесі: Навч. посібник. – К.: “Олан”, 2001.

32. Стахівський С.М. Теорія і практика кримінально-процесуального доказування: Монографія. – К.,2005.

33. Теория доказательств в советском уголовном процессе. - М., 1973.

34. Тертышник В.М. Доказательства и доказывание в советском уголовном процессе. - Харьков, 1992.

35. Хмыров А.А. Косвенные доказательства. - М., 1979.

36. Хмыров А.А. Косвенные доказательства в уголовных делах. – СПб.: Изд-во Р.Асланова “Юридический центр Пресс”, 2005.

37. Шаламов М.П Теория улик. - М., 1960.

38. Шейфер С.А. Доказательства и доказывание по уголовным делам. – М.: Норма, 2009.

39. Експертизи в судовій практиці. - К.: Юрінком Інтер, 2005.

До теми 6:

1. Ахтирська Н.М., Костюченко О.Ю., Кухнюк Д.В., Новіков В.Д. Застосування запобіжних заходів, альтернативних взяттю під варту, у кримінальному процесі України.- К.: Конус-Ю, 2009.

2. Батюк В.В. Задержание и заключение под стражу в стадии предварительного расследования. - К., 1990.

3. Білоусов О.І., Смоков С.М. Затримання підозрюваного у кримінальному процесі України: Монографія. – Одеса, 2009.

4. Борисов В.І., Глинська Н.В., Зеленецький В.С., Шило О.Г. Проблеми взяття під варту на досудовому провадженні по кримінальній справі. – Харків: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2005.

5. Дубинский А.Я., Сербулов А.М. Меры пресечения в советском уголовном процессе. - К., 1980.

6. Еникеев З.Д. Применение мер пресечения по уголовным делам. - Уфа, 1988.

7. Затримання та взяття під варту в Україні: стан, проблеми удосконалення законодавства та практики його застосування. – К.: Атіка, 2002.

8. Корнуков В.М. Меры процессуального принуждения в уголовном судопроизводстве. - Саратов, 1978.

9. Коврига З.Ф. Уголовно-процессуальная ответственность. - Воронеж, 1984.

10. Короткий Н.Н. Процессуальные гарантии неприкосновенности личности подозреваемого и обвиняемого в стадии предварительного расследования. -М., 1981.

11. Зинатуллин З.З. Уголовно-процессуальное принуждение и его эффективность. - Казань, 1981.

12. Кудин Ф.М. Принуждение в уголовном судопроизводстве. - Красноярск,1985.

13. Назаров В.В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному процесі України : Монографія. – Х.: ТД «Золота миля», 2009.

14. Петрухин И.Л. Неприкосновенность личности и принуждение в уголовном процессе. - М., 1989 .

15. Реформування запобіжних заходів у кримінальному судочинстві(останні зміни, нові ідеї, порівняльні матеріали). – К.,2000.

16. Трунов И.Л., Айвар Л.К. Применение мер пресечения в уголовном судопроизводстве: практическое пособие. – М.: Эксмо, 2007.

До теми 7:

1. Гапанович Н.Н. Отказ в возбуждении уголовного дела. - Минск, 1977 .

2. Ефанова В.А. Возбуждение уголовного дела судом. - Воронеж, 1988.

3. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела. – Харьков,1998.

4. Зеленецкий В.С. Доследственное производство в уголовном процессе Украины: Монография. – Х.: Кроссроуд, 2009.

5. Михайленко А.Р. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе. - Саратов, 1975.

6. Некрасова С.В., Кесареева Т.П. Правовые вопросы возбуждения уголовного дела и предварительного расследования. – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2006.

7. Шимановский В.В. Законность и обоснованность возбуждения уголовного дела. - Л., 1987.

До теми 8:

1. Бахин В.П. Следственная практика: проблемы изучения и совершенствования. - К., 1991.

2. Берназ В.Д., Смоков С.М. Рішення слідчого (криміналістичний, процесуальний та психологічний аспекти). – Одеса: Вид-во Одеського юридичного інституту НУВС, 2004.

3. Быховский И.Е. Соединение и выделение уголовных дел в советском уголовном процессе. - М., 1961.

4. Викторова Л.Н. Фактор времени и его значение для раскрытия и расследования преступлений: Учеб пособие. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1983.

5. Власов В.И. Расследование преступлений: проблемы качества. - Саратов,1988.

6. Галаган В.І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України: Монографія. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002.

7. Гончаренко В.И. Научно-технические средства в следственной практике. - К.,1984.

8. Гордін Л.Я. Слідчо-оперативна група: проблеми створення та діяльності: Монографія. – Харків: Фінн, 2009.

9. Грошевой Ю.М., Вапнярчук В.В., Капліна О.В., Шило О.Г. Досудове розслідування кримінальних справ. – Харків: Фінн, 2009.

10. Даневский В.П. Наше предварительное следствие: его недостатки и реформа. – К.: Семенко Сергей, 2003.

11. Денисов С.А. Законность и обоснованность соединения и выделения уголовных дел. – М.: Изд-во “Юрлитинфрм”, 2004.

12. Джига М.В., Баулін О.В., Лук"янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні. – К., 1999.

13. Дубинский А.Я. Исполнение процессуальных решений следователя. - К.,1984.

14. Дубинский А.Я. Производство предварительного расследования органами внутренних дел. - К., 1987 .

15. Дубинский А.Я., Шостак Ю.И. Организация и деятельность следственно-оперативной группы. - К., 1981.

16. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. Общая характеристика. Цели. Действия. - Саратов, 1987 .

17. Зеленецкий В.С. Прокурорский надзор за законностью представлений следователя. - Харьков, 1991.

18. Зинатуллин З.3., Салахов М.С., Чулюкин Л.Д. Подследственность уголовных дел. - Казань, 1986.

19. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования. - М., 1973.

20. Крылов И.Ф., Бастрыкин А.И. Розыск, дознание, следствие. - Л., 1984.

21. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. - М., 1986.

22. Маслов И.В. Правовая регламентация уголовно-процессуальных сроков(досудебное производство). – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2004.

23. Митрохин Н.П. Законность и демократизм предварительного следствия. – Минск: Вышэйшая школа, 1979.

24. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан. – К.: Юринком Интер, 1999.

25. Михайленко О.Р. Строки та інші часові параметри у кримінальному процесі. – К.: Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка, 2000.

26. Панюшкин А.А. Научно-технический прогресс и уголовное судопроизводство (правовые аспекты). - Воронеж, 1985.

27. Парасюк В.М. Філософські аспекти процесуальної діяльності слідчого: Монографія. – Львів, 2009.

28. Письменний Д.П., Федченко В.М. Розслідування злочинів слідчою та слідчо-оперативною групою: правові й організаційні засади: Монографія. – Дніпропетровськ: Дніпропетровскьй державний університет внутрішніх справ, 2006.

29. Соловьев А.Б., Токарева М.Е., Власова Н.А. Общие условия предварительного расследования. – М.: Изд-во “Юрлиинформ”, 2005.

30. Шимановский В.В. Общие условия производства предварительного следствия. - Л., 1983.

31. Томин В.П. Острые углы уголовного судопроизводства. - М., 1991.

32. Ягодинский В.Н. Подследственность преступлений. - К., 1994.

До теми 9:

1. Аленин Ю.П. Процессуальные особенности производства следственных действий. – Одесса, 2003.

2. Бахарев Н.Б. Очная ставка: уголовно-процессуальные и криминалистические вопросы. - Казань, 1982.

3. Белкин Р.С., Белкин А.Р. Эксперимент в уголовном судопроизводстве: Методическое пособие. – М.: Издательская группа ИНФРА. М –НОРМА, 1997.

4. Глазырин Ф.В., Кругликов А.П. Следственный эксперимент. - Волгоград,1981.

5. Клименко Н.І. Судова експертологія: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: ВД “Ін Юре”, 2007.

6. Колмаков В.П. Следственный осмотр. - М., 1969.

7. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан. – К.: Юринком Интер, 1999.

8. Натура Д.А., Натура А.И. Эксгумация и особенности тактики следственных действий, связанных с эксгумированным трупом. – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2003.

9. Петренко В.И. Предъявление для опознания при расследовании преступлений. - М., 1975.

10. Петрухин И.Л. Свобода личности и уголовно-процессуальное принуждение. - М., 1985.

11. Порубов Н.И. Научные основы допроса на предварительном следствии. Минск, 1978.

12. Самолаева Е.Ю. Теория и практика предъявления для опознания людей. – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2004.

13. Следственные действия (процессуальная характеристика, тактические и психологические особенности). - Волгоград, 1984.

14. Соловьев А.Б. Очная ставка. – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2006.

15. Соловьев А.Б. Система следственных действий как средство уголовно-процессуального доказывания. – М.:Изд-во “Юрлитинформ”, 2006.

16. Фомин М.А. Обыск в современном уголовном процессе России. – М.: Изд-во «Юрлитинформ», 2006.

17. Шейфер С.А. Следственные действия: система и процессуальная форма. - М.,1985.

18. Шейфер С.А. Следственніе действия. Основания, процессуальный порядок и доказательственное значение. – М.: Изд-во «Юрлитинформ», 2004.

Теми 10:

1. Головко Л.В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве. – СПб.: Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2002.

2. Громов Н.А. Институт привлечения к уголовной ответственности. - Саратов, 1991.

3. Дубинский А.Я., Сербулов В.А. Привлечение в качестве обвиняемого. - К., 1989.

4. Карнеева Л.М. Привлечение к уголовной ответственности. Законность и обоснованность. - М. , 1971.

5. Лукашевич В.З. Установление уголовной ответственности в советском
уголовном процессе. - Л., 1985.

До теми 11:

1. Быков В.М., Ломовский В.Д. Приостановление производства по уголовному делу. - М., 1978.

2. Головко Л.В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве. – СПб.: Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2002.

3. Гришин Ю.А. Окончание досудебного следствия с составлением обвинительного заключения: проблемы и пути реформирования. – Луганск, 1999.

4. Дубинский А.Я. Прекращение уголовного дела в стадии предварительного расследования. - К., 1975.

5. Ефимичев С.П. Правовые и организационные вопросы окончания предварительного расследования с обвинительным заключением. - Волгоград, 1977.

6. Зеленецкий В.С. Возбуждение государственного обвинения в советском уголовном процессе. - Харьков, 1979 .

7. Каткова Т.В., Каткова А.Г. Закінчення досудового слідства у кримінальних справах: практичний посібник. – Х.: Право, 2011.

8. Лопушанский Ф.А. Следственная профилактика преступлений. - К., 1980.

До теми 12:

1. Грошевой Ю.М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе. - Харьков, 1979 .

2. Гусев Л.Н. Подследственность и подсудность в советском уголовном процессе. - М., 1974.

3. Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи: Навчальний посібник. – Острог, 2003. – С.4-31.

До теми 13:

1. Калашникова Н.Я. Гарантия права обвиняемого на защиту при изменении обвинения и наказания. - М., 1975.

2. Кокорев Л.Д. Участники правосудия по уголовным делам. - Воронеж, 1971.

3. Ликас А.Л. Культура правосудия. - М., 1990.

4. Мартынчик Е.Г. Гарантии прав обвиняемого в суде первой инстанции. –Кишинев, 1975.

5. Морщакова Т.Г., Петрухин И.Л. Оценка качества судебного разбирательства по уголовным делам. - М., 1987 .

6. Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи: Навчальний посібник. – Острог, 2003. – С.32-92.

7. Слинько С.В. Судебное производство по уголовным делам: Учебное пособие. – Харьков: РИФ «Арсис,ЛТД», 2002. – 384 с.

8. Тетерин Б.С. Протокол судебного заседания. - М., 1960.

До теми 14:

1. Алексеев Н.С., Макарова З.В. Ораторское искусство в суде. - Л., 1989.

2. Веретехин Е.Г. Пробелы предварительного расследования и их восполнение в суде первой инстанции. - Казань, 1988.

3. Воробьев Г.А. Планирование судебного следствия. - М., 1978.

4. Выявление и устранение следственных ошибок при судебном рассмотрении уголовных дел. Отв. ред. А.Д.Бойков. - М., 1990.

5. Загорский Г.И. Судебное разбирательство по уголовному делу. - М., 1985.

6. Загурський О.Б. Судові дебати в кримінальному процесі: правові та психологічні проблеми: монографія. – Івано-Франківськ: Видавництво “Місто-НВ”, 2005.

7. Колбая Г.Н. Соотношение предварительного следствия и судебного разбирательства. - М., 1975.

8. Крючко Ю.І. Проблеми підтримання державного обвинувачення у справах про навмисні вбивства. – Харків, 2000.

9. Михайленко О.Р. Провадження кримінальних справ у суді. - К.: КДУ, 1992.

10. Мельник В.В. Искусство доказывания в состязательном уголовном процессе. – М.: Дело, 2000.

11. Молдован В.В. Риторика: загальна і судова. – К.: Юрінком Інтер, 1999.

12. Молдован В.В. Судова риторика. – К.: Інститут післядипломної освіти КНУ імені Тараса Шевченка, 2001..

13. Палиашвили А.Я. Экспертиза в суде по уголовным делам. - М., 1973.

14. Побегайло Г.Д. Судебные прения в советском уголовном процессе. - М.,1982.

15. Порубов Н.И., Порубов А.Н. Юридическая этика: Учеб пособие. – Минск: Вышэйшая школа, 2003.

16. Порубов Н.И. Риторика: Учеб.пособие. 2-е изд., перераб. – Минск :Вышэйшая школа, 2004.

17. СавицкийВ.М. Государственное обвинение в суде. - М., 1971.

18. Сергеич П. Искусство речи на суде. - М., 1988.

19. Трофименко Н.С. Правовые и психологические вопросы взаимодействия субъектов уголовно-процессуальной деятельности в суде первой инстанции. -Днепропетровск: ДГУ, 1995.

20. Чеджемов Т.Б. Судебное следствие. - М., 1979.

До теми 15:

1. Грошевий Ю.М. Правові властивості вироку - акту правосуддя. -Харків, 1994.

2. Грошевой Ю.М. Профессиональное правосознание судьи и социалистическое правосудие. - Харьков, 1986.

3. Грошевой Ю.М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе. - Харьков, 1979.

4. Бушуев Г.И. Совещание судей при постановлении приговора. - М., 1988.

5. Добровольская Т.Н. Частные (особые) определения по уголовным делам. -М.,1975.

6. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве: теория, законодательство и практика. – М.: Юристъ, 2006.

7. Мартынчик Е.Г. Основы формирования приговора в советском уголовном процессе. - Кишинев, 1989.

8. Мирецкий С.Г. Приговор суда. - М., 1989.

9. Мартынчик Е.Г. Особое мнение судьи по уголовному делу. - Кишинев, 1981.

10. Петрухин И.Л. Оправдательный приговор и право на реабилитацию: Монография. – м.: проспект, 2009.

11. Толочко О.М. Судовий вирок і його мотивування. - К., 1991.

До тем 16 і 17:

1. Бобечко Н.Р. Апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у кримінальному судочинстві України: науково-практичний посібник. За ред.. акад..АПрН України, проф.В.Т. Нора . – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2010.

2. Бородовська Н.О. Засуджений: проблеми забезпечення його статусу: Монографія. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2008.

3. Костюченко О.Ю. Апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному процесі України: Монографія. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2006.

4. Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів. – К.: Юрінком Інтер, 2005.

5. Маляренко В.Т. Про окремі питання касаційного перегляду кримінальних справ за новими правилами // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - №4. – Ст.40 – 49.

6. Маляренко В.Т. Про подання апеляцій на судові рішення у кримінальних справах// Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 3. -С. 42-53.

7. Маляренко В.Т. Про розгляд кримінальної справи в апеляційному порядку // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №2. – С.48-55.

8. Мартынчик Е.Г. Гарантии прав осужденного в надзорном производстве. - Кишинев, 1985.

9. Проверка законности и обоснованности приговора (сравнительное исследование). - К., 1991.

10. Темушкин О.П. Организационно-правовые формы проверки законности и обоснованности приговоров. - М., 1978.

11. Морщакова Т.Г., Петрухин И.Л. Оценка качества судебного разбирательства по уголовным делам. - М., 1987 .

До теми 18:

1. Бибило В.Н. Конституционные принципы правосудия и их реализация в стадии исполнения приговора. - Минск, 1982.

2. Добровольская Т.Н. Деятельность суда, связанная с исполнением приговоров.- М.,1979..

3. Матвиенко Е.А., Бибило В.Н. Уголовное судопроизводство по исполнению приговора. – Минск,1982.

4. Николюк В.В. Уголовно-исполнительное судопроизводство. - Иркутск, 1989.

5. Спиридонов Б.М., Прокурорский надзор в стадии исполнения приговора. -М., 198З.

6. Тулянский Д.В. Стадия исполнения приговора в уголовном судопроизводстве. – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2006.

До теми 19:

1. Анашкин Г.3., Перлов И.Д. Возобновление дел по вновь открывшимся обстоятельствам. - М., 1982.

2. Громов Н.А. Возбуждение производства по вновь открывшимся обстоятельствам. - Волгоград, 1984.

3. Маляренко В.Т. Про перегляд судових рішень у кримінальних справах у порядку виключного провадження//Вісник Верховного Суду України. – 2001. - №5. – С.17-23.

4. Татаров О.Ю. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами: Навч. посіб. – К.: КНТ, 2009.

5. Темушкин О.П. Организационно-правовые формы проверки законности и обоснованности приговоров. - М., 1978.

До теми 20:

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року: Офіційний текст. – К.: Паливода А.В.,2010.

Кримінально –процесуальний кодекс України: офіційний текст станом на 2 серпня 2011 року. – К.: Паливода А.В., 2011.

До теми 21:

1. Гуковская Н.И., Долгова А.И., Миньковский Г.М Расследование и судебное разбирательство дел о преступлениях несовершеннолетних. - М., 1974.

2. Леоненко В.В. Судебное производство по делам о преступлениях несовершеннолетних. - К., 1987 .

3. Лукьянчиков Е.Д. Особенности расследования преступлений несовершеннолетних. - К., 1990.

4. Мельникова Э.Б. Правосудие по делам несовершеннолетних: история и современность. - М., 1990.

5. Мельникова Э.Б. Ювенальная юстиция: Проблемы уголовного права, уголовного процесса и криминологии: Учеб. пособие. – М.: Дело, 2000.

6. Омельченко Г.Е. Применение следователем органов внутренних дел мер пресечения к несовершеннолетним. - К., 1989.

7. Омельяненко Г.М. Провадження у справах про злочини неповнолітніх як диференція кримінально-процесуальної форми: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2002.

8. Палюх Л.М. Провадження у справах про застосування примусових заходів виховного характеру: Монографія. – Львів: ПАІС, 2009.

9. Саркисянц Г.П. Законный представитель несовершеннолетнего обвиняемого в суде. - Ташкент, 1985.

10. Ювенальная юстиция в Российской Федерации: криминологические проблемы развития. – СПб.: Изд-во Р.Асланова “Юридический центр Пресс”, 2006.

11. Альперт С.А. Производство по уголовным делам, возбуждаемым по жалобе потерпевшего. - Харьков, 1976.

12. Катькало С.И., Лукашевич В.3. Судопроизводство по делам частного обвинения. - Л., 1972.

13. Ленский А.В., Трубникова Т.В., Якимович Ю.К. Дифференциация уголовного процесса. – М., 2000.

14. Юрчишин В.М. Обвинувачення в судах України. – Чернівці: Рута, 2005.

15. Басков В.И. Протокольная форма досудебной подготовки материалов. - М.,1989.

16. Белозеров Ю.Н., Карнеева Л.М. Протокольная форма досудебной подготовки материалов органами дознания в советском уголовном процессе. - М., 1987.

17. Жвалюк В.Р., Піскун С.М., Сухов Ю.М. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів про злочини, пов"язані з ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов"язкових платежів. – К., 1999.

18. Галаган А.И. Особенности расследования органами внутренних дел общественно-опасных деяний лиц, признаваемых невменяемыми. - К., 1986.

19. Шаренко С.Л. Кримінально-процесуальні проблеми застосування примусових заходів медичного характеру. – Харків: Право, 2002.

До теми 22:

28. Уголовно-процессуальный кодекс Франции. - М., 1967.

29. Уголовно-процессуальный кодекс Франции. – М.: Изд-во “Юридический колледж МГУ”, 1996.

30. Соединенные Штаты Америки. Конституция и законодательные акты. - М.,1993.

31. Федеративная Республика Германия. Конституция и законодательные акты. - М.: Прогресс, 1991.

32. Федеративная Республика Германия. Уголовно-процессуальный кодекс. - М.: Манускрипт, 1994.

33. Апарова Т.В. Суды и судебный процесс Великобритании. Англия, Уэльс, Шотландия.- М,: Институт международного права и экономики. Изд-во “Триада, Лтд”, 1996.

34. Багдасаров Р.В. Принцип состязательности в уголовном процессе России и стран Европейского Союза. - М.: Юрлитинформ, 2008.

35. Бутов В.Н. Уголовный процесс Австрии. - Красноярск, 1988.

36. Власихин В. Служба обвинения в США: закон и политика. - М., 1987.

37. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. – К., 1999.

38. Бернам Уильям. Правовая система Соединенных Штатов Америки. 3-й выпуск. – М.: “Новая юстиция”, 2006.

39. Бернэм У. Суд присяжных заседателей. - М., 1994.

40. Боботов С.В. Правосудие во Франции. - М., 1994.

41. Волосова Н.Ю., Федорова О.В.Уголовно-процессуальное законодательство США: общая характеристика, законодательство штатов, сравнительный анализ. – М.: Юрлитинформ, 2008.

42. Головко Л.В. Дознание и предварительное следствие в уголовном процессе Франции. - М., 1995.

43. Гуценко К.Ф., Головко Л.В., Филимонов Б.А. Уголовный процесс западных государств. - М.: Зерцало - М, 2001.

44. Давид Рене, Жофре-Спинози Камилла. Основные правовые системы современности. – М., 1996.

45. Джинджер Энн Ф. Верховный суд и права человека в США. - М., 1987 .

46. Додонов В.Н. Прокуратура зарубежных стран: справочник. Под общей ред. проф.С.П.Щербы. – М.: Юрлитинформ, 2006.

47. Защита прав человека в современном мире. - М., 1993.

48. Карлен Д. Американские суды: система и персонал. - М., 1972.

49. Кларк Лерой Д. Большое жюри: использование политической власти и злоупотребление ею. - М., 1978.

50. Ковалев В.А., Чаадаев С.Г. Органы расследования и судебная система Великобритании. - М., 1985.

51. Кросс Р. Прецедент в английском праве. - М., 1985.

52. Кухта К.И., Махов В.Н. Правовой статус жертвы преступления (потерпевшего) в уголовном процессе США. – М.: Юрлитинформ, 2008.

53. Лейленд Пітер. Кримінальне право. Злочин, покарання, судочинство. Англійський підхід. – К.: Основи, 1996.

54. Лубенский А.И. Предварительное расследование по законодательству капиталистических государств. - М., 1977 .

55. Махов В.Н., Пешков М.А. Уголовный процесс США (досудебные стадии). – М., 1998.

56. Михайленко О.Р. Прокуратура Франції, ФРН, Великобританії, США. – К., 2001.

57. Михайлов А.М. Судебная власть в правовой системе Англии. – М.: Юрлитинформ, 2009.

58. Михайлов П.Л. Суд присяжных во Франции: становление, развитие и трансформация. – СПб.: Изд-во Р.Асланова “Юридический центр Пресс”, 2004.

59. Михеєнко М.М., Молдован В.В., Радзієвська Л.К. Порівняльне судове право.-К., 1993.

60. Михеенко М.М., Шибико В.П. Уголовно-процессуальное право Великобритании, США и Франции. - К., 1988.

61. Мідор Даніель Д. Суди в Сполучених Штатах Америки. - Сент-Пол, Мінесота, 1991.

62. Молдован А.В. Забезпечення обвинуваченому права на захист у кримінальному процесі Федеративної Республіки Німеччини та України(порівняльно-правове дослідження) : Монографія. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004.

63. Молдован В.В., Молдован А.В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999.

64. Николайчик В.М. Уголовный процесс США. - М., 1981.

65. Пешков М.А. Арест и обыск в уголовном процессе США. - М.: Спарк, 1998.

66. Полянский Н.Н. Уголовное право и уголовный суд Англии. - М., 1969.

67. Романов А.К. Правовая система Англии. - М.: Дело, 2002.

68. Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник. – М., 2000.

69. Фридмен Л. Введение в американское право. - М., 1993.

70. СССР-Англия: юстиция и сравнительное правоведение // Материалы советско-английского симпозиума. - М., 1986.

71. Стойко Н.Г. Уголовный процесс западных государств и России: сравнительное теоретико-правовое исследование англо-американской и романо-германской правовых систем. – СПб.: СПбГУ, 2006.

72. Сучасні системи адвокатури. За ред. О.Д.Святоцького. - К., 1993.

73. Уайнреб Л. Отказ в правосудии: Уголовный процесс в США. - М., 1985.

74. Уолкер Р. Английская судебная система. - М., 1980.

75. Федорчук Н.Б., Нор В.Т. Захист прав потерпілих від злочину в англо-американській правовій системі та кримінальному судочинстві України. – К.: Правова єдність, 2009.

76. Филимонов Б.А. Основы теории доказательств в германском уголовном
процессе. -М., 1994.

77. Филиппов С.В. Судебная система США. - М., 1980.

78. Шарвен Р. Юстиция во Франции. - М., 1978.

79. Шиш кін В.І. Судові системи країн світу: навчальний посібник. У трьох книгах. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

80. Березняк В.С. Екстрадиція як інститут кримінально –процесуального права України: Автореф. дис…..канд.юрид.наук: 12.00.09. – Дніпропетровськ, 2009.

81. Бойцов А.И. Выдача преступников. – СПб.: Изд-во Р.Асланова «Юридический центр Пресс», 2004.

82. Васильев Ю.Г. Институт выдачи преступников (экстрадиция) в совеременном международном праве. – М.: Современная экономика и право, 2003.

83. Вихрист С. М. Видача осіб в аспекті співвідношення міжнародного і національного права: Автореф. дис…..канд.юрид.наук: 12.00.11. – Х.,2003.

84. Волженкина В.М. Выдача в российском уголовном процессе. – М.: Юрлитинформ, 2002.

85. Гавриш Т.С. Теорія і практика міжнародної правової допомоги в кримінальних справах (проблеми сучасного співробітництва України): монографія. – Х.: Право, 2006.

86. Лукашук И.И., Наумов А.В. Выдача обвиняемых и осуждённых в международном уголовном праве:Учебно-практическое пособие. – М.: Российский Юридический Издательский Дом, 1998.

87. Сафаров Н.А. Экстрадиция в международном уголовном праве: проблемы теории и практики. – М.: Волтерс Клувер, 2005.

88. Смирнов М.І. Інститут взаємної правової допомоги у кримінальних справах: сучасний стан і перспективи розвитку: монографія. – Одеса: Фенікс, 2005. – 242 с.

89. Тітко І. Регламентація екстрадиції за Кримінально –процесуальним кодексом України: окремі аспекти //Вісник Академії правових наук України. – 2010. - №4. – С.218-226.

Тематика

курсових робіт з курсу "Кримінальний процес України"

1.		Основні засади кримінального судочинства за Конституцією України 1996 року.
2.		Питання кримінального процесу в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
3.		Питання кримінального процесу в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року.
4		Законність як принцип кримінального процесу.
5.		Принцип публічності в кримінальному процесі України.
6.		Принцип недоторканності особи у кримінальному процесі.
7.		Принцип недоторканності житла у кримінальному процесі.
8.		Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише закону.
9.		Принцип гласності судового розгляду в кримінальному процесі.
10.		Принцип забезпечення поваги до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя в кримінальному процесі.
11.		Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист.
12.		Принцип презумпції невинуватості в кримінальному процесі..
13.		Принцип з’ясування істини в кримінальній справі.
14.		Принцип змагальності в кримінальному процесі.
15.		Забезпечення свободи від самовикриття, викриття членів сім’ї чи близьких родичів у кримінальному процесі.
16.		Забезпечення доведеності вини як одна з основних засад кримінального судочинства.
17.		Підтримання прокурором державного обвинувачення в суді як одна з основних засад кримінального судочинства.
18.		Повноваження прокурора в кримінальному процесі.
19.		Підозрюваний у кримінальному процесі України.
20.		Обвинувачений у кримінальному процесі України.
21.		Потерпілий у кримінальному процесі України.
22.		Захисник у стадії досудового розслідування.
23.		Участь захисника в суді першої інстанції.
24.			Цивільний позивач у кримінальному процесі.
25.		Процес доказування у кримінальному процесі.
26.		Допустимість доказів у кримінальному процесі.
27.		Принцип вільної оцінки доказів у кримінальному процесі.
28.		Достатність доказів у кримінальному процесі України.
29.		Показання свідка у кримінальному процесі.
30.		Показання потерпілого у кримінальному процесі.
31.		Показання обвинуваченого у кримінальному процесі.
32.		Висновок експерта у кримінальному процесі.
33.		Речові докази у кримінальному процесі.
34.		Документи як джерела доказів у кримінальному процесі.
35.		Затримання підозрюваного у вчиненні злочину.
36.		Взяття під варту як запобіжний захід.
37.		Застава як запобіжний захід у кримінальному процесі.
38.		Порушення кримінальної справи.
39.		Притягнення особи як обвинуваченого в стадії досудового розслідування.
40.		Закриття кримінальної справи в стадії досудового розслідування.
41.		Закінчення досудового розслідування складанням обвинувального висновку.
42.		Попередній розгляд кримінальної справи суддею.
43.		Судове слідство в кримінальному процесі України.
44.		Судовий вирок у кримінальному процесі України.
45.		Закриття кримінальної справи судом.
46.		Апеляційне провадження в кримінальному процесі України.
47.		Касаційне провадження в кримінальному процесі України.
48.		Істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону як підстава для скасування вироку суду.
49.		Однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства як підстава для скасування вироку суду.
50.		Перегляд судових рішень у кримінальних справах за нововиявленими обставинами.
51.		Особливості провадження в кримінальних справах щодо неповнолітніх.
52.		Особливості провадження у справах приватного обвинувачення.
53.		Особливості провадження у справах неосудних і осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину.
54.		Протокольна форма досудової підготовки матеріалів. Видача особи (екстрадиція) у кримінальному процесі України.
55.		Прокурор у кримінальному процесі Франції.
56.		Слідчий суддя у кримінальному процесі Франції.
57.		Угода про визнання вини у кримінальному процесі США.
58.		Суд присяжних у кримінальному процесі США.
59.		Суд присяжних у кримінальному процесі Англії.
60.		Суд присяжних у кримінальному процесі Франції.
61.		Апеляція у кримінальному процесі США.
62.	Апеляція у кримінальному процесі Англії.
63.	Апеляція у кримінальному процесі Франції.
64.	Касація у кримінальному процесі Франції.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З КУРСУ

"KРИMІHАЛЬНИЙ ПРОЦЕС УКРАЇНИ"

1. Поняття і завдання кримінального процесу.

2. Процесуальна форма: поняття і значення.

3. Процесуальні гарантії: поняття, види, значення.

4. Кримінально-процесуальні функції: поняття, види, суб'єкти.

5. Стадії кримінального процесу .

6. Історичні форми кримінального процесу .

7. Джерела кримінально-процесуального права України.

8. Чинність кримінально-процесуального закону в часі, просторі та щодо осіб.

9. Принципи законності і публічності в кримінальному процесі.

10. Принцип презумпції невинуватості.

11. Принцип незалежності і недоторканності суддів і підкорення їх тільки закону. Гарантії незалежності.

12. Принцип гласності судового розгляду .

13. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист.

14. Принцип з'ясування істини в кримінальній справі.

15. Принцип вільної оцінки доказів.

16. Принцип безпосередності і усності судового розгляду.

17. Принцип змагальності сторін у кримінальному процесі.

18. Принцип державної мови судочинства.

19. Принцип недоторканності житла, таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

20. Принцип забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.

21. Поняття, значення і система принципів кримінального процесу.

22. Прокурор, його функції та повноваження в кримінальному процесі.

23. Слідчий, його права та обов'язки. Начальник слідчого відділу.

24. Органи дізнання. Особа, що провадить дізнання. Їх повноваження.

25. Підстави для відводу судді, прокурора, слідчого і порядок його здійснення.

26. Підозрюваний: поняття, права та обов'язки.

27. Обвинувачений: поняття, права та обов'язки.

28. Потерпілий: поняття, права та обов'язки.

29. Захисник. Його права та обов'язки.

30. Цивільний позивач і цивільний відповідач: поняття, права та обов'язки.

31. Поняття доказів та їх джерел.

32. Належність і допустимість доказів.

33. Предмет доказування в кримінальній справі. Особливості предмету доказування у кримынальних справах щодо неповнолітніх.

34. Процес доказування в кримінальній справі, його елементи. Обов'язок доказування.

35. Класифікація доказів та їх джерел.

36. Свідки та їх показання в кримінальному процесі.

37. Показання потерпілого, їх предмет, значення та оцінка.

38. Показання підозрюваного, їх предмет, значення та оцінка.

39. Показання обвинуваченого, їх предмет, значення та оцінка.

40. Висновок експерта, його зміст, значення та оцінка.

41. Речові докази: поняття, види, значення та оцінка.

42. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерела доказів.

43. Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні злочину.

44. Поняття та види запобіжних заходів.

45. Взяття під варту як запобіжний захід. Підстави та порядок його обрання, зміни і скасування.

46. Строки тримання обвинуваченого під вартою і порядок їх продовження.

47. Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників чи адміністрації дитячої установи.

48. Підписка про невиїзд як запобіжний захід. Підстави та порядок її обрання, зміни і скасування.

49. Відсторонення обвинуваченого від посади як зaxід пpоцесуального примусу.

50. Органи та особи, які мають право порушити кримінальну справу .

51. Приводи і підстави для порушення кримінальної справи. Строки і способи перевірки заяв і повідомлень про злочини. Оскарження постанови про порушення кримінальної справи.

52. Підстави та порядок відмови в порушенні кримінальної справи. Оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

53. Форми досудового розслідування. Види дізнання.

54. Підслідність кримінальних справ: поняття, види, характеристика.

55. Окреме доручення слідчого. Доручення слідчого органу дізнання.

56. Розслідування справи кількома слідчими. Міжнародна слідча група.

57. Строки дізнання та досудового слідства. Порядок продовження строків досудового слідства.

58. Підстави та порядок об'єднання і виділення кримінальних справ.

59. Процесуальний порядок застосування звукозапису, фотографування і відеозйомки при проведенні слідчих дій.

60. Участь спеціаліста в провадженні слідчих і судових дій.

61. Порядок виклику і допиту свідків і потерпілих слідчим.

62. Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих.

63. Очна ставка: поняття, мета, процесуальний порядок проведення.

64. Обшук. Його мета, види, підстави та порядок проведення.

65. Виїмка. Її мета, види, підстави та порядок проведення.

66. Зняття інформації з каналів зв’язку як слідча дія.

67. Пред'явлення для впізнання осіб і предметів.

68. Огляд. його види, мета, порядок проведення.

69. Освідування: поняття, мета, види, підстави та порядок проведення.

70. Відтворення обстановки і обставин події, його мета і порядок проведення.

71. Підстави та порядок призначення експертизи слідчим.

72. Права підозрюваного і обвинуваченого при призначенні експертизи. Порядок ознайомлення їх з висновком експерта. .

73. Первинна, додаткова, повторна, комісійна, комплексна експертизи.

74. Порядок одержання зразків для експертного дослідження та їх зберігання.

75. Процесуальні особливості призначення судово-психіатричної експертизи.

76. Ексгумація трупа: поняття, мета, підстави та порядок проведення.

77. Підстави та порядок притягнення особи як обвинуваченого.

78. Підстави та порядок зміни і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.

79. Порядок пред’явлення обвинувачення Особливості пред'явлення обвинувачення неповнолітнім, глухим, сліпим та німим.

80. Порядок виклику і допиту обвинуваченого слідчим.

81. Підстави та порядок зупинення і відновлення досудового слідства.

82. Підстави та порядок оголошення розшуку обвинуваченого.

83. Форми закінчення дізнання і досудового слідства.

84. Підстави та порядок закриття кримінальної справи слідчим. Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.

85. Порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.

86. Зміст обвинувального висновку. Додатки до обвинувального висновку.

87. Дії та рішення прокурора у справі, яка надійшла до нього з обвинувальним висновком.

88. Подання органу дізнання, слідчого, прокурора(ст..23-1 КПК України). його зміст, значення, строки виконання.

89. Поняття і значення підсудності кримінальних справ.

90. Питання, які розглядаються суддею у стадії попереднього розгляду справи.

91. Законність і незмінність складу суду.

92. Наслідки неявки до суду учасників судового розгляду, перекладача, спеціаліста, свідків, експерта.

93. Межі судового розгляду. Зміна обвинувачення в суді.

94. Розпорядок судового засідання. Заходи, які вживаються до порушників порядку в судовому засіданні.

95. Протокол судового засідання, його зміст і значення. Зауваження на протокол і порядок їх розгляду. Фіксування судового процесу технічними засобами.

96. Підготовча частина судового засідання, її значення і зміст.

97. Судове слідство, його значення і зміст. Перехід до судових дебатів після допиту підсудного.

98. Судові дебати, їх зміст і значення.

99. Підстави та порядок призначення експертизи в суді. Допит експерта.

100. Порядок виклику і допиту судом свідків, потерпілих, підсудного. Оголошення їх показань.

101. Законність і обґрунтованість вироку. Зміст вироку .

102. Порядок постановлення і проголошення вироку .

103. Окрема ухвала суду і окрема постанова судді, їх значення, види і зміст.

104. Суть і завдання апеляційного провадження у кримінальному процесі України.

105. Особи, які мають право подати апеляцію на вирок, ухвалу (постанову) суду.

106. Порядок і строки апеляційного оскарження

107. Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали (постанови) суду в апеляційному провадженні.

108. Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали (постанови) суду в касаційному провадженні.

109. Ухвала, постанова, вирок суду апеляційної інстанції, їх зміст.

110. Порядок розгляду кримінальної справи у суді апеляційної інстанції.

111. Порядок розгляду кримінальної справи у суді касаційної інстанції.

112. Результати розгляду кримінальних справ у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

113. Набрання вироком законної сили. Обов’язковість вироку суду.

114. Порядок звернення вироку до виконання.

115. Процесуальні питання, які вирішуються судом в стадії виконання вироку.

116. Особи, які мають право на касаційне оскарження.

117. Суди, які розглядають кримінальні справи в апеляційному і касаційному порядку.

118. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

119. Перегляд судових рішень Верховним Судом України.

120. Видача особи(екстрадиція) у кримінальному процесі України.

121. Підстави та порядо надання правової допомоги у кримінальних справах.

122. Перейняття кримінального переслідування: поняття, підстави, умови та порядок здійснення.

123. Особливості провадження у справах неосудних і осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину.

124. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів.

125. Особливості провадження в справах приватного і приватно-публічного обвинувачення.

126. Особливості провадження щодо осіб, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність.

127. Суд присяжних у кримінальному процесі Англії, США, Франції.

128. Апеляційне провадження у кримінальному процесі Англії, США, Франції.

129. Касація і клопотання про ревізію у кримінальному процесі Франції.

Питання, які виносяться на залік з курсу «кримінальний процес УКРАЇНИ»

1. Поняття та завдання кримінального процесу.

2. Поняття кримінально-процесуального права. Чинне кримінально-процесуальне законодавство України.

3. Процесуальна форма та процесуальні гарантії : поняття, зміст, значення.

4. Стадії кримінального процесу України: поняття і коротка характеристика.

5. Чинність кримінально-процесуального закону в часі, просторі та щодо осіб.

6. Принцип змагальності сторін у кримінальному процесі.

7. Принцип публічності в кримінальному процесі.

8. Принцип незалежності та недоторканності суддів і підкорення їх тільки закону. Гарантії незалежності.

9. Принцип з’ясування істини в кримінальній справі.

10. Принцип гласності судового процесу в кримінальній справі.

11. Принцип презумпції невинуватості обвинуваченого(підозрюваного):формула та зміст.

12. Принцип державної мови судочинства.

13. Принцип недоторканності житла, таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

14. Принцип вільної оцінки доказів.

15. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист.

16. Суд як орган правосуддя. Законний склад суду. Повноваження суду і головуючого.

17. Завдання та повноваження прокурора на досудових та судових стадіях кримінального процесу.

18. Слідчий як орган досудового слідства. Процесуальна самостійність слідчого.

19. Органи дізнання. Їх завдання та повноваження у кримінальному процесі.

20. Обставини, які виключають участь судді, прокурора, слідчого, дізнавача в кримінальній справі. Відводи та самовідводи.

21. Підозрюваний: поняття та процесуальне становище.

22. Обвинувачений: поняття та процесуальне становище.

23. Захисник у кримінальному процесі. Його процесуальне становище. Відмова підозрюваного і обвинуваченого від захисника.

24. Потерпілий: поняття та процесуальне становище.

25. Цивільний позивач і цивільний відповідач: поняття та процесуальне становище.

26. Поняття та зміст предмету доказування в кримінальній справі. Межі доказування.

27. Процес доказування в кримінальній справі, його елементи. Обов'язок доказування.

28. Класифікація доказів та їх джерел.

29. Показання свідків: предмет, етапи формування та оцінка.

30. Показання потерпілого: предмет та оцінка.

31. Показання підозрюваного: предмет та оцінка.

32. Показання обвинуваченого: предмет та оцінка.

33. Особиста та громадська поруки як запобіжні заходи. Підстави та порядок їх застосування.

34. Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні злочину.

35. Строки тримання обвинуваченого(і підозрюваного) під вартою. Процесуальний порядок їх продовження.

36. Пред'явлення для впізнання: мета і порядок проведення.

37. Обшук: поняття, види, підстави та порядок проведення.

38. Виїмка: поняття, види, підстави та порядок проведення.

39. Підстави та порядок зняття інформації з каналів зв’язку.

40. Підслідність кримінальних справ: поняття та види.

41. Відтворення обстановки та обставин події: поняття та порядок проведення.

42. Освідування: поняття, види, підстави та порядок проведення.

43. Підстави та порядок призначення експертизи. Права підозрюваного та обвинуваченого при призначенні й проведенні експертизи.

44. Огляд, його мета, види та порядок проведення.

45. Очна ставка: поняття, мета та порядок проведення.

46. Порядок допиту свідка та потерпілого.

47. Висновок експерта як джерело доказів. Предмет та оцінка висновку.

48. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерела доказів.

49. Речові докази: поняття, види, порядок формування та оцінка.

50. Поняття доказу та джерел доказів. Належність і допустимість доказів.

51. Відсторонення обвинуваченого від посади як захід процесуального примусу.

52. Підстави для обрання, зміни і скасування запобіжних заходів. Обставини, які при цьому враховуються.

53. Підписка про невиїзд як запобіжний захід. Підстави та порядок застосування.

54. Взяття під варту як запобіжний захід. Підстави та порядок його застосування.

55. Приводи, підстави та порядок порушення кримінальної справи.

56. Органи та посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу.

57. Підстави та порядок відмови в порушенні кримінальної справи.

58. Строки дізнання і досудового слідства. Порядок подовження строків досудового слідства.

59. Розслідування кримінальних справ групою слідчих.

60. Підстави та порядок об’єднання і виділення кримінальних справ.

61. Доручення та окремі доручення слідчого.

62. Підстави та порядок притягнення особи як обвинуваченого.

63. Строки та порядок пред’явлення особі обвинувачення слідчим.

64. Порядок виклику і допиту обвинуваченого.

65. Підстави та порядок зміни і доповнення обвинувачення слідчим.

ПРИМІТКА: Обов’язковою умовою допуску до заліку є подання викладачу таких процесуальних документів, складених за індивідуальною фабулою: 1.Постанова про порушення кримінальної справи. 2.Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. 3.Постанова про визнання особи потерпілим(або цивільним позивачем).4.Постанова про призначення експертизи.5.Постанова про проведення обшуку (або виїмки).6.Постанова про обрання запобіжного заходу.7.Постанова про притягнення особи як обвинуваченого.8.Постанова про порушення клопотання про продовження строку досудового слідства.

До іспиту, крім зазначених документів, студентами очної форми навчання мають бути подані: 1. Постанова слідчого про закриття кримінальної справи. 2. Обвинувальний висновок(з додатками). 3. Постанова судді про призначення кримінальної справи до судового розгляду. 4. Вирок суду першої інстанції. 5. Апеляція. 6.Апеляційна ухвала. 7. Касаційна ухвала. 8.Розпорядження суду про виконання вироку. 9.Постанова Верховного Суду України. 10. Постанова судді про порушення кримінальної справи і призначення її до розгляду (у справі приватного обвинувачення). 11.. Протокол про обставини вчинення злочину, зазначеного у ст.425 КПК України.

Приклади тестових завдань:

Студенту пропонується в кожній з наведених нижче позицій вибрати правильний варіант доповіді (з 3-4 можливих).

1. Обвинуваченим за КПК України є:

1.1. особа, якій пред’явлено обвинувачення;

1.2. особа, яку затримано на місці вчинення злочину;

1.3. особа, щодо якої винесено постанову про притягнення її як обвинуваченого;

1.4. особа, щодо якої складено обвинувальний висновок.

2. Предмет доказування у кримінальній справі – це:

2.1. речі і предмети, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи;

2.2. докази, з допомогою яких встановлюються обставини, що мають значення для справи;

2.3. обставини, які підлягають з’ясуванню у кримінальній справі.

3. Підставою для зупинення досудового слідства є:

3.1. невстановлення місцезнаходження свідка, показання якого мають істотне значення для правильного вирішення кримінальної справи;

3.2. тяжке захворювання підозрюваного;

3.3. тяжке захворювання обвинуваченого;

3.4. смерть особи, яка вчинила злочин.

4. Підставою для винесення виправдувального вироку є:

4.1. зміна обстановки, внаслідок якої діяння підсудного втратило суспільну небезпечність або сам підсудний перестав бути суспільно небезпечним;

4.2. недоведеність участі підсудного у вчиненні злочину;

4.3. закінчення строку давності притягнення підсудного до кримінальної відповідальності.

[*] Задачі викладач пропонує до кожного заняття окремо.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Юридичний факультет

Кафедра правосуддя

Укладач: проф. Шибіко В.П

12 Следующая ⇒