РОЗДІЛ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ФУНКЦІОНУВАННЯ ТРАНСПОРТНО-СКЛАДСЬКОГО КОМПЛЕКСУ

ВСТУП

В умовах ринкової економіки підвищення ефективності руху матеріальних потоків досягається за рахунок поліпшення їх обслуговування. Для забезпечення ефективного проходження матеріальними вантажопотоками всього шляху – від моменту виникнення до моменту споживання використовуються логістичні інформаційні та фінансові потоки.
Сучасний транспортно – складський комплекс – це багатофункціональна, технічна споруда, яка складається із взаємно-пов’язаних елементів і взаємодіє з транспортом, має певну структуру та виконує ряд функцій з перетворенням матеріальних потоків, а також накопичення, переробки та розподілу вантажів між споживачами (перевантаження вантажу з одного виду транспорту на інший, сортування та комплектація партій вантажу, довгострокове та короткострокове зберігання вантажів, митні процедури та інші). Транспортно-складський комплекс є спеціальним стаціонарним чи пересувним приміщенням або іншим місцем зосередження матеріальних цінностей. Він забезпечує необхідний ступінь їх збереження, як правило, обладнаний власними чи залученими обслуговуючими засобами механізації чи автоматизації робіт. Проектування складського комплексу – складний багаторівневий процес, метою якого є розробка оптимальної схеми роботи на основі запланованих вантажопотоків.

Головна ідея створення транспортно-складських систем і комплексів полягає у формуванні центру розподілу товарно-матеріальних цінностей, в якому б поєднувались транспортні, складські й збутові функції за умов надання повного набору супутніх послуг. Багатофункціональна діяльність транспортно-складських комплексів (ТСК) базується на сучасних транспортно-переміщувальних та інформаційних технологіях і на автоматичних системах керування.

РОЗДІЛ 1. ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ОБ`ЄКТУ РОЗРОБКИ

1.1. Транспортно-складська характеристика вантажу

Сукупність якостей вантажів, що визначають умови і техніку його перевезення, перевантаження та зберігання, називають транспортною характеристикою вантажу. Поняття транспортної характеристики включає наступні елементи: вид тари та упаковки вантажів, параметри окремих місць, фізико-хімічні властивості, об`ємно-масові характеристики, режими перевезень і зберігання.

Основою формування системи доставки тарно-штучних вантажів є створення укрупненої вантажної одиниці (вантажна одиниця – це фізично неподільний вантаж, що складається з одного або кількох предметів, об`єднаних між собою засобами пакетування, має певну форму та лінійні розміри та підготовлений до навантаження, транспортування, зберігання та розвантаження).

В даному курсовому проекті обрано вантаж – мобільні телефони.

Мобільні телефони слід подавати для перевезення в упаковці виготовлювачів, яка забезпечить збереження їх при транспортуванні від пошкоджень, або у контейнерах.

На упаковці обов'язково наноситься маркування, а також чіткі написи "ОБЕРЕЖНО", "НЕ КАНТУВАТИ", "ВЕРХ", "ЕЛЕКТРОПРИЛАД" тощо.

Моюільні телефони, які упаковані в картонні коробки, слід подавати для перевезення укладеними в контейнери або в дерев'яні ящики.

У всіх випадках упаковка повинна уберігати мобільні телефони не тільки від механічних пошкоджень, але й від атмосферних опадів.

Зображаємо зовнішній вигляд заданого вантажу з розмірами l , b , h (довжина, ширина, висота) та розраховуємо масу брутто тари (без первинного упакування) за формулою:

(1.1)

де: - навантажувальний об`єм, м³/т, що визначається:

(1.2)

де: - об'ємна маса вантажу, т/м³;

- об`єм вантажу в ящику прямокутної форми (за відсутністю первинного упакування) визначається за формулою:

= (1.3)

де l , b , h - відповідно довжина, ширина висота тари, м.

- коефіцієнт, що враховує перехід від зовнішніх розмірів до внутрішніх розмірів тари ( = 0,95 - 0,98).

1.2. Характеристика транспортної тари та засобу перевезення.

Транспортна тара — це тара, що являє собою самостійну транспортну одиницю. Керуючись параметрами первинного упакування (маса брутто, зовнішні розміри), і певною вантажною одиницею (піддон) спланувати характеристики вантажної одиниці. Необхідно зобразити схему розміщення первинного упакування (вид зверху, вид збоку – рис. 1.1., 1.2) і проставити внутрішні й зовнішні розміри вантажної одиниці. При формуванні вантажу варто прагнути до максимального використання внутрішнього обсягу й вантажопідйомності тари. При зображенні врахувати товщину стінок розміром від 2 до 5 мм.

Рисунок 1.1 – Схема розміщення оцту в пляшках у коробці

( вид зверху)

Рисунок 1.2 – Схема розміщення оцту в пляшках у коробці ( вид збоку)

Характеристику обраної коробки навести у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Характеристика тари

Вид

транспортної тари

Розміри, мм

Кількість одиниць вантажу в тарі , шт.

довжина

ширина

висота

коробка

250

400

280

(1.4)

Для механізації виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, а також для підвищення ефективності виконання перевезень відбувається формування пакетів з окремих ящиків з вантажем. Максимальна висота сформованого пакета не повинна перевищувати 1350мм (або максимально можливого для заданого виду вантажу).

Висота сформованого пакету на піддоні ( ) визначається за формулою:

(1.5)

Де: - висота піддону, мм; - висота коробки, мм;

- кількість ярусів на піддоні.

Кількість коробок, розташованих на піддоні ( ):

(1.6)

де: - кількість коробок, розташованих в одному ярусі.

Кількість коробок по довжині та ширині піддону визначається:

(1.7)

де: L – довжина обраного піддону, мм;

l – довжина тари, мм.

Кількість коробок по ширині піддону визначається:

(1.8)

де: - ширина обраного піддону, мм; - ширина тари, мм.

Існує ще один варіант розміщення коробок на піддоні:

(1.9)

(1.10)

Обираємо другий варіант розміщення, так як він вміщує більшу кількість коробок на піддоні.

Кількість коробок в одному ярусі:

(1.11)

Кількість ярусів на піддоні:

(1.12)

де: - висота піддону, мм;

- висота коробки, мм.

Максимальна висота сформованого пакета не повинна перевищувати 1350мм. Маса брутто для сформованого пакета на основі піддона не повинна перевищувати вантажопідйомності піддону.

Маса пакету з урахуванням допустимої вантажопідйомності піддону ( ) визначається за формулою:

(1.15)

де: - маса піддону, т.

Таблиця 1.2 – Характеристика піддону

Розмір піддона в плані, мм	Вантажопідйомність, т	Висота, мм	Власна вага, кг
1200х800	1,5	144	30

Схематичне зображення розташування коробок на піддоні представлено в Додатку А.

Важливе значення для організації вантажообігу мають показники транспортабельності тари, до яких відносять коефіцієнт пакетування.

Коефіцієнт пакетування характеризує рівень використання площі піддона для пакетування вантажів і розраховується за формулою:

(1.16)

Де: — площа піддона, зайнята тарою, м²;

— загальна площа піддона, м².

1.3. Маркування транспортної тари

Маркування транспортної тари — ідентифікаційна умовна позначка на транспортній тарі з інформацією про одержувача, відправника і способи поводження з упакованим товаром під час його транспортування і зберігання. Маркування транспортної тари містить маніпуляційні знаки, основні, додаткові та інформаційні написи.

Для заданого виду вантажу наносять такі маніпуляційні знаки як: берегти від вологи; вверх, не кантувати.

— берегти від вологи;

— вверх.

1.4. Вибір рухомого складу для виконання перевезень

Для того, щоб визначити автомобіль якої вантажності потрібен для перевезення даного виду вантажу розраховуємо раціональну вантажність автомобіля:

де: - добовий обсяг перевезеного вантажу, т;

- кількість оборотів на маршруті;

, – коефіцієнт використання вантажності автомобіля у прямому і зворотному напрямках руху автомобіля (для розрахунків = ).

Добовий обсяг перевезень розраховується за формулою:

де: - річний обсяг перевезеного вантажу;

- кількість днів роботи автомобілів по виконанню перевезень.

Кількість оборотів на маршруті визначається із залежності:

де: - час роботи автомобіля на маршруті, год;

- середній час обороту автомобіля на маршруті, год.

Час роботи автомобіля на маршруті розраховується за формулою:

(1.20)

де: - час перебування автомобіля в наряді, год.;

- час на виконання нульового пробігу автомобіля, год., що розраховується за формулою:

де: - відстань нульового пробігу, км;

- технічна швидкість автомобіля, км/год.

Час обороту розраховуємо за формулою:

де: - довжина маршруту, км;

- пробіг автомобіля з вантажем за їздку, км.

Згідно отриманого значення обираємо марку автомобіля та заносимо до табл.1.4.

Таблиця 1.4 - Характеристика транспортного засобу

Марка

автомобіля та тип ТЗ

Вантажність

автомобіля, q, т

Габаритні розміри кузова

ширина, мм

довжина, мм

висота, мм

ЗИЛ 433362 (бортовий автомобіль,що може бути обладнаний тентом)

2422

3850

2115

Приймаючи до уваги розмір кузова і вантажопідйомність автомобіля визначаємо порядок розстановки транспортних пакетів. Схема розстановки піддонів наведена на рисунку 1.6:

Рисунок 1.6 - Схема розстановки піддонів на автомобілі

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Згідно до вихідних даних та допоміжних розрахунків визначено , що для заданого виду вантажу обрано картонні коробки, розмірами 400х250х280 мм. Маса брутто однієї коробки становить 0,01 т. Кількість коробок на піддоні (розміри піддону становлять 1200х8000х144 мм) становить 36 коробок. Маса пакету з урахуванням допустимої вантажопідйомності піддону = 0,39 т. Обраний автомобіль – ЗИЛ 433362, вантажопідйомністю 5 т, оскільки розрахована раціональна вантажність автомобіля становить 4,01 т. Кількість піддонів з вантажами, що розміщені на платформі транспортного засобу становить 9 одиниць.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

Під час виконання даного розділу курсового проекту було встановлено, що число постів, необхідних для переробки заданої кількості вантажу становить 3 штук, кількість автомобілів, необхідних для безперебійної роботи НРП – 16 штук. Довжина фронту НРР:

- при поточній схемі постановки транспортних засобів – 23,86 м

- торцевій схемі постановки ТЗ – 13,26 м

- при східчастій – 26,52 м.

Оскільки автомобіль ЗИЛ 433362– бортовий тентований, то було обрано торцеву схему постановки транспортних засобів. Ширина проїзду перед рампою при торцевій постановці АТЗ склала 12,64 м.

Визначення габаритів складу

Визначення габаритів складу виконується за умов заданої загальної площі, тобто:

де - довжина складу, м; - ширина складу, м; - площа складу, м² (в розрахунках до курсового проекту приймають, що ).

Орієнтовна довжина складу може бути визначена за формулою, м:

і округлюється в більшу сторону до величини кратній 6,0 м ( ).

Також довжину складського комплексу можна визначити, якщо відома ширина складу ( ) та загальна площа складу ( ):

Довжина складу має бути більше або дорівнювати довжині фронту навантажувально-розвантажувальних робіт . і кратна 12,0 м (по типових проектах довжина складської будівлі складає 72, 144, 216 або 288 м).

Після визначення за формулою (3.30) або (3.31), довжину складу збільшують до найближчого значення з ряду оптимальної прийнятої в типових проектах довжини ( та знову розраховують площу складу за уточненими значеннями:

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

Визначено основні параметри складського комплексу, що проектується за конструктивними ознаками та складається з палетних стелажів. За допомогою технічних характеристик універсальних фронтальних стелажів в якості підйомно-транспотного механізму було обрано електронавантажувач ТСМ FB15-7, вантажністю 1,5 т. Для зберігання вантажу необхідно 983 од. піддонів. Кількість ярусів по висоті становить 4. Висота СК становить 7,2 м, ширина – 18 м, а довжина 144 м. Довжина стелажу в зоні зберігання – 112,8 м. Ємність складу становить 550,08 т. Загальна площа СК становить 1579,88 м². Необхідна кількість підйомно-транспортних механізмів складів – 1 од.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4

Розраховано штучне освітлення виробничих приміщень. Обраний тип лампи – люмінесцентна лампа ЛБ 40. Розрахункова висота підвісу – 4,8 м. Необхідна кількість ламп становить 15 од.