|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ. НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯСтр 1 из 8Следующая ⇒
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Кафедра екології
Методичні вказівки До виконання практичних робіт з дисципліни “Екологічне інспектування” для студентів спеціальності 6.040601 “Екологія , охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування ”
Рекомендовано методичною комісією за напрямом підготовки “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” Протокол №3 Від ”23”листопада 2009 року РІВНЕ – 200 9 Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни “Екологічне інспектування” для студентів спеціальності 6.040601 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” / М.О. Клименко, А.М.Прищепа, Л.В.Клименко, О.А.Брежицька, Л.М.Стецюк Рівне: НУВГП, 2009, - 33 с.
Упорядники: М.О. Клименко д-р. с.-г. н., професор, зав кафедрою екології; А.М. Прищепа к.с.- г.н, доцент Л.В., Клименко ст. викладач кафедри екології; О.А Брежицька асистент кафедри екології; Л.М. Стецюк асистент кафедри екології
Відповідальний за випуск: М.О.Клименко, доктор с.-г.наук, професор, завідувач кафедри екології.
ЗМІСТ
Практична робота №1. Оформлення протоколу Про адміністративні правопорушення Мета роботи: ознайомитися з процедурою с оформлення протоколу про адміністративне правопорушення органами екологічної інспекції та громадськими інспекторами з охорони навколишнього природного середовища і навчитися складати такі протоколи. Основні поняття Оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення розпочинається із складання протоколу про адміністративні правопорушення. При вчиненні громадянами і посадовими особами адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища уповноважені на те посадові особи органів Мінприроди та громадські інспектори з охорони довкілля згідно зі статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) додатки 1 та 2. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. При вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження фіксується на місці вчинення правопорушення (стаття 258). Хід роботи 1. Ознайомитися із процедурою складання протоколу про адміністративне правопорушення. 2. Встановити обставини за яких протокол про адміністративне правопорушення не складають. 3. Скласти протокол про адміністративне правопорушення (запропоноване згідно вихідних даних) 4. Зробити висновки Питання для самоперевірки 1. Що є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення? 2. Хто наділений правом складати протокол про адміністративне правопорушення в екологічній галузі.? За яких обставин протокол про адміністративне правопорушення не складається? 3. Які основні відомості повинні бути викладені у протоколі? 4. Які вимоги існують до оформлення протоколу про адміністративне правопорушення? Практична робота №2 Основні поняття Справи про адміністративні правопорушення розглядаються посадовими особами Мінприроди згідно зі статтею 242-1 КУпАП та за місцем його вчинення (стаття 276 КУпАП). Стаття 2421. Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52 - 55, 57 - 74, 76 - 771, статтею 78 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 781 - 791 та статтями 80 - 83 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, а також перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою та третьою статті 85, статтями 861, 87, 89 (щодо диких тварин), статтею 901 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 911 - 914, статтею 95 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 1885. Від імені органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52 - 55, 57 - 74, 76 - 771, статтею 78 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), 781 - 791 та статтями 80 - 83 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, а також перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою та третьою статті 85, статтями 861, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 901 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 911 - 914, статтею 95 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм та норм ядерної безпеки), статтею 153 (щодо вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і радіаційної безпеки), статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 1885 (щодо вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і радіаційної безпеки) цього Кодексу, - Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного, Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища. Старшими державними інспекторами та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища штраф до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені статтями 70, 73, 77, частинами першою та третьою статті 85, статтею 153 цього Кодексу, може стягуватися на місці. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 КУпАП, можуть також розглядатися за місцем проживання порушників. В таких випадках матеріали направляються до відповідного органу Мінприроди рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Хід роботи 1. Ознайомитися з основними етапами розгляду справ про адміністративні правопорушення. 2. Встановити, які основні документи необхідно скласти. 3. Виявити за яких обставин справа про адміністративне правопорушення може бути достроково закрита. 4. Зробити висновки
Питання для самоперевірки 1. Яким чином формується справа про адміністративне правопорушення. 2. За яких обставин здійснюється розгляд справи про адміністративне правопорушення, та в який строк? 3. Які дії повинні вчинити посадова особа, якщо при розгляді справи вона прийде до висновку, що у порушенні є ознаки злочину?
Практична робота № 3 Основні поняття. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа виносить постанову по справі відповідно до статті 283 КУпАП (далі - постанова). Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Постанову у десятиденний термін з дня винесення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, або потерпілою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в суд, рішення якого є остаточним. При оскарженні постанови по справі про адміністративне правопорушення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення (надалі - скарга) подається посадовій особі, яка винесла постанову. Подана скарга з необхідними матеріалами (копії протоколу, постанови про накладення штрафу, акта обстеження, приписів тощо) протягом трьох діб надсилається відповідним органом Мінприроди до вищестоящого органу (посадовій особі), правомочному її розглядати (стаття 288 КУпАП. ) Скарга, повинна містити: прізвище, ім'я, по батькові особи, яка оскаржує постанову за справою; фактичне місце проживання; відомості щодо постанови, яка оскаржується (номер, дата винесення, посаду особи, яка наклала стягнення); мотиви, з яких особа звернулась зі скаргою. Скарга повинна бути розглянута посадовою особою вищестоящого органу або його заступником у десятиденний термін з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України. Відповідно до статті 293 КУпАП орган Мінприроди (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест - без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Копія рішення про розгляд скарги (протесту прокурора) на постанову про накладення адміністративного стягнення (додаток 9) протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві (направляється копія рішення) в такий самий термін (статті 295 КУпАП. Постанова може бути опротестована прокурором. Протест прокурора розглядається правомочною посадовою особою органу Мінприроди в десятиденний термін з дня надходження протесту. Про результати розгляду протесту повідомляють прокурора а при зміні розміру штрафу або скасуванні постанови - і особу, що притягалася до адміністративної відповідальності та, у разі необхідності, відповідний орган державної виконавчої служби. Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги або протесту, за винятком постанов про застосування заходів стягнення, передбачених статтями 26 і 32 КУпАП , а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення (стаття 291 КУпАП. Принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту. Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених предметів, а також скасування інших обмежень, пов'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість. Порушник повинен сплатити штраф не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в строк, зазначений у пункті 4.18 цієї Інструкції, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна у порядку, встановленому законом (стаття 308 КУпАП). Про примусове стягнення суми штрафу до органів державної виконавчої служби подається оригінал постанови про накладення адміністративного стягнення та відповідна заява (додаток 10). Контроль за виконанням постанови та вирішенням пов'язаних з цим питань здійснюється посадовою особою, що винесла постанову, або посадовою особою, яка відповідає за ведення адміністративного провадження у відповідному органі Мінприроди. У разі коли протокол про адміністративне правопорушення не складається на місці вчинення адміністративного правопорушення, порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності на місці скоєння адміністративних правопорушень в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Х ід роботи. 1. Ознайомитися з основними етапами формування постанови по справі про адміністративне правопорушення. 2. Встановити, які основні документи необхідно сформувати. 3. На підставі попередніх робіт оформіть постанову по справі про адміністративне порушення 4. Провести «Ділову гру » на тему: «Інспектування суб ’ єкта діяльності» Ділова гра — метод пошуку рішень в умовній проблемній ситуації. Елементи ділової гри: розподіл за ролями, змагання, особливі правила і т. д. Ділова гра застосовується як метод активного навчання її учасників з метою вироблення у них навиків прийняття рішень в нестандартних ситуаціях, а також як засіб тестування здібностей. ДІЛОВА ГРА на тему: “Інспектування суб ’ єкта діяльності ” І . У формі діалогу студенти дають відповіді на наступні запитання · Яким чином здійснюють екологічні інспекторські перевірки ? · Що є підставою притягнення правопорушника до адміністративної відровідальності? · Які документи необхідно скласти, при виявленні адміністративного правопорушення? · Яким чином оформляється протокол про адміністративне правопорушення? · Як відбувається провадження по справі про адміністративне правопорушення? · Що таке постанова по справі про адміністративне правопорушення, і яким чином вона оформляється? ІІ. Студентів групи ділять на 4 групи: 1 група – державні екологічні інспектори; 2 група – громадські інспектори з охорони навколишнього середовища; 3 група – суб’єкти діяльності. 4 група – громадяни. Пропонується виконати наступне завдання: державні екологічні інспектори та інспектори з охорони навколишнього природного середовища здійснюють перевірку дотримання вимог екологічного законодавства юридичних та фізичних осіб і виявляють ряд правопорушень. Завдання: 1, 2 групі необхідно встановити дії, щодо правопорушників, скласти протокол про адміністративне правопорушення, розглянути справу про адміністративне правопорушення та сформувати постанову. 3 та 4 групи – розглянути можливість оскарження постанови.
Питання для самоперевірки 1. Охарактеризуйте зміст постанови про адміністративне правопорушення. 2. В який термін може бути оскаржено постанову про адміністративне порушення? 3. Що повинна містити скарга щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення? 4. В який термін повинна бути розглянута скарга щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення? 5. Коли правопорушник повинен сплатити штраф? 6. Хто здійснює контроль за виконанням постанов по справі про адміністративне правопорушення?
Практична робота №4 Основні поняття Перевірка суб'єктів, що використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність, що впливає на стан водних ресурсів, закінчується складанням документів і насамперед акта перевірки стану дотримання вимог водного законодавства Складання акта перевірки як первинного документа є обов'язковим, за винятком виявлених очевидних протизаконних дій окремих осіб (миття транспорту чи висипання сміття у недозволених місцях, вилив чи розлив нафтопродуктів, пошкодження споруд та пристроїв), коли посадова особа, що здійснює перевірку, може обмежитись складанням протоколу про порушення водного законодавства. Якщо виявлені незначні порушення водного законодавства, які не призвели до забруднення водойм більше граничнодопустимих концентрацій і не завдали збитків, то протокол про адміністративні правопорушення не складається, а орган Держводгоспу, що здійснював перевірку, обмежується виданням обов'язкового до виконання припису з указівкою термінів виконання. Якщо виявлені порушення призвели до забруднення водойм більше граничнодопустимих концентрацій або завдані збитки, то особа, що здійснює перевірку, зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення для притягнення винних до адміністративної відповідальності. Якщо суб'єктом господарювання допущені неодноразові порушення вимог водного законодавства, що створюють загрозу для здоров'я людей чи значно зашкоджують водним ресурсам, - орган Держводгоспу в триденний строк з дня виявлення порушення направляє матеріали в органи прокуратури. У разі потреби здійснити додатково перевірку, зробити розрахунок розміру заподіяної шкоди тощо такі матеріали надсилаються до органів прокуратури в строк не більше десяти днів. Указані матеріали повинні містити вичерпні відомості, необхідні для розгляду справи . Особа, що здійснювала перевірку, подає в 3-денний термін керівнику відповідного органу Держводгоспу звіт про результати перевірки з пропозиціями щодо подальших дій з усунення виявлених порушень водного законодавства. Виконання приписів, виданих при перевірці, та санкцій, застосованих за порушення водного законодавства, орган Держводгоспу, що здійснював перевірку, бере під постійний контроль. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами, з перевищенням граничнодопустимого скиду державний екологічний інспектор проводить на місці перевірки, при цьому використовує затверджену методику. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн, здійснюється за формулою
КР - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з табл. 4.2; kз = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми; m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах; Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т; gi - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою
I - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний темп зростання за попередній рік, %; Аi - безрозмірний показник відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою
Для речовин з ГДК рівною одиниці і більше в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10 (Аi = 10/ГДК). Для речовин, за якими відсутня величина граничнодопустимої концентрації, показник відносної небезпечності Аi приймається рівним 500, а при ГДК "відсутність" - 10000. Базовий проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини дорівнює: g = 500 грн/т. З 2009 року щорічно здійснюється індексація питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів, віднесеного до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т. Таблиця 4.1 Значення коефіцієнта Ккат, що враховує категорію водного об'єкта*
У разі скиду у водний об'єкт, який знаходиться у межах населеного пункту, коефіцієнт збільшується в 1,2 раза. У разі скиду в озера, ставки та інші непроточні водні об'єкти коефіцієнт збільшується у 1,5 раза. У разі якщо водний об'єкт або його ділянка у місці забруднення можуть бути віднесені до різних категорій, при розрахунку збитку використовується найбільший із можливих коефіцієнтів Ккат; при цьому усі вищезазначені умови збільшення коефіцієнта залишаються в силі. Приклад визначення питомого економічного збитку (gi) від забруднення водних ресурсів, віднесеного до 1 тонни умовної забруднюючої речовини gi = g х Аi , де gi - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, на момент виявлення порушення (травень 2009 рік);
Таблиця 4.2 Значення регіонального коефіцієнта дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод КР
g - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у 2009 році, грн/т, становить g = gП х I/100 , де gП = 500 грн/т - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у 2008 році; I = 125,2 % - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний темп зростання за 2008 рік; g = 500,0 х 125,2/100 = 626,0 грн/т; Аi - безрозмірний показник відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини; gi = 626,0 х Аi.
У випадку коли інспектор неможе встановити наднормований скид, тоді він може скористатися наступними документами, щодо розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами з перевищенням граничнодопустимого скиду Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС здійснюється за формулою
де Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т; Сiф - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3; Сiд - значення затвердженого нормативу ГДС i-тої забруднюючої речовини, г/м3; Qiф - фактичні витрати зворотних вод, м3/год; t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год; 10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин. У разі відсутності у суб'єкта господарювання первинної документації (журнали обліку за формами ПОД-11, ПОД-13) та протоколів виконання вимірювань складу та властивостей стічних вод розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин виконується на підставі даних державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 30.09.97 N 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.10.97 за N 480/2284 (далі - державна звітність), та лімітів скиду забруднюючих речовин, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, за формулою
де Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т; Мiф - фактичний скид i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт за розрахунковий період (відповідно за квартал або за рік) за даними державної звітності, т; Мiл - ліміт скиду i-ї забруднюючої речовини, встановлений у дозволі на спеціальне водокористування (відповідно на квартал або на рік), т. Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок аварійного скиду зворотних вод за наявності у суб'єкта господарювання дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою
де Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т; Сiф - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3; Сiк - граничнодопустима концентрація i-ї забруднюючої речовини у воді відповідної категорії водного об'єкта, г/м3; Qiф - фактичні витрати зворотних вод, м3/год; t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год; 10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин. Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок аварійного скиду зворотних вод за наявності дозволу на спеціальне водокористування або внаслідок аварійного чи самовільного скиду зворотних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою
де Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т; Сiф - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3; Qiф - фактичні витрати зворотних вод, м3/год; t - тривалість скиду зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год; 10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин. Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок самовільного скиду зворотних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою (4). . У разі відсутності у суб'єкта господарювання дозволу на спеціальне водокористування маса наднормативного скиду забруднюючих речовин може визначатися на підставі даних державної звітності. Фактичні витрати зворотних вод визначаються на основі даних: первинної документації, державної та інших форм звітності, ліміту забору та використання води; індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою. Середня фактична концентрація забруднюючої речовини у зворотних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається за формулою
де Сi – концентрація i-ї забруднюючої речовини у n-й відібраній пробі; n – кількість відібраних проб. У разі скиду у водні об’єкти неочищених побутових стічних вод з накопичувальних ємностей за відсутності даних про об’єм та склад скинутих зворотних вод об’єм скинутих зворотних вод дорівнює об’єму накопичувальної ємності. Забруднення зворотними водами характеризується такими показниками: біохімічне споживання кисню (БСК5) = 350 мгО2/дм3; хімічне споживання кисню (ХСК) = 600 мгО2/дм3; вміст завислих речовин – 350 мг/дм3. Хід роботи 1. Виписати вихідні дані згідно варіанта. 2. Ознайомитися із особливостями формування штрафних санкцій за правопорушення. 3. Встановити основні вимоги до розрахунку збитків. 4. За вихідними даними розрахувати збитки заподіяні державі внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об’єкт зі зворотними водами, з перевищенням граничнодопустимого скиду. 5. Зробити висновок.
Питання для самоперевірки 1. В якому випадку державний екологічний інспектор повинен здійснити розрахунки збитків завданих державі. 2. Яким чином здійснюють розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об’єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС 3. Що враховують при розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об’єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн.
Література 1. Малишко М.І. основи екологічного права України. – К., 1999. 2. Величко О.М., Зеркалов Д.В. Контроль забруднення довкілля. Навчальний посібник. – К.: Основа, 2002. – 256 с. 3. Сівак В.К., Солодкий В.Д., Робулець С.В. Природоохоронне інспектування: Посібник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2004. – 264 с. 4. Экологическая экспертиза и экологическая инспекция / Под. ред. А.И. Кораблевой. – Днепропетровск, 2004. 5. Лазор О.Я. Державне управління у сфері реалізації екополітики в Україні: Посібник. – Львів: – 2003. 6. http://zakon.rada.gov.ua
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 218; Нарушение авторского права страницы
