|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
І V. Виконання вправ на закріплення.
* Прочитати. Охарактеризувати складнопідрядні речення з підрядними способу дії. Зробити синтаксичний розбір одного з них.
Очерет шумів так, що заглушав навіть думки. Птахи кружляли над плавнями цілими хмарами і так верещали, що заглушали навіть шум плавнів. (М.Коцюбинський.) Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задумливому мареві. (Ю.Яновський.) Як без повітря, хліба і води не може жити на землі людина, так я без тебе черствію завжди, жадана пісне, подруго єдина. (Д.Луценко.) І, неначе в хату днина, в тіло увійшла душа. (Д.Павличко.) Тепер, скажу я вам, так не читають вірші, як ми читали їх у дні мої не гірші. (А.Малишко.) В розлуці з вами, солов’ї Вкраїни, так ниє серце, що аж сміх бере з самого себе. (М.Рильський.) Сонце привітно світило і гріло, як воно завжди гріє восени. (Панас Мирний.) На гостей зала мовчки жде, як бойовище жде на битву. (Б.Лепкий.) Слова стають до строю, рядки тісняться до рядків, мов Аполлон і дев’ять дів схилились надо мною! (Р.Бернс.)
*Прочитати . Вказати народні порівняння. Вказати складнопідрядні речення з підрядними способу дії.
Холодний страх пройняв її наскрізь, наче хто льоду приложив до серця. Поза спиною в неї мороз ходить, хоч голова горить-палає. Очі ріже, наче хто піску понасипав. Вона підвелася устати, та зразу й сіла, бо ноги мов хто косою підкосив. З тв. Панаса Мирного. * Попереджувальний диктант. Накреслити схему вказаного вчителем речення.
І. Взялась зозуля враз кувати, мов хто їй голос наточив. (Янка Купала.) У присмерку літають ластівки так низько, ніби в землю поринають, і виринають з неї, мов з ріки, крильми собі дорогу протинають. (Д.Павличко.) Пульсує вуж у сірім бур’яні так, наче тиша шарудить осіння. (Є.Гуцало.) Бринить космічна музика струмка, неначе ним усесвіт обізвався. (В.Стус.) Там розкидається шатро дубове, гостинне, ніби лицарський намет. (М.Рильський.) Шатро небес розкинувши над світом, стояла ніч так, як стояв Мамай. (Є.Гуцало.) Ніби немовлятка діти, рухами говорять квіти. (В.Рой.) Я книгу розгорнув, як двері до рідного краю. (К.Бібл.) Все буде так, як писано в книжках. (М.Рильський.) ІІ. Над зеленими нивами тремтіло гаряче повітря, неначе хто тряс перед очима блискучим серпанком. Кострубаті й присадкуваті верби з обох боків дороги міцно чіплялися оголеними корінням за землю, немов хижий птах загнав пазури у здобич. Далеко за річкою блиснуло щось, немов із неба вогонь упав на землю і спалахнув, як свічка. З тв. М.Коцюбинського. * Навчальний диктант.
Над ставком носилися густі пари, мов хто підігрів знизу воду. Понад ставом біліли крізь туман хатки, а угору від них зеленіли городи. Соняшники високо попіднімали свої голови, мов ставали навспинячки, щоб мерщій погрітися на сонці, котре дугою збігало через гору і осідало золотим піском за ставом на луках. Вони наче сміялися, обігріваючись після нічної прохолоди, куталися у теплій хвилі, міняючи свій колір з зеленого на жовтогарячий або на червоно-сизий. За луками картатими плахтами виставились лани, мов хто кольорові доріжки вислав по долині. Вони не знать куди тяглися, зникаючи у сизому просторі безкрайньої далекості. (За Панасом Мирним; 93 сл.).
* Самостійна робота. Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).
І. Як хвилі мчать на узбережну рінь, так в небуття і наші мчать хвилини. (В.Шекспір.) Вам, молодим, любить, горіти, як тільки вміє молодість одна. (Д.Фальківський.) Так зелено в вересні, зелено так, що іншому липню скупому й не снилось. (П.Воронько.) Стогне Черемош, лютує, в шумі білому шумить, греблі, камені шматує і орлом кудись летить, наче лицар незрівнянний впав в бою і довго спав, а прокинувсь, наче п”яний, про кривавий бій згадав і підвівсь, і став на ноги, і на поле очі звів... (Олександр Олесь.) ІІ. В хаті було тихо, тільки в печі шкварчала ринка з вишкварками так сердито та голосно, неначе кричало десять бабів разом, вхопившись за коси. Сало шипіло, як змія, булькотіло, кувікало, як свиня в тину, геготало, як гуска, гавкало, як собака, пищало, скреготало, а далі собі завило: гвалт, гвалт, гвалт! І.Нечуй-Левицький. Словник. Рінь - крупний пісок, гравій, галька; берег або дно річки з крупного піску, гравію, гальки. V. Перевірка самостійної роботи учнів.
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П.8 (с. 58-59), скласти висловлювання (обсяг – 8-10 речень) на тему “Мої улюблені квіти” (“Мій улюблений вид спорту”), вживши 3-4 складнопідрядних речення з підрядними способу дії.
Урок № 26 Тема: Складнопідрядні речення з підрядним причини і мети. Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними причини та мети, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну; виховувати повагу до духовності, працелюбності, гідності, мудрості як найвищих життєвих цінностей; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати логічне мислення, пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник. Хід уроку І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу. * Пояснення вчителя. Складнопідрядним реченням з підрядним причини називається таке складне речення, в якому підрядна частина вказує на причину дії, про яку йдеться в головній частині. Підрядне речення причини відповідає на питання чому? з якої причини? через що? Питання до підрядної частини ставиться не від певного слова-члена головного речення, а від головного речення в цілому. До головної частини підрядне речення причини приєднується простими сполучниками бо, оскільки, що; складеними тому що, через те що, завдяки тому що, з тієї причини що, парними тому... що, через те... що, а також сполучними виразами завдяки тому, що; у зв ’ язку з тим, що; в силу того що; з тієї причини, що, з того приводу, що. Підрядне речення причини може стояти перед головною частиною (напр..: Щоб лиха не знати, треба своїм плугом орати. (Нар.творч.) А що їм добре, то й забули про мене. (Марко Вовчок.), після неї (напр..: Про курочку Рябу читайте щодня, бо то – наймудріша книжка. (Н.Кир’ян.), зрідка всередині головної частини.
* Робота з підручником . Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 63-64). ІІІ. Виконання вправ на закріплення. * Робота біля дошки. Записати речення, довести, що вони складнопідрядні. У кожному з речень з’ясувати місце підрядної частини щодо головної, визначити її вид. Указати сполучники, за допомогою яких підрядна частина з’єднується з головною.
Доростай, мій сину, до Людини, бо життя дається лише раз. (П.Камінський.) Стежку відшукати треба, щоб ходив ти вік у щасті. (Л.Барабаш.) А серце лиш тому не захолоне, що суть його – у вічному дерзанні. (О.Галета.) І знову Душа не здається і дає Судьбі відкоша. А Душа над Судьбою сміється, бо вона головніша – Душа! (І.Драч.) За переконанням Г.Сковороди, праця не за природними нахилами завдає людині шкоди, через те що щастя не в почестях і багатстві, а в чистій совісті, незалежності й сердечній веселості. (Б.Деркач.)
* Пояснювальний диктант. Записані речення прочитати, дотримуючи правильної інтонації.
І. А на душі у мене сумно трошки, що пісню дідусевої гармошки послухати мені не довелось. (А.Зігора.) Чи не тому, що гомін гаю нас учить вірити в казки, цю казку так оповідають любовно в нас поліщуки? (Д.Фальківський.) Уже нема кому прибрати, причепурити нашу хату, бо і мене, і мій диван заворожив телеекран. (А.Качан.) Час – найлютіший кат якраз тому, що він – найгуманніший лікар. (В.Пахаренко.) Я не клянусь, тому що я не зраджу. (Л.Костенко.) Лихо в світі не довічно мучить нас і боре, бо так само, як і щастя, так минає й горе. (Б.Грінченко.) Вічності б у вічі подивитись, бо ж для чогось в світі ми живем! (В.Кордонець.) ІІ. Плаче хмаринка мала, що більше не буде тепла. (В.Сторожук.) Сьогодні сонце не зійшло, бо хмари геть усе заполонили. (С.Кічун.) Земля прагне цілющої зливи, просить ласки людської і сили, бо стомились від хімії ниви, Україно ти моя мила! (Г.Гуржій.) Озимини зелена рота припала низько до землі, бо колеться колючим дротом холодного повітря лід. (Є.Гуцало.) Уже тому, що ти жива, Вкраїно ніжна й гордовита, дзвінких пісень твоїх слова мені допомагають жити. (Б.Дегтярьов.) * Переписати з дошки народні прислів ’ я, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Визначити вид підрядних частин. Годуй діда на печі, тому що й сам там будеш. Не клади пальця в рот, бо відкусять. Сама себе раба б’є, що нечисто жито жне. Не дивись високо, бо запорошиш око. Не розхитуй човна, бо вивернешся. Розгнівався, бо муха йому на ніс сіла. Вкуси мене, вовче, бо я тебе не можу! Не кивай пальцем, бо й сам станеш старцем. Народна творчість. * Робота з підручником. Виконання вправи 121 (І, усно). * Прочитати . Безсполучникові речення перебудувати на складнопідрядні з підрядними причини (усно). В Червону книгу запишіть поетів: поети теж зникають на землі. Я щаслива: моя свобода завжди при мені. (Л.Костенко.) * Диктант із коментуванням. Скласти схему вказаного вчителем речення. Усно зробити синтаксичний розбір цього речення (за схемою, поданою на с. 115 підручника).
І. Ставало все краще на нашій Землі тому, що на ній – Україна. (І.Гончар.) Люблю людей землі своєї, бо й я землі своєї син. (В.Сосюра.) І мені так гарно стало, що минула ніч завій. (Д.Павличко.) Пахучий сад і материнське слово, тумани сиві й роси світанкові – то все моє, бо тільки там я жив. (Б.Дегтярьов.) Ти не молися мовою чужою, бо на колінах стоячи, умреш. (Д.Павличко.) Серцю хочеться щирого вірша, бо фальшивого серцю не треба. (П.Паливода.) Земля прекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки. (Д.Бедзик.) Не бував ти у наших краях, бо відтіль не таким би вернувся! (П.Тичина.) І десь у цім простім до болю світі ще є лелеки, бо маленькі діти іще ростуть на маминих руках. (І.Цабієнко.) ІІ. Оскільки дражливе слово викликає лютощі, людина гаряча здіймає сварку. Людина лагідна незгоду втихомирює, тому що розважлива відповідь гасить гнів. Ніколи не прагни товариства людей лихих, через те що серця їхні привчені до насильства. (З Біблії.) А більший меншого тусає та ще й б’є, затим, що сила є. (Л.Глібов.) Орлові Муха скаргу подала: “Мене всі б’ють, тому що я мала”. Орел їй відповів суворо, та правдиво: “Тебе всі б’ють, бо дуже ти шкідлива”. (В.Симоненко.) ІV. Вивчення нового матеріалу. * Пояснення вчителя. Складнопідрядним реченням з підрядним мети називається таке складне речення, в якому підрядне речення вказує, з якою метою відбувається дія, про яку йдеться в головному реченні. Підрядне речення мети відноситься до головної частини в цілому і відповідає на питання з якою метою? для чого? навіщо? Воно пов’язується з головним реченням сполучниками щоб (аби), для того, щоб; з тим, щоб; з тією метою, щоб; в ім’я того, щоб ( напр..: Ось тополя, змерзши, вітами поволі б’є себе у груди, щоб зігріти дух. (Є.Гуцало.) Підрядні речення мети можуть стояти перед головною частиною (напр..: Щоб уволю всього мати, слід багато працювати. (Нар.творч.) Щоб глянути ясніше уперед, не раз, не два дивлюсь я у минуле. (В.Сосюра.), після головної частини (напр.: Люби природу, о люби, щоб буть самим собою! (В.Сосюра.)зрідка всередині головної частини (напр..: А по небі нічка ходить і, щоб краще було спати, мрії нам з-над хмар приводить. (Б.Лепкий.). Христя, щоб як-небудь скоротити час, почала вишивати сорочку. (Панас Мирний.) * Робота з підручником . Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 66). V. Виконання вправ на закріплення. * Переписати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення, довести, що вони є складнопідрядними. Визначити вид підрядних речень, з’ясувати їх місце щодо речення головного.
І. Мудрість одвічну з Святого Письма зачерпни, щоб напоїти прийдешнього в’янучі стебла. (А.Зігора.) Щоб з людьми було тобі не студно, не скупись на ласку і тепло. (П.Камінський.) Зберемось відразу, щоб далі йти дорогою одною. (О.Теліга.) Ще скільки мають гинути поети, щоб відродились честь і чистота? (Н.Поклад.) Можемо стати над прірвою в полі, щоб одвертати людей од біди голосом пісні і доброї волі. (П.Воронько.) Я не на те, слова, ховала вас і напоїла кров’ю свого серця, щоб ви лилися, мов отрута млява, і посідали душі, мов їржа. (Леся Українка.) І хотілось цілувати руки матері твоєї, що таку тебе вродила, що таку тебе зростила у підгір’ї між ялин. (М.Рильський.) І хрестить нас мати на ріднім порозі, щоб нам, її дітям, щастило в дорозі. (Д.Білоус.) ІІ. На те щука в річці, щоб карась не дрімав. На те й лихо, щоб з ним битись. Їж та хвали, щоб ще дали. Щоб запитати, не треба гроші мати. Не живемо, щоб їсти й пити, а їмо й п’ємо, щоб жити. Аби чоловіка розпізнати, треба його за серце взяти. Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з’їсти. Народна творчість. * Пояснювальний диктант.
І. Благослови, рідна нене, старими руками, щоб вороги в полі мліли перед козаками! (П.Куліш.) Тарас за мене мучився й боровсь, щоб я зродився зерням України. (В.Кочевський.) Дай же, людство, вогню, щоб Тарасову пісню зустріти! (А.Малишко.) У завзятій, важкій боротьбі ми поляжем, щоб волю і славу, і честь, рідний краю, здобути тобі! (І.Франко.) І співати мало: “Ще не вмерла...” І радіти мало, що не вмерла. Треба жить, щоби жила вона. (Д.Кремінь.) Усі свої сили, і душу широку, й життя я віддам до останнього кроку, аби ти щаслива була, Україно! (П.Воронько.) Щоб множилися радощі народні, до праці серце хай нас спонука. (Д.Луценко.) ІІ. Щоб од серця одлягло, буду слухать тихі речі. (В.Милорадович.) Ти вірші мені почитала б, сердечні, прості рядки, щоб стишити мій неспокій, прогнати думи важкі. (Г.Лонгфелло.) Мабуть, щоб в очі сонцю не дивитись, ховаємось ми в тінь, а не від спеки! (А.Зігора.) Горем об землю кинула б, щастя щоб віднайти. (Г.Поліщук.) Лелека крилатий, лелека старий вернувся до білої хати, аби лише вдома вмирати. (М.Ткачук.) Підійшла черешня тихо до воріт, простягнула пишні віти білосніжні, щоб плодом прийдешнім чарувати світ. (Г.Хорташко.) Дуби стоять кремезні, як Атланти, і на могутніх бронзових плечах тримають споконвіку неба шати, щоб килим лугу в спразі не зачах. (Д.Луценко.) ІІ. Треба слову мужності додати, щоб воно могло багнетом стати. (М.Сингаївський.) Кайдани, шаленіючи, бряжчали, щоб заглушити пісню Кобзаря. (Л.Костенко.) Шукаю слова нестерті, щоб стати на повен зріст. (Т.Коломієць) Я тихо-тихо заспівала, щоб серце з туги не вмирало. (Н.Гришаєнко.) Щоб твоя щасливо літувала доля, заступлю дорогу осені й журбі. (С.Жадан.) Чумацький Шлях, як вус Енея, пірне в небес глибінь бездонну, щоб там, в невинних снах Астраї, знайти свою зорю – Дідону. (В.Герман.)
* Диктант із коментуванням. Cкласти схему вказаного вчителем речення. Усно зробити синтаксичний розбір цього речення (за схемою, поданою на с. 115 підручника).
І. Збіжаться люди із села, щоб розпитать про все на світі. (Т.Вишталюк.) Я собою заступлю тривоги, щоб у дім твій не знайшли доріг. (П.Камінський.) Будують дім до сонця вікнами, дверми вхідними і порогом, щоб поселилися навік у нім тепло і лагідність природи. (М.Косякевич.) Людям краще щоб було жити, попід косами лягло жито. (А.Малишко.) Весняний день пряде свою куделю, снує, мов диво, ниті дощові, щоб зарясніли паростки живі. (Т.Коломієць.) ІІ. Ой візьміть мене, лебеді, разом з собою, понесіть мене, лебеді, в теплі краї, щоб зігрілося серце, обпечене горем, на цій рідній, великій, прекрасній землі. (Н.Калениченко.) Я мушу книжки читати, щоб очі мої не осліпли. Я розмовляти мушу, щоб з туги не оніміти. Я друга побачити мушу, щоб день мені став ясніший. (Д.Павличко.) Скільки надії ще треба, щоб мрії збулися. Скільки ще сил нам набратись, щоб все пережить. (Л.Матусяк.) Ми пагінці плекаємо кущів, щоб відновить красу троянди ними (В. Шекспір.)
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 8 (с. 63-64, 66), написати творчу роботу на тему “Що я можу зробити для України“, використавши у її тексті кілька складнопідрядних речень з підрядними причини та мети або вправа 128 (ІІ).
Урок № 27 Тема: Складнопідрядні речення з підрядними умови і допустовим. Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядним умови та з підрядним допустовим; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, головну й підрядну частини, робити синтаксичний розбір таких речень; виховувати ставлення до людської гідності, гордості, волелюбності як до найвищих людських чеснот; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати увагу, логічне мислення, мовлення, удосконалювати навички правильного інтонування речень, розвивати емоційну сферу. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладанання: підручник. Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання. * Пояснювальний диктант. З’ясувати види підрядних речень. Накреслити схему одного з речень. Не вірю в сльози я раба, бо сліз в раба немає. Не вірю клятві я раба, бо правди раб не знає. (О.Кониський.) Я йду до вас, щоб з вами заспівати. (О.Озірний.) А степ стогнав, бо стоптаний був бранцями. (О.Галета.) Збережімо бджолу на осонні, щоб прокинулась знову жива. (Н.Гуменюк.) Зібрала ніч поважно зорі в клунок, бо стукає світанок у вікно. (Г.Маковій.) Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там. (Л.Костенко.) Словник. Осоння - незатінене місце, що освітлюється й обігрівається сонцем. ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу. * Робота біля дошки . Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Поставити питання від головної частини до підрядної. Коли зроблено плуг, він оратиме поле чи луг. Коли зведено дім, будуть мешкати люди у нім. Якщо квітнуть сади, будуть спіти улітку плоди. Буде більше у світі тепла, якщо дружба прийшла (За П.Вороньком.) Якщо болить серце, тобі, друже, поталанило. (В.Стус.) ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу. * Пояснення вчителя. Складнопідрядним реченням з підрядним умови називається таке складне речення, в якому підрядна частина вказує на умову, при якій стане можливим те, про що йдеться в головній частині. Підрядне речення умови відповідає на питання за якої умови? при якій умові? і з’єднується з головним сполучниками підрядності коли (коли б), якби (аби), якщо, як, як же, раз. У головному реченні цим сполучникам можуть відповідати слово-частка то, або обставинне слово тоді. Підрядні умовні речення можуть стояти перед головною частиною (напр..: Коли б ти нашого наслухавсь півня, тоді б ще краще заспівав. (Л.Глібов.), після головної частини (напр..: Даремно говорить про згоду, коли нема ладу серед народу. (Б.Грінченко.), у середині головної частини (напр..: Обіцявся чорнобривий, коли не загине, обіцявся вернутися. (Т.Шевченко.) * Робота з підручником . Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 68). V. Виконання вправ на закріплення. *Прочитати. Довести, що подані речення є складними, сполучниковими, складнопідрядними. Поставивши питання від головної частини до підрядної, визначити тип складнопідрядного речення. І. Коли говорить в вас душа, то слово щире і буремне. (В.Гете.) Людину тоді помічають, як знаходить вона себе. (Р.Кудлик.) Коли в людини є народ, тоді вона уже людина. (Л.Костенко.) Свобода слова – це чудово, коли є хист до того слова. (В.Красиленко.) *Прочитати текст. Вказати складнопідрядні речення, в яких підрядне речення вказує на умову, за якої може відбутися дія, про яку йдеться в головному реченні. Визначити тип складнопідрядного речення. Орел і черепаха
На дубі сидів Орел. Поблизу черепаха розповідала своїй братії: - Гори воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба жива була б досі, якби не почала вчитися в Орла сеї гиблої науки. - Слухай-но! Якби премудра твоя прабаба не взялася не за свою справу, то не загинула б, - обірвав її Орел. - Літати не гірше, ніж повзати. Сила: Якщо людина прагне слави й насолоди, це може збити її у протиприродний стан. Найбільшої шкоди завдасть людині таке прагнення, коли така невідповідність є значною. Г.Сковорода.
*Переписати з дошки речення, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення . Визначити вид підрядних частин, вказати їхнє місце щодо головної частини складних речень. Підкреслити сполучники, за допомогою яких підрядні частини з’єднуються з головними.
І. Коли ти твердо йдеш обраним тобою шляхом, то ти щасливий. Ти робиш найкращу справу, якщо твердо ступаєш шляхом доброго глузду. Як я хочу бути улюбленим, то сам перший люблю. Якщо не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, тоді з усієї сили намагатимусь ніколи ні в чому їй не шкодити. За Г.Сковородою. ІІ. Коли стелеться доріжка, козакові не до ліжка. Не поможе й булава, коли дурна голова. Якби хліб та одежа, їв би козак лежа. Якби всі свята святкували, не було б кому працювати. Був би ангел, коби не роги. Не поможуть і чари, як хто кому не до пари. Якщо люб, то гарний шлюб. Якби було все одно, то всі лазили б у вікно. Народна творчість. * Безсполучникові речення перебудувати на складнопідрядні з підрядними умови (усно). Грім не гряне – ледачий не встане. Спать до обід – присниться ведмідь. Гірко поробиш – солодко з’їси. Зачепилася за пень – простояла цілий день. Пошли дурня Богу молиться – він лоб розіб’є. Дай дурню товкач – він вікна поб’є. Нема в голові – на базарі не купиш. Знає кума – знає півсела. Народна творчість. *Попереджувальний диктант. Пояснити вживання розділових знаків. Вказати сполучники, якими з’єднуються частини складнопідрядних речень. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
І. Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну. (В.Сосюра.) Одна любов у мене – Україна. Коли вже треба впасти на коліна, то тільки перед нею упаду! (П.Перебийніс.) Коли гідність є й воля, все можем надбать. (В.Каюков.) І легко синам шляхи топтати, і добре синам, як є рідна мати! (А.Малишко.) І завжди ми голубимо надію, якщо стає нам важко у житті. (М.Ткачук.) Якби я турбувався сам про себе, вже б онімів давно від самоти. (Д.Павличко.) Чи ж можу я виспівувать лірично, як бачу я страждання, кров і бруд? (П.Тичина.) Коли сумління винесеш на сміття, його вже не придбаєш за купон. (І.Немченко.) Вівчарка, хитрість бачачи таку, сказала Вовку: “Ти в кошару лізь, але, як хочеш говорити любо, залиш надворі пазурі і зуби”. (В.Симоненко.) ІІ. Коли хочеш ти добро зробити, поспішай його зробити швидше. (Б.Грінченко.) Мати життям прикриває життя, коли в небезпеці її дитя. (П.Воронько.) Тож, коли хто з вас цікавий, сядь і слухай давню казку. (Леся Українка.) Найкраща музика – це тиша, коли лиш серце громом дише. (І.Драч.) Не журись, коли недоля в край чужий тебе закине! (Леся Українка.) Якби пам’ятником стало все, що кидали на тебе, він шпилем би звівсь у небо. (П.Безруч.) Людська душа втрачає дивоцвіт, коли любов її не зігріває. (Г.Васильченко.) Листок дерева здатен говорити лише тоді, коли доторкається до іншого листка. Душа людська здатна жити лише тоді, коли доторкається до іншої душі. (В.Пахаренко.)
* Диктант із коментуванням . Накреслити схему вказаного вчителем речення. Усно зробити його синтаксичний розбір (за схемою, поданою на с. 115 підручника).
І. Гони, вигонь з душі покірного раба, коли між волею й неволею змагання. Коли між розумом й безумством боротьба, скоріш з душі раба вичавлюй без вагання! Носитимеш кайдани на руках, якщо раба з душі ти випхати не в силах. (М.Барчук.) А вже як життя лічиш своє понеділком та неділею, то до всього тобі байдуже. (Марко Вовчок.) Допоки в серці жевріє надія, живе людина, думає і діє. Якщо ж у неї вогник віри згас, людина не живе – нудьгує, скніє. (К.Лесьєв-Лесь). У мене вмить заб’ється в грудях серце, коли до болю щира й чарівна десь наша рідна пісня розіллється і жайвором весняним залуна. (Д.Луценко.) ІІ. Якби могли дерева говорити, то рідний край навчили б нас любити. (С.Жук.) Коли душа скипілася у тузі, причалюємо серцем до матусі, свої печалі віддаємо їй. (Т.Бартош.) Лише тоді, коли гризе скорбота, йдемо ми за порадою до неньки. (А.Зігора.) Як я малим збирався навесні іти у світ незнаними шляхами, сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками. (Д.Павличко.) Коли б я вміла килим ткать, то я б життя твоє зіткала. (Н.Калениченко.) Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу. (Леся Українка.) Коли сльотить негода за вікном, люблю при світлі лампи за столом, міцного чаю випивши з малиною, за книжкою засісти старовинною. (М.Луків.) Тоді є щастя-втіха, коли своя у тебе стріха. (Б.Грінченко.)
* Подані прислів ’ я записати в завершеному вигляді . У кожному з речень визначити частини головну й залежну. Підкреслити вказівні слова - частку то, обставинне слово тоді. Як відступиш від грамоти на аршин, то ... . Якби тітка мала вуса, то ... . Коли хліб на возі, то... . Якби я був паном, то ... . Як ти не коваль, то ... . Коли моє не в лад, то ... . Коли б ковбасі крила, то ... . Як зазиміє, то ... . ... як є з чого нове будувати. Як бороду голять, то ... . ... то ходив би у злоті. Якби ми знали, то ... . Як золотий хвіст, то ... . Народна творчість. Для довідок. ... вона від тебе на сажень. ...дурна голова. ... то дядьком була б. ... нема біди в дорозі. ...все б на подушках лежав. ... кліщів не погань. ... я з своїм назад. ... кращої птиці на світі не було б. ... жаба оніміє. Треба старе руйнувати ... . Хай вуса тихо сидять. Коли б не дірка в роті, ... . ... вас би не питали. ... дорогий гість.
*Усно перебудувати речення, замінивши дієприслівниковий зворот на підрядне речення умови . Боячись вовка, не ходи в ліс. Не взявши сокири, не збудуєш хати. Послухавши жука, завжди в гною будеш. Добра добувши, кращого не шукай. Не зазнавши біди, не цінуватимеш щастя. Не поберігши тіла, погубиш душу. Не жалкуй масла, заваривши кашу. Затративши чуже лико, ремінцем мусиш оддати. Не хвались, ідучи на торг, а хвались, ідучи з торгу. Не давши слова - держись, а давши – кріпись. Одержавши диплом, не думай, що ти вже агроном. Народна творчість. VІ. Вивчення нового матеріалу. *Пояснення вчителя.
Підрядні речення допустові виражають твердження, всупереч якому дія головного речення все ж відбувається. Такі підрядні речення відповідають на питання незважаючи на що? Підрядні допустові речення пояснюють усю головну частину. Вони можуть стояти перед головною частиною (напр..: Хоч копійка у кафтані, зате на сто рублів чвані. (Нар.творч.) Хоч земля вся укрита снігами, моє серце в цвіту. (В.Сосюра.), після головної частини (напр..: Зима літо з ’ їдає, хоч сама перед ним і тікає. (Нар.творч.) А я упізнаю хустину легку за плечима, хоч стільки у ріках злетіло води! (Б.Олійник.), у середині головної частини (напр..: Стид, хоч він не дим, очі виїсть. (Нар.творч.) Молодієш, Києве, хоч старий літами, і гордишся знову ти парками й садами. (Д.Луценко.) З головною частиною підрядні допустові речення поєднуються сполучниками хоч (хоча), дарма що, хай, нехай, як не, куди не, незважаючи на те що. Якщо підрядне допустове речення стоїть перед головною частиною, у реченні можуть бути протиставні сполучники а, та, зате, проте, але, однак (напр..: Хоч кілка на голові теши, а він своє. Хоч жити з ним в курені, однак він до серця мені. Дарма що в голові пусто, аби грошей густо. (Нар.творч.) Хоч труд важкий у хлібороба, але висока в хлібі проба! (Л.Забашта.) Хоч звечора й держало заморозками, проте вдень так світило, так гріло ясне сонечко! (Панас Мирний.) * Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 70). VІІ. Виконання вправ на закріплення.
*Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) складнопідрядні речення. У кожному визначити частину головну й підрядну, до підрядної частини поставити питання, визначити її вид. Визначити місце підрядного речення щодо головного, вказати сполучники, якими підрядні частини приєднуються до головних.
І. Іду до Говерли, хоч шлях нелегкий. (В.Герман.) Хоча була дорога й нелегка, космічні подолали ми безодні. (Д.Луценко.) Хоч надвечір’я вже минуло, душа наповнена теплом. (Н.Калениченко.) Жива краса жовтневої пори, дарма що осінь землю млою вкрила. (Д.Луценко.) Хоч як поквапишся, та все ж сонця ти не підженеш. (Д.Білоус.) ІІ. І хоч сльози із верб ще котились, уже чистим ставав небосхил. (Г.Савчук.) Цей день – не літо і не осінь, хоч моріжок ген-ген одцвів. (Т.Коломієць.) Хоч я - маленький світ, але усі світи вбираю в себе я, як музику світання. (В.Сосюра.)
*Пояснювальний диктант . Визначити ти складнопідрядних речень. Якими частинами мови є виділені слова?
Хай нічого не виходить, а ти, Марку, грай. Хоч бачить око, та зуб не йме. Хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо. Хоч хліб з водою, аби, серце з тобою. Дарма що погано скроєний, зате міцно зшитий. Хоч до сала його прив'яжи, а він буде, як драбина. Хоч ми брати, а кишені наші не сестри. Хоч в голові пусто, та грошей густо. Хоч він чорт, хоч він біс, аби яйця ніс. Хоч і по-свинськи, зате здорово! Народна творчість. * Попереджувальний диктант . Визначити тип підрядних речень, вказати їх місце щодо речення головного. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
І. Хоч нас рубали до основи і сіяли смертельний страх, не пропала наша мова в Сибірах і на Соловках. (Л.Воловець.) Звучить нова мелодія про волю, хоч багатьом ще сниться Колима. (І.Турчин.) Ми опирались чаду й скверні, хай випасали нас людці. (І.Драч.) Нехай і не таланить нам, та все ж на світі варто жити. (Б.Дегтярьов.) Козакові журитись негоже, хай нас мало в облозі ворожій. Наша правда в огні виграє, хай нас мало, та ми іще є. (Г.Лютий.) І хоч на світі сторони чотири, я тут живу, бо я цей край люблю. (Л.Костенко.) Я до життя повернутий не гнівом, хоча воно душило до нестями. До нього я свічусь добром і співом, які мені дісталися від мами. (Д.Луценко.) Хай навіть лють, неначе карою, на душу каменем лягла, а ви добром-кресалом з каменю добудьте світла і тепла. (А.Бортняк.) Ми хочем жить, хоч попелом, димами, руїною покрився рідний край. (Б.Лепкий.) Шукай себе, перемагай зневір’я, нехай сімнадцять літ чи сімдесят. (П.Воронько.) Я народився ще в імперії, хоч і не знав, що це – вона. (Д.Кремінь.) ІІ. Художник не дума про гроші, хоч змага з боргами гірка. (В.Загороднюк.) Хоч у двері злидні викинь, вони лізуть до вікон. (Р.Бернс.) Прошу тебе, людино, не здавайся, міцній, борись, хай важко, але стій, упавши раз, уперто піднімайся, крокуй, іди, та плакати не смій! В прокрустове нехай втискають ложе, ти ж виростай і в білий світ лети. (М.Карапка.) Хоч би як високо не оцінили вас, завжди майте мужність визнати себе неуком. (І.Павлов.) На жаль, не став я бездоганним, хоч розпинав себе і ганив. (С.Реп’ях.) Нехай когось у розкошах купають, ми підемо туди, де нас чекають. (М.Волощук.) Каже хтось, що в курені рай з милим, хай курінь той навіть з лободи. (Б.Дегтярьов.) Хай лютує, казиться зима, все долають людські теплі руки. (В.Сосюра.)
*Диктант із коментуванням. Скласти схему вказаного вчителем речення. Усно зробити його синтаксичний розбір (за схемою, поданою на с. 115 підручника).
І. Хоч і тепло вже, а осінь вже підходить крадькома. (Н.Забіла.) Іще погожі дні, хоч вже про осінь йдеться. (Г.Гордасевич.) Іще таким спокійним світ стоїть за спиною поета, хоч рання осінь крадькома уже підкралась і до нього. (Л.Талалай.) Троянди паморозь іскриста вкрила, хоч бідні пуп’янки ще прагнуть розцвісти. (М.Рильський.) Я – мертве дерево, хоч ще живе коріння. (О.Данилевська.) Хоч слабкіш стає твоє коріння, та печаль давно прогнати слід. (Б.Манюк.) Хай опадає лист в саду на землю в срібному інеї – я в пісні молодість знайду і довго-довго буду з нею. Нехай зима мій волос вкрила – у серці квітень розцвіта. (В.Сосюра.) Хай час і труд побілять нам волосся, ми юності нікому не здамо! (М.Рильський.) ІІ. Я відкриваю світ собі щодня, хоч, може, він стократ уже відкритий. (І.Гнатюк.) Хоч правда у воді не тоне і не згорає у вогні, вона задовго до Платона оголосила бій брехні. (Б.Дегтярьов.) Відверто йшов на чесний поєдинок, хоча й не скрізь, признаюся, везло. (Д.Луценко.) Хоч кожен з нас несе по кілька ран – гуде хода твердим солдатським кроком. (П.Воронько.) Цвірінь! Хоч і не бачимо співця, а вгадуємо в ньому горобця. Хай спів не всіх такий, як в солов’їв, але у кожного щось є оригінальне і своє. (М.Білокопитов.) * Навчальний диктант . Самостійно накреслити схеми складних речень.
Японські художники середньовіччя, коли досягали високої майстерності й гучної слави, змінювали свої імена. Це для того, щоб не засліпитися славою, не піддатися принадам зовнішнього світу, не втратити глибинного сприймання життя, такий спосіб зберігаючи своє мистецьке “я”, свою внутрішню свободу. Оце – мудрість! (О.Гончар, 40 сл.) VІІІ. Підбиття підсумків уроку.
ІХ. Домашнє завдання. П.8 (с. 68, 70), вправа 136 або дібрати й записати 5-8 народних прислів’їв – складнопідрядних речень з підрядними умовними й допустовими.
Урок № 28 Тема: Складнопідрядне речення з підрядним допустовим. Мета: закріпити знання про складнопідрядне речення з підрядними допустовими, удосконалювати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей, виховувати повагу до таланту майстрів художнього слова, зокрема художнього перекладу; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати увагу, пам’ять, уяву, логічне мислення, мовлення, удосконалювати навички креслити схеми та робити синтаксичний розбір складних речень, навички самостійної роботи. Тип уроку: урок закріплення вивченого. Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання. * Робота біля дошки. Виконання індивідуального завдання за картками двома-трьома учнями.
* Диктант із коментуванням.
І. Живем і помираєм ненароком, шукаєм правди, хоч вона страшна. (Д.Павличко.) Дарма, що серце чує гострий біль, я прагну знов у шторми й довгі рейси. (Д.Луценко.) Зірок тих, мабуть, сто разів по сто тисяч, усіх не оглянеш, хоч тиждень крутися. (Д.Родарі.) І, настрілявшися, вертались ми щасливі, дарма що промахів чимало в нас було. (М.Рильський.) Хоч і осінь, і немає літа, і давно замовкли солов’ї, принесла мені ти свіжі квіти, щоб пісні не в’янули мої. (В.Сосюра.) ІІ. Нехай і холод, і вітри, і сніг з дощем, і сніг з дощем, я від негоди захищу тебе плащем, тебе плащем. Нехай я буду злидарем в чужім краю, сумнім краю, з тобою буде скрізь мені як у раю, як у раю. Нехай я стану владарем на цілий світ, на цілий світ, в моїй короні будеш ти як самоцвіт, як самоцвіт. Р.Бернс. ІІІ. Хоч кілка на голові теши, а він своє. Спить, хоч у дзвони бий. Хоч спить на славу, а не заробить і на страву. Хоч гавкай на нього, а нічого не вдієш. Хоч на споді лежатиму, а у вічі плюватиму. Верба хоч товста, але зсередини пуста. Хоч піду до їх, не піду в двір; хоч піду в хату, та не сяду за стіл; хоч сяду за стіл, та не буду їсти. Народна творчість. ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей. *Бесіда . · Які речення називаються складнопідрядними з підрядними допустовими? Навести приклади. · На які питання відповідають підрядні допустові речення? · Якими сполучниками з’єднуються з головним реченням? ІV. Виконання вправ на закріплення.
* Робота біля дошки . Записати речення, зробити їх синтаксичний розбір (усно).
Хай кущ старий і всохне без дощів, весною пагін молодий цвістиме. (В.Шекспір.) Хоч дуже швидко час біжить, здається, ми довго дожидаємо Різдва. Приходять завжди по сівбі жнива, хоч, може, й навпаки комусь багнеться. (Ф.Війон.) Хай тобі людський мурашник наче рідний брат, але ти на світ широкий не дивись з-за грат. (Олександр Олесь.)
* Пояснювальний диктант. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
Хай нікчемна татарва робить сміливі наскоки, лук наш вцілить на всі боки, не урвалась тятива! (С.Черкасенко.) Я вам готовий і в щасті і в нещасті помагати, хоч би від мене серце ви замкнули. (Леся Українка.) Хоч доля привела у город суєтливий, добра і зла прикрашений вертеп, я все-таки люблю сіножаті і ниви, люблю широкий, тихий, рідний степ. (Л.Глібов.) Нехай собі недосвіт землю сіру ще вранці пригорта безсилими рукми, та вже ніхто, ніхто із нас не вірить в зимові сни з зимовими піснями. (Д.Фальківський.) Хай бідні ми, хай злидні ми, не маємо нічого, а будьмо чесними людьми й не біймося нікого! Хоч ми їмо черстві шматки, вдягаємось убого, а чесним бути в бідності найвище од усього. (Р.Бернс.)
Словник. Вертеп - печера; сховище або місце гульбища злочинців, розпусників і т.ін.
* Самостійна робота . Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), вставляючи пропущені букви та знімаючи риску.
Хоча л..жачого й не/б’ють, то і полежать не/дають л..дачому. (Т.Шевченко.) Хоч нині ч..рна ніч, так завтра день. Гони ро..пуку пріч, співай пісень! (Б.Лепкий.) Не/хай я отруєна злою журбою, та в пісні на всяку отруту є лік. (Леся Українка.) Бе..смертя на з..млі не/має, хоч би й хотів того б..гач. (Ф.Війон.) Хай час в простори зорянії лине, і за блакиттю знов встає блакить, святі слова “кохана” й “батьківщина” у нашім серці вічно будуть жить. (В.Сосюра.) Я не/навиджу брехню у всякій одежі, самовдоволену тупість, хоч би й носила вона в золотих обідках окуляри. (М.Рильський.)
* Перевірка самостійної роботи.
* Накреслити схему поданого речення. Я так люблю Карпат живу оздобу, де буки, мов старезні літописці, засвідчують, як вів Олекса Довбуш опришків до Лук’яна Кобилиці. (Д.Луценко.) VІІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. Вправа 139 (І).
Урок № 29 Тема: Складнопідрядні речення з кількома підрядними. Мета: пояснити характер взаємозв’язку головного й підрядних речень у складнопідрядних реченнях з кількома підрядними, дати поняття про послідовну, однорідну й неоднорідну підрядність; формувати вміння визначати вид підрядності; виховувати повагу до неординарності людського мислення, неповторності людського “я”; розвивати логічне мислення, удосконалювати навички синтаксичного розбору складнопідрядних речень, креслення схем речень; розвивати увагу, уяву, емоційну сферу. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник. Хід уроку
І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу. * Робота біля дошки . Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Скільки підрядних частин у кожному реченні? Накреслити схеми речень, за допомогою стрілок показавши зв’язки між їхніми частинами. Залишу я синові у спадок батьківське терпіння і хоробрість, щоб збагнув із вдячністю нащадок, як життя плекалося і добрість. (Д.Луценко.) Коли б ти знала, де я був, що я губив і що здобув, який безмежний бачив світ! (П.Воронько.) Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі. (Л.Костенко.) ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником . Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 74-75).
ІV. Виконання вправ на закріплення.
* Робота біля дошки . Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Накреслити схеми речень, визначити види взаємозв’язку головного й підрядних речень.
Я допускаю, що в мені живе душа коня, бо на зелені трави мене весною тягне, хоч під осінь люблю я в білім золоті вівса купатися. (Д.Павличко.) Коли мені не дано крил міцних, щоб я могла орлицею підбитись геть високо понад найвищі гори, то прагну я собі потоків сліз, гарячих сліз, нестриманих, раптових, що рвуться з глибини самого серця джерелами живущої во ди. (Леся Українка.) Коли притомить нас дорога, нап’ємось грому молодого, як п’ють з беріз холодний сік. На тоненьких гілках надії, які завжди зеленіють в моїй душі, спочиває сьогодні лазорівка – голуба синиця, щоб завтра податись у мандри. (Є.Гуцало.)
* Пояснювальний диктант. Визначити види зв’язку між головною й підрядними частинами в кожному з речень. Накреслити схеми речень. Зробити синтаксичний розбір одного з речень за схемою, поданою на с. 84 підручника (усно).
І. Я так давно не чув, як перепел вночі запідпадьомкає, як в лузі деркачі охриплим голосом задеркотять жагуче. (М.Рильський.) Щоб не пекли дрібні образи дрібненьку душу день при дні, я згоден вибухнуть відразу, неначе бомба на війні. (В.Симоненко.) Спасибі, мамо, що в голодний день ти, мов у казці, де дарують царства, передала єдине із багатства – найвищу пробу золотих пісень. (Б.Олійник.) І хоч не всякий долетить туди, де на шпилях безсмертна слава сяє, залишаться пісні, немов сліди, котрими дух нових доріг шукає. (Б.Лепкий.) ІІ. Ти не дивуйсь, що гаснуть зорі, як зійде ранок золотий, що хвилі ніжні і прозорі змивають берег кам’яний. Ти не дивуйсь, що ніч п’яніє і день тріпоче по весні, що бідне серце в грудях мліє, як вгледить щастя уві сні. З тв. Олександра Олеся. * Робота з підручником . Виконання вправи 146.
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П.9, вправа 147 (І, ІІ).
Урок № 30 Тематичне тестування (тема: Складносурядне й складнопідрядне речення). Складання діалогів. Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань, сформованості вмінь та навичок щодо теми “Складносурядне й складнопідрядне речення”; з’ясувати рівень сформованості комунікативних умінь, зокрема вміння складати діалоги; удосконалювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, вміння дотримувати етичних правил спілкування, орфоепічні навички; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів. Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих мовних і мовленнєвих знань, умінь, навичок. Обладнання: тестові завдання.
Хід уроку
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Повідомлення мети перевірки й способів її проведення. Інструктаж щодо проведення тестування.
ІІІ. Проведення тестування.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1. Складносурядне речення - це а) складне речення, в якому прості речення об’єднані за змістом та інтонацією без допомоги сполучників та сполучних слів; б) складне сполучникове речення, яке складається з двох або кількох простих речень, що є рівноправними; в) складне сполучникове речення, яке складається з двох або кількох речень, одне з яких є залежним від іншого; г) конструкція з прямою мовою. Скласти (пригадати) й записати складносурядне речення, підкреслити в ньому граматичні основи (напр.: Щастямає ноги, а бідамає роги. (Нар.творч.) Бідаприходить, та й вонаминеться. (Ф.Війон.) Огоньпройшов, і залишивсядим. (М.Рильський.) 2. Частини складносурядного речення поєднуються за допомогою сполучників а) єднальних, протиставних, розділових (сурядності); б) часових, причинових, мети (підрядності); в) умовних, допустових (підрядності); г) наслідкових, порівняльних (підрядності). Скласти (пригадати) й записати складносурядне речення, частини якого поєднано сполучником а (але, проте, та) (напр.: Можна без хліба в світі прожити, а без Вітчизни згіркне життя. (Д.Луценко.) Ніколи ж ти погоді не годи, а будь собою ти, самим собою. (П.Тичина.) Герої живуть славно, а боягузи довго. (В.Куземко.) 3. Складнопідрядне речення, в якому залежна частина вказує на причину дії, про яку йдеться в головному реченні, це а) складнопідрядне з підрядним означальним; б) складнопідрядне з підрядним мети; в) складнопідрядне з підрядним причини; г) складнопідрядне з підрядним з’ясувальним. Скласти (пригадати) складнопідрядне речення з рідрядним часу (напр.: А коли зацвітали бузки багаті, я маленьким виходив на стежку биту. (А.Малишко.) Доки у серці зернина вогню не погасне, доти людина воістину в дусі живе. (Б.Олійник.) або причини (напр..: Друзі, висівайте добpоту, бо вона, як хліб, потрібна людям. (Д.Луценко.) 4. Підрядність, при якій перша підрядна частина залежить від головної, друга – від першої підрядної частини, третя – від другої і т. д., - це а) однорідна підрядність; б) неоднорідна або паралельна підрядність; в) послідовна підрядність. Скласти (пригадати) й записати складнопідрядне речення з послідовною підрядністю (напр.: Я між братами щастя розділю, щоб всі були однаково щасливі, бо я – людина і людей люблю. ( Д.Луценко.) Люблю дивитись на Дніпро я з його стрімких, високих круч, коли здається, що рукою торкнутись можеш ти до круч. (В.Сосюра.) 5. Кома не ставиться між частинами такого складносурядного речення: а) Пробіг автомобіль, і синя хмарка диму за ним розвіялась. (М.Рильський.); б) Вже інші ми, і в наших голосах тепло якесь заграло оксамитне. (М.Рильський.); в) Човни у пристанях, і згорнуто вітрила. (М.Рильський.); г) Там дише стомлено безмежний океан і віє запахом прогнилих трав та йоду. (М.Рильський.) Скласти (пригадати) й записати складносурядне речення, в якому є спільний для обох частин другорядний член речення (напр.: А в тій хатині сумує мати й лежить, нездужає сестра. (П.Грабовський.) 6. Складнопідрядним реченням з підрядним місця є таке: а) Як не співать, коли нас світять зорі? (С.Черкасенко.); б) Ви не забули пишний гай тоді, як липи розцвітали? (С.Черкасенко.); в) Там, де цвів зелений гай, золоті горять пожари. (С.Черкасенко.); г) Як сонечко сміється, то любо всім живеться. (С.Черкасенко.) Скласти (пригадати) й записати складнопідрядне речення з підрядним місця (напр.: Біда вівцям, де вовк пастух. (Нар.творч.) Там, де ти колись ішла, тиха стежка зацвіла. (Б.Олійник.) Де пасіка була, трава зазеленіла. (Л.Глібов.) або з підрядним порівняльним (напр.: А зоря на сході руки вгору зводила, мов дівчина ясна із води виходила. (П.Тичина.) І дівчина, обсипана квітками, іде, немов пливе лебедонька в воді. (М.Рильський.)
ІV. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).
V. Виконання ситуативних вправ на створення й розігрування діалогів.
* Скласти й розіграти діалог, можливий між однокласниками, які домовляються про спільне відвідання музею (виставки, районної бібліотеки, книгарні, комп ’ ютерного клубу, дискотеки) найближчого вихідного дня. У розмові визначити мету й тривалість перебування у вказаному закладі, обгрунтувати вибір проведення дозвілля, вказати час та місце зустрічі.
* Скласти й розіграти діалог – обмін враженнями між двома (трьома) однокласниками, які відвідали музей (районну бібліотеку, книгарню, комп’ютерний клуб, дискотеку) або ж виставку художньої фотографії, концерт улюбленого співака, футбольний (хокейний) матч, змагання з баскетболу (регбі). У розмові висловити власні враження від побаченого, почутого, оцінку діяльності й рівня фахової підготовленості людей, з якими довелося спілкуватися.
*Скласти й розіграти діалог-обмін враженнями між однокласниками, які: o прослухали оперу М.Лисенка “Наталка Полтавка” в Національній опері імені Т.Г.Шевченка;
o переглянули екранізацію твору І.Котляревського “Наталка Полтавка” (“Москаль –чарівник”) по телебаченню;
o відвідали спектакль за мотивами поеми І.Котляревського “Енеїда” в Національному академічному драматичному театрі ім. І.Франка (іншому драматичному театрі).
У діалозі висловити думки щодо значення таких вистав та екранізацій для молоді, скласти оцінку сценарію, акторській грі, музичному й художньому оформленню тощо.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 9, вправа 157 (І.ІІ).
Урок № 31 Тема: Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між простими реченнями у безсполучниковому. Мета: поглибити знання про безсполучникове складне речення та смислові відношення між простими реченнями в його складі; формувати вміння визначати граматичні основи та смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення; виховувати патріотичні почуття, любов до природи рідного краю, доброту й милосердя до всього живого; удосконалювати навички правильного інтонування безсполучникових складних речень; розвивати логічне мислення, пам’ять, усне й письмове мовлення. Т ип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
*Робота біля дошки . Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Пояснити, як об’єднані частини складних речень. Вказати речення сполучникове й безсполучникові. Що вам відомо про безсполучникове складне речення?
І. Очі без душі сліпі, вуха без серця глухі. (Нар.творч.) Душі здається, що вона могла б все відтворити в ясному свічаді. (М.Рильський.) Блакить мою душу обвіяла, душа моя сонця замріяла. (П.Тичина.) ІІ. Лежачий камінь у траві лежить, вода під камінь, кажуть, не біжить. Лежача в цього каменя душа, нікуди в світ вона не поспіша. У каменя лежачі є думки про те, що він лежить отут віки. Лежачий камінь у траві лежить, лежачий камінь завжди буде жить. Є.Гуцало.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником . Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 93.)
ІV. Виконання вправ на закріплення. * Попереджувальний диктант. Довести, що записані речення є складними безсполучниковими. Підкреслити в реченнях граматичні основи.
І. Пісня дише голосом, мовить поле колосом. (Т.Швець.) М’яко стеляться луги, м’ятно пахнуть береги. (М.Луків.) Здригнувся дуб, збудилася зі сна осика трепетлива. (Б.Лепкий.) Гнуться клени ніжними колінами, чорну хмару сріблять голуби. (М.Рильський.) З тихим плескотом на берег рине хвилечка перлиста; править хтось малим човенцем, в’ється стежечка іскриста. (Леся Українка.) В вазі в кімнаті троянди стоять, дивляться ясно, цвітуть і пахтять, усміхом грають пелюстки бліді, радо хлюпочеться листя в воді. (Олександр Олесь.) Снігами вкрились кілометри, в заметах горбиться земля, в долонях матері Деметри дріма натруджена земля. (Д.Луценко.) ІІ. Заходить сонечко за гори, лягла в долині темна тінь. (С.Черкасенко.) Дрімають верби на хисткім осонні, довкруж сивіє тирса й ковила. (Г.Шанько.) Під полою поле й ліс приспала ніч; вже понурою порою півень проспівав північ. (Л.Боровиковський.) Розвидняється, світять каштани, усміхається обрій з-під брів. (Є.Гуцало.) Трави в’януть під млосною спекою, крутить вихор серпневий пил, осокори за даллю далекою підпирають в степу небосхил. (В.Симоненко.) В блакитні вечори стежками йтиму я; колотиме стерня, траву почну топтати – відчує свіжість піль тоді нога моя, я вітру голову дозволю овівати. (А.Рембо.)
V. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.93) – смислові зв’язки та інтонація безсполучникових складних речень).
VІ. Виконання вправ на закріплення. * Прочитати речення, довести, що вони є безсполучниковими складними. Вказати серед них такі, що складаються з однорідних простих речень. Усно перебудувати їх на синонімічні складносурядні речення. Вказати речення з неоднорідними простими реченнями, усно перебудувати їх на синонімічні складнопідрядні.
Я відчуваю: день минає. (Г.Алексєєва.) Засинає день у хаті, місяць ходить за ліском, старовинну пісню мати вишиває голоском. (Б.Гірський.) І від хати та до хати, від села і до села почали колядувати - звізда ясна розцвіла. (В.Загороднюк.) Сідає сонце на спочинок, синіє обрій, тануть тіні, дарує казку хтось дитині. (К.Лесьєв-Лесь.) Я на тебе дивлюся щовечора, Києве мій, янтарями живими твій килим вечірній розшитий. (Д.Луценко.)
* Переписати, вставляючи пропущені букви. Вказати складні безсполучникові речення, що складаються з однорідних простих речень, та складні безсполучникові, що складаються з неоднорідних простих речень. Чи належить до безсполучникових складних речень конструкція з прямою мовою? Прочитати записане, правильно інтонуючи речення.
Пер..пілка бігла по ст..рні, воїн мчався полем на коні. Він копитом – прямо на кр..ло, заскр..піло рем..нем сідло. Взяв солдат поран..не пташа: не ч..рства була його душа. І в цю мить догнали вороги – задзв..ніли шаблі навкруги. Він усіх п’ятьох пер..рубав, тільки й сам посічений упав. До грудей тулилося пташа, мов кв..ліло: “Ой, яка душа!” (П.Воронько.)
VІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу – смислові відношення у безсполучникових складних реченнях (с. 94). Виконання вправи 180 (усне).
VІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Пояснювальний диктант . Визначити смислові відношення (одночасність, послідовність, зіставлення, пояснення, умову, причину, час, наслідок) між простими реченнями у складних безсполучникових. Накреслити схеми перших двох речень.
Застеліть скатертиною стіл під гарячий округ короваю, я пахучого хліба накраю! (Є.Гончаренко.) Чаклує над діжею господиня – вже тісто піднялося до країв. (К.Лесьєв-Лесь.) В печі зникає біле чудо, гарячі пахощі пливуть. Хлібина свіжа в хаті буде – її до столу радо ждуть. (С.Мордач.) Затишно в хаті, тепло і чисто, мову про хліб я заводжу навмисне. (Ю.Кравченко.) Примарилось: річки круті береги. (Л.Воловець.) Крізь темноту самотньо горить одинокая зірка ясная, її промінь так гордо горить, не страшна їй темнота нічная! (Леся Українка.)
* Робота з підручником . Виконання вправи 183 (І). ІХ. Підбиття підсумків уроку.
Х. Домашнє завдання. П. 10, вправа 181.
Урок № 32 Тема: Кома та крапка з комою між частинами безсполучникового складного речення. Мета: пояснити правила вживання коми та крапки з комою між частинами безсполучникового складного речення; формувати вміння обгрунтовувати вживання розділового знака; виховувати любов до природи рідного краю; формувати орфографічну й пунктуаційну грамотність; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, емоційну сферу, удосконалювати навички правильного інтонування безсполучникового складного речення та роботи з таблицею. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, таблиця..
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Записати речення, довести, що вони є безсполучниковими складними. З’ясувати смислові відошення між частинами безсполучникових складних речень.
І. Вечірня хмарина розтанула в небі, упала зоря за крутий небосхил. (В.Куликов.) Хмара виплакала сльози, ними вмилися гаї, сивувата димка й досі між деревами стоїть. (Б.Дегтярьов.) Вечірнє сонце пасторалі грало на скрипках лісу, в передзвін гаїв вслухався вітер; кожен квіт помалу, немов людина, подих затаїв. (О.Фішер.) Ожиною терпкою пахне ліс, на пагорбі замріялась ялиця. (Д.Луценко.) Був теплий дощ, в траві стоїть вода, на гілці синя бабка обсихає, запах буркун гостріше; молода уперше в небі ластівка ширяє. (М.Рильський.) Це місто дивиться на мене вогнями фар, ніч прикриває змерзлий місяць шматками хмар. (Т.Угрин.) ІІ. Земля не родить без плугів, один не зрушиш скелю зроду... Нема ріки без берегів, нема героя без народу. (Д.Луценко.) Нормальній країні героїв не треба, їй розуму треба і чистого неба. (С.Реп’ях.) Хай підминає погода, щастя – жар-птиці перо, щастя – від Бога нагода творити добро. (І.Драч.) Самотньо я жив, наче кінь степовий, шануючи тільки свободу, вже й скрипку – місток до людей живий – давно я закинув у воду. (П.Безруч.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п.11, с. 97).
* Робота з таблицею.
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати. Пояснити вживання розділових знаків.
І. Вже й ніч землю обіймає; зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах. Річка тече, як щире золото, між зеленими берегами; кучеряві верби купають у воді віти; цвітуть-процвітають маки городні, високоверхі коноплі зеленіють; хатина ж у розквітлому городі, як у віночку ховається. Се був дід дуже старий, білий, а проте високий і прямий, як явір; очі йому блискучі, як зорі; іде він собі покволом. З тв. Марка Вовчка. ІІ. Небокрай горить-палає рожевим огнем; червонуваті хвилі ясного світу миготять серед темноти; понад степом віє її останнє зітхання; положисті балки дрімають серед темної тіні, а високі могили виблискують срібною росою; піднімається сизий туман і легесеньким димком, чіпляючись за рослину, стелеться по землі. Тихо, ніщо не шерехне, ніщо не писне... Вітрець легенький дихнув; поблизу у траві засюрчав коник; десь далеко ударив перепел, а там над шляхом понеслась-полилася, наче срібний дзвіночок, жайворонкова пісня. За Панасом Мирним.
* Попереджувальний диктант. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
У гаю, гаю вітру немає; місяць високо, зіроньки сяють. (Т.Шевченко.) Десь озивається тихо луна, бавиться хмарою хвиля сумна. (К.Дужа.) Розлучатися важко, розлучатися мушу, я зеленим Карпатам залишу свою душу. (М.Волощак.) По полю ніч, по полю день іде, по полю бродять тихі перегуки; смутні дерева простягають руки і скаржаться... Кому? Ніхто не зна. (М.Рильський.) Проводжають мене чорні очі ожин, між березами дуб заблудився крислатий. (С.Жук.) Сонце, піднімаючись угору, привітно сяє-гріє; вітерець легенький дише; жайворонки, в’ючись над дорогою, щебечуть; там, у темненькому лісочку, кують зозулі. (Панас Мирний.) Сиза галка лине через балку, йдуть шляхом корови із діброви, понад річкою, як річка, розлилася парубочая розлога пісня. (М.Рильський.)
* Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення) . У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
Ревуть вітри суворі, сніги покрили гори. (Р.Бернс.) Сани біліють у лузі, в сани запряжено вітер, в сани запряжено вітер, санями править зима. (Є.Гуцало.) Мухи сідають на ранах, бджоли на квітках пахучих; добрий все бачить лиш добре, підлий лиш підле у других. (І.Франко.)
* Пояснювальний диктант.
І. Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором; висока трава починає гнутись, хилитись, поверх неї тільки гарячий вітер гуляє та сонце розсіва своє пекуче, іскристе проміння. (Панас Мирний.) ІІ. Не титули і не герби, не банків лондонських скарби – зарука щастя й миру; ні, не гонитва за добром, не книги й докторський диплом дають утіху щиру. Не гроші й розкоші щасливлять людський вік, із серця нам ллється і втіх, і сліз потік. (Р.Бернс.)
* Робота з підручником . Самостійне виконання вправи 187 (ІІ).
* Диктант із коментуванням.
Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою, пливе човен по Дунаю один за водою. Літа орел, літа сизий попід небесами; гуля Максим, гуля батько степами-лісами. У неділю вранці-рано поле крилося туманом; у тумані, на могилі, як тополя, похилилась молодиця молодая. Реве, стогне завірюха, котить, верне полем; стоїть Катря серед поля, дала сльозам волю. Знову закипіло синє море; вздовж байдака знову походжає пан отаман та на хвилю мовчки поглядає. З тв. Т.Шевченка. * Навчальний диктант.
Дивно, як одзеленіла і як вижила ти, стеблинко! Цілу осінь лили дощі, земля набиралась водою, набухла, вигнала крихке стебельце. Придавили морози, земля змерзлася, як камінь, стебло заснуло. Сікли гострі вітри, зима була гола; стеблині не було захисту, зрідка випадав сухий сніжок, зривалися вітри, згонили сніги з полів на яри, балки, де сніги осідали. Тоді полили дощі, полях стояла вода, збігала й заливала низини, і ти, стеблинко, мокла у воді. Припекли знов морози, земля обледеніла, а ти, стеблинко, вмерзла у лід. Морози лютішали, шалені вибухи стрясали ніч, земля лопалася, земля в колодязях промерзала до дна. Напровесні задощило, тумани роз’їдали лід, він відтавав і ставав крихкий. Пригріло весняне сонечко, земля спарилася, ти, стеблиночко, ожила, а дихать було нічим, тому захиріла і ти. Проте вижила й пізніше зазеленіла світові на радість. (За К.Гордієнком; 130 сл.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П.11, вправа 191.
Уроки № 33-35 Тема: Двокрапка між частинами складного безсполучникового речення. Мета: пояснити правила вживання двокрапки між частинами безсполучникового складного речення; формувати вміння визначати відповідну пунктограму та обгрунтовувати вибір уживання розділового знака; виховувати повагу до таланту майстрів художнього слова та мудрості фольклору; формувати орфографічну й пунктуаційну грамотність; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, удосконалювати навички роботи з таблицею та правильного інтонування складних безсполучникових речень. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, таблиця.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
* Попереджувальний диктант . Накреслити схему одного з речень.
Тільки кривду купують золотом, тільки в сріблі несуть гроби, горде слово, розкуте молотом, переважує всі скарби. Морози б’ють важкі свої копита останніми походами впівсвіта; останній подих рудуватих криг рожевим ранком звівся і застиг. З тв. А.Малишка. ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 12, с. 100).
* Робота з таблицею.
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Прочитати. У кожному з речень визначити граматичні основи. Обгрунтувати вживання двокрапки між частинами безсполучникових складних речень.
І. З-під хмарки, мов з-під кудлатої брови, краєчком ока глянуло сонце на землю і здивувалося: чого це на полі так багато людей? (М.Стельмах.) У мене настрій радісний і добрий: рожевою щокою тихий обрій залюблено торкається землі. (М.Косякевич.) ІІ. Я знаю, вірю: нам прийдешні роки відкриють шлях у неземні дива. (В.Семченко.) Тонкі голки голосів комариних тоскно нагадують: літу кінець! (В.Вербич.) Люби відтінок і півтон: відтінок лиш єднати може сурму і флейту, мрію й сон. (П.Верлен.)
* Прочитати. Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними перебудувати на безсполучникові (усно). Пояснити вживання двокрапки. Я чую, як вітер пронісся. Я бачу, як плачуть верхів’я. (Д.Фальківський.) Я бачив, як вітер березу зломив, коріння порушив, гілля потрощив. (В.Александров.) Чую, як листя берези про тебе говорить. (Є.Гуцало.) Не знаю, чи це ніч чи день. (Б.Лепкий.) Я знов почув, як хвилі неспокійні натхнення ніжного у серці прокотились. (М.Семенко.) Ти знай, що я з орбіти не зійду. Ти знай, що я морями не змілію! (Є.Гуцало.) * Попереджувальний диктант. Накреслити схеми першого й останнього речень.
І вірю я: любов зігріє жорстокий двадцять перший вік. (І.Гончар.) Я в давню істину увірував глибоко: найвища мудрість в простоті високій. (Б.Олійник.) Збагнеш: Вітчизна не бува мала, вона в житті, як всесвіти, велика. ( І.Іов.) Простої істини не забувай: людина й слово – то світи космічні. (М.Самійленко.) З природою найкраще навзаєм: слід за любов платити їй любов’ю. (Є.Гуцало.) Ще немало треба пережить: на землі шляхи не ті тільки рівні. (Л.Матусяк.) На кожного ката чекає розплата: не змив плин історії злочин Пілата. (В.Герман.) Для мене загадка довіку: яким святим, кому в догоду рукою злого чоловіка зітерли пам’ять родоводу? (Н.Білокриницька.) Забувши втому, жала, оглянувшись, зомліла: юрба нероб шпурляла об землю хлібом білим. (С.Комендант.) Жолуді схожі на кулі з війни: тільки нині кулі виходять із тіла живої землі. (Є.Гуцало.)
*Робота біля дошки. Прочитати записаний на дошці (спроектований на дошку) уривок. Накреслити схеми речень. Пояснити вживання розділових знаків.
Пусто серед степу, сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти, ранні заморозки пожовтили та почервонили лист зелений; пташки щебетливі одлетіли у вирій. Вам стає гарно: по кожній жилочці пробігає несподівана міць, в кожному суставі вона обзивається молодою радістю; серце ваше б’ється повно та рівно, груди дишуть глибоко та вільно, душу чарує почування любе. З тв. Панаса Мирного
* Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Усно зробити синтаксичний розбір одного з речень (за схемою, поданою на с. 115 підручника). Почитати речення, правильно їх інтонуючи.
І. Проти неділі сниться мені сон: зійшов над нашою хатою місяць уповні, червоний-червоний. (Марко Вовчок.) Сниться: із-за туману хата наша встає. (Н.Гришаєнко.) Найтепліший спогад із дитинства: мама вишиває рушники. (В.Кордонець.) І чула я: мої дитячі дні тікають швидко, як малі ягнята. (О.Теліга.) З дитинних радощів моїх убогих була мені найближчою одна: розвагою, розрадою в тривогах стояла вишенька біля вікна. (Р.Балясна.) В снах безжурного дитинства смак польоту я відчув: аж до сонця головою діставався я тоді. (Б.Олійник.) І тривожить, і мучить сон цей, що приснився мені давно: наче струни, промені сонця я черкала своїм крилом. (В.Кордонець.) Запам’яталося навік: у щедру ніч на Новий рік мене будили батько й мати: “Пора вже, сину, посівати...” Світилась радісно душа, я знав: завруняться зернята, дозріє гарний урожай, достатком виповниться хата. (Д.Луценко.) ІІ. Задзвонили в Батурині у великий дзвін: прощається із Богданом весь гетьманський двір. Кругом поле широкеє рястом зацвіло: не ряст – військо гетьманськеє у поход пішло. (Л.Боровиковський.) І не треба долі дорікати: всіх не може обігріть вона. (В.Симоненко.) І враз неа чужині постане, мов спалах, в пам’яті моїй: вітчизна – соняшник весняний – цвіте на грані польовій. (Є.Гуцало.) Обізвалися пташки: десь цьомкала кропив’янка, закувала зозуля, в кущі біля самого вікна защебетав соловейко. (Панас Мирний.) Давно на землі все із часом змінилося: давно плуг порізав пейзажі старі. (М.Ткачук.) Прошу пробачення, байко антична: мурашка скупа не така симпатична. От коник співучий – до серця мені: він не продає, а дарує пісні. (Д.Родарі.) Пробігає лис голодний, через пеньки скаче, аж слухає: десь ворона на гілляці кряче. (С.Руданський.) Нарешті вже щасливий ти: здолав бар’єри суєти і думою високою сягнув Говерли спокою. (В.Герман.) Збагни глибинно і затям: з краплин утворюється море, переростають в прикре горе помилки власного життя. (Д.Луценко.)
* Завершити народні прислів ’ я, записати їх, обгрунтувати вживання двокрапки.
1. Рідна мова – не полова: ... . 2. Бабиних груш не руш:... . 3. Замкнув вовка межи вівці: ... . 4. Живемо, як сорока на тину: ... . 5. Добре бідному: ... . 6. Бідний і на тім світі на панів робитиме: ... . 7. Добре найнявся: ... . 8. Любов – не пожежа: ... . 9. Зовиця – як синиця: ... . 10. Брати – що коти: ... . 11. Говори до гори, гора горою : ... . 12. У старого голова, як решето: ... . 13. Наговорила: ... . 14. Така господиня: ... . 15. Ото ткач: ... . Народна творчість.
Для довідок. 1. ... її за вітром не розвієш. ... 2. ...свої тряси і бабі неси! 3. ... нехай тюрму знає. 4. ... хто не йде – сполохне. 5. ... од багатства голова не болить. 6. ... пани в котлі кипітимуть, а бідняк дрова носитиме. 7. ... дають рано води, а ввечері пити. 8. ...займеться – не погасиш. 9. ... вона все хвостом вертить. 10. ... вони погризуться і помиряться. 11. ... вона стоїть собі в спокою. 12. ... багато було, та висіялось. 13. ... на осиці кислиці, а на вербі груші. 14. ... на три городи – одна диня. 15. ... нитка рветься, а він в плач.
* Робота з підручником . Самостійне виконання вправи 195
* Диктант із коментуванням.
І. На світі складно все і просто: заходить сонце, щоб зійти. (З.Кучерява.) Тямлю, як нині: малим ще хлопчиною в мамині пісні заслухувавсь я. (І.Франко.) Ступа сутулий вечір без очей: зіркі зірки ще не повиступали. (Є. Гуцало.) Краси чарівної мені не хвали: із личка ще зроду води не пили! (Р.Бернс.) Я вірю: той щасливий у житті, хто путь служіння людям вибирає. (К.Лесьєв-Лесь.) Що таке творчість? Я сформулював би це так: творчість – це найчастіше здатність захоплюватись і вміння своє захоплення передати іншим. (О.Гончар.) Нема чого печалитися всує: чимало бід минуло і мине. Біда організовує й гуртує, а це в житті народу – головне. (І Гнатюк.) Скиньте з Шевченка шапку та отого дурного кожуха. Відкрийте в нім академіка, ще одчайдуха-зуха, ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім: йому було перед смертю всього лише сорок сім. (І.Драч.) ІІ. Яке тривожне слово – Україна: у ньому пісня волі невмируща, Шевченків заповіт вовіки сущий, затхання матері і мужній голос сина. Яке велике слово - Україна: сім сотень літ його хотіли вбити, воно ж як жито: жити, жити, жити! І розгинається зігнута спина, й підводиться на повен зріст Людина. (Ю.Мушкетик.). Процвітає цвітом давняя руїна: переходить свята правда від батька до сина. (П.Куліш.) І я стояв і милувався: ніхто ж народ не поборов! (П.Тичина.) Не зітхай, а працюй і одне пам’ятай: тільки праця одна захистить рідний край! (Т.Романченко.) Схаменуться, стрепенуться стуманілі люде: рідне слово, рідний розум, рідна й правда буде! (П.Куліш.) Нехай не виє самотина, як чорний пес за ворітьми! Скажи крізь муку: я людина! Зрадій крізь горе: я з людьми! (М.Рильський.)
* Самостійна робота. Накреслити схеми поданих речень. Обгрунтувати вживання розділових знаків. Ти на бджіл поглянь: є робучії, але й трутні є неминучії. Так і на світі: одні риються, другі потом їх тілько миються. (С.Руданський.) Говори, говори, моя мила: твоя мова – співучий струмок. (П.Тичина.) Не дурно ж кажуть: дівка, як верба: де посади, то прийметься. (І.Нечуй-Левицький.) V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 12, вправа 198.
Уроки № 36-38 Тема: Тире між частинами складного безсполучникового речення. Мета: пояснити правила вживання тире між частинами складного безсполучникового речення; формувати вміння визначати відповідну пунктограму та обгрунтовувати вибір розділового знака; виховувати повагу до фольклору як вияву народної мудрості; удосконалювати орфографічну й пунктуаційну грамотність; удосконалювати навички роботи з таблицею та правильного інтонування речень; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, таблиця.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання. * Диктант із коментуванням.
І. Не забувай: добре ім.’я цінніше за найбільше багатство. Затям: доброзичливість вар тісніша за золото й срібло. Три речі є в житті незбагненними: путь орла в небі, дорога корабля в морі, шлях до дівочого серця. Сказано мудрецями: вважати під час суду на особу підсудного – не годиться. З Біблії. ІІ. Пам’ятай: смак визначається не по шкаралупі, а по ядру. Скільки зла таїться за гарною подобою: гадюка ховається в траві. Здрастуй, лбий мій спокою! Ти навіки уже мій! Добре бути нам з тобою: ти для мене, а я твій. Братайся не з тими, зло хто ховає. Знай: лише добрий добро а серці має. З тв. Г.Сковороди.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 13, с. 107-108).
* Робота з таблицею.
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати. Визначити смислові відношення між частинами безсполучникових складних речень.
Урожай не земля родить – його людські руки творять. Посієш недбало – збереш мало. Твоя земля – твій на ній хліб. Земля багата – народ багатий. Дай землі – вона дасть тобі. Штовхни у стіл – ножиці обізвуться. Стара пісня – нові струни. Народна творчість. * Попереджувальний диктант. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
І. Глянеш – в плесі відбиті справжні зорі небесні. (Д.Білоус.) Десь попід сонцем літаки летять – лише сліди їх мають білогриво. (М.Самійленко.) Підніми тільки очі угору – знову станеш ти наче дитя. (М.Богданович.) А прийде ніч – болить душа словами. (Л.Костенко.) Оглянуся назад – ледве видно в туманах стежину. А прислухаюсь – ледве якісь там ячать голоси. (М.Рильський.) Пісень причастились бджолиних – можна й у путь! (Є.Гуцало.) Дивлюсь в віконце – поле біле. На обрії десь – пасмо гір. (С.Черкасенко.) Те слово не Біблійне, не з Корана – з народних дум те слово постає. (П.Воронько.) Згинуть воріженьки, вщухнуть прокльони – спиниться бій. (С.Черкасенко.) Розбився вал, утихла буря – більш валів не стало. (Леся Українка.) На хмарах горбатих громи роз’їжджають возами, громи роз’їжджають у хмарах – вози гуркотять. (Є.Гуцало.) ІІ. Доріг немало – я люблю одну. (М.Волощук.) Погасла даль – вляглись діброви. (Д.Горішний.) Минула нічка – день зробився. (Б.Лепкий.) У тебе смуток – в мене ревний жаль. У тебе вечір - в мене ніч і даль. (А.Малишко.) Тріпнувся легіт – вже шумить ліщина. (В.Лупейко.) А вітер хмари позганяв – ось-ось шугне на землю злива. (Т.Угрин.) Ніжно як цвіла моя калина – крізь усе життя той лине цвіт. (В.Письменний.) Верхів’я в’януть – корінці зачахли. (С.Назарик.) Сальвія цвіте – аж червоніє вся веранда. (М.Клочко.) Картопля в мами дружно зацвіла – увесь город біляво-фіалковий. (Л.Малецький.) Сіло сонце – почали вечеряти. (Панас Мирний.) Сонях крутиться – день буде й завтра – істини простішої нема. (М.Самійленко.) Отак невблаганно стікають роки. Замуляться броди – не стане ріки. (О.Зорич.) Вітрець комиш колише – шуми, шуми, комише. (Р.Бернс.)
* Робота з підручником . Колективне виконання вправи 207.
* Завершити народні прислів ’ я, записати їх. Обгрунтувати вживання тире.
1. Про землю піклуєшся – ... 2. Сиділи три дні – ... . Пожалів вовк кобилу - ... . Чумакові віз ламається – ... . Розкажи другу - .... . Грім не гряне - ... . Багато диму - ... . Коза з вовком тягалася - ... . Народна творчість.
Для довідок. 1. ... золотим зерном милуєшся. 2. ... висиділи злидні. 3.... зоставив хвіст і гриву. 4. ... чумак ума набирається. ... піде по кругу. ... мужик не перехреститься. ... мало тепла. ... одна шкура зосталася.
* Накреслити схеми речень. Пояснити вживання розділових знаків. Усно зробити синтаксичний розбір одного з речень (за схемою, поданою на с. 115 підручника).
Життя тече, немов сухий пісок: недавно ранок був - настала нічка. (М.Дубович.) Надвір вийдеш – дощ та туман непроглядний; в хаті не краще: сіро, аж жовто, наче димом накурено. (Панас Мирний.)
* Самостійна робота. Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
І. Зробив добро для тебе чоловік – ти вдячний будь йому повік. Зробив добро ти чоловіку – приємно буде вам обом. Не прагни тільки, щоб довіку за це він став твоїм рабом. (Д.Білоус.) Заздрість ходить, носом водить, зло насіє – лихо вродить. (В.Герман.) Не діли душі наполовину – тріщини іржа покриє враз. (П.Камінський.) Сивий лірник заспіває – в когось скотиться сльоза. (Б.Гірський.) Кожне слово хай іскриться – мова не загине. (С.Мордач.) Мова - це річка живої гарячої крові, висохне річка - й народу на світі нема. (О.Рубан.) ІІ. В морі я хотів печаль свою втопить – я до моря вийшов рано – море спить. І мені його будити стало жаль – залишилася мені моя печаль. (Д.Павличко.) То не білі лебеді в небо вилітали - горді на Русанівці зводились квартали. (Д.Луценко.) Прийшла пора – гриби лісами бродять, нас павутиння срібне перейма. (В.Гужва.) Сонце високо на небі – коцюбою не сягнеш. (М.Танк.) ІІІ. В лузі співа соловейко – пісня захоплює дух. (М.Старицький.) Повернулись додому лелеки – будуть люди на щастя багаті. (М.Дубов.) Вгору глянув – небесно усміхнулась блакить. (Д.Білоус.) Давайте знов перейдемо до лірики – очистять душі хай її рядки. (А.Зігора.) Так шумить поріг – людського голосу не чутно. (Л.Костенко.) Світ в казковій пливе тишині – не шелеснуть ні віти, ні кроки. (П.Воронько.) Чоло гаряче опущу в долоні - дорогоцінні хвилі забуття! (В.Кордонець.)
* Накреслити схеми поданих речень . Обгрунтувати вживання розділових знаків. От перед світом Кіт довідаться біжить – аж Щука без хвоста лежить: прокляті пацюки одгризли. (Л.Глібов.) Не завидуй багатому: багатий не знає ні приязні, ні любові – він все те наймає. (Т.Шевченко.) Настане ніч – з берези сльози ллються і вітрик по траві тихенько шелестить... (Л.Глібов.) Світ міняється, як світ у довічній колисанці: одійшов надвечір дід – онуча знайшлося вранці. (Б.Олійник.) V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П.13, вправа 217 (І).
Уроки № 39-40 Зв’язне мовлення Письмовий стислий переказ тексту публіцистичного стилю Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати такі текстотворчі вміння, як уміння визначати тему й головну думку тексту, стиль та основний і допоміжний типи мовлення, самостійно складати його план, трансформувати план докладного переказу у план переказу стислого, самостійно добирати адекватні змісту та прослуханому зразкові виражальні засоби мови, реалізувати задум (стисло відтворювати вихідний текст-зразок); формувати вміння стисло переказувати текст зі збереженням стильових вимог; виховувати почуття патріотизму, національної гідності; розвивати слухову пам’ять, логічне мислення, усне й писемне мовлення, удосконалювати навички відрізняти головне від другорядного; уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів. Обладнання: текст для переказу.
Хід уроку
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до роботи над переказом. * Читання тексту вчителем або учнями. *З ’ ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів. *Визначення теми та головної думки тексту. *Визначення стилю тексту, з ’ ясування стильових ознак. Визначення покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення. *Самостійне складання плану прослуханого тексту. Трансформація складеного плану детального переказу на план переказу стислого. *Повторне читання вчителем тексту. ІІІ. Самостійна робота над переказом (на чернетках).
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Підготуватися до усного твору на суспільну або морально-етичну тему у публіцистичному стилі (теми див. уроки № 42-43).
Тексти публіцистичного стилю для стислого переказу
1. Навіщо нам українознавство
Ми століттями не мали власних шкіл, вузів, друкарень, не мали можливості говорити про себе правду. Моральної ж кривди не знає тільки той народ, який може та вміє пізнавати себе сам, сам осягати власну історію, плекати власну культуру. Коли ж його історію тлумачить йому загарбник, то, ясна річ, що тлумачитиме її за власним розумінням та баченням, на користь собі. Істина, здавалося б, абеткова, і ми пережили її силу на своїй, як то кажуть, шкурі. Мабуть, через це в українській свідомості витворилося кілька світоглядних деформацій. Одні з нас беззастережно приймали імперські схеми й тлумачення нашої історії і на цій основі навчалися самі, навчали своїх дітей, онуків і правнуків. Так з’явилися люди байдужі, а то й ворожі до національних цінностей. Інші з нас бачили свою історію гіпертрофовано, вірили ненауковим міфам та легендам, вбачали в своїй землі ледве не пуп земний. Це хвороблива реакція на гніт і примусове приниження національного “я”. Проте працею сотень самовідданих подвижників ми все-таки пізнавали себе, вивчали й осмислювали. І справді, яке величезне багатство становлять наші фольклор та етнографія! Як уперто писалися впродовж віків наші літописи! І все для того, щоб не згасала історична пам’ять у народу. За тими скромними літописцями прийшли фахівці історики, які все-таки написали історію нашої землі. Яку багатоманітні й багатовікову мали ми літературу, котру ще також нам вивчати й пізнавати! Яку своєрідну музику, театр, архітектуру, образотворче мистецтво! Все це – складники великої нашої, спільно твореної книги українознавства. Саме тому необхідною стає українознавство як наука й шкільний предмет. Пора пізнавати себе не приховано, а відверто й з гідністю. Предмет “українознавство” не має служити для вивищення нашої національної пихи, коли власний народ ставиться над інші. Та пиха й не властива нам, бо доля наша – не напад і не загарбання чужих земель, не поневолення сусідів. Доля наша – оборона й боротьба за самозбереження. Тому й українознавство для нас – це пізнання своїх коренів та свого внутрішнього “я”. Українознавство – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні. Це пізнання не лише наших чеснот, а й хиб та вад, що прирікають нас важко жити. (За В.Шевчуком; 330 сл.)
· Пояснити лексичне значення слів деформація (спотворення чогось під впливом зовнішніх сил), подвижник (людина, здатна на подвиг, самопожертву заради досягнення високої мети), етногафія (галузь історичної науки, яка вивчає культуру й побут народів світу, їх походження, розселення, культурно-побутові взаємозв’язки) . · Дібрати синоніми до слів тлумачити, плекати, гіпертрофований, чесноти. · Скласти план детального переказу (орієнтовний: І. Ми століттями не могли говорити про себе правду. ІІ. Як тлумачить історію загарбник. ІІІ. Світоглядні деформації українців. 1. Бездумне сприйняття імперських схем. 2. Вбачання пупу землі у своїй батьківщині. ІV. Ми пізнавали себе завдяки праці сподвижників. V. Наші багатства. 1. Фольклор та етнографія. 2. Щоб не згасала історична пам’ять. 3. Багатовікова література. 4. Своєрідність музики, архітектури, образотворчого мистецтва. 5. Знати складники книги українознавства. VІ. Чому необхідні наука й шкільний предмет “українознавство”. 1. Не для вивищення національної пихи. 2. Для пізнання власних коренів. 3. Знати не лише чесноти, а й хиби). · План детального переказу перебудувати на план переказу стислого (орієнтовний: І. Чому ми століттями не говорили про себе правди. ІІ. Світоглядні деформації українців. ІІІ. Чим ми багаті. 1. Фольклор та етнографія. 2. Література. 3. Своєрідне мистецтво. VІ. Навіщо нам потрібне українознавство). · Написати стислий переказ тексту.
2. Поезія й проза професій
Редакція журналу щодня одержує чимало листів. Ці листи щирі й відверті. Відчувається, що їх авторам хочеться висповідатися, спитати поради. Адже розповісти про себе все, навіть найінтимніше, найпозавітніше, незнайомій людині легше, ніж найближчому другові. Ці два листи прийшли одночасно. Обидва від дівчат, від ровесниць. Одна дівчина, закінчивши школу, пішла працювати до канцелярії. Її пригнічує одноманітність хай і нескладної, але такої буденної праці. Вона заздрить тим, хто завжди у дорозі, хто ночує в наметах, хто бачить над собою не стелю, а зоряне небо. Інша дівчина стала геодезистом. Тижні, а то й місяці вона проходить у полі, тому так сумує за гамірливим містом, так заздрить своїм ровесницям, які можуть хоч щовечора відвідувати якщо не музеї й театри, то принаймні дискотеки. Професію свою вона ненавидить. “Мені здається, я сіла не в свій поїзд. Треба б пересісти, але як же непросто це тепер зробити...”, - пише вона. Справді, тепер це непросто. Як і непросто, врешті, вибрати той самий “свій” поїзд вчасно і правильно. Які неправдиві, просто-таки бутафорські уявлення має наша молодь про різні професії! Лікар – це для неї обличчя у марлевій пов’язці, яскрава лампа над хірургічним столом. Родичі очікують біля дверей операційної, вже з квітами, бо наперед переконані, що операція пройде блискуче. Сталевар – це для молодих твердий погляд, рішучий вираз мужнього обличчя, яскраве полум’я мартену... Геолог - це рюкзак, едельвейси, водоспади, ризиковані, проте завжди вдалі переправи через бурхливі гірські річки, гітара біля мальовничого багаття... Звичні штампи. Саме такими “ієрогліфами” протягом десятиліть зображувалися професії у наших кінокартинах, журналах та книжках. Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій! І як нелегко розкрити істинну суть фаху! Тут вже треба збагнути прозу щоденної копіткої праці людей, бо ж без прози не існує поезії. Життя геолога – це місяці, якщо не роки обробки зібраних матеріалів. Це бездоріжжя, побутова невлаштованість, часто бездомність і безсімейність. Крім краси гірських ущелин та екзотики дрімучих хащів, це люті комарі й набридлива мушва, це безкінечна втома, якнайтяжча фізична праця і, пробачте, антисанітарія. Життя лікаря-хірурга – це безперервне фізичне й душевне напруження, це гоєння людських ран і виразок (а тут нічим не можна гидувати). Це будні прийому стражденних і, буває, роздратованих хворих, це виснажливі нічні чергування. І знову – втома, втома, втома. Нерідко – це й найтяжчий моральний обов’язок сказати рідним, що врятувати хворого попри всі зусилля не вдалося... Життя вчителя - це не лише оберемки квітів у день екзаменів. Це стоси зошитів, які доводиться перевіряти до глибокої ночі, це шум у класі, штовханина на перервах, це сорок учнів з різними, такими непростими характерами... І то в кожному класі по сорок, а скільки усього? А протягом життя? Як мало ми знаємо про працю людей, що нас оточують! Як часто звичний штамп професії затуляє від нас суть людини, яка цій професії присвятила життя! І не помічаємо ми ні людської відповідальності, ні наполегливості, ні старання, ні терплячості, ні натхнення. Хоч фахівці, як і професії, бувають різні. Тож придивляйтеся до людей, до їхньої праці, до прози й поезії професій, які вас зацікавили! Щоб не довелося потім пересідати у інший поїзд. (З журн.; 490 сл.)
· Пояснити лексичне значення слів геодезія (наука про зображення земної поверхні на планах і картах, про методи вимірювання на місцевості); геологія (наука про речовинний склад землі, утворення й розміщення корисних копалин), бутафорський (перен. показний, несправжній), атрибут (постійна ознака чогось), штамп (перен. шаблон), ієрогліф (тут: знак, символ), екзотичний (тут: незвичний, химерний, дивовижний). · Дібрати синоніми до слів · Скласти план детального переказу тексту (орієнтовний: І. Листи до редакції. ІІ. Два листи прийшли одночасно. 1. Одноманітність канцелярської роботи. 2. Невлаштованість геодезиста. 3. “Сіла не в свій поїзд...” ІІІ. Як вибрати “свій” поїзд? 1. Бутафорські уявлення молоді про професії. 2. Звичні штампи професій. 3. Нелегко збагнути суть фаху. 4. Штамп професії затуляє його суть. ІV. Придивляйтеся! ) · Перебудувати план переказу детального на план стислого переказу. (орієнтовний: І. Роздуми над листами до редакції. ІІ. Як сісти у “свій” поїзд? 1. Чим пояснюється викривлене сприйняття професій. 2. Вдивлятися у суть фаху. ІV. Запорука правильного вибору). · Написати стислий переказ тексту.
Урок № 41 Тeматичне тестування (тема: Безсполучникове складне речення) Мета: систематизувати й узагальнити вивчене про безсполучникове складне речення; з’ясувати рівень засвоєння знань, сформованості вмінь та навичок щодо теми “Безсполучникове складне речення”; удосконалювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, пунктуаційні та орфографічні навички. Тип уроку: комбінований урок ( систематизація й узагальнення вивченого; перевірка й облік здобутих мовних знань, умінь, навичок). Обладнання: тестові завданняю
Хід уроку
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого. * Робота з підручником. Відповіді на запитання, подані у вправі 218 (с. 111). Опрацювання таблиці “Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні (с. 112). ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил. *Робота біля дошки . Записати речення, накреслити його схему. Пояснити вживання розділових знаків. За схемою, поданою на с. 115, усно зробити синтаксичний розбір речення. Довіку не буде із мене раба, душа поневажить полони. (В.Стус.) Я вийду сама проти бурі і стану – поміряєм силу! (Леся Українка.) Все-таки ми не за вітром пустили слова: у помислах ваших і наші прокинулись гени. (Б.Олійник.)
ІV. Повідомлення мети перевірки й способів її проведення. Інструктаж щодо проведення тестування.
V. Проведення тестування.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1. Безсполучникове складне речення - це а) речення, в якому прості речення об ’ єднані за змістом та інтонацією без допомоги сполучників і сполучних слів; б) складне речення, яке складається з двох або кількох простих речень, що з’єднуються сполучниками і одне з яких є залежним від іншого; в) складне речення, яке складається з двох або кількох простих речень, з’єднаних сполучниками і рівноправних між собою. Скласти (пригадати) й записати безсполучникове складне речення (напр.: Осика раз у раз зітхає, осика сонно шелестить. (П.Тичина.) 2. Між двома частинами безсполучникового складного речення крапка з комою ставиться, якщо а) наступна частина розкриває зміст попередньої; б) зміст частин протиставляється; в) частини значно поширені, не тісно пов ’ язані між собою за змістом. Скласти (пригадати) й записати складне безсполучникове речення, між частинами якого потрібно ставити крапку з комою (напр.: Козацьке сонце високо підбилось угору; зорі вкрили все небо, як ризу. (П.Куліш.) 3. Якщо друга частина безсполучникового складного речення розкриває причину того, про що йдеться у першій частині, міє ними ставиться а) крапка з комою; б) тире; в) двокрапка. Скласти (пригадати) й записати безсполучникове складне речення з двокрапкою (напр.: І досі сниться: під горою, меж вербами та над водою, біленька хаточка. (Т.Шевченко.) Глянь: розкривається назустріч сонцю й грозам руками пружними запліднений чорнозем. (М.Рильський.) 4. Якщо друга частина безсполучникового складного речення виражає наслідок або висновок з того, про що йдеться в першій, між частинами ставиться а) двокрапка; б) тире; в) крапка з комою. Скласти (пригадати) й записати складне безсполучникове речення із тире (напр.: Сім ’ я міцна – горе плаче. Здобудеш освіту – побачиш більше світу. (Нар.творч.) Заспіваєш – аж світяться ранки. (А.Малишко.) 5. Тире ставиться в такому складному безсполучниковому реченні: а) Висипали запорожці – лиман човни вкрили. (Т.Шевченко); б) Бувають дивні на землі діла: серед зими черешня зацвіла. (Д.Павличко.); в) Хай оживає істина стара: людина починається з добра. (Л.Забашта.) Скласти й записати безсполучникове складне речення за запропонованою вчителем схемою. 6. Двокрапка ставиться у такому безсполучниковому складному реченні: а) Мені здається: я не жив, а тільки ще збирався жити. (О.Маковей); б) Грім не гряне – ледачий не встане. (Нар.творч.); в) Вгору стежка твоя – я спускаюсь з гори. (Дніпрова Чайка). Скласти й записати безсполучникове складне речення за запропонованою вчителем схемою.
VІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).
VІІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. Повторити п. 10-13, вправа 225.
Уроки № 42-43 Зв’язне мовлення Усний твір у публiцистичному стилі на морально-етичну або суспільну тему Мета: формувати такі текстотворчі вміння, як уміння визначати межі запропонованої теми майбутнього твору, прогнозувати його головну думку, у процесі складання плану твору обмірковувати мікротеми його тексту, добирати й систематизовувати матеріал для твору, добирати адекватні задумові виражальні засоби мови, реалізувати власний задум; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей; розвивати уяву, логічне й образне мислення, усне мовлення, формувати культуру розумової праці; удосконалювати орфоепічні навички; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.
Хід уроку І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до складання усного твору.
* Прочитати уривки, з ’ ясувати їх стиль, свою думку обгрунтувати . До якого типу мовлення слід віднести уривки? Свою думку обгрунтувати. Як будується роздум? Чи можна сказати, що обидва уривки зачіпають морально-етичну тему? Що таке мораль? Етика? Чи легко розмежувати теми суспільну й морально-етичну? Чому?
І. Як відродити гідність української людини? Я вжив слово відродити, а не, скажімо, піднести, - щоб підкреслити міру її потоптаності сьогодні. Її топчуть злидні, її гнітить реальна – усупереч усім законам і Конституції – безправність перед чиновниками всіх рівнів; її на власній землі принижують, а на чужих землях тисячі й тисячі громадян незалежної України стають нещадно експлуатованими заробітчанами, людьми третього чи десятого сорту, яких зневажає чужа держава і не захищає власна. Але й те треба сказати, що й самі українці, як мало хто, талановиті у справі самоприниження. Форми цього самоприниження найрізноманітніші. Нам бракує культури національної саморепрезентації. В тому числі й у повсякденному житті, що дуже важливо. Ми, україномовні українці, чи українські патріоти – а це часто одне й те саме – в суспільстві на особливому приміті. Коли лежить п’яний бродяга в калюжі – це нікого не дивує. Коли ж у калюжі побачать п’яного офіцера в погонах – це вже знахідка для громадської думки. Українець повинен пам’ятати, що в нього на плечах невидимі йому, але видимі оточенню погони українства – і це зобов’язує його бути зразком поведінки у всьому, зразком культурності й такту. З виступу І.Дзюби на ІІІ Всесвітньому форумі українців 18 серпня 2001 р.
ІІ. Вас не дратують люди, проблеми яких торкаються лише того, що приготувати на обід, як “дотягнути” до зарплатні, де що купити, де, як і з ким провести відпустку? Тобто люди, явно невідзначені високим рівнем духовності? Та чи варто ж ставитися до таких людей зневажливо? Аж ніяк! Це однаково, що вважати сірооких людей гіршими за карооких або навпаки. Кожна людина має право бути такою, якою вона є, і жити так, як їй хочеться. Зрештою, ті, хто менше замислюється над глобальними проблемами людства, роблять більше конкретних справ, без яких людство давно могло б вимерти як біологічний вид. Тож – кожному своє. Чесне життя завжди моральне. Невтручання у чужі долі (крім тих випадків, коли справді треба допомогти) – теж цілком моральне. Неморальним є напучування, менторство, звичка встромляти носа до чужого проса. З журналу. Словник. Мораль – система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Етика – наука, що вивчає мораль; норми поведінки, сукупність моральних правил певної соціальної групи. Репрезентація – представлення, показ. Менторство – повчальність, моралізаторство; перен. - надокучливість. * Бесіда. · У якій сфері суспільного життя вживається публіцистичний стиль? · Як це позначилося на його назві? · Які підстилі можна виділити в публіцистичному стилі? · У яких жанрах втілюється публіцистичний стиль? · Яка мета публіцистичного стилю? · Що спільного має публіцистичний стиль із наковим? З художнім? * Пояснення вчителя.
З’ясування моральних понять, розв’язання етичних проблем, уточнення моральних норм і принципів, осмислення мотивів і наслідків людських вчинків завжди привертали увагу. Дослідженням рівня моральності як суспільства в цілому, так і окремої особистості займаються різні галузі суспільних наук. У художній формі питання моралі й етики досліджує мистецтво. З’ясуванню моральних питань може бути присвячений і учнівський твір. Здебільшого такий твір вибудовується у формі роздуму (міркування). План твору-роздуму відповідає такій схемі:
І. Вступ (підведення до проблеми: чому я над цим замислився - став учасником чи свідком якоїсь події, щось почув чи прочитав тощо). ІІ. Теза твору. 1. доказ на підтвердження або спростування тези; 2. доказ (або приклад) ..........................................; 3. доказ (або приклад)...........................................; 4. доказ (або приклад) і под. ІІІ. Висновки.
Твір-роздум на суспільну або морально-етичну тему здебільшого складається у публіцистичному стилі, основною сферою застосування якого є суспільно-політичне життя. Загальними ознаками стилю є інформативність, логічність, фактографічність, точність (ці риси єднають публіцистичний стиль із науковим), образність, піднесеність, емоційність, експресивність (цими рисами публіцистичний стиль подібний до художнього). Серед мовних ознак публіцистичного стилю - вживання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, риторичних запитань, стверджень та звертань, окличних речень. Ознакою, властивою власне публіцистичному стилеві є відверта підкреслена оцінність, що виявляється у вживанні оцінних слів. У публіцистичному стилі виділяються такі підстилі: власне публіцистичний, політико-агітаційний (застосовується на політичних мітингах, у текстах прокламацій), газетно-публіцистичний, ораторський (вживається у публічних виступах). Роботу над твором на суспільну або морально-етичну тему, як і над будь-яким учнівським твором, слід розпочинати з осмислення запропнованої вчителем (або самостійно вибраної) теми та визначення меж теми. Потрібно з’ясувати, що саме потрібно сказати або написати, щоб розкрити тему, що для розкриття теми є найголовнішим, що мен важливим, але все ж бажаним, від чого слід відмовитись через несуттєвість або неактуальність. Після цього потрібно обміркувати головну думку майбутнього твору – висновок, який має випливати з усього сказаного чи написаного. Наступний етап роботи над твором – це добір відповідного фактичного матеріалу та його систематизація. Джерелами фактів для розкриття теми може стати досвід автора майбутнього твору, інформація, одержана ним від учасників або свідків певних подій, статистичні дані з довідників, підручників, періодики або те, що у вигляді фольклорних творів зберігає народна пам’ять чи увиразнює твір мистецтва. Авторові не слід нехтувати також власною уявою. Систематизувати ретельно дібраний фактичний матеріал найкраще у вигляді плану твору. Оскільки твір традиційно має такі структурні елементи, як вступ, основна частина (виклад) та кінцівка( стосовно до твору-роздуму – висновок), план має бути складним. Склавши на чернетці план твору, можна перейти до наступного етапу роботи – створення тексту. Відступів від плану не слід уникати – навпаки, план цілком закономірно може змінюватися в процесі роботи над твором. Головні вимоги до твору-роздуму такі: чітке формулювання тези, добір чітких і вичерпних аргументів на її підтвердження або спростування, логічність і послідовність викладу думок, точність висновків. Важливе завдання – добір виражальних засобів мови (слів, граматичних форм, синтаксичних конструкцій), що відповідають вимогами вибраного стилю.
* Зачитування вчителем двох-трьох зразків учнівських творів на суспільну або морально-етичну тему. Обговорення творів. ІІІ. Робота над складанням твору.
* Колективне складання учнями плану й тексту усного твору на одну з тем:
o Вірний друг – друге серце
o У чому призначення людини (Людина – це обов’язок, а не титул)
o Що це значить – знайти своє покликання
o Без мови немає народу
* “Проговорювання” усного твору.
* Обговорення прослуханого твору. ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Вправа 257 (усно).
Уроки № 44-45 |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 822; Нарушение авторского права страницы