Стратегії постсоціалістичних країн у світовому інтеграційному полі.

З лібералізацією зовнішньоекономічних відносин тісно пов'я­зана проблема оптимізації відносин пострадянських країн з міжнародними економічними організаціями. Такі організації, як МВФ, Світовий банк, СОТ наполягають на дотриманні всіма державами положень «Вашингтонського консенсусу», в тому числі на політиці максимальної відкритості національних економік. Спираючись на зростання своєї могутно­сті в міжнародних економічних відносинах, ці організації дикту­ють умови урядам країн перехідної економіки при наданні креди­тів, фінансової допомоги або сприяючи доступу їх на світові рин­ки. Зростання впливу міжнародних економічних організацій об'єктивно обумовлено глобалізацією, і держави перехідної еко­номіки не можуть і не повинні ігнорувати цей вплив. Але співро­бітництво з ними необхідно будувати на засадах, які не зачіпали б національних інтересів.

Так, вступ України, Росії та деяких інших постра­дянських республік до СОТ потенційно має два наслідки: з одного боку, відкриваються нові ринки, оскільки знімуться пе­решкоди для експорту товарів наших країн; з іншого боку, й наші ринки будуть відкриті, що полишить захисту цілих галузей еко­номіки від іноземної конкуренції. Тож важливою Проблемою при розробленні економічних стратегій для урядів країн перехідної економіки пострадянського простору є знаходження оптимального співвідношення між лібералізацією зовнішньоекономічних відносин і захистом національної економіки. Із самого початку економічних реформ, тобто в першій половині 90-х років, прак­тично всі постсоціалістичні країни вдались до політики міжнаро­дної лібералізації, що виявилося, зокрема, в зниженні, а то й лік­відації митних тарифів на імпорт і експорт, усуненні перешкод на вивезення капіталу за кордон та ін. Головною метою при цьому ставилося якнайшвидше входження країни у світовий економіч­ний простір.  Стратегічною метою рефор­мувань ставилося досягнення рівня економічного розвитку провідних країн світу; механізмом досягнення мети визначе­но перехід до ринкових економічних відносин. Отже, стратегічною метою країн Східної Європи на сьогодні­шньому етапі є прискорення темпів розвитку економіки й техно­логічна перебудова промисловості. В зовнішньоекономічному плані — активізація діяльності на зовнішніх ринках, пошук ста­більної ніші для своїх товарів та послуг, диверсифікація партне­рів щодо зовнішньої торгівлі. Стратегія відносно економічної ін­теграції в різних країнах СНД не однакова. Україна чітко визна­чила свій напрям — до Європейського Союзу; на це націлена та­кож Грузія; Росія, Білорусь, Казахстан виступають за більш гли­боку інтеграцію на теренах СНД.

В ході триваючих на постсоціалістичному просторі соціально-економічних перетворень та динамічного процесу глобалізації виникають серйозні виклики національній конкурентоспроможності країн перехідного типу. Реагуючи на ці виклики, вони змушені притримуватися курсу економічної політики, який спрямований на наближення до параметрів та рівня макроекономічного розвитку індустріальних держав, зокрема за таким показником як реальний дохід (реальний ВВП на душу населення). Таке зближення економічних стандартів ринково орієнтовних країн – суть процесу конвергенції, одним з очевидних шляхів якої є регіональна інтеграція в рамках СНД.

Об’єктивна реальність сучасного етапу розвитку цих країн зумовлює необхідність активної взаємної співпраці країн між собою. Йдеться про існуючу досі залежність більшості постсоціалістичних економік від російської паливо-сировинної бази, низьку конкурентоспроможність їхнього національного виробництва, близьке географічне розташування країн. Важливо згадати про євро інтеграційну стратегію України. Позитивними визначається сам факт входження економік нашої країни у систему міжнародного європейського поділу праці, формування тут нових галузей спеціалізації, орієнтованих на світові ринки; поступове зростання якості продукції до рівня західних стандартів, а отже, підвищення рівня добробуту населення. Важливе значення в цьому відіграватимуть майбутні дотації з боку ЄС новим державам учасникам. Проте вступ до ЄС країн Центрально-Східної Європи означає для них повну відмову від протекціоністських заходів для західних ринків.

.

 

⇐ Предыдущая21222324252627282930Следующая ⇒

Поделиться: