Роль і місце екології в сучасній науці

 

Екологія – наука, яка знаходиться на стику (перехресті) багатьох наукових напрямків. Вона тісно пов’язана з іншими науками. Правильніше було б сказати, що вона є конгломератом, а не системою, окремих наукових напрямків. Тобто, часто зв’язки між екологічним аспектом дослідження (напрямком екології) і базовою наукою (з якій він виник) тісніше, ніж між окремими галузями екологічної науки. Так, наприклад, біоекологія тісніше пов’язана з біологією, ніж, наприклад, з економікою природокористування.

Але в цілому екологія співпрацює з блоками:

– природничих наук (біологія, географія, геологія, фізика, хімія, математика та ін.);

– суспільних наук (соціологія, економіка, управління та ін.);

– гуманітарних наук (філософія, історія, культура, пси-хологія, етика і т.п.).

Біологічні науки. В основі екології лежить фактологічний матеріал багатьох інших галузей біології, оскільки ефект дії середовища на організми оцінюється по конкретних біологіч-ними ознаками. Назвимо, зокрема, морфологію - вчення про будову організмів, що включає анатомію (внутрішню будову), ембріологію (зародковий розвиток), гистологію (будову тканин), цитологію (вчення про клітину).

Філософія. Академік І. П. Герасімов вважав, що екологія - не стільки галузь науки, скільки метод мислення, принцип підходу. Практично всі філософські школи минулого, починаючи з глибокої античності, намагалися осмислити взаємовідношення природи й людини. Філософів інтересували проблеми виникнення життя, його розвитку, впливу навколишнього середовища на людину і впливу людини на природу. Питання про те, що може собі дозволити людина в природі і на що вона не має права, - не тільки суто практичне, а й філософсько-етичне.

Математика. Досліджуючи будь-які взаємодії між організмами і середовищем, людина оцінює тісноту їх зв'язку, рівні впливу і реакцій, зміни в часі і просторі, кореляції між режимами умов навколишнього середовища та біологічними (у широкому сенсі) характеристиками індивідуумів, груп, спільнот. Екологія - точна наука, і тому всі ці взаємодії оцінюються  м і р о ю  і  ч и с л о м.

Хімічні науки. В основі життя знаходиться обмін речовин між організмами та середовищем, що полягає в асиміляції, метаболізмі та диссииміляції речовини. Все це - хімічні процеси.

Фізика. Закономірності біологічних процесів перетворення речовин у харчових ланцюгах, у водному і повітряного середовища підпорядковуються фундаментальним законам фізики - закону збереження маси та другому началу термодинаміки.

Географічні науки. Різні ділянки поверхні і глибин нашої планети по-різному заселені і освоєні життям. Екосистеми полярної, помірної і тропічної зон зовсім не схожі один на одного, заселени різними організмами, які належать до абсолютно різних життєвих форм. Сприй-нятливість природних систем різних географічних зон {як водних, так і наземних) до антропогенних впливів неодинакова. Це необхідно враховувати в організації природокористування.

Медицина. Погіршення якості навколишнього середовища в результаті тих чи інших природних процесів або через антро-погенних перетворень природи в загальному випадку означає відхилення конкретних умов від фізеологічних вимог організму. Реакцією організму на такі відхилення є захворювання, а в ряді випадків - загибель. Лікування захворюваності, вияснення та усунення npичин,що викликали хворобу, - завдання медицини.

Економіка. Для того щоб в умовах виробництва забезпечити людині необхідну якість оточуючого середовища, підтримувати норми забруднення в містах її перебування, вести контроль вмісту забруднюючих речовин, необхідна система інженерних і організаційних заходів, яка потребує значних затрат сумірних з затратами на виробництво продукції.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: