Косинкові пов’язки на верхню кінцівку

Косинкова пов’язка на кисть (рис.19)– косинка розстилається на столі, її основа підвертається один чи два рази так, щоб утворився міцний поясок шириною 1-2 см. Потім на косинку поміщають перев’язувану руку долонею уверх чи вниз, в залежності від локалізації ушкодження так, щоб пальці були направлені до вершини косинки. А потім верхній кут косинки відкидається, накриваючи кисть. При правильному положенні руки він повинен знаходиться за променево-зап’ястковим суглобом. Після цього кінці косинки завертаються і перехрещуються вище променево-зап’ясткового суглобу, закриваючи руку з обох сторін, обмотуються навколо руки і зав’язуються вузлом. Для закріплення пов’язки можна дещо витягнути з-під вузла вершину косинки і зв’язати її з одним із вільних кінців. При такій пов’язці можна залишити вільним великий палець, розширюючи тим самим функціональні можливості руки.

 

Рис.19. Косинкова пов’язка на кисть

Косинкова пов’язка на передпліччя (рис.20) – косинка накладається на передпліччя і туго намотується навкруги нього. Вільні кінці закріпляються шпильками чи лейкопластирем.

Рис.20. Косинкова пов’язка на передпліччя

Косинкова пов’язка на лікоть (рис.21) – рука розташовується на розстеленій на столі косинці так, щоб передпліччя знаходилось на основі косинки, а верхівка на задній поверхні плеча. Вільні кінці косинки завертаються на долонну поверхню передпліччя і перехрещуються на рівні ліктьового згину. Далі вони обертаються навколо плеча, придавлюючи верхівку косинки, і зав’язуються вузлом над ліктьовим згином. Вузли на самому ліктьовому згині можуть викликати набряк.

Рис.21. Косинкова пов’язка на лікоть

Косинкова пов’язка на плече (рис.22) формується з однієї чи двох косинок. При використанні однієї косинки вона накладається на зовнішню поверхню плеча так, щоб верхівка косинки була направлена до шиї. Обидва її кінця заводяться під пахвинну ділянку, де вони перехрещуються і виводяться уверх. Над плечовим суглобом кінці зав’язуються вузлом, і для укріплення пов’язки один з них може зав’язуватися ще й з верхівкою косинки. Але така пов’язка, навіть якщо вона правильно і щільно пов’язана, може зісковзнути, тому її часто закріпляють з допомогою петлі із шнурка чи бинта, перекинутого навколо шиї і прив’язаного до верхівки косинки.

При використанні двох косинок одна з них слугує для пов’язки, як це описано вище, інша звертається у стрічку і застосовується для її закріплення. При цьому це можна зробити двома способами. Середина цієї косинки розташовується під пахвою іншої руки, а кінці перекидаються через тулуб і зв’язуються з вільною верхівкою першої косинки, або, навпаки, середина другої косинки прикриває пов’язку на плечі, вільні кінці зав’язуються під пахвою, а верхівка першої закріпляється до другої з допомогою шпильки.

Рис.22. Косинкова пов’язка на плече.

Косинкова пов’язка, яка підтримує верхню кінцівку. Пошкоджена рука згинається у лікті під прямим кутом і поміщується нижче середини косинки, верхівка якої направлена в бік ліктя, а основа розташовується на поверхні грудної клітини по вісі тіла. Нижній кут косинки огинає передпліччя і піднімається навкоси уверх до однойменного плеча. Верхній кут піднімається до протилежного плеча. Перевіряється положення руки, і обидва кінці зав’язуються вузлом позаду на шиї. Верхівка косинки огинає лікоть і фіксується спереду з допомогою шпильки (рис.23 ).

Дещо модифікуючи цей прийом, можна підвісити пошкоджену руку більш високо. При цьому основа косинки розташовується косо по відношенню до вісі тіла, а верхівка направлена вниз. Кінці косинки аналогічно зав’язуються позаду на шиї, а верхівка огинає передпліччя і фіксується навколо однойменного плеча шпилькою.

Рис. 23. Косинкова пов’язка, яка підтримує верхню кінцівку та пов’язка, яка фіксує верхню кінцівку у піднятому стані.

 

Підтримуюча пов’язка з допомогою квадратної косинки (рис.24). Квадратна косинка накладається спереду на грудну клітину під пошкодженою рукою. Верхні кути зав’язуються вузлом над протилежним плечем, ближче до шиї. Задній нижній кінець огинає плече пошкодженої руки і протягується спереду назад під протилежною пахвою. Передній кінець обвиває передпліччя і піднімається вверх на плече здорової руки, де обидва кінця зав’язуються вузлом.

Рис.24. Підтримуюча пов’язка з допомогою квадратної косинки

 

Восьмиподібна пов’язка на гомілково-стопний суглоб (рис.25)

Пов’язка починається з першого фіксуючого витка над щиколотками. Наступні витки є класичною “вісімкою”. Пальці та п’ятка залишаються вільними.

Рис. 25. 8-подібна пов’язка на гомілково-стопний суглоб

Поворотна (зворотна) пов’язка на стопу

Зворотна пов’язка на всю стопу (рис.26 а). Бинт круговими турами закріплюють на гомілці, після чого вкривають бокові поверхні стопи циркулярними турами (без натягу) через п’ятку і пальці. Ці тури фіксують висхідною спіральною пов’язкою від пальців до гомілки.

Зворотна пов’язка на дистальні відділи стопи (рис.26 б). Бинт закріплюють круговими турами на гомілці і виводять на тильну поверхню стопи, перекидають через пальці і закривають підошвену поверхню стопи, де бинт перегинають і вертають на тильну поверхню. Декількома зворотними турами закривають весь дистальний відділ стопи, після чого закріплюють ці тури, висхідною спіральною пов’язкою. Бинт закріплюють круговим туром на гомілці.

Рис. 26. а)Зворотна пов’язка на всю стопу; б) Зворотна пов’язка на дистальний відділ стопи.

 

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: