Тема: Обробка матеріалів різного волокнистого складу.

ОПЕРАЦІЙНИЙ МОДУЛЬ 3

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9

Тема: Обробка матеріалів різного волокнистого складу.

Мета: Ознайомитись із способами обробки матеріалів різного волокнистого складу.

Ознайомитись із видами малюнка, які використовуються на матеріалах різного асортименту.

Навчитись визначати вид проведеної обробки матеріалу та встановлювати етапи заключної обробки у зразках матеріалів.

Навчитися визначати вид малюнка тканини.

Отримати навички визначення проведених видів заключної обробки у зразках матеріалів.

Інструменти та матеріали: зразки матеріалів, пінцет, ножиці, лупа, лінійка, олівець, мікроскоп.

Завдання для підготовки до роботи

1. Ознайомитись із видами та послідовністю проведення попередньої, заключної та спеціальної видів обробки.

2. Вивчити особливості проведення попередньої та заключної обробки матеріалів різного волокнистого складу.

3. Ознайомитись із способами нанесення малюнка на тканину.

4. Ознайомитись із способами визначення проведеної заключної обробки.

Завдання та методичні рекомендації до виконання дослідження

1. Встановити, які етапи попередньої обробки проведені у запропонованих зразках матеріалів.

 

 

2. Встановити вид фарбника, який використали для фарбування.

 

 

3. Встановити спосіб нанесення рисунку на тканину.

 

 

4. Встановити характер рисунку

 

 

5.  Встановити, які етапи заключної обробки проведені у запропонованих зразках матеріалів.

 

 

6.  Виявити, які види спеціальної обробки проведено на матеріалах запропонованих зразків.

 

 

7.  Результати спостереження записати у таблицю

Таблиця 9.1.

№	Зразок матеріалу	Види попередньої обробки	Вид фарбника	Вид друку	Характер рисунка	Вид заключної обробки	Вид спеціальної обробки	Висновки
1	2	3	4	5	6	7	8	9

 

8. Записати висновки.

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

9. Відповісти на питання самоконтролю.

10. Відповісти на тестові питання.

 

Здійснити оцінювання навчальних досягнень за такими критеріями:

1. Вміння встановити можливі етапи попередньої обробки матеріалу.

2. Вміння встановити вид фарбника.

3. Вміння встановити характер рисунка, нанесеного на тканину.

4. Вміння встановити вид заключної та спеціальної обробки.

5. Вміння проаналізувати результати дослідження та дати рекомендації до способу розкроювання матеріалу.

6. Повнота відповіді на сім вибраних питань самоконтролю.

7. Правильність відповіді на тестові питання обраного рівня.

7. Рівень самостійності дослідження.

Питання для самоконтролю     

1. Які процеси можуть здійснюватися на етапі попередньої обробки матеріалу?

 

2. Які процеси здійснюють на етапі заключної обробки бавовняних матеріалів?

 

3. Із яких стадій складається процес фарбування матеріалу?

 

4. Які фарбники використовують для бавовняних матеріалів?

 

5. Які способи нанесення рисунка на тканину?

 

6. В чому сутність процесу друку?

 

7. Які види друку існують?

 

8. Які процеси здійснюють на етапі заключної обробки тканини?

 

9. Які спеціальні види обробки використовують для тканин різного волокнистого складу?

 

10. В чому особливості обробки лляних тканин?

 

11. Які відмінності між обробкою бавовняних та вовняних тканин?

 

12. Які процеси здійснюють при обробці натуральних шовкових та тканин із хімічних волокон?

Тести контролю

 

Скільки основних етапів обробки бавовняних тканин?

А) два; б) три; в) чотири; г) п’ять

2. Процес надання тканинам певного кольору шляхом поглинання волокнами фарбника із розчину називають:

1) мерсеризацією; 2) фарбуванням;

3) витравним друком; 4) прямим друком

Заварюванням 2) термофіксацією 3) карбонізацією

Короткочасна дія підвищеної температури на тканини із вмістом триацетатних або синтетичних волокон з метою стабілізації структури термопластичних волокон та попередження їх усадочності називається:

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10

Тема: Зминання тканини.

Мета: Ознайомитись із способами визначення зминання.

Навчитися визначати зминання тканини неорієнтованим способом.

Отримати навички визначення зминання матеріалу орієнтованим способом.

Інструменти та матеріали: зразки матеріалів, пінцет, ножиці, лупа, лінійка, олівець, праска, транспортир.

 

Завдання для підготовки до роботи

1.Ознайомитись із способами визначення зминання тканини.

1. Ознайомитись із послідовністю визначення зминання тканини орієнтованим способом.

2. Ознайомитись із принципом роботи приладів для визначення зминання.

3. Вивчити фактори, які обумовлюють більшу чи меншу зминання тканини.

 

Питання для самоконтролю     

Тести контролю

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11

Тема: Драпірування тканини.

Мета: Ознайомитись із способами визначення ступеню драпірування тканин.

Ознайомитись із будовою приладів для визначення ступеню драпірування тканин.

Ознайомитись із методом визначення ступеню драпірування тканин матеріалів методом Новикова.

 Навчитися визначати ступінь драпірування тканин дисковим методом.

Отримати навички розрахунку коефіцієнта драпірування тканин

Інструменти та матеріали: зразки матеріалів, пінцет, ножиці, лупа, лінійка, олівець, мікроскоп, пристрій для визначення ступеню драпірування тканин.

 

Завдання для підготовки до роботи

1.Ознайомитись із способами визначення ступеню драпірування тканини.

2.Ознайомитись із будовою пристосувань для визначення ступеню драпірування тканин.

3.Ознайомитись із послідовністю дослідження ступеню драпірування та розрахунками коефіцієнту драпірування тканин.

4.Вивчити характеристики матеріалів за зовнішніми ознаками та будовою, які впливають на драпірування.

Питання для самоконтролю        

1. Які способи визначення ступеню драпірування тканин вам відомі?

 

2. Які параметри матеріалу впливають на ступінь драпірування?

 

3. Які переваги та недоліки у визначенні ступеню драпірування тканин за методом Новикова?

 

4. Які особливості визначення ступеню драпірування тканин за дисковим методом?

 

5. Як розрахувати коефіцієнт драпірування?

 

 

6. Чи впливає вид волокна на ступінь драпірування матеріалу?

 

 

7. Як позначиться на здатності утворювати фалди обраний вид переплетення ниток у матеріалі?

 

8. Як розрахувати площу проекції проби?

 

9. Як розрахувати площу кола?

10.

 

Здійснити оцінювання навчальних досягнень за такими критеріями:

Тести контролю

1. Які параметри найбільше впливають на драпірування тканини:

1) міцність 2) щільність 3) кручення пряжі  4) вид волокна

5) видовження 6) усадка

2. Від яких параметрів залежить видовження матеріалу:

1) від щільності 2)від жорсткості; 3) від структури прядива та тканини 4)від міцності; 5) властивостей волокон;   

3.Параметри, що впливають на міцність

1) волокнистий склад; 2)видовження; 3)щільність;

 4) характер обробки тканини; 5)ступінь зминання; 6) фарбування

4.Від чого залежить драпірування тканини:

1) міцність; 2) щільність; 3)кручення пряжі; 4) вид волокна;  

5) видовження; 6) усадка

5.Як розрахувати коефіцієнт драпірування?

1)Кдр = 100(So – Sп)/Sо;       2)Кдр = So – Sп/Sо;

3)Кдр = 100(200 – А)/200;     4)Кдр = 100(So – Sп)

6.Який вид деформації переважає в еластичних тканинах:

1) пружня; 2)пластична; 3) еластична; 4)повна

7.Вибрати властивості, які відносяться до фізичних:

1) електризуємість; 2)пілінгуємість; 3)опір різанню; 4)зминання

8.Які з перелічених властивостей відносяться до механічних:

1) опір різанню;      2) драпірування; 3)видовження;

 4)блиск;                5)гігроскопічність;   5)зминання;       

 

оцінка _________________підпис

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 12

Завдання для підготовки до роботи

1. Вивчити технологічні властивості матеріалів.

2. Ознайомитись із способами визначення обсипальності тканини.

3. Ознайомитись із способами визначення розсувності у швах тканини.

4. Ознайомитись із способами визначення прорубності у швах матеріалів.

Питання самоконтролю

1.Як можна встановити рівень обсипальності матералу?

 

2. Як встановлюється ступінь розсувності у швах?

 

3. Як запобігти розсувності у швах?

 

 

4. Як визначається прорубність матеріалу голкою при технологічній обробці?

 

 

5. Які заходи будуть доцільними для уникнення прорубності матеріалу?

 

 

6. Які причини високої прорубності матеріалу?

 

 

7. Які причини розсувності ниток у швах?

 

 

8. ґґякі види тканин мають вищу обсипаємість?

 

Оцінка ______________підпис

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 13

Тема: Усадка тканин.

Мета: Ознайомитись із складними видами переплетень.

Навчитися визначати лицьову та виворітну сторони тканини та напрямок основних і уточних ниток.

Навчитись визначати вид переплетення та встановлювати його рапорт у зразках матеріалів.

Отримати навички схематичного замальовування переплетень.

Інструменти та матеріали: зразки матеріалів, пінцет, ножиці, лупа, лінійка, олівець, мікроскоп.

 

Завдання для підготовки до роботи

1. Ознайомитись із способами визначення лицьової та виворітної сторін тканини.

2. Ознайомитись із способами визначення напрямку основної та уточної нитки.

3. Вивчити класифікацію ткацьких переплетень.

4. Ознайомитись із послідовністю замальовування переплетень та вміти визначати рапорт переплетень.

5. Вивчити особливості простих та дрібно візерунчастих переплетень за зовнішніми ознаками та будовою.

6. Вивчити принцип математичного позначення ткацьких переплетень, вміти замалювати похідні від простих переплетень.

Методика визначення усадки бавовняної тканини після прaня (ДЕСТ 8710-58). Даний метод використовується для визначення усадки тканин бавовняних, лляних, із віскозних волокон та комплексних ниток (окрім крепових).

Методика визначення усадки шовкових тканин після прання і прасування

Метод не поширюється на тканини з текстурованої нитки " еластик", на тканини технічного і спеціального призначення і святкові тканини, вироби з яких не підлягають пранню до експлуатації.

Методика визначення усадки чисто вовняних і напіввовняних тканин після замочування

Даний метод застосовується для визначення усадки після замочування чистововняних і напіввовняних (змішаних) пальтових і костюмних тканин, вироблених із вовни в сполученні з рослинними, штучними і синтетичними волокнами.

Усадку тканини по основі Уо і утку Уу в % підраховують для кожного квадрата тканини за формулами:

 

Уо = L1 - L2 / L1 х 100 (%)

Уу= L1' -L2'/L1'x100(%)

 

де L1, L1' - середньоарифметична відстань між контрольними точками квадрата тканини відповідно основі після замочування в мм;

L2', L2 - середньоарифметична відстань між контрольними точками квадрата тканини відповідно уточного напрямку після замочування в мм. Значення Уо і Уу обчислюють з точністю до 0, 01%.

 

Методика визначення усадки тканини після прання.

Даний метод використовується для визначення усадки тканин бавовняних, льняних, із віскозних волокон та комплексних ниток (окрім крепових).

 

Результати внести в таблицю 13.1.

Таблиця 13.1

№з/п	Зразки матеріалу	Відстань між помітками, мм
		Заміри вздовж основи		Заміри вздовж утка
		до замочування	Після замочування	до замочування	після замочування
1	2	3	4	5	6

 

Величину усадки тканини (%) по основі і по утку визначають за формулами:

У_о = 100 - 0, 5 L_o (%)

У_у = 100 - 0, 5 L_y (%)

де L_o, L_y – відстань між помітками по основі і по утку.

Визначення площі усадки тканини для кожного зразка проводять з точністю до 0, 01% і округлюють до 0, 1%

Прання проводять у воді з пральним порошком при t ° = 56 - 60° С.

Зразки прополіскують у чистій воді при t ° = 35 -40° С.

Після промивання смужки тканини відтискають спочатку між двома прошарками сухої бавовняної тканини, натиском долоні на тканину – так додатково обезводнюють їх.

Потім просушують тканину, періодично торкаючись праскою до неї на протязі 2 сек., інтервал - 3 секунди. Після сушіння зразки витримують на протязі 30 хвилин в стандартних умовах і вимірюють відстань між помітками.

Усадку тканини в % обчислюють окремо по основі та утку за формулою:

У_{о, у} =  ,

де L₁ - відстань між смужками до прання (мм);

L₂ - результат вимірів відстаней між смужками після прання (мм). Обчислення виконують з точністю до 0, 1мм.

Питання самоконтролю

1. Що собою являє усадка матеріалу?

 

2. Як попередити усадку матеріалу?

 

3. Які позитивні та негативні сторони усадки матеріалу?

 

 

4. Які особливості дослідження усадки вовняного матеріалу?

 

5. Які особливості дослідження усадки бавовняного матеріалу?

 

6. Які особливості дослідження усадки шовкового матеріалу?

 

7. Чим обумовлюється усадка матеріалу?

 

8. До якої групи властивостей можна віднести усадку матеріалу?

 

Здійснити оцінювання навчальних досягнень за такими критеріями:

Тести контролю

1. Стандартна ширина тканини – це…

1) Результат, отриманої при вимірі ширини тканини

2) Ширина, встановлена для планування та врахування витрат тканини на різні вироби

3) Норма ширини даної тканини встановленої стандартом

2. Результат отриманий при вимірі ширини тканини є:

1) Фактичною шириною тканини

2) Стандартною шириною тканини

3) Умовною шириною тканини

4) Максимальною шириною тканини

3. Показник, який характеризує одиницю маси площі:

1) Відносна щільність

2) Максимальна щільність

3) Поверхнева щільність

4) Заповнення по утку і по основі

4. Масу одиниці площі розраховується за формулою:

1) Е = Ео + Еу – 0, 01 Ео Еу

2) М = 0, 01(ЩоТо + ЩуТу)

3) М = m*1000*1000/(L B)

4) М = Т*L*1000

5. Мерсеризацію та каландрування здійснюють для:

1) Надання жорсткості

2) Зменшення зминальності

3) Збільшення блиску

4) Надання міцності

6. Колір тканини залежить від:

1) Виду волокна

2) Ступеня білизни

3) Здатності поглинати світлові промені та відбивати

4) Прозорість

5) Фарбування

7. Неповне відбивання світлових променів від поверхні тканини дає:

1) Білий колір

2) Жовтий колір

3) Чорний колір

4) Коричневий колір

5) Сірий колір

8. Сурова тканина – це…

1) Частково відбілена лляна тканина з кремовим відтінком

2) Тканина виготовлена з прядива, що містить різнозабарвлені волокна

3) Тканина, вироблена з багатокольорової крученого прядива

4) Тканина, яка не пройшла відбілювання

9. Сутність гігроскопічності матеріалу:

1) Здатність тканини поглинати вологу з навколишнього середовища

2) Здатність тканини пропускати водяні пари, які виділяє шкіра людини

3) Здатність тканини змінювати свою вологість, в залежності від вологості та температури навколишнього середовища

4) Здатність тканини, чинити опір просочуванню води

10. Сутність намочуваності матеріалу:

1) Здатність тканини пропускати водяні пари, які виділяє шкіра людини

2) Здатність тканини поглинати крапельно-рідку вологу

3) Здатність тканини поглинати вологу з навколишнього середовища

4) Здатність тканини змінювати свою вологу в залежості від вологості і темпереатури навколишнього середовища

11. Як розрахувати коефіцієнт драпірувальності:

1) Кдр = 100(So – Sп)/Sо

2) Кдр = So – Sп/Sо

3) Кдр = 100(200 – А)/200

4) Кдр = 100(So – Sп)

12. Який вид деформації переважає в еластичних тканинах:

2) Пружня деформація 2) Пластична деформація

3)Еластична деформація 4) Повна деформація

13. Як визначити зминальність матеріалу

1) Кс = hо – hк/hо

2) Кс = hк – hо/hк

3) Кс = hк/hо

4) Кс = (hо – hк)/100

14. Обробки матеріалів призначена для

1) Покращення їх зовнішнього вигляду

2) Зниження їх зносостійкості

3) Придання певних властивостей

15. Сутність процесу фарбування

1) Процес видалення з поверхні тканин кінчиків волокон

2) Знебарвлення природних фарбуючих речовин

3) Процес придання тканинам певного кольору шляхом поглинання волокнами фарбника

4) Процес придання тканинам певного кольору шляхом обробки концентрованим розчином лугів та кислот

16. Стадії процесу фарбування

1) Адсорбція, дифузія, фіксація

2) Дифузія, ширення, фіксація

3) Фіксація, форнізація, гофрування

4) Гофрування, адсорбція, фіксація

17. Сутність процесу друкування

1) Процес отримання візерунчастих роцвіток на білій або фарбованій тканині

2) Знебарвлення природних фарбуючих речовин

3) Процес придання тканинам певного кольору шляхом поглинання волокнами фарбника

18. Пігменти – це…

1) Легкорозчинні фарбники

2) Органічні речовини

3) Мінеральні нерозчинні речовини

4) Нейтральні речовини

19. Особливості обробки льняних тканин

1) Процеси очистки і фарбування складніші

2) Спрощений процес фарбування

3) Особливостів не має

4) Спрощений процес очистки

20. Процес розшліхтовки являє собою

1) Процес обробки тканини лужним розчином з метою повної очистки від домішок целюлози

2) Процес видалення шліхти з метою підготовки тканин до відварювання

3) Процес обробки концентрованим розчином їдкого натру

4) Процес видалення шліхти з метою підготовки тканин до каландрування

21. Процес мерсеризації – це…

1) Процес обробки тканин лужним розчином з метою повної очистки від домішок целюлози

2) Процес швидкої обробки тканин концентрованим розчином їдкого натру при температурі 16-20’С з подальшою промивкою

3) Процес надання тканині певного забарвлення

4) Процес видалення шліхти з метою підготовки тканин до відварювання

Оцінка ______________підпис

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 14

Завдання для підготовки до роботи

1.Ознайомитись із способами визначення капілярності основної та уточної нитки тканини.

2.Ознайомитись із способами визначення водопоглинання основної та уточної нитки.

3.Ознайомитися із способами визначення водостійкості.

4.Скласти тести до лабораторної роботи.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 15

Завдання для підготовки до роботи

1. Ознайомитись із способами визначення лицьової та виворітної сторін тканини.

2. Ознайомитись із способами визначення напрямку основної та уточної  нитки.

3. Вивчити класифікацію ткацьких переплетень.

4. Ознайомитись із послідовністю замальовування переплетень та вміти визначати рапорт переплетень.

5. Вивчити особливості простих та дрібно візерунчастих переплетень за зовнішніми ознаками та будовою.

6. Вивчити принцип математичного позначення ткацьких переплетень, вміти замалювати похідні від простих переплетень.

Таблиця 15.1

№ з/п	Зразок матеріалу	Стійкість фарбника до реагентів
		Вода	Мильний розчин	Піт	Хімічна чистка
1	2	3	4	5	6

 

7. Записати висновки.

8. Відповісти на питання самоконтролю.

9. Відповісти на тестові питання.

Питання самоконтролю

1. Які фарбники використовують для бавовняних матеріалів?

 

2. Які із барвників стійкі до прання?

 

3. Які із барвників частіше використовують для вовняних матеріалів?

 

4. Як класифікуються фарбники?

 

5. В чому сутність процесу фарбування?

 

6. Які способи нанесення малюнку на поверхню матеріалу використовують?

 

7. В чому особливість прямого друку?

 

8. Які бувають матеріали за ступенем покриття малюнком?

 

9. Які операції входять до попередньої обробки матеріалу з бавовнику?

 

10. Які операції проводять для вовняної тканини на етапі заключної обробки?

 

11. Які види спеціальної обробки бувають?

Здійснити оцінювання навчальних досягнень за такими критеріями:

Тести контролю

 

1. Сукупність фізико – хімічних та механічних процесів, в результаті яких із сурової тканини, отримують готову тканину, називають:

     А) опалюванням; Б) декатируванням;

В) мерсеризацією; Г) обробкою

 

2. Обробка тканини лужним розчином з метою видалення домішок целюлози та залишок шліхти, називають:

А) мерсеризацією; Б) відварюванням; В) декатируванням; Г) біленням

 

3. Обробка натягнутої тканини концентрованим розчином їдкого натру при температурі 16 - 20⁰ С з наступним промиванням гарячою, а потім холодною водою, називають:

А) апретуванням; Б) декатируванням; В) мерсеризацією; Г) біленням

 

4. До операцій обробки тканини якого волокнистого складу відносяться, заварювання, карбонізація:

А) бавовник; Б) льон; В) вовна; Г) натуральний шовк

 

5. Обробку вовняних тканин розбавленою сірчаною кислотою для видалення рослинних домішок, називають:

А) термофіксація; Б) карбонізація; В) апретування; Г) декатирування

 

6. Мокре декатирування здійснюють з метою:

А) зсідання тканини; Б) звалювання; В) термофіксації; Г) апретування

 

7. Обробку тканин розчином окислювачів називають

А) декатируванням; Б) біленням; В) мерсеризацією; Г) каландруванням

 

8. Обробка тканин гарячою парою з метою усадки, видалення лас та закріплення структури, називають:

 А) мокрим декатируванням; Б) пресуванням;

 В) декатируванням; Г) заключним декатируванням

9.Каландрування – це…

1.Процес видалення перекосів та надання стандартної ширини

1. Процес розпрасування тканини і придання їй деякого блиску

2. Процес придання тканині м’якості та білизни

3. Процес видалення шліхти та надання стандартної ширини

10. Які кольори дають яскраві кольори, стійкі до тертя, але не стійкі прання, поту, світла

1) 1)прямі фарбники; 2)пігменти; 3) активні фарбники; 4) азофарбники

11.Спосіб нанесення на тканину багатоколірного рисунку з використанням трьох друкарських фарбників, називають

1) витравним; 2) резервним; 3) прямим; 4) растровим

12.Нанесення на тканину спеціальних термоактивних смол з послідуючим висушуванням роблять з метою

1) проти зсідання; 2) проти гниття; 3) проти зминання; 4) проти втрати кольору

13.Чорний анілін використовують для

1)Фарбування вовняних тканин;   

 2)Фарбування бавовняних тканин

3)Фарбування лляних тканин;  

 4)Фарбування натуральних шовкових тканин

14.Нерозчинні азофарбники дають такий ефект фарбування

1) Дає різний колір фарбування різної стійкості

2) Дає стійкий до зовнішніх факторів колір

3) Дає синій та червоний колір високої стійкості

15.Випадки використання прямих фарбників

4) Щоб досягти яркого забарвлення, стійке до тертя

5) Щоб досягти яркого забарвлення, стійке до поту та світла

6) Щоб досягти забарвлення, яке не стійке до тертя, але стійке до поту та прання

16.Сутність резервного друку на тканині

7) Це спосіб відображення багатокольорового малюнку    

8) Це друк по не фарбованій тканині розчинами, що перешкоджають фарбуванню в місцях малюнку

9) Це друк по біленій або світлокрашеній тканині

17.Форніз являє собою

1) Процес розгладження тканини

2) Процес фарбування матеріалу

3) Процес формування незминаємих виробів

4) Формування стійких згинів на тканині

18.Сутність процесу тиснення

1) Формування гладкої поверхні тканин

2) Формування незминаємих виробів

3) Отримання стійких згинів на тканині

4) Отримання рельєфних узорів тканин за допомогою тиснильного каландра

19.Термофіксація вовняних матеріалів проводиться з метою

1) Стабілізації структури термопластичних волокон і попередження їх усадки

2) Стабілізації структури термотривких волокон

3) Стабілізації усадки

20.Декатировка являє собою

1) Процес обробки тканин насиченою

2) Процес обробки тканин лужними розчинами

3) Процес обробки тканин кислотами

4) Процес обробки тканин гарячою водою і парою

21.Карбонізація проводиться для таких матеріалів

1) вовни; 2)бавовни; 3)натурального шовку; 4)льону

22.Карбонізація проводиться з метою

1) видалення залишків рослинних домішків

2) видалення шліхти

3) погіршення зовнішнього вигляду тканини

4) покращення зовнішнього вигляду тканини

23.Хромові фарбники використовують для фарбування

1) льону; 2)натурального шовку; 3)бавовнику; 4) вовни;     

24.Процес травлення тканин з хімічних волокон це

1).Це візерунчаста обробка, що утвориться внаслідок нанесення на тканину з допомогою сітчастих шаблонів загущених розчинів кислоти

2).Це візерунчаста обробка, що утвориться внаслідок нанесення на тканину з допомогою сітчастих шаблонів загущених розчинів лугів

3).Це рельєфний узор, що утвориться внаслідок нанесення на тканину з допомогою сітчастих шаблонів загущених розчинів кислоти

25.Виберіть, які фарбники використовують для підкладкових тканин

1) кубові; 2) чорний анілін; 3) сірчисті; 4) пігменти

26.Який фарбник дає різноманітні кольори і відтінки, що мають високу стійкість до світла але нестійкі до тертя

     1) сірчисті; 2) чорний анілін; 3) кубові; 4) пігменти

27.Які фарбники характеризуються високою міцністю та яскравістю

1) азофарбники; 2)пігменти; 3) активні фарбники; 4) чорний анілін

оцінка _________________підпис

 

 

Тести першого рівня

 

2. Низьку обсипальність мають тканини:

1) Атласного переплетення

2) Сатинового переплетення

3) Полотняного переплетення

4) Крепового переплетення

3. На обсипальність тканини впливають:

1) Драпірувальність 2) Переплетення 3) Структура ниток

4) Жорсткість 5) Волокнистий склад

4. Значну розсувність мають тканини:

1) Драпові  2) Малощільні

3) Дуже щільні 4) Апретовані

5) Атласного переплетення

5. Значну прорубність мають тканини:

1) Мало щільні 2) Апретовані 3) Валяні 4) Жорсткі

6. Для попередження прорубності ниток треба

1) Перевірити якість голки 2) Збільшити довжину стібка

3) Зменшити довжину стібка    

4) Дотримуватись відповідності номера голки та швейних ниток

5) Дотримуватись відповідності номера швейних ниток

7. На зменшення обсипальності тканини впливають такі види обробки

1) Валка 2) Декатирування 3) Апретування 4) Каландрування

8. Зв'язність ниток у тканинах зменшують такі види обробки:

1) Апретування 2) Опалювання 3) Каландрування  

4) Стрижка 5) Ворсування

9. До геометричних властивостей не відносяться

1) Видовження 2) Маса 3) Щільність 4) Зносостійкість

5) Довжина 6) Ширина

10. Товщина тканини залежить від:

1) Лінійної щільності 2) Переплетення 3) Жорсткості 4) Міцності

11. Довжину куска тканини визначають на

1) Трьохметровому горизонтальному столі з вимірювальною шкалою   2) Розкрійному столі

3) Браковочно - вимірювальній машині 4) Жаккаровому станку

12. Поверхнева щільність залежить від:

1) Зминальності 2) Прорубності 3) Щільності тканини

4) Жорсткості 5) Характера обробки

13. Поверхнева щільність тканини зменшується після:

1) Апретування 2) Валки 3) Друкування    

4) Промивання 5) Відварювання

14. До оптичних властивостей відносяться:

1) Блиск 2) Драпірувальність 3) Водопроникність 4) Колір 5) Маса

15. Від чого залежить прозорість тканини:

1) Від щільності   2) Від виду волокна 3) Від переплетення

4) Від структури тканини 5) Від довжини

16. Які з видів переплетення збільшують блиск тканини:

10) крепове 2) полотняне 3) сатинове

 4) рельєфне 5) рогожка 6) атласне

17. Найбільшою прозорістю володіють тканини

1) З штучних волокон    2) Бавовняні тканини

3) Вовняні тканини    4) З натурального шовку

5) З синтетичних волокон

18. Від яких параметрів залежить видовження матеріалу:

1) Властивостей волокон                   2) Від жорсткості

3) Від структури прядива та тканини  4) Від міцності

5) Від щільності

19. Параметри, що впливають на міцність

1) Волокнистий склад 2) Видовження   3) Щільність

4) Характер обробки тканини 5) Ступінь зминальності 6) Фарбуваня

20. Параметри, що впливають на усадку матеріалу:

1) Характер обробки тканини 2) Переплетення

3) Волокнистий склад     4) Видовження  5) Міцність

21. Що впливає на електризуємість матеріалу

1) Вид волокна  2) Переплетення 3) Гігроскопічність

4) Щільність   5) Жорсткість

22. Яким чином зміниться властивість матеріалу в результаті апретування:

1) Збільшується електризуємість

2) Збільшується жорсткість

3) Збільшується пружність

4) Зменшується міцність

5) Збільшується стійкість до стирання

23. На ковзкість впливає:

11) Характер поверхні тканини 2) Деформація 

3) Вид переплетення 4) Розсувність 5) Обсипальність

Тести другого рівня

1. Сутністю адсорбції, дифузії та фіксації є

1) Поглинання, проникнення, закріплення

2) Проникнення, покраска, відбілення

3) Поглинання, відбілення, закріплення

4) Відбілення, покраска, закріплення

2. Каландрування – це…

1) Процес видалення перекосів та надання стандартної ширини

2) Процес розглажування тканини і придання їй деякого блиску

3) Процес придання тканині м’якості та білизни

4) Процес видалення шліхти та надання стандартної ширини

3. Чорний анілін використовують для

1) Фарбування вовняних тканин

2) Фарбування бавовняних тканин

3) Фарбування лляних тканин

4) Фарбування натуральних шовкових тканин

4. Нерозчинні азофарбники дають такий ефект фарбування

1) Дає різний колір фарбування різної стійкості

2) Дає стійкий до зовнішніх факторів колір

3) Дає синій та червоний колір високої стійкості

5. Випадки використання прямих фарбників

1) Щоб досягти яскравого забарвлення, стійкого до тертя

2) Щоб досягти яскравого забарвлення, стійкого до поту та світла

3) Щоб досягти забарвлення, яке не стійке до тертя, але стійке до поту та прання

6. Сутність резервного друку на тканині

1) Це друк по нефарбованій тканині розчинами, що перешкоджають фарбуванню в місцях малюнку

2) Це спосіб відображення багатокольорового малюнку

3) Це друк по біленій або світло пофарбованій тканині

7. Форніз являє собою

1)Процес розгладження тканини

2)Процес фарбування матеріалу

3)Процес формування незминаємих виробів

4)Формування стійких згинів на тканині

                   8.Сутність процесу тиснення

1)Формування гладкої поверхні тканин

2)Формування незминаємих виробів

3)Отримання стійких згинів на тканині

4)Отримання рельєфних узорів тканин за допомогою тиснильного каландра

        9.Термофіксація вовняних матеріалів проводиться з метою

1)Стабілізації структури термопластичних волокон і попередження їх усадки

2)Стабілізації структури термотривких волокон

3)Стабілізації усадки

11. Декатировка являє собою

1)Процес обробки тканин гарячою водою і парою

2)Процес обробки тканин лужними розчинами

3)Процес обробки тканин кислотами

4)Процес обробки тканин насиченою парою

12. Карбонізація проводиться для таких матеріалів

1)Вовни 2) Бавовнику 3) Натурального шовку 4) Льону

13. Карбонізація проводиться з метою

1)Видалення залишків рослинних домішок

2)Видалення шліхти

3)Погіршення зовнішнього вигляду тканини

4)Покращення зовнішнього вигляду тканини

14. Хромові фарбники використовують для фарбування

1)Вовни 2)Льону 3)Натурального шовку 4)Бавовнику

15. Процес травлення тканин з хімічних волокон це

1) Це візерунчаста обробка, що утвориться внаслідок нанесення на тканину з допомогою сітчастих шаблонів загущених розчинів кислоти

2) Це візерунчаста обробка, що утвориться внаслідок нанесення на тканину з допомогою сітчастих шаблонів загущених розчинів лугів

3) Це рельєфний узор, що утвориться внаслідок нанесення на тканину з допомогою сітчастих шаблонів загущених розчинів кислоти

 

 

ОПЕРАЦІЙНИЙ МОДУЛЬ 3

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9

Тема: Обробка матеріалів різного волокнистого складу.

Мета: Ознайомитись із способами обробки матеріалів різного волокнистого складу.

Ознайомитись із видами малюнка, які використовуються на матеріалах різного асортименту.

Навчитись визначати вид проведеної обробки матеріалу та встановлювати етапи заключної обробки у зразках матеріалів.

Навчитися визначати вид малюнка тканини.

Отримати навички визначення проведених видів заключної обробки у зразках матеріалів.

Інструменти та матеріали: зразки матеріалів, пінцет, ножиці, лупа, лінійка, олівець, мікроскоп.

Завдання для підготовки до роботи

1. Ознайомитись із видами та послідовністю проведення попередньої, заключної та спеціальної видів обробки.

2. Вивчити особливості проведення попередньої та заключної обробки матеріалів різного волокнистого складу.

3. Ознайомитись із способами нанесення малюнка на тканину.

4. Ознайомитись із способами визначення проведеної заключної обробки.

12345678Следующая ⇒

Поделиться: