Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Зміст, завдання тахарактеристика тактичної операції “затримання особи “на гарячому” під час отримання неправомірної вигоди.
Як правило, в таких ситуаціях необхідно проведення тактичної операції "Затримання на гарячому". Цей комплекс дій називають по-різному: операція інсценіровочного характеру, слідча дія, оперативний експеримент. Комплекс слід проводити в рамках тактичної операції, яка має такі відмітні риси, як цільове призначення, хронологія дій, інформаційне забезпечення, конкретні виконавці, режим секретності, ступінь тактичного ризику та ін Тактична операція "Затримання з гарячому "характеризується не тільки своїм цільовим призначенням. Їй притаманні такі тактико-криміналістичні особливості: невідкладність планування та проведення; локальність, що означає планування і здійснення тактичної операції в порівняно короткі терміни; мобільність; конспіративність проведення; широке використання оперативних можливостей органів внутрішніх справ, Федеральної служби безпеки та ін Планування та здійснення кожної тактичної операції - справа творча, що вимагає евристичного підходу. Проте при вирішенні тактичних завдань в типових ситуаціях можливий також і алгоритмічний підхід. Діяльності по фактичному затримання хабарника передує грунтовний опитування, а якщо кримінальна справа порушена, то допит заявника. На основі отриманої при цьому інформації будується уявна модель ситуації. У ході допиту з'ясовується: а) у чому саме виражалося вимагання (натяки, конкретні прохання, дії), б) за які дії (бездіяльність) вимагав хабар; в) які умови передачі предмета хабара (місце, час, процедура передачі); г) мотиви приходу в органи (увірвався терпець, обурення діями посадової особи, страх і т.д.); д) чи не було з собою диктофона, чи не був включений на запис мобільний телефон, е) що заявник знає про схожі випадки. У підготовчу частину операції також входять: 1) прийняття рішення про проведення тактичної операції; 2) розробка плану майбутньої операції; 3) вивчення особистості посадової особи та прогнозування його дій; 4) вирішення питання про кількісний та персональний склад групи затримання; 5) розподіл обов'язків між учасниками затримання; 6) наявність необхідності проведення на місці затримання слідчих дій (особистий обшук, огляд одягу, огляд приміщення); 7) організація спостереження за посадовою особою; 8) проведення інструктажу з особою, який буде передавати предмет хабара; 9) організація відео-та аудіозаписи контакту хабародавця і одержувача. Передумовою успішного затримання на гарячому є забезпечення його суворої конспіративності, швидкості, узгодженості, раптовості та рішучості проведення. Слід також продумати послідовність дій під час затримання. Затриманню часто повинна передувати консультація з фахівцями залежно від виду діяльності посадової особи (бухгалтерський облік, фінансове, податкове право). Доказове значення результатів затримання на гарячому залежить від грамотного документування всієї операції: необхідно винести постанову про проведення оперативного заходу, скласти протокол видачі та позначки грошей або містить характеристики переданого предмета (відобразити в протоколі всі реквізити підготовлених до передачі купюр, відзначити, кому і з якою метою вони передаються, яким способом були помічені, скласти протокол видачі відео-та аудіоапаратури). На місці проведення операції слід діяти раптово і злагоджено. Необхідно задокументувати хід затримання, зафіксувати його на відеоплівку, після чого відразу допитати затриманого, а також провести інші оперативно-розшукові та слідчі дії. Заява посадової особи про пропозицію хабара. Ця ситуація характерна для випадків, коли шляхом дачі хабара посадовій особі хочуть приховати злочин, виявлене правоохоронними або наглядово-контролюючими органами (податковою інспекцією, організаціями, вирішальними питання про ліцензування, і т.д.) У цій ситуації багато що залежить від реакції посадової особи на пропозиція йому хабара. Інформація про передачу хабара, що надійшла з оперативних джерел. Ця ситуація характеризується надходженням оперативної інформації про факти хабарництва. Оскільки всі учасники скоєного - хабародавець, взяткополучатель і посередник - зацікавлені в скоєнні злочину і приймають всі заходи до приховування слідів своєї злочинної діяльності, ця ситуація досить типова. За своїм інформаційному змісту перевірочна діяльність в цій ситуації являє собою процес розвитку знання на шляху від приводу до основи для порушення кримінальної справи. Вивчення вихідних даних дозволяє побудувати уявну модель події, визначити в ній прогалини, відсутні ланки і елементи, сформулювати припущення про пошук відсутніх джерел інформації. Розкрити в цій ситуації злочин без проведення комплексу негласних оперативно-розшукових заходів практично неможливо. Необхідно встановити інформаційний контакт і організувати взаємодію з джерелами інформації, виявити можливі латентні джерела (сусіди, товариші по службі осіб, які незаконно отримали якісь блага), провести аналіз і оцінити отримані результати. Намічені в плані перевірки питання досліджуються шляхом виробництва продуманих і послідовних дій. До їх числа можна віднести: 1) одержання пояснень від осіб - джерел сигнальної інформації, а також від осіб, які можуть підтвердити або спростувати, доповнити, поглибити, уточнити вихідні дані; 2) витребування необхідних документів або організація їх вивчення за місцем знаходження; 3) отримання роз'яснення та консультації у фахівців; 4) вивчення спеціальної довідкової, методичної та іншої літератури, нормативних актів, що регулюють будь-які відхилення від правил поведінки діяльності тієї сфери, яка входить до предмет перевірки; 5) організація проведення інвентаризацій, ревізії виробничої та фінансово-господарської діяльності організації, де працює хабарник; 6) отримання від посадових осіб пояснення про причини порушення закону. У даній ситуації кримінальні справи порушуються за результатами службових розслідувань, перевірок, розглядів служб власної безпеки органів внутрішніх справ або в результаті контрольно-наглядової діяльності. Не слід затягувати вирішення питання про порушення кримінальної справи. Як позитивний момент можна відзначити зміни кримінально-процесуального законодавства, які повернули слідчому самостійність у прийнятті рішень про порушення кримінальних справ. ++++ |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-11; Просмотров: 223; Нарушение авторского права страницы