Тема 8: Служба безпеки України та органи розвідки

1. Історія становлення, завдання та правоохоронні функції Служби безпеки України.

2. Принципи діяльності, система органів, вимоги до особового складу і повноваження працівників Служби безпеки України.

3. Поняття, основні етапи та учасники досудового розслідування.

4. Оперативно-розшукова діяльність і слідчі дії: поняття, строки, основні етапи і процедури.

5. Правоохоронні напрями діяльності органів розвідки України.

6. Взаємодія Служби безпеки України із органами внутрішніх справ, службою розвідки та громадянами України.

 

Завдання, принципи , функції та система Служби безпеки України

Окрім Конституції України, профільного закону Служба безпеки України (далі – СБУ), Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV (дія якого також поширюється на Державну прикордонну службу України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту), СБУ діє також на підставі інших законів, наказів Голови СБУ (наприклад, Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Службі безпеки України, затв. наказом Голови СБУ № 547 від 16.07.2008, де визначено підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців СБУ, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення) та ін.

На СБУ покладається у межах визначеної законодавством компетенції виконання таких завдань: 1) захист від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб: а) державного суверенітету, б) конституційного ладу; в) територіальної цілісності; г) економічного, д) науково-технічного; е) оборонного потенціалу України; є) законних інтересів держави; ж) прав громадян; 2) забезпечення охорони державної таємниці; 3) попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. Діяльність СБУ, її органів і співробітників ґрунтується на засадах: 1) законності; 2) поваги до прав і гідності особи; 3) позапартійності; 4) відповідальності перед народом України. В оперативно-службовій діяльності СБУ діють принципи: 1) поєднання єдиноначальності і колегіальності; 2) гласності і конспірації.

Правоохоронні – загальні (характерні для всіх підрозділів СБУ) і спеціальні (тільки для одного чи кількох структур СБУ) функції СБУ: 1) адміністративно-юрисдикційна з питань вказаних у аб. 25 п. 1 ч. 1 КпАП: а) адміністративно-процесуальна, наприклад, доставлення правопорушника, його затримання за частинами 1, 7 ст. 259 і п. 5 ч. 2 ст. 262 КпАП відповідно; б) адміністративно-деліктна (застосовує санкції, наприклад, ухвалює рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю абр апатриду, за ч. 3 ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773); 2) профілактична – щодо правопорушень у сфері державної безпеки; 3) оперативно-розшукова; 4) кримінально-процесуальна (підслідність за ч. 2 ст. 216 КПК); 5) контррозвідувальна (спеціальний вид діяльності у сфері забезпечення державної безпеки, яка здійснюється з використанням системи контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів, спрямованих на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, розвідувальним, терористичним та іншим протиправним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на інтереси України) – з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України тощо; захисту оборонного комплексу, Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокованих на території України, енергетики, транспорту, зв'язку, а також важливих об'єктів інших галузей господарства; 6) охоронна (нормативний термін «захисна»): а) загальна – захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об'єднань; б) охоронно-персональна – захист особистої безпеки громадян і осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві; в) охоронно-інформаційна – охорони державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави, сприяти у порядку, передбаченому законодавством, підприємствам, установам, організаціям та підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України; г) охоронно-допоміжна – сприяти Державній прикордонній службі України в охороні державного кордону України; д) охоронно-режимна – режиму воєнного та надзвичайного стану в разі їх оголошення; брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в'їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну; брати участь у розробленні та здійсненні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у проведенні спеціальної перевірки щодо допуску до особливих робіт; 7) допомоги у боротьбі зі злочинністю іншим правоохоронним органам. Систему СБУ складають: 1) Центральне управління СБУ; 2) підпорядковані йому регіональні органи (ст. 11 – обласні управління СБУ, їх міжрайонні, районні та міські підрозділи, розміщення і територіальна компетенція яких можуть не збігатися з адміністративно-територіальним поділом України), їх начальники призначаються з відома глави місцевої державної адміністрації; 3) органи військової контррозвідки (ст. 12 – створюються для контррозвідувального забезпечення Збройних Сил України і Державної прикордонної служби України та інших військових формувань, дислокованих на території України); 4) військові формування; 5) навчальні; 6) науково-дослідні; 7) інші заклади СБУ (ст. 9). В інтересах державної безпеки органи і підрозділи СБУ можуть створюватися на окремих державних стратегічних об'єктах і територіях, у військових формуваннях..

Організаційна структура СБУ визначається Президентом України[1]. З 07.07.2010 р.: 1) голова СБУ призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України[2]; 2) голова СБУ щорічно подає Верховій Раді України тільки звіт про діяльність СБУ (ч. 2 ст. 31)[3]. До органів СБУ приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки. Юридична обізнаність та інші критерії професійної придатності визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затв. Головою СБУ (ч.2 ст. 19).

 

Досудове розслідування: поняття, форми, слідчі дії та слідчі

Досудове розслідування (далі – ДР)- стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Дві форми ДР: 1) дізнання - розслідування кримінальних проступків; 2) досудове слідство - розслідування злочинів.

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (гл. 20 КПК) а саме: 1) допит (статті 224-226); 2) пред’явлення особи для впізнання (ст. 228); 3) пред’явлення речей для впізнання (ст. 229); 4) пред’явлення трупа для впізнання (ст. 230). Допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне ДР) ст. 232; 5) проникнення до житла чи іншого володіння особи – ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім невідкладних випадків, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (ст. 233); 6) обшук – проводиться на підставі ухвали слідчого судді (ст. 234); 7) огляді – з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи (ст. 237); 8) огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією – ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора, виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування; труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта (ст. 239); 9) слідчий експеримент – проводиться слідчим, прокурором з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів, випробувань (ст. 240); 10) освідування особи – здійснює слідчий, прокурор відносно підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу (ст. 241); 11) експертиза – проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання; не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права (ст. 242-245).

За ст. 38 КПК, органами ДР (здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи: 1) органів внутрішніх справ; 2) органів безпеки; 3) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; 4) органів державного бюро розслідувань. ДР здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою. За ч. 3-5 ст. 40 КПК, при ДР кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу ДР можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право звернутися до керівника органу ДР, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом 3-х днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні.

Слідчий зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Оперативно-розшукова діяльність: поняття, суб’єкти, їх права, підстави здійснення

За ст. 2 профільного закону, оперативно-розшукова діяльність (далі – ОРД) - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Її здійснюють оперативні підрозділи: 1) Міністерства внутрішніх справ України - кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, підрозділами внутрішньої безпеки, судовою міліцією; 2) Служби безпеки України - контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів; 3) Служби зовнішньої розвідки України - агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки; 4) Державної прикордонної служби України - агентурної розвідки, оперативно-технічним, власної безпеки цетрального органу, а також оперативно-розшуковими підрозділами відповідно цетрального органу та його територіальних органів, підрозділами з охорони державного кордону органів охорони державного кордону та Морської охорони, забезпечення внутрішньої безпеки, забезпечення власної безпеки, оперативного документування та оперативно-технічними; 5) Управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона; 6) органів доходів і зборів - оперативними підрозділами податкової міліції та підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою; 7) органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України; 8) розвідувального органу Міністерства оборони України - оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки. Забороняється проведення ОРД іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами (ст. 5). За ст. 9, у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа; постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником вказаних органів (при перевірці осіб у зв'язку з допуском їх до державної таємниці, а також до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках оперативно-розшукова справа не заводиться; така перевірка повинна тривати не більш як два місяці).

Права підрозділів, які здійснюють ОРД: 1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу; 2) проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь; 3) порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та брати участь в їх проведенні; 4) ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність організацій, вивчати їх, витребовувати ці та інші документи, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку; 5) проводити операції із захоплення злочинців, припинення злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб; 6) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відомості про протиправну діяльність осіб, щодо яких провадиться перевірка; 7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно зі ст. 267 КПК; 8) виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації згідно зі ст. 272 КПК; 9) здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно зі статями 260, 263-265 КПК; 10) накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з ст. ст. 261-262 КПК; 11) спостерігати за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця згідно зі статями 269-270 КПК; 12) встановлювати місцезнаходження радіоелектронного засобу згідно зі ст. 268КПК; 13) мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників; 14) використовувати конфіденційне співробітництво згідно зі ст. 275 КПК; 15) отримувати від юридичних чи фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, що готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави; 16) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать; 17) створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно зі ст. 273 КПК; 18) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи; 19) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про міліцію, СБУ, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, Митним кодексом України; та ін.

У гл. 21 КПК врегульовані негласні слідчі (розшукові) дії - різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК. За ст. 41 КПК, оперативні підрозділи: 1) органів внутрішніх справ; 2) органів безпеки; 3) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства; 4) органів Державної пенітенціарної служби України; 5) органів Державної прикордонної служби України – здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора. Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та таких негласних дій обов’язковідля виконання оперативним підрозділом.

Підстави для проведення ОРД: 1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про: - злочини, що готуються; - осіб, які готують вчинення злочину; -осіб, які переховуються від органів ДР, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання; - осіб безвісно відсутніх; - розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України; - реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; - співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності; 2) запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках; 3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави; 4) наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, отриманих в установленому законом порядку. Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених КМУ, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.

 

Правоохоронні напрямки діяльності органів розвідки України.

Розвідувальна діяльність - здійснюється спеціальними засобами і методами з метою забезпечення визначених законом органів державної влади розвідувальною інформацією, сприяння реалізації та захисту національних інтересів, протидії за межами України зовнішнім загрозам національній безпеці України. Ця діяльність здійснюється за такими напрямками (сферами): 1) Службою зовнішньої розвідки України - у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній; 2) розвідувальним органом Державної прикордонної служби України - у сферах прикордонної та імміграційної політики, а також в інших сферах, що стосуються питань захисту державного кордону України та її суверенних прав у виключній (морській) економічній зоні; 3) розвідувальним органом Міністерства оборони України - у воєнній, воєнно-політичній, воєнно-технічній, воєнно-економічній, інформаційній та екологічній.

Питання утворення, реорганізації і ліквідації розвідувальних органів, а також загальне керівництво здійснює відповідно до конституційних повноважень Президентом України. Співробітниками розвідувальних органів України є військовослужбовці та службовці кадрового складу розвідувальних органів України, а також військовослужбовці, службовці та працівники, які не належать до кадрового складу цих органів. Вони виключно для: 1) організації і забезпечення в межах своєї компетенції захисту державної таємниці в установах України за кордоном, включаючи заходи щодо попередження витоку по технічних каналах відомостей, що становлять державну таємницю; 2) забезпечення власної безпеки діяльності розвідувальних органів України та захист своїх сил, засобів і інформації від протиправних дій та загроз; 3) у разі залучення до проведення антитерористичних операцій, мають право застосувати засоби фізичного впливу, зберігати, носити, використовувати і застосовувати спеціальні засоби активної оборони в порядку, передбаченому законодавством України, а військовослужбовці розвідувальних органів, крім того, - зберігати, носити, використовувати і застосовувати вогнепальну зброю в порядку, передбаченому Законом України "Про міліцію".

Питання для самоконтролю:

1. Визначте роль Служби безпеки України у системі правоохоронних органів.

2. Визначте правові гарантії забезпечення прав і свобод людини у правових відносинах із Службою безпеки України.

3. Розкрийте сутність правоохоронних функцій органів розвідки України

⇐ Предыдущая15161718192021222324Следующая ⇒

Поделиться: