Загальна характеристика СУБД MS Access

Microsoft Access в даний час є однією з найпопулярніших серед настільних (персональних) програмних систем управління базами даних. Серед причин такої популярності слід зазначити:

високий ступінь універсальності і продуманості інтерфейсу, який розрахований на роботу з користувачами самої різної кваліфікації. Зокрема, реалізована система управління об'єктами бази даних, дозволяюча гнучко і оперативно переходити з режиму конструювання в режим їх безпосередньої експлуатації;

глибоко розвинені можливості інтеграції з іншими програмними продуктами, що входять до складу Microsoft Office, а також з будь-якими програмними продуктами, що підтримують технологію OLE;

багатий набір візуальних засобів розробки.

Не можна не відзначити, що істотною причиною такого широкого розповсюдження MS Access є і могутня рекламна підтримка, здійснювана фірмою Microsoft. В процесі розробки даного продукту на ринок представлялися його різні версії. Найвідомішими (в деякому розумінні етапними) стали Access 2.0, Access 7.0 (він вперше був включений до складу програмного комплексу MS Office 95). Пізніше з'явилися версії Access 97 (у складі MS Office 97) і Access 2000 (у складі MS Office 2000).

Очевидно, що відправною крапкою в процесі роботи з будь-якою СУБД є створення файлу (або групи файлів) бази даних.

Основні розділи головного вікна відповідають типам об'єктів, яких може містити база даних Access. Це Таблиці, Запити, Звіти, Макроси і Модулі. Заголовок вікна містить ім'я файлу бази даних. В даному випадку він називається TradeTest.

Інтерфейс роботи з об'єктами бази даних уніфікований. По кожному з них передбачені стандартні режими роботи:

Створити — призначений для створення структури об'єктів;

Конструктор — призначений для зміни структури об'єктів;

Відкрити (Перегляд, Запуск) — призначений для роботи з об'єктами бази даних.

Важливим засобом, що полегшує роботу з Access для користувачів, що починають, є майстри — спеціальні програмні надбудови, призначені для створення об'єктів бази даних в режимі послідовного діалогу. Для досвідчених і просунутих користувачів існують можливості гнучкішого управління ресурсами і можливостями об'єктів СУБД в режимі конструктора.

Специфічною особливістю СУБД Access є те, що вся інформація, що відноситься до однієї бази даних, зберігається в єдиному файлі. Такий файл має розширення *.mdb. Дане рішення, як правило, зручне для непрофесійних користувачів, оскільки забезпечує простоту при перенесенні даних з одного робочого місця на інше. Внутрішня організація даних в рамках mdb-формату мінялася від версії до версії, але фірма Microsoft підтримувала їх сумісність від до верху низу, тобто бази даних з файлів у форматі ранніх версій Access можуть бути конвертовані у формат, використовуваний у версіях пізніших.

46.Робота із таблицями баз данних.Типи данних.Види зв’язку між таблицями.

База даних (БД) — це значка кількість однорідних даних з конкретної предметної галузі, які зберігаються на комп'ютерних носіях. БД створюють, якщо є потреба регулярно опрацьовувати великі обсяги однорідної інформації: списки абітурієнтів чи студентів з їхніми оцінками, анкетні дані співробітників деякого закладу чи фірми, розклади руху різних видів транспорту, про­позиції товарів на ринку чи облік матеріалів на складах тощо.

СУБД – це спеціальний пакет програм, що забезпечує створення, супроводження і використання баз даних багатьма користувачами.

Робота з БД складається з таких етапів:

1) створення структури БД;

2) введення даних;

3) редагування структури і даних;

4) відшукання інформації в БД;

5) оформлення звітів.

Основними об’єктами будь-якої бази даних є таблиці. Найпростіша БД має хоча б одну таблицю. Отже структура БД тотожна структурі двомірної таблиці. Основними елементами БД є запис – це сукупність деяких полів, до кожного з яких занесене деяке повідомлення. Кожен рядок бази даних називається записом, а стовпчик – полем. Характер зв’язку між записом і полем визначає тип організації баз даних.

Типи бази даних:

• Ієрархічний;
• Мереживний;
• Реляційний.

Об’єкти БД:

1. Таблиці – основні об’єкти БД, в них зберігається структура БД (поля, їх типи і властивості).

2. Запити – служать для отримання даних із таблиць і представлення їх користувачеві в зручному вигляді. З допомогою запитів виконують такі операції як відбір даних, сортування, фільтрацію

3. Форми – це засоби для вводу даних. Переваги форм розкриваються наглядно тоді, коли відбувається введення даних і заповнення бланків (наприклад, АС " Диплом", заповнення анкет студентів)

4. Звіти – призначені для виводу даних на друкуючий пристрій. Передбачає спеціальні елементи оформлення, характерні для друкуючих документів. Наприклад, АС " Диплом", друк заявок на дипломи (фірмовий бланк, внизу – дата, печатка, підпис керівника).

Для виконання цих робіт є спеціальні програми, такі як Ac ­ cess, FoxPro, dBase -системи та інші. Вони називаються системами керування базами даних (СУБД).

В Access база даних — це файл з розширенням mdb, який містить дані у вигляді однієї чи декількох таблиць. Окрім таблиць, у файлі БД можуть бути такі об'єкти: форми, запити, макроси, модулі.

Розглянемо структуру таблиці. Таблиця складається з рядків і стовпців. Рядки називаються записами.

Запис містить інформацію про один елемент бази даних: одну людину, книжку, продукцію, рейс тощо. Він складається з полів.

Поле — це мінімальна (але найважливіша) порція інформації в записі, над якою визначені операції введення, виведення, перетво­рення тощо. Поле має ім'я, значення, характеризується типом і низкою властивостей.

Кожне поле має ім’я, тип і властивості. При створенні структури таблиці обов’язково вказують імена і типи полів.

В СУБД Access використовуються такі типи полів:

1) текстове поле, у якому можуть записуватись літери, цифри, та інші символи;

2) числове поле, в нього можна записувати цілі числа і числа у нормальному вигляді (з плаваючою крапкою);

3) поле Дата/Время, яке використовують для запису дат та часу;

4) логічне поле, у якому може бути записане одне з двох значень: " так" або " ні", " хибне" або" істинне", " ввімкнен" або " вимкнен";

5) поле типу лічильник, використовують як лічильник записів;

6) поле типу Memo, поле приміток, може містити до 64000 символів.

Назви полям дає користувач, назви типів є стандартні, а значення полів випливають зі змісту конкретної задачі. Розглянемо загальні властивості числового поля: розмір поля (байт, ціле, довге ціле, 4 байти, 8 байтів), формат (основний, грошовий, процентний, експоненціальний тощо), кількість десяткових знаків після коми, підпис поля, значення за замовчуванням, умова на значення, повідомлення про помилку введення, обов'язкове поле, індексоване поле.

Отже, структура таблиці — це структура запису, тобто сукупність назв полів, їхніх типів та властивостей. Структуру ви­значає користувач під час аналізу конкретної задачі.

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: