Субтрактивні кольорові моделі CMY та CMYK

Таблиця 5.1.

 

Модел і відтворення кольору й галузі їх застосування у картографічному дизайні

Кольорова модель	Базові кольори моделі	Область застосування
CMYK	Блакитний, пурпурний, жовтий, чорний	Чотирикольоровий Багатошаровий друк
RGB	Червоний, зелений, синій	Електронні карти, екранні презентації, Web-графіка і слайди
HSB	Кольоровий тон, яскравість, насиченість	Електронні карти, екранні презентації, Web-графіка і слайди
HLS	Кольоровий тон, яскравість, насиченість	Електронні карти, екранні презентації, Web-графіка і слайди
Lab	Яскравість, відношення чистоти зеленого до червоного і синього до жовтого відтінків	Чотирикольоровий Багатошаровий друк
Grayscale	256 градацій сірого тону	Чорно-білий друк

Субтрактивні кольори виходять відніманням вторинних кольорів із загального променя. У цій системі білий колір виходить як результат відсутності всіх кольорів, а їхня присутність дає чорний колір.

Рис. 5.2. Приклад змішування кольорів у моделях RGB та CMY.

 

Коли необхідно роздрукувати створене на екрані комп'ютера зображення на допомогу приходить субтрактивна система кольору. Прикладом такої колірної моделі є CMY, назва якої відповідає першим буквам трьох основних кольорів: блакитного (Cyan), пурпурного (Magenta), і жовтого (Yellow) (рис. 5.2).

Змішавши три основних кольори передбачається одержання чорного кольору, але чистий чорний не виходить, тому у сучасній поліграфії використовують чотирикольоровий друк з чорним кольором – чому буде відповідати колірна модель СМУК, black – чорний (у назві К за останньою літерою).

Простір моделі CMY аналогічно простору моделі RGB, але система координат перевернута: 0,0,0 – буде відповідати білому кольору, а 1,1,1 – чорному (рис. 5.3). У результаті змішування трьох рівних компонентів отримаємо сірий колір.

 

Рис. 5.3. Колірний куб а) RGB б) CMY.

 

Колірні моделі HSB та HSL

Колірна модель HSB

В основу перцепційних моделей закладене роздільне визначення яскравості й кольоровості. Загальним для всіх моделей є те, що колір задається не у вигляді суміші трьох основних кольорів, а визначається шляхом указівки двох компонентів: кольоровості (насиченості, кольорового тону) і яскравості.

Модель HSB (Hue – колірний тон, Saturation – насиченість, Brightness – яскравість) чи її аналог HSL представлені в більшості сучасних графічних пакетів. З усіх використовуваних у даний час моделей ця модель найбільш точно відповідає способу сприйняття кольорів людським оком.

Спектральні кольори чи кольорові тони (Hue), що визначаються довжиною світлової хвилі відбиті від непрозорого об'єкта чи які пройшли через прозорий об'єкт, характеризуються положенням на кольоровому колі і визначаються величиною кута в діапазоні від 0 до 360 º. Ці кольори мають максимальну насиченість (чистоту).   

Простір, обумовлений моделлю, можна представити у вигляді шестигранного конуса (рис. 5.4). Верхня частина конуса відповідає значенню В=1 і кольори виражені з максимальною інтенсивністю. Додаткові кольори розташовані один проти одного, тобто відрізняються на кут Н=180º. Цей кут відраховується від вертикальної осі, причому початок відліку збігається з червоним кольором. Значення S змінюється в діапазоні від 0 на осьовій лінії (вісь В) до 1 на трикутних бічних гранях конуса. Висота конуса складає 1 по координаті В, а вершина конуса може на початку координат де знаходиться чорний колір (В=0). Крапка з координатами В=1, S=0 відповідає білому кольору. Наприклад, чистому червоному кольору відповідають координати Н=0, S=1, В=1.

Рис. 5.4. Конус моделі HSB.

Колір зі зменшеною насиченістю стає пастельним, бляклим, розмитим, тому змінювати насиченість – це по суті додавання білого кольору.

Зменшення яскравості означає його зачорніння чи додавання чорного кольору.

Будь-який колір виходить зі спектрального шляхом додавання чорного чи білого. Ця модель набагато ближче до традиційного розуміння роботи картографа з кольором. Необхідно спочатку визначити колірний тон, потім насиченість і яскравість.

Недолік цієї моделі є необхідність перетворення її в модель RGB для відображення на екрані монітора чи в іншу модель для одержання поліграфічного відбитка.

 

Модель HLS. Це аналог попередньої моделі, вона виходить у результаті модифікації HSB моделі: білий колір витягається нагору з площини В=1, щоб утворити верхній шестигранний конус (рис. 5.5).

Рис. 5.5. Конус моделі HLS.

Кольорова модель Lab

Модель була створена в 1976 році Міжнародною комісією з освітленості. Це успішна спроба створення апаратно-незалежної моделі кольору. Модель заснована на сприйнятті кольору людським оком. Будь-який колір визначається яскравістю й двома хроматичними компонентами параметрами а й в, що змінюються в різних діапазонах. Перший від зеленого до червоного, другий – від синього до жовтого (рис. 5.6). Яскравість моделі незалежна від спектральних кольорів. Це робить модель зручною для регулювання контрасту, різкості й ін. тонових характеристик зображення. Наприклад, при редагуванні фотографії, можна змінювати яскравісний канал як при роботі з чорно-білою фотографією незалежно від кольору.

Модель Lab є триканальною. Її кольорове охоплення надзвичайно широке і наближене до кольорового охоплення людського ока. Кольорова гама включає кольорові простори всіх інших моделей, використовується в поліграфії. Модель не залежнить від перегляду на моніторі чи при друкуванні. Її також можна використовувати як модель-посередника при будь-якому конвертуванні з моделі в модель.

Рис. 5.6. Колірна модель Lab.

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: