Пригадайте класифікацію ХСН.

Функцiо-нальний клас	Клiнiчнi симптоми
Клас І	Вiдсутнiсть обмежень; звичайне фiзичне навантажен- ня не спричиняє слабостi, диспное чи серцебиття
Клас II	Незначне обмеження фiзичної активностi: комфортнiсть у спокої, але звичайне фiзичне наванта- ження викликає слабiсть, диспное, серцебиття чи стенокардiю.
Клас III	Значне обмеження фiзичної активностi: комфортнiсть у спокої, але незначна фiзична активнiсть призводить до появи вищезгаданих симптомiв.
Клас VI	Неможливiсть виконати будь-яку фiзичну роботу без дискомфорту: симптоми СН присутнi навiть у станi спокою iз зростанням дискомфорту при будь-якiй фiзичнiй дiяльностi.

Вiдповiднiсть клiнiчних стадiй та функцiональних класiв

Стадiя ХСН	Функцiональний клас ХСН
I стадiя	І або II ФК на фонi ефективного лiкування
II А стадiя	III ФК (або II ФК i навiть i ФК на фонi адекватного лiкування)
II Б стадiя	IV ФК. При ефективнiй терапiї перехiд в III або II ФК
III стадiя	IV ФК, рiдко при адекватнiй терапiї перехiд в III ФК

Г)Класифікація хронічної СН

Українського наукового товариства кардіологів (2000)

передбачає виділення клінічних стадій СН

Стадія	Характеристика
СН І (початкова, прихована)	поява задишки, тахікардії, втоми лише при фізичному навантаженні; в спокої гемодинаміка, функції органів та обмін речовин не порушені; працездатність знижена. Проведення проб із дозованим фізичним навантаженням виявляє зниження толерантності до навантаження, характеризується більш вираженим прискоренням пульсу і ЧСС, підсиленням дихання . Венозний тиск, показники зовнішнього дихання не змінені.
СН ІІА (початок тривалої стадії)	ознаки застою в одному з кіл кровообігу (частіше малому), які можна усунути при проведенні відповідної терапії. Задишка, серцебиття, неприємні відчуття у ділянці серця, підвищена стомлюваність з'являються на фоні звичайних незначних фізичних навантажень. Працездатність суттєво знижена. Фізикально визначаються або застійні явища в легенях (при лівошлуночковій недостатності), або збільшення печінки, пастозність чи набряк нижніх кінцівок, які можуть зникати вранці (при правошлуночковому типі СН).
СН ІІБ (кінець тривалої стадії)	ознаки застою в обох колах кровообігу, які є постійними, повністю не зникають, незважаючи на лікування. Задишка, серцебиття, прекардіальний дискомфорт з'являються при найменшому фізичному навантаженні і навіть у спокої. Хворі непрацездатні. Фізикально визначаються застійні хрипи в легенях, збільшення печінки, набухання вен, постійні набряки спершу на нижніх кінцівках, а згодом і на попереку, верхніх кінцівках. Потім може розвинутись анасарка, гідроторакс, гідроперикард, асцит. Спостерігається затримка води й солі в організмі хворого.
СН ІІІ (кінцева, дистрофіч-на)	тяжкі розлади гемодинаміки з розвитком незворотних змін в органах, загальною дистрофією, інколи виснаженням, повною втратою працездатності. Ознаки застою у малому і великому колі кровообігу виражені максимально — анасарка, асцит, гідроторакс, гідроперикард, є важкі дистрофічні зміни різних тканин, загальне виснаження хворого, яке частково маскується набряками. Артеріальний тиск знижений, венозний підвищений.. Порушена функція дихання — значно зменшена життєва ємність легень, знижена величина легеневої вентиляції, знижене насичення киснем артеріальної і венозної крові та споживання кисню у спокої. Виражені порушення обмінних процесів. Знижений загальний білок сироватки крові, підвищений рівень азотистих сполук, ацидоз. Підвищений рівень натрію і хлоридів, знижений вміст калію в тканинах.

Д) Класифікація за клінічною тяжкістю

Класифікація клінічної тяжкості базується на оцінці

периферійної циркуляції (перфузії) і аускультації легенів (застій).

Клас	Характеристика
клас І (група А)	«теплі та сухі»
клас II (група В)	«теплі та вологі»
клас III (група L)	«холодні та сухі»,
клас IV (група С)	«холодні та вологі».

Є)Характеристика типів ХСН

Хронічна лівошлуночкова недостатність	Хронічна правошлуночкова недостатність	Тотальна хронічна недостатність (двошлуночкова)
характеризується наростаючою задишкою при звичайних фізичних навантаженнях і схильністю до тахікардії. При важкій декомпенсації задишка спостерігається і в спокої, тому хворі обирають вночі напівсидяче положення із опущеними ногами. Можливий кашель з виділенням серозного мокротиння — ≪застійний≫ кашель, ознака підвищення тиску крові у малому колі кровообігу. Тахікардія з'являється при найменшому фізич - ному навантаженні або утримується постійно. При фізикальному обстеженні виявляєть- ся розширення серця вліво, аускультативно визначається ритм галопу (тричленний). У верхніх відділах легень — посилене везикулярне або жорстке дихання, у нижніх відділах — ослаблене дихання, нерідко недзвінкі вологі дрібноміхурчаті хрипи („застійні”).	Ізольована правошлуночкова недостатність розвивається у хворих на бронхіальну астму з хронічним легеневим серцем, при деяких вроджених вадах серцях з перевантаженням правого шлуночка, ожирінні. Найбільш характерною клінічною ознакою є застій у венах великого кола кровообігу — пастозність стоп і гомілок, особливо наприкінці дня. Вранці пастозність зникає або стає менш вираженою розвиваються виражені периферійні набряки, які можуть трансформуватися в анасарку з асцитом, гідротораксом, гідроперикардом. Типова наявність ознак застою крові в печінці — збільшення печінки в розмірах, відчуття дискомфорту і тяжкості в правому підребер'ї, метеоризм. Може сформуватися кардіальний цироз печінки. Раннім симптомом є стійка тахікардія.	Тотальна недостатність характеризується ознаками застою і в малому, і у великому колах кровообігу. Спостерігається поєднання їх клінічних і фізикальних симптомів. На кінцевій стадії розвиваються постійні набряки, анасарка, асцит, гідроторакс, гідроперикард, цироз печінки, дистрофія тканин і органів.

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: