Оптимізація загальної потреби в капіталі створюваного підприємства здійснюється наступними методами :

1. Балансовий метод – ґрунтується на визначенні необхідної суми активів, що дозволяють новому підприємству почати господарську діяльність. Цей метод розрахунків виходить з балансового алгоритму: загальна сума активів створюваного підприємства дорівнює загальній сумі капіталу, що інвестується в нього.

Розрахунок потреби в активах новостворюваного підприємства здійснюють в розрізі наступних їх видів:

• основних засобів;

• нематеріальних активів;

• запасів товарно-матеріальних цінностей;

• грошових активів;

• інших видів активів.

У процесі розрахунків спочатку визначають показники мінімального і максимального варіантів потреби в активах, а потім в рамках цих її меж формують необхідну суму. Максимальний варіант потреби в активах можна використати згодом на першій стадії розширення підприємства.

Склад активів створюваного підприємства має ряд особливостей :

а) в складі позаоборотних активів підприємства на стадії його створення повністю відсутні довгострокові фінансові вкладення – вони формуються в процесі наступної інвестиційної діяльності;

б) в складі оборотних активів підприємства на початковій стадії їх формування повністю відсутні дебіторська заборгованість в зв’язку з тим, що господарська діяльність ще не почалась.

Розрахунок потреби в активах створюваного підприємства здійснюється в розрізі наступних їх видів:

1. Потреба в основних засобах розраховується по окремим групам в наступному порядку:

а) Визначається потреба в окремих видах машин та обладнання, які використовуються у виробничому технологічному процесі:

П - потреба в виробничому обладнані конкретного виду

ОВ - запланований обсяг виробництва

В - вартість одиниці устаткування або обладнання

П - експлуатаційна продуктивність обладнання

Т - вартість транспортування

М - вартість монтажу устаткування

б) Визначається потреба в активах, які використовуються в процесі управління операційною діяльністю (офісні меблі, електронно-обчислювальні машини, телефони, факси…)

в) Визначається потреба в приміщеннях (будівлях) для здійснення виробничого процесу і розміщенні персоналу управління.

2. Потреба в грошових активах визначається на основі їх майбутнього витрачання на розрахунки по оплаті праці, по авансовим і податковим платежам, по маркетинговій діяльності, за комунальні послуги та ін.

3. Потреба в запасах товарно-матеріальних цінностей, забезпечуючи виробничу діяльність, розраховується диференційовано в розрізі наступних видів:

а) потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси сировини та матеріалів;

б) потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси готової продукції;

в) потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси товарів (для торгівельних підприємств) шляхом множення одноденної їх витрати на норму запасу в днях.

4. Потреба в грошових активах визначається на основі їх майбутнього витрачання на розрахунки по оплаті праці, по авансовим і податковим платежам, по маркетинговій діяльності, за комунальні послуги та ін.

5. Потреба в інших видах активів визначається методом прямого рахунку по окремих їх видах з урахуванням специфіки діяльності підприємства. Розрахунок потреби в інших активах здійснюється окремо позаоборотним і оборотним активам.

Розрахунок потреби в активах нового підприємства пов’язаний з вибором альтернативних рішень, тому розрахунок потреби в активах доцільно здійснювати в 3-х варіантах:

1) мінімальна необхідна сума активів для початку господарської діяльності;

2) необхідна сума активів, що дозволяє розпочати господарську діяльність с достатнім розміром страхових запасів по основним видам оборотних коштів (матеріальним і грошовим активам);

3) максимально необхідна сума активів, що дозволяє придбати необхідні основні засоби, нематеріальні активи, також страхові запаси по всіх видах оборотних коштів.

Таким чином, використання цього методу дозволяє, з одного боку, визначити діапазон формування цієї потреби в межах від мінімальної до максимальної ( з відповідним встановленням оптимального її об’єму в цьому діапазоні), а з іншого, - визначити співвідношення основного і оборотного капіталу на цій стадії життєвого циклу підприємства.

2. Метод аналогій заснований на встановленні обсягу використовуваного капіталу на підприємствах-аналогах. Підприємство-аналог для здійснення такої оцінки підбирається з урахуванням його галузевої приналежності, регіону розміщення, розміру, використовуваної технології, початкової стадії життєвого циклу та інших чинників.

3. Метод питомої капіталоємності є найбільш простим, проте дозволяє отримати найменше точний результат розрахунків. Цей розрахунок ґрунтується на використанні показника «капіталоємність продукції», який характеризує розмір капіталу в розрахунку на одиницю виробленої (або реалізованої) продукції. Він розраховується в розрізі галузей і підгалузей економіки шляхом ділення загальної суми використовуваного капіталу (власного і позичкового) на загальний обсяг виробленої (реалізованої) продукції. При цьому загальна сума використовуваного капіталу визначається як середня в даному періоді.

 Розрахунок загальної потреби в капіталі новостворюваного підприємства на основі показника капіталоємності продукції здійснюється за наступною формулою:

Пк = Кп * ОВ + ПР

де ПК - загална потреба в капыталы для створення нового пыдприэмства.

Кп - показник капіталоємності продукції.

ОВ - плановий середньорічний обсяг виробництва продукції.

ПР - передстартові витрати і інші одноразові витрати капіталу, пов'язані із створенням нового підприємства.

При формуванні структури капіталу створюваного підприємства розглядаються звичайно дві основні схеми його фінансування :

І. Повне самофінансування за рахунок:

- вкладування індивідуального капіталу;

- формування пайового капіталу;      

- залучення акціонерного капіталу.

ІІ. Змішане фінансування за рахунок:

- часткового самофінансування шляхом залучення власного капіталу;

- часткового кредитного фінансування шляхом залучення позичкового капіталу.

Повне самофінансування передбачає формування капіталу створюваного підприємства виключно за рахунок власних його видів, відповідних організаційно-правовим формам нового бізнесу.

Змішане фінансування передбачає формування капіталу створюваного підприємства за рахунок як власних, так і позикових його видів, що привертаються в різних пропорціях. На початковому етапі функціонування підприємства частка власного капіталу значно переважає частку позичкового капіталу.

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: