Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо таких товарів з додержанням вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України.



Коментована стаття зобов'язує особу, що імпортувала або експортувала товар та надала зобов'язання про зворотне ввезення (вивезення), здійснити певні дії, передбачені у зобов'язанні.

У зобов'язанні наголошується на відповідальності, яка покладається на особу, що ввозить (вивозить) товар згідно зі статтями 330, 331, 336, 338, 340, 343, 348, 354, 355 МК, про що особа ознайомлюється і ставить відповідний підпис на зобов'язанні.

Форма зобов'язання передбачена наказом Держмитслужби України від 28.03.2000 р. №173 (у редакції наказу Державної митної служби України від 26.12.2003 р. №918) (див. коментар до ст. 205 МК).

При належному виконанні процедур, що позначають завершення дії режиму, особа, що тимчасово ввезла (вивезла) товари, звільняється від зобов'язань, покладених на неї.

1. До закінчення терміну тимчасового ввезення товари мають бути:

- вивезені за межі митної території України (дозволяється вивезення товарів кількома партіями);

- заявлені митниці для вільного обігу;

- поміщені у режим "відмови на користь держави" (ст. 246);

- передані для зберігання митниці;

- поміщені у режим "знищення або руйнування" тобто знищені під контролем митниці, якщо такі товари не можуть бути використані як вироби чи матеріали (ст. 243-245).

Митне оформлення таких товарів проводиться згідно із заявленим режимом.

Особа, яка тимчасово вивезла за межі України товари і не повернула їх у встановлений термін, звільняється від відповідальності перед митними органами в разі, якщо документально, за підтвердженням консульської установи України за кордоном, доведе факт знищення або безповоротної втрати цих товарів. При цьому в разі відсутності консульської установи в країні, де перебуває такий товар, документи, що підтверджують факт загибелі або знищення, мають бути завірені в консульській установі, яка обслуговує регіон, в якому знаходиться ця країна.

Документи (акти, довідки тощо) про факт загибелі або знищення тимчасово вивезених товарів та інших предметів за межі митної території України мають готуватись та засвідчуватись виключно на території країни місцезнаходження цих товарів та інших предметів у відповідності з вимогами законодавства цієї країни. Згадані документи мають бути легалізовані консульською установою України за кордоном, після чого вони набувають юридичної сили в Україні, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.

Стаття 211. Гарантування перебування товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення)

У разі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів, які визначаються Кабінетом Міністрів України, митне оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митними органами за умови гарантування відповідно до закону додержання режиму тимчасового ввезення (вивезення).

Відповідно до положень коментованої статті МК та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. №1855 "Про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення)" митне оформлення в митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів здійснюється за умови гарантування додержання цього режиму.

За умови надання заінтересованою особою гарантії митному органу щодо додержання режиму тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митне оформлення товарів, що:

- класифікуються згідно з 1-24 групами УКТЗЕД ;

- обкладаються акцизним збором;

- обкладаються вивізним митом.

Якщо митному органу надається гарантія у вигляді грошової застави, то сума такої застави повинна дорівнювати сумі податків і зборів (обов'язкових платежів), які підлягали б сплаті в разі ввезення (вивезення) товарів у митному режимі імпорту (експорту).

При виконанні зобов'язання про зворотне вивезення (увезення) грошова застава повертається за заявою особи, яка її внесла.

У разі зміни митного режиму грошова застава зараховується в рахунок сплати податків і зборів, що підлягають оплаті при митному оформленні в обраному митному режимі.

У разі невиконання зобов'язання про зворотне вивезення (увезення) товарів, за винятком випадків, коли це сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, грошова застава поверненню не підлягає й зараховується до Держбюджету України в установленому порядку.

Факт аварії або дії обставин непереборної сили, що мали місце за межами митної території України, повинен бути підтверджений документами, виданими органами влади країни, у якій сталася аварія чи виникли обставини непереборної сили. Такі документи

набирають юридичної сили в Україні після консульської легалізації, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.

На статтю, що коментується, має посилання стаття 117 МК за назвою "Пропуск запасних частин та обладнання для ремонту транспортних засобів".

Згідно з цією статтею запасні частини та обладнання, призначені для використання в процесі ремонту чи технічного обслуговування транспортних засобів, тимчасово ввезених на митну територію України або тимчасово вивезених з неї, можуть ввозитися (вивозитися) під зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) без справляння податків і зборів. Митний орган, що здійснює пропуск таких запасних частин та обладнання, може застосовувати заходи гарантування. Умовою гарантування, як уже було зазначено, є грошова застава, яка вноситься на рахунок митного органу.

Глава 35. Митний склад

Державне регулювання ввозу в Україну товарів та інших предметів має низку особливостей. Зокрема це стосується авансового стягнення митницею ввізних податків з підакцизної й іншої продукції до моменту ввозу її на митну територію України й випуску у вільне використання на зазначеній території. Чинний порядок митного контролю приводить до передчасних витрат імпортерами коштів, однак держава в такий спосіб одержує фінансові гарантії доставки вантажів для оформлення у внутрішні митниці України.

Глава 35 МК вміщує п'ять статей, що надають поняття режиму митного складу та митних ліцензійних складів і їх особливості, визначають умови поміщення товарів у режим митного складу та строк їх зберігання, а також надає перелік операцій, що можуть проводитися з товарами, які перебувають у режимі митного складу.

Окрім МК, правове регулювання режиму митного складу здійснюється певними Законами України, постановами Кабінету Міністрів України та наказами Держмитслужби України

Одночасно із вступом у дію МК набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. №1867 (із подальшими змінами) за назвою "Деякі питання застосування режиму митного складу", що затвердила перелік товарів, які не можуть поміщатися у режим митного складу, а також перелік і порядок проведення операцій з товарами, які перебувають у режимі митного складу.

Наявність митних ліцензійних складів спрощує процедуру ввезення на митну територію України товарів та надає можливість учасникам зовнішньоекономічної діяльності без затримки здійснювати товарообіг вантажів.

Правове регулювання існування митних ліцензійних складів в Україні здійснюється, перш за все, згідно з МК та Положенням про відкриття й експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженим наказом Державної митної служби України від 31.12.1996 р. №592 (далі - Положення).


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-19; Просмотров: 172; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.012 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь