Глава 2 ПІДГОТОВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 110. Підготовка справи до судового розгляду

1. Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя
адміністративного суду, який відкрив провадження в адміні­
стративній справі.

2. Суд до судового розгляду адміністративної справи вживає
заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення
справи в одному судовому засіданні протягом розумного стро­
ку. З цією метою суд може:

1) прийняти рішення про витребування документів та інших
матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмо­
вих та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до
суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхід­
ність залучення свідків, спеціаліста, перекладача;

2) прийняти рішення про обов'язковість особистої участі
осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про залу­
чення третіх осіб до справи;

3) викликати на судовий розгляд адміністративної справи
свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів;

4) прийняти рішення про проведення попереднього судового
засідання.

260

3. За обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У та­ кому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідом­ лення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомо­ гою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.

1. Глава 2 КАС України регламентує здійснення підготовчо­
го провадження з адміністративних справ. Розгляд порушеної
адміністративної справи адміністративним судом першої ін­
станції складається з двох стадій — стадії підготовчого прова­
дження та стадії судового розгляду справи. Стадія підготовчого
провадження є обов'язковою по кожній адміністративній спра­
ві. Стаття, що коментується, встановлює, що підготовку справи
до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду,
який відкрив провадження в адміністративній справі, що є ціл­
ком логічним. Суддя, який розглядав позовну заяву та надані
до неї документи, вже ознайомився з обставинами справи, тому
цілком слушно, що саме він здійснює підготовче провадження.

2. Ретельно здійснена підготовка справи до розгляду є фунда­
ментом для всього подальшого адміністративного процесу. Хоча
мета підготовчого провадження прямо не визначена законодав­
цем, проте з аналізу положень статті можна зробити наступний
висновок. Метою підготовчого провадження є створення всіх
умов та вжиття всіх необхідних заходів для всебічного та об'єк­
тивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засі­
данні протягом розумного строку. Таким чином, підготовче про­
вадження призване забезпечити передумови для гармонійного
поєднання своєчасності, всебічності, об'єктивності та економіч­
ності при вирішенні справи. Для досягнення цієї мети суду на­
дається можливість здійснення різноманітних процесуальних
дій, перелік яких передбачений у ч. 2 статті, що коментується.
Всі ці процесуальні дії спрямовані на вирішення суддею на ста­
дії підготовчого провадження декількох груп питань. По-пер­
ше, це група питань, що стосується доказування та доказів. Для
цього суд може прийняти рішення про витребування докумен­
тів та інших матеріалів (ч.2 ст. 69 КАС України); навести необ­
хідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на
місці, якщо їх не можна доставити до суду (ст. 147 КАС Украї­
ни); призначити експертизу (ст. 81 КАС України), тощо. По-

261

друге, суд вирішує групу питань стосовно участі в провадженні осіб, які беруть участь у справі, а також стосовно участі у справі інших учасників адміністративного процесу. Для цього суд розв'язує питання про участь у справі сторін, третіх осіб, їхніх представників, а також у випадках, встановлених законом, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про­курора, органів державної влади, органів місцевого самовряду­вання, фізичних та юридичних осіб, які можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про за­хист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. На стадії підготовчого провадження згідно зі ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що із адміні­стративним позовом звернулася не та особа, якій належить пра­во вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адмі­ністративним позовом, може за згодою позивача допустити за­міну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи (докладніше див. коментар до ст. 52 КАС України). На цієї ж стадії суд вирішує питання про третіх осіб. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, самі вирішують питання про вступ у справу в будь-який час до закінчення судового розгляду. Треті особи, які не заявля­ють самостійних вимог на предмет спору, можуть самі вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, або можуть бути залучені до участі у справі судом (ст. 53 КАС України).

Суддя також вирішує питання про виклики на судовий роз­гляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів. Порядок здійснення викликів регламентується главою З КАС України.

По-третє, суд приймає рішення про проведення попередньо­го судового засідання (див. коментар до ст. 111 КАС України).

3. Якщо позивач звертається до суду з обґрунтованим клопо­танням щодо невідкладного розгляду і вирішення справи, суд­дя вживає для цього необхідні заходи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постанов­лені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефо­ну, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу, тоб­то засобу, який забезпечував би необхідну швидкість.

262

Стаття 111. Попереднє судове засідання

1. Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясу­
вання можливості врегулювання спору до судового розгляду
справи або забезпечення всебічного та об'єктивного вирішен­
ня справи протягом розумного строку.

2. Попереднє судове засідання проводиться суддею, який
здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю
сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

3. Для врегулювання спору суд з'ясовує, чи не відмовляєть­
ся позивач від адміністративного позову, чи не визнає відпові­
дач адміністративний позов, і роз'яснює сторонам можливості
щодо примирення.

4. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному части­
ною третьою цієї статті, суд:

 

1) уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача про­
ти адміністративного позову;

2) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у
справі;

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення
спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказу­
вати;

4) з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовува­
ти свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх на­
дання;

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судо­
вого розгляду.

5. За заявою однієї зі сторін про неможливість прибуття до
суду попереднє судове засідання може бути відкладено, якщо
причини неприбуття будуть визнані судом поважними.

1. Коментована стаття визначає порядок проведення поперед­
нього судового засідання. Воно здійснюється для досягнення
однієї з двох цілей: для з'ясування можливості врегулювання
спору до судового розгляду справи або для забезпечення всебіч­
ного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного
строку.

2. Правило про те, що попереднє судове засідання проводить­
ся тим самим суддею, який здійснює підготовку справи до судо­
вого розгляду, вважається цілком слушним, бо саме він добре
орієнтується у тій справі, що готував до розгляду. В судовому за-

263

сіданні приймають участь сторони та інші особи, які беруть участь у справі. Дослідження останнього положення дає підстави вва­жати, що в попередньому засіданні можуть приймати участь сто­рони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Що ж до інших учасників адміністративного процесу, таких як свідок, експерт, спеціаліст, то прямих вказівок на це закон не містить.

3. Важливою процесуальною дією судді є те, що він з'ясо­
вує, чи не відмовляється позивач від адміністративного позо­
ву, чи не визнає відповідач адміністративний позов. Порядок
відмови позивача від позову та визнання відповідачем позову
встановлюється ст. 112 КАС України. Суддя також роз'яснює
сторонам можливості щодо примирення. Порядок примирення
сторін під час підготовчого провадження врегульований ст. 113
КАС України.

4. У випадку, коли позивач не погоджується на відмову від
адміністративного позову, а відповідач не визнає адміністра­
тивного позову та сторони не можуть досягти примирення, суд
повинен здійснити певні процесуальні дії, метою яких є забез­
печення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом
розумного строку. Ці процесуальні дії стосуються предмета по­
зову, складу осіб, які братимуть участь у справі, предмета до­
казування та доказів, тощо. Перелік таких процесуальних дій
не є вичерпним, він може доповнюватися з метою всебічної під­
готовки справи до судового розгляду. Крім того, необхідно за­
значити, що характер адміністративної справи безумовно від­
бивається на тих процесуальних діях, що вчиняються судом в
попередньому судовому засіданні.

5. Частиною 5 коментованої статті передбачене правило, що
призване створити найбільш сприятливі умови для реалізації
прав та законних інтересів головних діючих осіб адміністратив­
ного процесу. Попереднє судове засідання може бути відкладе­
но, якщо хоча б одна зі сторін подала заяву про неможливість
прибуття до суду, а суд визнав ці причини поважними.

Стаття 112. Відмова від адміністративного позову та визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження

1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач — визнати адміністратив-

264

ний позов повністю або частково. Відмова від адміністративно­го позову чи визнання адміністративного позову під час підго­товчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

2. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд
постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. При
частковій відмові позивача від адміністративного позову суд
постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі
щодо частини позовних вимог.

3. При частковому визнанні адміністративного позову від­
повідачем і прийнятті його судом може бути прийнята постано­
ва суду про задоволення визнаних відповідачем позовних ви­
мог відповідно до статті 164 цього Кодексу. При повному ви­
знанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його
судом приймається постанова суду про задоволення адміні­
стративного позову.

4. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, ви­
знання адміністративного позову і продовжує розгляд адміні­
стративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача супе­
речать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або ін­
тереси.

 

1. В ході попереднього судового засідання позивач може від­мовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач — визнати адміністративний позов повністю або частково. Аналіз положень статті, що коментується, дає змогу дійти висновку, що обидві сторони можуть вчинити ці процесу­альні дії не тільки в попередньому судовому засіданні, айв будь-який час в ході підготовчого провадження. Такий висно­вок випливає, по-перше, формально з назви статті, а, по-друге, із загального змісту та цілей підготовчого провадження. Відмо­ву від позову вважають одностороннім волевиявленням позива­ча, яке має на меті врегулювання спору та закінчення справи. Визнання позову також розглядається у якості односторонньо­го волевиявлення відповідача, спрямоване на врегулювання спору.

Коментована стаття висуває вимоги до форми таких процесу­альних дій, як відмова від адміністративного позову чи визнан­ня адміністративного позову. Останні мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

265

2. У випадку коли суд приймає відмову від адміністративно­
го позову, він постановляє ухвалу, якою закриває провадження
у справі. Якщо позивач частково відмовляється від адміністра­
тивного позову, суд постановляє ухвалу, якою закриває прова­
дження у справі щодо частини позовних вимог.

3. Частиною 3 коментованої статті передбачаються наслідки
визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття
його судом. Якщо відповідач частково визнає адміністративний
позов і таке визнання приймає суд, останній може ухвалити по­
станову суду про задоволення визнаних відповідачем позовних
вимог відповідно до статті 164 КАС України. При повному ви­
знанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його
судом приймається постанова суду про задоволення адміністра­
тивного позову. Згідно зі ст. 162 КАС України при прийнятті
судом постанови про задоволення адміністративного позову, в
ній визначається, яким саме способом відбувається задоволен­
ня позову.

4. Згідно зі ст. 112 та зі ст. 51 КАС України суд не приймає
відмови позивача від адміністративного позову, або визнання
відповідачем адміністративного позову, якщо це суперечать за­
кону або порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У цьо­
му випадку суд продовжує розгляд адміністративної справи.

Стаття 113. Примирення сторін під час підготовчого провадження

1. Сторони можуть повністю або частково врегулювати спір
на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосу­
ватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністра­
тивного позову.

2. За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі
на час, необхідний їм для примирення.

3. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про за­
криття провадження у справі, у якій фіксуються умови прими­
рення. Умови примирення не повинні суперечити закону або
порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

4. У разі невиконання умов примирення однією зі сторін
суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у
справі.

266

 

1. Позивач та відповідач можуть піти на взаємні поступки у
справі та повністю або частково врегулювати спір на цій основі.
Таким чином, сторони можуть здійснити примирення, яке є їх
двостороннім волевиявленням, націленим на врегулювання
спору шляхом взаємних поступок. Згідно з положеннями стат­
ті, що коментується, визначено межі примирення. Воно може
стосуватися тільки прав та обов'язків сторін і предмета адміні­
стративного позову. Це є цілком логічним, тому що примирен­
ня є рішенням сторін, а не інших осіб, які беруть участь у спра­
ві, тобто воно й зачіпає їхні права та обов'язки. Що ж стосуєть­
ся предмета- адміністративного позову, то ним є матеріально-
правова вимога позивача до відповідача, яка виникає зі спірних
правовідносин та відносно якої суд повинен винести рішення по
справі. Таким чином, при примиренні сторони доходять згоди з
предмета адміністративного позову.

2. Якщо сторони дійшли висновку, що вони можуть врегу­
лювати справу шляхом примирення, вони подають клопотання
до суду, який зупиняє провадження у справі. Відповідно до ст.
156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі звер­
нення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для при­
мирення — до закінчення строку, про який сторони заявили у
клопотанні. Перебіг усіх процесуальних строків у цьому разі
зупиняється.

3. У разі примирення сторін суд, згідно зі ст. 157 КАС Укра­
їни, постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у
якій фіксуються умови примирення. Ухвала суду про закриття
провадження у справі може бути оскаржена. У разі коли суд
прийняв ухвалу про закриття провадження у справі на підста­
ві досягнення сторонами примирення, повторне звернення з
тією самою позовною заявою не допускається (ст. 157 КАС Ук­
раїни).

Суд не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії супере­чать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інте­реси (ст. 51 КАС України).

4. У разі невиконання умов примирення однією зі сторін,
провадження у справі поновлюється за клопотанням другої сто­
рони. Про поновлення провадження у справі суд постановляє
ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг проце­
суальних строків продовжується. Провадження у справі продов­
жується зі стадії, на якій воно було зупинено.

267

Стаття 114. Пропозиція суду про надання

додаткових доказів та пояснень

1. Суд може запропонувати особам, які беруть участь у спра­
ві, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати
суду додаткові докази у строк, встановлений судом.

2. Питання про прийняття доказів, наданих з порушенням
строку, встановленого судом, вирішується судом з урахуван­
ням поважності причин несвоєчасного надання доказів.

 

1. Законодавством передбачене загальне правило, згідно яко­
го кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрун­
туються її вимоги та заперечення (ст. 71 КАС України). Стаття,
що коментується встановлює можливість здійснення важливих
процесуальних дій судом на стадії підготовчого провадження
та надає йому можливість звернутися до осіб, які-беруть участь
у справі з пропозицією про доповнення чи пояснення певних об­
ставин справи. Суд може також запропонувати цим особам на­
дати додаткові докази у строк, встановлений судом. Законода­
вець прямо не вказує, коли саме суд може вчинити ці дії, проте
уявляється, що це може відбутися у будь-який час на всьому
протязі підготовчого провадження. Додаткові докази повинні
бути надані особами, які беруть участь у справі, в строк, вста­
новлений судом.

2. Зважаючи на те, що строк, наданий для подання додатко­
вих доказів, встановлюється судом, він згідно зі ст. 102 КАС
України може бути продовжений судом за клопотанням особи,
яка бере участь у справі. Питання про продовження вказаного
строку вирішується судом з урахуванням поважності причин
несвоєчасного надання доказів.

Стаття 115. Судове доручення

1. Суд, який розглядає справу, у разі потреби збирання до­
казів за межами своєї територіальної підсудності доручає від­
повідному адміністративному суду провести певні процесуаль­
ні дії.

2. В ухвалі про судове доручення коротко зазначається зміст
справи, що розглядається, вказуються обставини, що належить
з'ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручен­
ня. Ухвала про судове доручення невідкладно надсилається до

268

адміністративного суду, який буде її виконувати, та є обов'яз­ковою для нього.

3. Судове доручення невідкладно виконується судом за пра­
вилами цього Кодексу, які встановлюють порядок вчинення
відповідних процесуальних дій.

4. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про
дату, час і місце судового засідання. Неприбуття у судове засі­
дання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешко­
джає виконанню судового доручення.

5. Якщо особа, яка бере участь у справі, чи свідок, що дали
пояснення або показання суду, який виконував окреме дору­
чення, з'являться до суду, що розглядає справу, то вони дають
пояснення і показання у загальному порядку.

6. Адміністративні суди України можуть звертатися з дору­
ченням про проведення певних процесуальних дій до інозем­
них судів, а також виконувати доручення іноземних судів на
підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України.

 

1. Однією з процесуальних дій, яку може вчинити суд в ході
підготовчого провадження, є передбачене статтею, що коменту­
ється, судове доручення. При здійсненні провадження в адміні­
стративній справі суд завжди прагне до отримання доказів з
первісного джерела, бо це є однією з гарантій надходження вір­
них та об'єктивних відомостей про факти, що стосуються спра­
ви. Отже, при розгляді адміністративної справи може виникну­
ти потреба збирання доказів за межами територіальної підсуд­
ності суду, який розглядає справу. У цьому випадку суд, що
розглядає справу, доручає відповідному адміністративному
суду провести певні процесуальні дії.

2. Судове доручення оформляється ухвалою суду, який здій­
снює розгляд адміністративної справи. Ухвала повинна бути
оформлена належним чином, тобто в ній має коротко зазнача­
тися зміст справи, що розглядається, вказуються обставини,
що належить з'ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що ви­
конує доручення. Ухвала про судове доручення невідкладно
надсилається до адміністративного суду, який буде її виконува­
ти. Вона є обов'язковою для суду, який буде виконувати судове
доручення.

3. Законодавцем не передбачено точних строків виконання
судового доручення, проте у статті міститься положення про

269

невідкладне здійснення судового доручення. Відповідно до того, яка процесуальна дія вчиняється, суд-виконавець судово­го доручення додержується правил, встановлених КАС Украї­ни для регламентації порядку вчинення відповідних процесу­альних дій. Так, наприклад, в порядку судового доручення згідно зі ст. 78 КАС України можуть бути допитані свідки.

4. Судове доручення виконується в судовому засіданні з до­
держанням правил КАС України. Особи, які беруть участь у
справі, повідомляються про дату, час і місце судового засідан­
ня. Якщо ці особи не прибули в судове засідання, проте є дані
про те, що вони були належним чином повідомлені, відповід­
ний суд виконує судове доручення.

5. Частиною 4 ст.25 КАС України встановлено правило, від­
повідно до якого документи, якими було оформлене виконання
судового доручення, повинні невідкладно пересилатися до суду,
який розглядає справу.

Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час і місце судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає виконанню судового доручення.

6. Адміністративні суди України можуть звертатися з дору­
ченням про проведення певних процесуальних дій до іноземних
судів, а також виконувати доручення іноземних судів на під­
ставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких на­
дана Верховною Радою України.

і' -о; і

Стаття 116. Об'єднання і роз'єднання справ 1. Суд може своєю ухвалою об'єднати для спільного розгля­ду і вирішення кілька адміністративних справ за однорідними позовними заявами одного й того ж позивача до того ж відпо­відача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різ­них позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження по­зовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.

1. В ході підготовчого провадження судом, як відомо, вчиня­ються різноманітні процесуальні дії з метою забезпечення всіх необхідних заходів для всебічного та об'єктивного розгляду і ви-

270

рішення справи в одному судовому засіданні протягом розумно­го строку. До таких дій відносяться передбачені ст. 116 КАС України об'єднання і роз'єднання справ. Стаття, що коментуєть­ся, надає право суду в межах підготовчого провадження об'єдна­ти для спільного розгляду і вирішення кілька адміністративних справ. Підставою такого об'єднання може бути: 1) наявність од­норідних позовних заяв одного й того ж позивача до того ж відпо­відача чи до різних відповідачів; 2) наявність позовних заяв різ­них позивачів до одного й того самого відповідача. Об'єднання справ сприяє забезпеченню процесуальної економії та виступає перешкодою для прийняття судом протилежних рішень. Сторо­ни у справі також зацікавлені в тому, щоб їхні вимоги були роз­глянуті якомога швидше одним і тим же судом.

Також суд може роз'єднати одну чи декілька позовних ви­мог, що поєднані в одне провадження, у самостійні проваджен­ня. Це необхідно у випадку, коли їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи. У цьому випадку мова йде про роз'єднання справ.

Об'єднання та роз'єднання справ здійснюється ухвалою суду, оскарження якої законодавцем не передбачено.

^....

Стаття 117. Забезпечення адміністративного позову

1. За клопотанням позивача або з власної ініціативи суд
може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення ад­
міністративного позову, якщо існує очевидна небезпека запо­
діяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухва­
лення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав,
свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких захо­
дів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних
зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки проти-
правності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних пов­
новажень.

2. Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністратив­
ного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпоча­
то апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити
суд апеляційної інстанції.

3. Подання адміністративного позову, а також відкриття
провадження в адміністративній справі не зупиняють дію

271

оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повнова­жень, що прийняв рішення та є обов'язковою для виконання.

4. Адміністративний позов, крім способу, встановленого
частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено заборо­
ною вчиняти певні дії.

5. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення
рішень Національного банку України щодо призначення та
здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, за­
борони проводити певні дії тимчасовому адміністратору, лікві­
датору банку або Національному банку України при здійсненні
тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

1. Коментована стаття регламентує інститут забезпечення
адміністративного позову. Без перебільшення треба зазначити,
що закріплення таких положень в законі є однією з найважли­
віших гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб,
прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових
відносин. Забезпечення адміністративного позову — це вжиття
адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться
справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача,
для створення можливості реального виконання позитивного
(для позивача) рішення суду. Підставами забезпечення адміні­
стративного позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподі­
яння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухва­
лення рішення в адміністративній справі; 2) наявність немож­
ливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття
таких заходів; 3) необхідність докладення значних зусиль та
витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі
невжиття цих заходів; 4) очевидність ознак протиправності рі­
шення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ініціювати забезпечення адміністративного позову можуть суд або позивач, останній подає щодо цього клопотання. Про за­безпечення адміністративного позову суд приймає ухвалу.

2. Аналіз положень ч. 2 ст. 117 КАС України дозволяє дійти
висновку про наступне. Хоча формально статті, що стосуються
забезпечення адміністративного позову, розташовані в главі 2,

272

присвяченій підготовчому провадженню, проте ухвала про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову може бути прийнята судом першої інстанції до ухвалення рішення по суті справи, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції до вирі­шення апеляційної справи. Таким чином, уявляється, що рі­шення суду щодо «забезпечення адміністративного позову при­ймається в будь-якій стадії адміністративного провадження до постановлення судом рішення по суті адміністративної справи.

3. За загальним правилом, що встановлене у ч. З ст. 117 КАС
України, подання адміністративного позову, а також відкриття
провадження в адміністративній справі не зупиняють дію
оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень. Проте
суд у порядку забезпечення адміністративного позову може від­
повідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних пов­
новажень чи його окремих положень, що оскаржуються. Таким
чином, законодавець визначив, що головним способом забезпе­
чення адміністративного позову є зупинення дії рішення суб'єк­
та владних повноважень. Крім того, тут мова йде про повне або
часткове забезпечення позову. Так суд може прийняти рішення
про забезпечення не всіх, а тільки окремих положень рішення,
що оскаржується. В останньому випадку суд має конкретно
вказати в ухвалі, які саме положення рішення забезпечуються
позовом. Суб'єкт владних повноважень, який прийняв рішен­
ня, щодо якого суд встановив забезпечення позову, невідкладно
повідомляється шляхом надсилання йому ухвали суду, яка є
обов'язковою для виконання.

4. При розгляді адміністративної справи забезпечення позо­
ву передусім відбивається в зупиненні на час здійснення адмі­
ністративного провадження дії правового акту, що оскаржуєть­
ся. Проте зупинення дії оскаржуваного рішення не є єдиним
засобом забезпечення адміністративного позову. Адміністра­
тивний позов також може бути забезпечено забороною вчиняти
певні дії.

5. Частина 5 коментованої статті визначає виключний пере­
лік рішень, суб'єктом прийняття яких є Національний банк
України, відносно яких не допускається забезпечення позову
шляхом зупинення цих рішень.

273

Стаття 118. Порядок забезпечення

адміністративного позову

1. Клопотання про забезпечення адміністративного позов)
розглядається не пізніше наступного дня після його одержан­
ня й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухва­
лою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які
беруть участь у справі.

2. Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-
який час має право заявити клопотання про заміну одного спо­
собу забезпечення адміністративного позову іншим або скасу­
вання заходів забезпечення адміністративного позову. Таке
клопотання розглядається не пізніше наступного дня після
його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирі­
шується ухвалою негайно без повідомлення позивача та інших
осіб, які беруть участь у справі.

3. Питання про забезпечення адміністративного позову, про
заміну одного способу забезпечення адміністративного позову
іншим або про скасування заходів забезпечення адміністра­
тивного позову, крім випадків, встановлених частинами пер­
шою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з
повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у
судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені,
не перешкоджає розглядові таких питань.

4. Якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено,
вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберіга­
ються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд
може одночасно з прийняттям постанови або після цього по­
становити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміні­
стративного позову або заміну одного способу забезпечення
адміністративного позову іншим.

5. Виконання ухвал з питань забезпечення адміністративно­
го позову здійснюється негайно в порядку, встановленому за­
коном для виконання судових рішень.

6. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову
може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її вико­
нання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

1. Коментована стаття регламентує порядок забезпечення адміністративного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС Укра­їни суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпе-

274

чення адміністративного позову за клопотанням позивача або з власної ініціативи. Стаття 118 КАС України в ч. 1 встановлює процесуальний строк для розгляду клопотання про забезпечен­ня адміністративного позову. З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача законодавцем встановлено досить стислий строк — клопотання про забезпечення адміні­стративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання. В тому разі, коли клопотання обґрунто­ване та термінове, суд вирішує його негайно. Уявляється, що законодавець мав на увазі, що при обґрунтованості та терміно­вості клопотання, воно вирішується судом позитивно. Суд наді­лено правом прийняти ухвалу про забезпечення адміністратив­ного позову без повідомлення відповідача та інших осіб, які бе­руть участь у справі.

2. Частиною 2 коментованої статті передбачено право відпо­
відача, а також іншої особи, яка бере участь у справі, заявити
клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністра­
тивного позову іншим або скасування заходів забезпечення ад­
міністративного позову. В Кодексі встановлено, що ініціатором
розв'язання питання про заміну одного способу забезпечення
адміністративного позову іншим, або про скасування заходів за­
безпечення адміністративного позову може виступити відпові­
дач, а також інша особа, яка бере участь у справі, тобто це може
бути позивач, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
Вказане право може бути реалізоване відповідачем або іншими
особами у будь-який час в ході адміністративного провадження.
Клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністра­
тивного позову іншим або про скасування заходів забезпечення
адміністративного позову розглядається в процесуальний строк
не пізніше наступного дня після його одержання. Уявляється,
що в разі обґрунтованості та терміновості клопотання, воно ви­
рішується позитивно та негайно ухвалою суду без повідомлення
позивача та інших осіб, які беруть участь у справі.

3. Законодавець встановлює загальне правило, у відповід­
ності з яким питання про забезпечення адміністративного позо­
ву про заміну одного способу забезпечення адміністративного
позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміні­
стративного позову вирішується в судовому засіданні. Суд по­
відомляє осіб, які беруть участь у справі, про час та місце судо­
вого засідання з вищенаведених питань. Проте неявка в судове

275

засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не пере­шкоджає розглядові таких питань. Треба зазначити, що із вста­новленого ч. З ст. 118 КАС України правила є виключення. Вони передбачені розглянутими вище частинами першою і дру­гою коментованої статті та стосуються тих клопотань, що є тер­міновими та щодо яких суд приймає рішення без проведення судового засідання.

4. Скасування заходів забезпечення адміністративного позову
може здійснюватися трьома способами, що передбачені ст. 118
КАС України. По-перше, як вже було зазначено, суд може ска­
сувати заходи забезпечення адміністративного позову в будь-
який час в ході розгляду адміністративної справи за клопотан­
ням відповідача, а також іншої особи, яка бере участь у справі.
По-друге, суд може одночасно з постановленням рішення або
після цього постановити ухвалу про скасування заходів забез­
печення адміністративного позову. По-третє, у випадку, коли
суд відмовляє у задоволенні вимог позивачеві, не торкаючись
питання забезпечення адміністративного позову, вжиті заходи
забезпечення адміністративного позову зберігаються до набран­
ня постановою суду законної сили.

Необхідно також відмітити, що суд може одночасно з при­йняттям постанови по справі або після цього постановити ухва­лу про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

5. Частиною 5 статті, що коментується, зафіксоване поло­
ження, згідно з яким виконання ухвал з питань забезпечення
адміністративного позову здійснюється негайно в порядку,
встановленому ст. 14 КАС України.

6. Законодавцем встановлено, що ухвала з питань забезпе­
чення адміністративного позову, може бути оскаржена. Аналіз
положень статті дає змогу зробити висновок про те, що оскар­
женню підлягають ухвали, що стосуються забезпечення позо­
ву: ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного
позову, ухвали про заміну одного способу забезпечення адміні­
стративного позову іншим та ухвали про скасування заходів за­
безпечення адміністративного позову. Оскарження цих ухвал
не зупиняє їх виконання, а також не перешкоджає подальшому
розгляду справи.

276

Стаття 119. Ознайомлення зі справою

1. Особи, які беруть участь у справі, під час підготовчого про­
вадження можуть знайомитися з матеріалами адміністратив­
ної справи, робити з них виписки та копії.

2. Особи, які беруть участь у справі, під час підготовчого про­
вадження можуть за власний рахунок замовити та отримати в
суді засвідчені копії документів і витяги з них.

1. Коментована стаття деталізує права осіб, які беруть участь у справі, саме під час здійснення підготовчого провадження. Згідно з коментованою статтею, а також зі ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, під час підготовчого прова­дження можуть ознайомитися з матеріалами адміністративної справи, робити з них виписки та копії, а також за власний раху­нок замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Стаття 120. Обов'язковість особистої участі 1. Суд може постановити ухвалу про обов'язковість особис­тої участі сторін чи третіх осіб у судовому засіданні. Викликати сторону чи третю особу для особистих пояснень можна і тоді, коли у судовому розгляді беруть участь їхні представники.

1. Коментована стаття встановлює право суду вирішити пи­тання про обов'язковість особистої участі сторін чи третіх осіб у судовому засіданні. Якщо суд вважає, що особиста участь по­зивача, відповідача або третіх осіб у судовому засіданні з метою надання пояснень необхідна, він постановляє про це ухвалу. Участь представників сторін та третіх осіб у судовому розгляді не є перешкодою для виклику особисто позивача, відповідача або третіх осіб в судове засідання.

Стаття 121. Судові рішення за наслідками

підготовчого провадження

1. За наслідками підготовчого провадження суд постанов­ляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) зупинення провадження у справі;

277

3) закриття провадження у справі;

4) закінчення підготовчого провадження і призначення
справи до судового розгляду.

2. В ухвалі про закінчення підготовчого провадження і при­
значення справи до судового розгляду зазначається, які підго­
товчі дії проведені, і встановлюється дата, час та місце розгля­
ду справи.

3. Якщо під час попереднього судового засідання, на яке з'я­
вилися всі особи, які беруть участь у справі, вирішені необхідні
для її розгляду питання, то за письмовою згодою цих осіб судо­
вий розгляд може бути розпочатий у той же день.

4. Якщо під час попереднього провадження відповідач ви­
знав позов, суд може прийняти постанову про задоволення ад­
міністративного позову.

5. Копії судового рішення за наслідками підготовчого про­
вадження надсилаються особам, які беруть участь у справі,
крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті.

1. Підготовче провадження є обов'язкового стадією розгляду кожної адміністративної справи. Здійснення підготовчого про­вадження судом тягне за собою певні правові наслідки. Ці на­слідки набувають форму однієї з ухвал, що можуть бути при­йняті судом в ході підготовчого провадження. Перелік цих ухвал надано законодавцем в ч. 1 статті, що коментується.

По-перше, суд може постановити ухвалу про залишення по­зовної заяви без розгляду. Відповідно до ст. 155 КАС України підставами залишення позовної заяви без розгляду є наступні:

1) подання позовної заяви особою, яка не має адміністратив­ної процесуальної дієздатності. Згідно зі ст. 48 КАС України, адміністративна процесуальна дієздатність належить фізич­ним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієз­датними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони від­повідно до законодавства можуть самостійно брати участь, крім того, адміністративна процесуальна дієздатність належить ор­ганам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого само­врядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (див. коментар до ст. 48 КАС України);

278

 

2) подання позовної заяви від імені позивача особою, яка не
має повноважень на ведення справи. Повноваження на ведення
справи від імені позивача мають представники, процесуальне
положення яких в адміністративному процесі врегульовано
статтями 56-59 КАС України, Крім цього згідно зі ст. 60 КАС
України, у випадках, встановлених законом, Уповноважений
Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи дер­
жавної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та
юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду
із адміністративними позовами про захист прав, свобод та ін­
тересів інших осіб і брати участь у цих справах;

3) наявність у провадженні цього або іншого адміністративно­
го суду адміністративної справи про спір між тими самими сто­
ронами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Треба за­
значити, що підставою залишення позовної заяви без розгляду є
тільки наявність такої адміністративної справи в якій співпада­
ють усі три аспекти: беруть участь ті самі позивач та відповідач,
співпадають предмет та підстави адміністративного позову;

4) повторне неприбуття позивача в судове засідання без по­
важних причин або без повідомлення ним про причини непри­
буття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за
його відсутності;

5) надійшло клопотання позивача про відкликання позовної
заяви;

6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність
і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встанов­
лених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти
адміністративного позову і від неї надійшла відповідна заява;

7) провадження в адміністративній справі було відкрито за
позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 КАС
України, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановле­
ний судом;

8) позивач до закінчення судового розгляду залишив судове
засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою
про судовий розгляд за його відсутності.

Про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена. Залишення позовної заяви без розгляду не є перешкодою для звернення до адміністратив­ного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду.

279

По-друге, наслідком підготовчого провадження може бути прийняття ухвали суду про зупинення провадження у справі. Суд зупиняє провадження у справі згідно зі ст. 156 КАС Украї­ни в разі:

1) смерті або оголошення в установленому законом порядку
померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні пра­
вовідносини допускають правонаступництво, а також ліквіда­
ції органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридич­
ної особи, які були стороною у справі, — до встановлення пра­
вонаступника ;

2) необхідності призначення або заміни законного представ­
ника сторони чи третьої особи — до вступу у справу законного
представника;

3) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої
справи, що розглядається в порядку конституційного, адміні­
стративного, цивільного, господарського чи кримінального су­
дочинства, — до набрання законної сили судовим рішенням в
іншій справі;

4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу
для примирення — до закінчення строку, про який сторони за­
явили у клопотанні.

Вказані чотири підстави в обов'язковому порядку тягнуть за собою зупинення провадження у справі, незалежно від точки зору суду. Законодавцем передбачені також підстави, що не є обов'язковими для зупинення провадження в адміністративній справі. За цих підстав суд може на власний розсуд прийняти рі­шення про зупинення провадження. Це:

1) захворювання особи, яка бере участь у справі, підтвердже­
ного медичною довідкою, що перешкоджає з'явленню до суду,
якщо ЇЇ особиста участь буде визнана судом обов'язковою, — до
її одужання;

2) знаходження особи, яка бере участь у справі, у відряджен­
ні, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язковою —
до повернення з відрядження;

3) призначення судом експертизи — до одержання її резуль­
татів.

4) наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням
сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на
предмет спору, — до терміну, встановленого судом.

Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухва­лу, яка може бути оскаржена.

280

По-третє, наслідком підготовчого провадження може бути прийняття судом ухвали про закриття провадження у справі. Статтею 157 КАС України визначені підстави закриття прова­дження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміні­
стративного судочинства;

2) якщо позивач¹ відмовився від адміністративного позову і
відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухва­
ла суду з того самого спору і між тими самими сторонами;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом по­
рядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні
правовідносини не допускають правонаступництва, або лікві­
дації підприємства, установи, організації, які були стороною у
справі.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена. Винесення судом ухвали про закрит­тя провадження у справі є перешкодою для повторного звернен­ня з тією самою позовною заявою.

По-четверте, наслідком підготовчого провадження може бути винесення ухвали суду про закінчення підготовчого про­вадження і призначення справи до судового розгляду. В ухвалі про закінчення підготовчого провадження і призначення спра­ви до судового розгляду суд має дати звіт про виконання підго­товчих дій, тобто в ухвалі повинно бути визначено, які процесу­альні дії вчинені судом в ході підготовчого провадження. Цією ж ухвалою встановлюється дата, час та місце розгляду справи, а також вирішується питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та які підлягають виклику та повідомленню в судове засідання.

2. Статтею, що коментується, передбачено правило, згідно з
яким судовий розгляд може бути розпочатий у той же день в
який проводилось попереднє судове засідання, на яке з'явили­
ся всі особи, які беруть участь у справі. Це можливо тоді, коли
під час попереднього судового засідання вирішені всі необхідні
для розгляду справи питання та сторони дали письмову згоду
на початок судового розгляду.

3. Частиною 4 коментованої статті визначено також, що у
разі, якщо під час попереднього провадження відповідач ви-

281

знав позов, суд може прийняти постанову про задоволення ад­міністративного позову з додержанням положень статей 162 та 163 КАС України.

.

⇐ Предыдущая10111213141516171819Следующая ⇒

Поделиться: