Проектування технології улаштування котловану

 2.1 Визначення об’єму земляних робіт під час розробки котловану

До початку виконання основних будівельних робіт із зведення багатоповерхового монолітного житлового будинку мають бути виконані підготовчі роботи.

Їх склад залежить від характеристик будівельного майданчика, умов забезпечення ефективного виконання будівельно-монтажних процесів, дотримання вимог безпеки праці й охорони навколишнього середовища.

Підготовчі роботи розділяють на дві групи: позамайданчикові й внутрішньо-майданчикові роботи, до яких відносять заходи щодо збереження поверхневого шару ґрунту. Рослинний шар ґрунту на площі майбутнього котловану зрізають на глибину 15...25 см бульдозерами або автогрейдерами. Розроблений ґрунт збирають на спеціально відведених площадках і в подальшому, після зведення будинку, використовують для благоустрою прилеглої території.

До початку влаштування фундаментів розробляється котлован (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 ‒ Схема котловану

 

Об’єм котловану визначають за наступною формулою:

 

                  = [(2∙A+a)B+(2∙a+A)b],                                  (2.1)

 

де  –  глибина котловану, м; a і b – довжина і ширина котловану по дну, м;

A і B – довжина і ширина котловану у верхній частині, м.

Залежно від архітектурно-конструктивних рішень будинку та вимог [1] визначають розміри котловану в нижній та верхній частині:

 

                               a = a + 2∙l ;                                                           (2.2)

                                

 b = b + 2∙l ,                                                         (2.3)

 

де a і b  –  довжина і ширина зовнішнього контуру по гранях фундаменту;

l  –  технологічний зазор для виконання робіт із зведення підземної частини будинку (0,7м).

a  і b  –  визначаються як довжина і ширина будинку в осях (залежить від схеми будинку за завданням) збільшене на 1...1,5 м.

Розміри котловану у його верхній частині визначають з урахуванням глибини котловану і групи ґрунтів за формулами (2.4) і (2.5) .

 

                                 А = а + 2∙m∙h ;                                              (2.4)

 

                                  Б = b + 2∙m∙h ,                                          (2.5)

 

де m – коефіцієнт закладання укосу котловану (додаток Б табл.Б.2).

Зазвичай для розробки котловану використовують екскаватор з прямою або зворотною лопатою. Для в’їзду екскаватора з прямою лопатою і транспортних засобів у котлован необхідно влаштовувати в’їзну траншею.

Якщо застосовують екскаватор „зворотна лопата” то в’їзну траншею  розробляють у тому випадку, якщо у відповідності із схемою організації робіт у котлован передбачений в’їзд транспорту. Уклін в’їзної траншеї призначають i=10%.

Обсяг ґрунту у в’їзній траншеї розраховують за формулою

 

                   = (3d+2m )( ) ,                            (2.6)

 

де d – ширина в’їзної траншеї у нижній частині (при однобічному русі транспортних засобів – 3...3,5 , при двобічному – 7...7,5),м;

 – коефіцієнт закладання дна в’їзної траншеї (10...15).

Загальний об’єм ґрунту визначають за формулою

 

                              V = +                                                       (2.7)

Транспортні машини і вантажопідйомні засоби слід розміщувати не ближче 1м від призми обвалення  ґрунту, яка визначається поверхнею вільного укосу котловану і граничним кутом ψ нахилу поверхні ковзання ґрунту (рис.2.2).

 

Рисунок 2.2 – Розріз котловану

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: