Тема. Психологічні аспекти навчання

План

1. Загальна характеристика студентського віку.

2. Криза ідентичності та її значення в розвитку особистості студентів.

3. Психологічні основи навчання.

Методологія науки вимагає глибокого знання особистості студента, його індивідуально-психічних особливостей. Аналіз праць психологів дає можливість визначити такі загальні особливості студентського віку:

‒ провідний вид діяльності – навчально-професійна, спрямована на здобуття професійних знань і вмінь;

‒ психічні новоутворення – формування професійного й особистісного самовизначення, здатність будувати життєві плани та реалізовувати їх;

‒ криза ідентичності, що має кілька етапів (розмита ідентичність, мораторій, здобута ідентичність). Для молоді цього віку надзвичайно гостро постає питання професійного самовизначення. На нього впливають життєві цінності особистості. Нерідко професійний вибір є результатом пасивної згоди з бажанням батьків, або романтичного некритичного інтересу до певної професії. Це в подальшому може призвести до глибокого розчарування та незадоволення життям. Тому важливо, щоб вибір професії було зроблено свідомо, на основі всебічного врахування вподобань, здібностей, можливостей, відповідності їх вимогам спеціальності, що обирається.

    Важливою умовою ефективності навчання у ВНЗ є діяльнісна, творча основа навчання. Якщо навчання перетворюється на творчість, то це особливо сприятливо впливає на емоційну сферу студента, загострює його пам’ять та увагу, викликає почуття радості та задоволення, сприяє підвищенню інтересу до пізнавальної діяльності. Для успішного ж навчання у ВНЗ важливо, щоб студент не просто вмів учитися самостійно (дехто і цього не може, бо в школі навчався лише під безпосереднім керівництвом учителя), а спрямовував свою творчу пізнавальну активність на життєве самовизначення та професійне самоствердження.

    Багато студентів психологічно не готові навчатися в умовах «вузівської свободи», коли відсутня сувора поточна «шкільна» перевірка та контроль, коли студенту надається більше можливостей у виборі змісту та способів навчальної діяльності, форм звітності за її результати. Як наслідок, недостатньо відповідальне ставлення до навчання, переорієнтація на позанавчальні інтереси. Для успішного навчання студента в університеті одних тільки ґрунтовних знань зі шкільної програми недостатньо. Потрібно мати як досить високий рівень загального інтелектуального розвитку (спостережливість і уважність, творча уява, мнемічні здібності, сформованість операцій мислення та висока якість розуму та ін.), так і загальну ерудованість, широкі пізнавальні інтереси тощо. Відсутність зазначених властивостей може компенсувати підвищена мотивація навчально-професійної діяльності, працездатність і посидючість, ретельність й акуратність під час виконання завдань.

    Успішність навчання студента залежить також від профілю ВНЗ і специфіки спеціальності. Так, наприклад, для успішного оволодіння гуманітарними спеціальностями важливим є:

– яскраво виражений вербальний тип інтелекту;

– широта пізнавальних інтересів та ерудованість;

– добре володіння мовою, багатий словниковий запас і вміння правильно його застосовувати;

– точне орієнтування в конкретних та абстрактних поняттях, високий рівень словесно-логічного, абстрактного мислення;

– творча та відтворююча уява;

– добре розвинута словесно-логічна пам’ять;

– високий рівень розвитку комунікативних здібностей;

– комунікабельність та екстровертованість;

– уміння працювати з великим обсягом інформації, зокрема висока швидкість читання та вміння опрацьовувати літературу;

– уміння чітко усно та письмово висловлювати свою думку.

    Впливає на успішність студента і його «Я-концепція». Результати досліджень засвідчують, що між успішністю й уявленнями індивіда про свої навчальні здібності існує тісний взаємозв’язок (Р. Бернс), який зберігається навіть у тому випадку, коли робиться поправка на показник інтелекту. Низька самооцінка, невпевненість у собі заважають студенту виявити себе в навчально-професійній діяльності. Як наслідок, рівень його успішності є значно нижчим, ніж можна було очікувати відповідно до його потенційних здібностей. Особливості мислення студента є також одним з основних чинників успішності його навчання. Набагато важче долається неуспішність, якщо вона є наслідком недостатнього рівня розвитку мислення. У дослідженні (Крайг Грейс) виявлено, що студенти в розвитку мислення просуваються від початкового дуалізму (істина-неправда) до терпимості щодо множинності суперечливих поглядів (концептуальний релятивізм), а потім до власної думки, самостійного пошуку відповіді на складні запитання та відповідальності за власний вибір цінностей, поглядів і стилю життя.

    Догматичний стиль викладання вимагає від студентів засвоєння готових істин, позиція викладача подається як єдино прийнятна, а оцінювання відповідей на семінарському занятті або іспиті визначається мірою їх відповідності конспекту лекцій чи змісту першоджерела. Це негативно позначається як на розвитку самого мислення студентів, так і на мотивації навчальної діяльності. Навчання стає нецікавим, нудним і, зрештою, гальмує пізнавальну активність студентів. Це призводить до ухиляння їх від активної самостійної навчальної роботи, обмеження формальним виконанням своїх навчальних обов’язків, породжує таке поширене негативне явище в студентському середовищі як «шпаргалка».

    Натомість, вільне обговорення теоретичних і прикладних проблем науки та практики, порівняння різних підходів щодо їх розв’язання та надання студентам можливість висловлювати свої думки стимулює інформаційно-пізнавальну активність студентів на заняттях, позитивно позначається на мотивації їх навчальної діяльності. Це, зрештою, сприяє підвищенню рівня їх успішності.

Перспективною в цьому зв’язку є комунікативна модель навчання (Ш. Амонашвілі, А. Бєлкін, У. Глассер, С. Рябцева та ін.), яка ґрунтується на особистісно-орієнтованих технологіях і втілює основні ідеї педагогіки співробітництва викладачів і студентів. Знання до того ж не привносяться в готовому вигляді, а народжуються безпосередньо в процесі самого навчання. Характер навчальної діяльності студентів залежить не лише від особливостей комунікативної та методичної технології, а насамперед від ступеня входження студентів у цю діяльність, її відповідності тій дії, яка має бути засвоєна.

Відомий учений-педагог С. Гессен зауважував, що вузівська лекція вироджується, якщо вона зводиться до простого викладу деякої суми відомостей. Суть справжньої університетської лекції полягає саме в пробудженні активного ставлення слухачів до науки, у народженні в них прагнення по-своєму опрацювати використаний на лекції матеріал, щоб самостійно перевірити ті висновки, які зробив професор. Така позиція педагога можлива тільки за умови позитивного ставлення викладача до студента, наявності настанови щодо нього як до здібного, розумного, кмітливого та здатного самостійно опанувати складності науки.

    Важливим чинником успішності студента є індивідуальний стиль його навчально-професійної діяльності, що виявляється в стійких способах її здійснення відповідно до індивідуально-психологічних особливостей (темп роботи, період реагування, швидкість запам’ятовування та ін.) і наявних навчальних умінь і навичок. Одночасно важливо надавати студентам право вибору форми навчальної роботи, способу контролю та періоду звітності за її результати, залучати їх до визначення часткових цілей і змісту навчання, окреслювати обсяг навчальних завдань.

Завдання до теми

1. Підготувати розповідь про важливість кризи ідентичності та шляхи її подолання для кураторської години.

2. Запропонувати способи підвищення ефективності сприймання студентами навчальної інформації.

3. Обґрунтувати п'ять способів активізації уваги студентів на лекції.

4. Розробити 10 завдань для розвитку мислення юнаків і дівчат на основі фахового навчального предмета.

Контрольні питання

1. Чим зумовлений психічний розвиток студентів?

2. Охарактеризуйте особливості когнітивної сфери студентів.

3. Що таке криза ідентичності?

4. Назвіть основні новоутворення періоду ранньої юності.

5. Охарактеризуйте провідний вид діяльності в студентському віці.

Література: [1, 3, 4, 8, 11, 12, 17].

Практичне заняття № 6

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: