Юридичний аналіз складу злочину «Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом ».

Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, -

Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -

 

Суспільна небезпечність злочину визначається тим, що він завдає шкоди рибним запасам та іншим водним тваринам в Україні шляхом їх хижацького знищення.

Об’єктом злочину є науково обґрунтоване, раціональне використання і охорона риб та інших водних тварин та їх відтворення.

Предметом даного злочину виступають риби різноманітних порід (прісні та морські), водні тварини (дельфіни, креветки, кальмари, восьминоги, раки, краби), що знаходяться в стані природної волі, а також деякі морські рослини (водорості і трави), які мають промислове значення для виробництва добрив, медичних препаратів і про­дуктів харчування.

Незаконне виловлювання водних хутрових звірів (видри, бобри, ондатри, хохулі) не охоплюється даним складом злочину, а кваліфікується як незаконне полювання.

Дії осіб, винних у незаконному вилові риби, добуванні водних тварин, що виро­щуються підприємствами й організаціями в спеціально облаштованих або пристосо­ваних водоймах, або заволодіння рибою, водними тваринами, відловленими цими організаціями, або дикими тваринами і птахами, що перебувають у розплідниках і вольєрах, підлягають кваліфікації як крадіжка майна. У зв’язку із цим судам при розгляді справ слід з’ясовувати, у яких водоймах виловлено рибу або водних тварин, і залежно від встановленого кваліфікувати дії винних.

Об’єктивна сторона злочину виражається в незаконному зайнятті рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Відповідно до Закону України «Про тваринний світ» одним із видів використання об’єктів тваринного світу є рибальство. Рибальством вважається промислове добу­вання риби, водних безхребетних і морських ссавців, а також любительське і спор­тивне рибальство та добування водних безхребетних у рибогосподарських водоймах.

Промислове рибальство - спосіб спеціального використання об’єктів тваринного світу підприємствами, установами, організаціями і громадянами, яким надається право ведення промислового рибальства та промислу водних безхребетних і морських ссавців на промислових ділянках рибогосподарських водойм, до яких належать усі поверхневі, територіальні та внутрішні морські води, які використовуються (можуть використовуватися) для промислового добування риби та інших об’єктів водного про­мислу або мають значення для відтворення їх запасів, а також у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України.

Любительське і спортивне рибальство - це рибальство та добування водних безхре­бетних для особистого споживання у визначених для цих цілей водоймах загального ко­ристування і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

Порушення правил промислового та любительського рибальства, якщо воно запо­діяло істотну шкоду, і є незаконним зайняттям рибним, звіриним або іншим водним промислом.

Під поняттям промислу розуміються випадки вилову риби і водних тварин із ви­користанням промислових засобів (сіток, неводів тощо). Промислом охоплюються як одиничний акт добування, так і дії, що складаються з ряду вольових актів.

Незаконність зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом має місце при здійсненні його без належного дозволу, у заборонений час, у недозво-лених місцях, а також забороненими способами і знаряддями лову.

Відповідальність за злочин, передбачений ст. 249 КК, настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть указувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період не­ресту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено; тощо. Якщо внаслідок вчинених дій істотна шкода не настала, винна особа за наяв­ності до того підстав може нести відповідальність за ч. 3 або ч. 4 ст. 85 КУпАП (див. п. 12 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004р. № 17).

Суб’єктивна сторона злочину виражається у формі умислу.

Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 16 років.

 

 

⇐ Предыдущая37383940414243444546Следующая ⇒

Поделиться: