Використання завідомо підробленого документа -

Примітка. Під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Суспільна небезпечність злочину полягає у протиправному зміненні статусу юридичної чи фізичної особи за рахунок придбання підроблених офіційного докумен­та, бланка, штампа, печатки, що не тільки порушує нормальну діяльність органів державної влади, органів самоврядування, підприємств, установ, організацій, а й може завдати істотної шкоди правам і законним інтересам фізичних та юридичних осіб, сприяє вчиненню інших більш тяжких злочинів.

Предметом злочину є: 1) посвідчення або інший офіційний документ, який ви­дається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов’язків; 2) печатка, штамп чи бланк підприємства, установи чи організації незалежно від фор­ми власності; 3) інші офіційні печатка, штамп чи бланк.

Посвідчення - це документ, який посвідчує особистість володільця, його право та (або) правовий статус (посвідчення: особи, інваліда війни, пенсійне та ін.), виданий (виготовлений) з метою використання.

Поняття «офіційний документ» визначено на законодавчому рівні у примітці до ст. 358 КК.

Предметом розглядуваного злочину не є документи, які хоч і мають певне юри­дичне значення, але не надають конкретних прав або не звільняють від обов’язків (наприклад, заявки, запити, характеристики, первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій).

Бланк - це стандартна форма документа з частково надрукованим текстом (напри­клад, бланки паспортів, посвідчень, облікових та інших документів), яка вимагає для остаточного його складання доповнення необхідними реквізитами. Після оформлен­ня належним чином (внесення необхідних даних, наявність печатки, штампа, підпису уповноваженої особи) бланки стають документами.

З об’єктивної сторони злочин виражається в таких альтернативних діях: а) під­роблення посвідчення або іншого офіційного документа; б) збут підробленого офіцій­ного документа; в) виготовлення підроблених печатки, штампа чи бланка підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печатки, штампа чи бланка; г) збут підроблених печатки, штампа чи бланка.

Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа - це: а) повне виго­товлення фальшивого документа, схожого на справжній (відтворення як матеріальної форми, так і змісту носія інформації); б) внесення у справжній з точки зору форми документ неправдивих відомостей (наприклад, бездоганно оформлений листок тим­часової непрацездатності, виданий завідомо здоровій людині); в) зміна змісту або характеру документа шляхом механічних маніпуляцій (дописування, підтирання, підчистка, витравлення тексту тощо); г) підроблення відбитків штампа, печатки як необхідного реквізиту документа.

Виготовлення підроблених печатки, штампа чи бланків - це їх створення будь- яким способом (кустарним, друкарським) або внесення змін у справжній штамп, пе­чатку чи бланк (наклеювання літер або цифр, взятих з одного кліше на місце видале­них з іншого).

Бланки цінних паперів і документів суворого обліку можуть виготовлятися тільки на державних

Збут підроблених посвідчення або іншого документа, офіційних печатки, штам­па чи бланка - будь-яка (як оплатна, так і безоплатна) форма відчуження (продаж, обмін, дарування) підроблених посвідчення або іншого офіційного документа, печаток, штампів чи бланків підприємств, установ, організацій незалежно від форми власнос­ті, інших офіційних печаток, штампів чи бланків як самим підроблювачем, так і іншою особою, яка знала, що документ є фальшивим.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених у диспозиції ч. 1 ст. 358 КК дій.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою - використання підробленого документа, штампа, печатки чи бланка за при­значенням як самим підроблювачем, так і іншою особою. Мета використання підроб­леного документа означає бажання винного набути певних суб’єктивних прав або звільнитися від юридичних обов’язків (приховати наявність вищої освіти, щоб за рахунок бюджетних коштів одержати другу вищу освіту). Якщо мета інша (продемон­струвати майстерність, поповнити колекцію та ін.), склад злочину відсутній.

Суб’єктом злочину є приватна особа, яка досягла 16-річного віку.

 

Предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК, є: 1) офіційний документ, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов’язків; 2) посвідчення чи інший офіційний документ, що складений у визначеній законом формі та містить передбачені законом реквізити; 3) офіційна пе­чатка, штамп чи бланк; 4) офіційний документ, у тому числі особистий документ особи.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК, виражається в таких альтернативних діях: 1) складання завідомо підробленого офіційного доку­мента; 2) видача завідомо підробленого офіційного документа; 3) підроблення по­свідчення, іншого офіційного документа; 4) виготовлення підроблених офіційних печатки, штампа чи бланка; 5) збут підроблених офіційних печатки, штампа чи блан­ка; 6) збут завідомо підробленого офіційного документа, у тому числі особистого документа особи.

Складання завідомо підробленого офіційного документа - це створення докумен­та, форма та реквізити якого відповідають встановленим вимогам, але в якому зафік­сована інформація, що повністю або частково не відповідає дійсності.

Видача завідомо підробленого офіційного документа - це надання фізичній або юридичній особі такого документа, форма та реквізити якого також відповідають встановленим вимогам, але в якому зафіксована інформація, що повністю або част­ково не відповідає дійсності, і який складений особою, яка його видала, або іншою службовою чи приватною особою, але засвідчений особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи.

Підроблення посвідчення, іншого офіційного документа - це повна або часткова зміна змісту посвідчення або іншого офіційного документа шляхом виправлення, під­чищення, дописки, витравлення тексту, підроблення підпису, заміни фотокартки, відбитку печатки, штампа тощо.

Виготовлення підроблених офіційних печатки, штампа чи бланка - це створення печатки, штампа чи бланка, форма та реквізити, яких виконані з дотриманням вста­новлених вимог, але зафіксована в них інформація повністю або частково не відпо­відає дійсності.

Збут підроблених офіційних печатки, штампа чи бланка, завідомо підробленого офіційного документа, у тому числі особистого документа особи - це будь-яка (як оплатна, так і безоплатна) форма відчуження (продаж, обмін, дарування) підроблених офіційних печатки, штампа чи бланка, завідомо підробленого офіційного документа, у тому числі особистого документа особи як самим підроблювачем, так і іншою осо­бою, якій було відомо, що ці предмети чи документи є підробленими.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення однієї з альтернативних дій.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та спеціальною метою. Обов’язковою ознакою підроблення офіційного документа є мета використання або збуту посвідчень чи інших офіційних документів підроблювачем, а обов’язковою ознакою підроблених офіційних печатки, штампа чи бланка - мета їх збуту.

Суб’єктом цього злочину може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.

Частиною 4 ст. 358 КК передбачена відповідальність за використання завідо-мо підробленого документа.

З об’єктивної сторони використання полягає у наданні підробленого доку­мента підприємствам, установам або організаціям незалежно від форми власності (документ передається уповноваженим особам) або пред’явленні їх (для ознайомлен­ня з його змістом, але сам підроблений документ залишається у володінні винного, наприклад, пред’являється підроблене посвідчення контролеру при користуванні громадським транспортом; надання фальшивого посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС для одержання пільг). Під ознаки цієї статті підпадає також використання справжнього, але чужого документа (наприклад, пред’явлення з метою безкоштовного проїзду міліцейського посвідчення, що належить іншій особі).

Злочин вважається закінченим з моменту пред’явлення (надання) підроблено­го документа незалежно від того, чи вдалося винному досягти поставленої мети.

Суб’єктивна сторона злочину - прямий умисел.

Суб’єктом цього злочину може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.

 

⇐ Предыдущая58596061626364656667Следующая ⇒

Поделиться: