Клінічна картина стискання грудної клітки без ушкодження внутрішніх органів.

A) Скарги:

- біль у грудній клітці, що різко посилюється при диханні;

- неможливість глибокого вдиху, нестача повітря.
Б) Анамнез захворювання:

- з'ясування характеру і механізму травми.

B) Об'єктивні прояви:

а)    огляд:

- на шкірі голови, шиї, верхньої частини грудної клітки, слизових і склерах дрібнокрапчасті крововиливи (екхімози),

- прискорене поверхневе дихання;

б) пальпація і перкусія грудної клітки:

- болючість у різних відділах;

в) аускультація:

- різке ослаблення везикулярного дихання.

5. Діагностика стискання грудної клітки:

- ґрунтується на знанні обставин травми і клінічних даних.

6. Лікування стискання грудної клітки:

- спокій;

- двостороння шийна вагосимпатична блокада;

- знеболювання;

- симптоматичне лікування порушень дихання і серцево-судинної діяльності.

Гемоторакс

1. Визначення: Гемоторакс - накопичення крові у плевральній порожнині.

 

Рис. 17. Гемоторакс.

2. Причини травми :

- проникаючі поранення грудної клітки;

- ушкодження міжреберних і легеневих судин відламками ребер;

- контузійні і компресійні розриви легеневої тканини.

3. Механізм ушкодження:

- кров, що виливається, приводить до стискання легені і розвитку дихальної недостатності.

4. Клінічні прояви залежать від об'єму гемотораксу і ступеня крововтрати.

A) Скарги:

- біль у грудній клітці на боці ушкодження;

- задишка;

- загальна слабкість.

Б) Анамнез захворювання:

- з'ясувати характер і механізм травми.

B) Об'єктивні прояви:

а) огляд:

- стан тяжкий;

- шкірні покриви бліді, вкриті холодним потом;

- тахіпное;

б) пальпація:

- болючість у місці травми;

- тахікардія;

- зниження артеріального тиску (залежить від швидкості та ступеня крововтрати);

в) перкусія:

- притуплення перкуторного звуку на боці ураження, починаючи з нижніх відділів грудної клітки;

- рівень притуплення визначається об'ємом гемотораксу (гемоторакс до 200 мл клінічно і рентгенологічно не визначається);

г) аускультація:

- ослаблення дихання або його відсутність на боці ураження при тотальному гемотораксі.

5. Діагностика травматичного гемотораксу:

А) Лабораторні дані: зниження рівня гемоглобіну, гематокриту, кількості еритроцитів. Б) Інструментальні методи дослідження:

- рентгеноскопія (рентгенографія) органів грудної клітки стоячи - повне або часткове
затемнення легеневого поля із косим або горизонтальним рівнем рідини, зсув середостіння
у здоровий бік;

- при діагностичній пункції плевральної порожнини - кров;

- для діагностики кровотечі, що триває, використовують пробу Ревілуа-Грегуара: отриману при пункції плевральної порожнини кров вміщують у суху пробірку і стежать за її згортанням. Якщо кров не згортається, то кровотеча зупинилася, при кровотечі, що триває, кров згортається протягом 10 хвилин.

6. Лікування травматичного гемотораксу:

- стандартна консервативна гемостатична терапія кровотеч;

- при зупиненій кровотечі - пункція плевральної порожнини в V-VI міжребер'ї по середній пахвовій лінії та евакуація крові до повного розправлення легені (контроль здійснюється рент­генологічно);

- при кровотечі, що триває, показане оперативне лікування - торакотомія, зупинка кровотечі, дренування плевральної порожнини.

 

Пневмоторакс

1. Визначення: Пневмоторакс - скупчення повітря у плевральній порожнині.

2. Причини розвитку пневмотораксу :

- при проникаючому пораненні грудної клітки повітря в плевральну порожнину надходить зовні;

- при проникаючому пораненні з ушкодженням тканини легені повітря в плевральну порожнину надходить зовні і зсередини;

- при ушкодженні тканини легені в результаті контузії, компресії грудної клітки або переломі ребер повітря у плевральну порожнину надходить зсередини.

3. Механізм розвитку пневмотораксу:

- повітря, що надходить, підвищує тиск у плевральній порожнині, в якій у нормі тиск від'ємний у порівнянні з атмосферним. Це приводить до стискання легені і дихальної недостатності.

4. Класифікація пневмотораксу:

A) Відкритий пневмоторакс - при диханні повітря
через рановий канал і в зворотному напрямку вільно
переміщується із зовнішнього середовища у плевральну порожнину

 

Рис. 18. Відкритий пневмоторакс. 1. Колабована легеня. 2. Рановий канал. 3. Плевральна порожнина.

 

Рис. 19. Спонтанний пневмоторакс.

 

Б) Закритий пневмоторакс - у плевральну порожнину повітря потрапляє одномоментно і в невеликій кількості.

B) Клапанний (напружений) пневмоторакс - при
кожному вдиху повітря потрапляє у плевральну по­
рожнину, а при видиху назовні не виходить і, посту­
пово накопичуючись, стискає легеню і зміщує органи
середостіння у здоровий бік, при цьому виникають
порушення дихання і кровообігу.

Клінічні прояви.

A) Скарги:

- біль у грудній клітці, задишка.
Б) Анамнез захворювання:

- з'ясовується характер і механізм травми.

B) Об'єктивні прояви :

а) огляд:

- стан тяжкий;

- блідість, у важких випадках – синюшність шкірних покривів, при клапанному пневмотораксі - ціаноз;

- задишка, наростаюча дихальна недостатність при клапанному пневмотораксі;

- підшкірна емфізема при клапанному пневмотораксі;

 

Рис. 20. Підшкірна емфізема.

б) пальпація:

- болючість у місці ушкодження;

- прискорення пульсу;

в) перкусія:

- голосний тимпанічний звук на боці ураження;

г) аускультація:

- ослаблення везикулярного дихання або відсутність дихальних шумів на боці ураження;

- зниження AT (найбільш виражене при клапанному пневмотораксі).

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: