Взаємозв’язок економічної науки, соціології і політології

Досвід вивчення діяльності уряду дав деяким дослідникам підстави твердити, що політичний курс тісно пов’язаний із пози­тивними і негативними наслідками для економіки і соціальної сфе­ри, що насправді політика відіграє важливу роль, адже є виражен­ням економічних інтересів різноманітних прошарків населення. Вони зазначають, що соціальну політику формують і оцінюють у відриві від економічних реалій без урахування інтересів суб’єктів економічної діяльності. Дослідники звертають увагу на той факт, що урядові соціальні субсидії є результатом тісної взаємодії полі­тичних і економічних процесів та інститутів [2, с. 145].

У відповідному контексті важливе значення мають відноси­ни між політичною економією і соціологією як академічними дис­циплінами. Соціологія працює на межі з економічною наукою, предметом якої є вивчення закономірностей і форм функціонування й розвитку відносин, що

складаються в процесі виробництва, обміну і розподілу матеріальних благ.

Оскільки спосіб виробництва є основою всіх соціальних відносин і процесів, умовою життєдіяльності людини, багато економічних досліджень безпосередньо змикаються з соціологічними студіями. І навпаки, соціологічні дослідження значною мірою ґрунтуються на результатах пошуку економічної науки, але існують ще багато напрямів соціологічних досліджень (соціальні проблеми релігії, злочинності, культури сім’ї, професійної діяль­ності, науки, етнічних проблем, освіти демографії тощо), які ще не стали об’єктом значної уваги з боку політекономії [3, с. 87].

Деякі представники соціології прагнули застосувати еко­номічні підходи для створення нових дослідницьких парадигм, особ­ливо в тих галузях, які більш-менш дотичні з політекономією: у соціології організацій, економічній соціології, політичній соціології, соціологічній теорії інститутів тощо). Ф.Перру доводив, що еконо­міка нерозривно пов’язана із соціальними відносинами, а також із політикою та ідеологією [2, с. 152 ].

Дуже тісний зв’язок соціології з політологією. Він визначається тим, що:

• соціальні спільності, соціальні інститути і організації є важливими суб’єктами і об’єктами політики;

• політична діяльність є однією з основних форм життєдіяльності особистості і її спільностей, які безпосередньо впливають на соціальні зміни в суспільстві.

 Політика як дуже широке, складне і багатоманітне явище проявляється у всіх сферах суспільного життя (економічна політика, соціальна політика, культурна політика і т. д.) і багато в чому визначає розвиток суспільства в цілому. Особливо тісний зв’язок і взаємовплив соціології і політології відображається у появі таких спеціальних соціологічних теорій, як соціологія політики, соціологія влади, соціологія міжнародних відносин та ін.

 

 

Рис. 1.1. Єдність економічної, соціальної та політичної сфер

 

У соціологів політологія активно сприймає методи вивчення політичного життя, особливо тих явищ та процесів в політиці, які проходять за участю великих мас людей. Досягнення соціологічних знань впливають на технологію політики виборчої боротьби, методи пропаганди, свободи керівництва масовою поведінкою. Але залишаються і принципові відмінності в предметі їх дослідження. Політологія розглядає політику як процес, який підкорений певним закономірностям. Соціологія політики вивчає цей процес не сам по собі, а його „людський вимір”. Її цікавить, як політика впливає на розвиток людей та їх спільнот. У політології в центрі уваги політика, її складові, рух та ефективність; в центрі уваги політичної соціології – людина в політиці, взаємозв’язок політичних та соціальних відносин [10, с.261-264].

Політична економія, економічно обґрунтовуючи політичні процеси, дозволяє бачити в останніх боротьбу за реалізацію економічних інтересів. Економіка має вирішальний вплив на політичні явища шляхом вольових зусиль людини, яка, знаходячись в неоднорідних умовах (історичні, ідеологічні, культурні, природно-географічні, інші), по-різному сприймає її вимоги, використовує різні засоби, форми та методи впливу. Але й політика має зворотний вплив на економічні процеси, закріплюючи, гальмуючи або стимулюючи їх розвиток. За допомогою політики та політичної влади соціальні шари, що займають в суспільстві домінуюче становище, закріплюють та помножують свій матеріальний стан, гарантують його незалежність від можливих посягань з боку інших членів суспільства. У зв’язку з цим економічну науку можна розглядати як одну з методологічних основ політології. В свою чергу, політологія дає наукове обґрунтування принципів відпрацювання та здійснення економічної політики, державного регулювання економічних процесів [3, с. 95].

Якщо економічна теорія – це наука про закони виробництва, розподіл, обмін потребами матеріальних благ в суспільстві, розвиток відносин нагромадження капіталу, звертається до основних приватної і суспільної власності, розвитку ринкових відносин, формування ринку товарів і збуту, а також формування торгівлі і нагромадження капіталу, організації суспільного життя в сфері виробничих відносин, розвитку продуктивних сил, докорінних потреб матеріального виробництва, то наука про політику дає наукове обґрунтування принципів вироблення і здійснення економічної політики, державне регулювання економічних процесів.

Отже, для економічної науки, соціології і полі­тології існує певне поле загальних проблем, які слугують для цих дисциплін предметом суперечок і взаємних претензій.

 

 

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: