Стаття 57. Правонаступництво у трудових правовідносинах

1. У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або зміни підпорядкованості підприємства, установи, організації чи зміни роботодавця трудові правовідносини продовжуються у порядку, визначеному статтею 140 цього Кодексу, а звільнення працівників при цьому може здійснюватись лише за наявності підстав, визначених цим Кодексом.

2. Правонаступництво в трудових правовідносинах наступає також у разі ліквідації юридичної особи-роботодавця і створення на її базі іншої юридичної особи, яка продовжує ту ж діяльність, що здійснювалась юридичною особою, яка ліквідована.

Стаття 58. Права й обов’язки учасників правовідносин, що пов’язані з трудовими

 

Права і обов’язки учасників правовідносин, що пов’язані з трудовими, визначаються цим Кодексом, колективними договорами і угодами, норми яких є обов’язковими для них, а також законами України, нормативно – правовими та локальними нормативними актами, статутами й положеннями, що регулюють їхній правовий статус.

 

Стаття 59. Захист прав сторін трудових правовідносин

 

1. На захист своїх порушених або оспорюваних прав сторони трудових правовідносин можуть пред’явити матеріально-правові вимоги щодо:

1) визнання прав сторони, обов’язків іншої сторони;

2) визнання прав або обов’язків такими, що припинилися;

3) визнання трудового договору, іншої угоди, окремих їх умов дійсними чи недійсними;

4) визнання певних обставин такими, що потягли чи не потягли виникнення прав та обов’язків;

5) примушення сторони до виконання обов’язків в натурі;

6) відновлення стану, що існував до порушення права;

7) заборони здійснення певних дій;

8) відшкодування шкоди або стягнення грошових сум, передбачених законодавством про працю, у тому числі стягнення моральної шкоди;

9) зміни або припинення правовідносин.

2. На захист своїх прав сторони трудових правовідносин вправі пред’явити також інші вимоги, що відповідають характеру порушення чи оспорювання суб’єктивних прав та забезпечують їх захист.

3. Кожна із сторін трудового договору вправі звернутись до суду із заявою про тлумачення змісту трудового договору або окремих його умов.

КНИГА ДРУГА.

ПРАВОВІДНОСИНИ, ЩО ПЕРЕДУЮТЬ ТРУДОВИМ

РОЗДІЛ 7. СПРИЯННЯ У ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ

 

Стаття 60. Основні напрямки у сфері зайнятості та працевлаштування

 

Держава забезпечує проведення політики, що сприяє досягненню продуктивної та вільно обраної зайнятості населення, за принципами, встановленими Законом України «Про зайнятість населення».  

 

Стаття 61. Посередники із працевлаштування

 

1. Держава забезпечує діяльність державної служби зайнятості, на який покладаються обов'язки щодо сприяння особам, які шукають роботу та працівникам, які вивільняються, в пошуку підходящої роботи, зокрема, надання наступних безоплатних послуг:

1) консультацій щодо можливості працевлаштування, вимог, що ставляться до професій та з інших питань, що є корисними під час пошуку роботи та під час працевлаштування;

2) допомоги у підборі підходящої роботи;

3) послугах з професійної орієнтації, підготовки й перепідготовки у системі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення або в інших навчальних закладах за направленням цього центрального органу та його територіальних органів;

4) допомоги по безробіттю та інших видів грошової допомоги безробітним, передбачених законом України.

2. Надання послуг особам з працевлаштування суб'єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, і мають право на цей вид діяльності, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: