ТЕМА 3. ФЕОДАЛЬНА ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

(2год.)

План семінарського заняття

1. Основні риси соціально-правового ладу середньовічних держав Європи.

2. Генезис феодальної державності: патримоніальна та сеньйоріальна монархія.

3. Станово-представницька монархія та її особливості в різних країнах Західної Європи.

4. Абсолютна монархія та її особливості в різних країнах Західної Європи.

5. Право Франції в добу середньовіччя.

6. Право Німеччини в добу середньовіччя.

7. Право Англії в добу середньовіччя.

Методичні рекомендації

Вивчення даної теми доцільно розпочати з розгляду форм виникнення, основних етапів розвитку та характерних рис феодальної держави і права. Розгляд суспільного ладу має включати характеристику формування феодальних відносин, соціальної структури феодального суспільства. Суспільний лад позначився на розвитку феодального права, яке передусім виражало класові та станові інтереси феодалів, тобто виступало як право-привілей, право сильного.

Зокрема, потребує висвітлення встановлення станово-представницької монархії, яке тісно пов’язане з розвитком феодального суспільства, формуванням станів – духовенства, дворянства та міщан. Підвищенню ролі міщан у політичному життя сприяв розвиток міст, ремесел і торгівлі. Міщани вперше у цей період були допущені до державного управління завдяки створенню станово-представницьких установ (в Англії – це парламент, у Франції – Генеральні Штати, Німеччині – рейхстаг та ландтаги та інше.). Потрібно також розглянути особливості становлення станово-представницької монархії в окремих державах.

Особливої уваги потребує розгляд та визначення абсолютної монархії. Абсолютна монархія - це остання форма правління феодальної держави. Слід мати на увазі, що класичний абсолютизм сформувався у Франції на поч. XVII ст. Характеризуючи його загальні риси, потрібно, разом із тим, вказати на відмінності абсолютної монархії в інших державах. При цьому потрібно знати, що абсолютизм в Англії вважають незавершеним (зокрема, через те, що зберігалися станово-представницький парламент та органи місцевого самоврядування, не було створено постійної армії), а у Німеччині абсолютизм називають князівським, оскільки він встановилися в окремих князівствах, тобто абсолютна влада належала місцевим князям, а не імператору.

Необхідно прийняти до уваги, що кожній з феодальних держав Західної Європи було притаманне своє право, якому були властиві спільні риси. Середньовічне право Франції, Німеччини характеризувалося, насамперед, своїм партикуляризмом (роздробленістю). Наприклад, за характером правових джерел Франція поділялася на північну та південну частину. Особливістю феодального права Англії було те, що вона відзначалася складністю, суперечливістю норм, їх казуїстичним характером. Висвітлення на семінарському занятті потребує поява у Німеччині у 1532р. кодексу права – Кароліна – перший та єдиний кодекс цієї імперії.

 

Завдання для самостійної підготовки:

1. Порівняйте суспільно-економічні умови, за яких формувалися органи станового представництва в Англії та у Франції.

2. Дати відповіді на наступні запитання:

1. Які центральні органи державного управління та місцевого самоврядування скликалися у Франції в період станово-представницької монархії?

2.  Визначте особливості еволюція монархічного ладу Англії періоду середньовіччя?

3. У чому особливість організації судової системи Англії?

4. За яких обставин визнання вини під тортурами могло мати юридичну силу?

5. Яка існувала класифікація злочинів за Кароліною?

6. У чому полягала мета та система покарань за Кароліною?

7. У чому суть «кривавого законодавства» в Англії? Назвіть нормативні акти цієї серії.

 

Теми рефератів та доповідей:

1. Боротьба римських пап та німецьких імператорів за владу.

2. Найвизначніші пам’ятки феодального права станово-представницьких монархій.

3. «Право справедливості» як джерело права Англії у період абсолютизму.

Рекомендована література:

1. Крестовська Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія-практикум / Н.М. Крестовська, О.Ф. Цвіркун. – Харків: Одіссей, 2010. – 488 с.

2. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: у 2 т. / [За ред. В.Д. Гончаренка]. – К.: Ін юре, 1998. – Т.1. – 503 с.

3. Бостан Л.М. Історія держави і права зарубіжних країн: навч. посібник / Л.М. Бостан, С.К. Бостан. – К.: Центр учбової. літератури, 2008. – 730 с.

4. Графский В.Г. Всеобщая история права и государства: учебник для вузов / В.Г. Графский. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2000. – 729 с.

5. Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн навч.посібник / В.С. Макарчук. – К.: Атіка, 2000. – 415 с.

6. Рубаник В.Є. Лекції з історії держави та права зарубіжних країн: навч. посібник / В.Є. Рубаник. –Х.: Консум, 2003. – 528 с.

7. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник. / М.М. Страхов. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре»,2003. – 584 с.

8. Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн: навч. посібник / Г.І. Трофанчук. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 400 с.

9. Хома Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник / Н.М. Хома. – Львів: Магнолія плюс, 2004. – 480 с.

10. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права / З.М. Черниловский. – М.: Юрист, 1995. – 574 с.

 

 

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: