Оцінка ефективності інноваційного проекту

Оцінка ефективності інноваційного проекту передбачає:

I. Визначення потенційних споживачів нового товару

На даному етапі фірма проводить роботу з пошуку потенційних клієнтів на купівлю нового товару. Для цього готуються пропозиції (оферти), головне призначення яких залучення замовлень на поставку продукції.

Кваліфікаційні пропозиції стосуються, як правило, фірми як такої ‒ описують її організацію (структуру), кваліфікацію, прийняті робочі процедури, а також дають інформацію про специфічні особливості пропонованого товару.

Комерційні пропозиції визначають зобов'язання фірми стосовно виконання специфічних робіт (в тому числі сервісу), поставок устаткування та інших у відповідності із наміченими термінами.

ІІ. Комерційна оцінка інноваційного проекту

Щоб інноваційний проект пройшов вдало, необхідно насамперед продумати, обґрунтувати і сформулювати його зміст, цілі і завдання. Необхідний достатній практичний досвід інноваційної та підприємницької діяльності, теоретичні знання прогнозування ринкової кон'юнктури, вміння оцінювати конкурентів і партнерів в ринковому обігу. Чітко позначити, які товари найбільш привабливі, вигідні у розробці, мають найменшу вартість і наскільки вони популярні у реального покупця. Саме на цій стадії фірма продумує ефективність наступного інноваційного проекту, оцінює його ефективність, багатоваріантність у відповідності із наявними ресурсами і можливостями їх придбання.

Комерційна оцінка інноваційного проекту складається із двох етапів.

1. Оцінка видів і об'ємів необхідних ресурсів та визначення джерел їх отримання і покриття

Загальна уява про необхідні ресурси для проведення інноваційного проекту подана на рис. 6.1.

Умовні позначення: М ‒ ресурси, що придбані підприємством для виконання інноваційного проекту; Д_м ‒ сума грошей, що виплачені підприємством за придбання матеріалів, необхідних для виконання інноваційного проекту; Т ‒ новий товар, призначений для продажу; Д_т ‒ гроші, отримані підприємством за проданий товар; І ‒ інформаційні ресурси, задіяні в інноваційному проекті; Д_і ‒ кошти, що виплачені підприємством на отримання інформації; ОЗ ‒ основні засоби у вигляді будинків, споруд, устаткування, транспорту та ін., що застосовуються при виконанні інноваційного проекту; Д_о ‒ витрати на частку основних коштів, необхідних для проведення інноваційного проекту; П ‒ послуги, що надаються підприємству від державних органів та інших підприємств у вигляді транспортних, рекламних, консультаційних, аудиторських, банківських та ін.; Д_п ‒ державні податки, що виплачуються підприємством у встановленому порядку для поповнення державного і місцевого бюджетів; Т_р ‒ трудові ресурси, що необхідні для виконання інноваційного проекту; Д_р ‒ гроші, що витрачені підприємством на залучення робочої сили; Д_к ‒ банківський кредит; Д_в ‒ сума грошей, що повернуті підприємством за використання кредиту в розмірі, який перевищує отриманий кредит на величину кредиту, виплачених за його використання.

 

 

 

Рис. 6.1. Ресурсне забезпечення інноваційного проекту

 

2. Оцінка техніко-економічної ефективності інноваційного проекту

В процесі створення нового товару вирішуються в комплексі конструкторсько-технологічні, виробничі і експлуатаційні завдання. При цьому головна вимога полягає в тому, щоб нова продукція забезпечувала більш високу продуктивність праці, була технологічною у виготовленні, надійною у експлуатації, покращувала умови праці і сприяла росту ефективності виробництва.

Економічні розрахунки створення нової продукції виконують для обґрунтування найбільш ефективних напрямків створення і економічної доцільності її розробки; визначення економічного ефекту від впровадження і визначення впливу нової продукції на ефективність виробництва.

Економічна оцінка ефективності інноваційного проекту відноситься до завдань локальної оптимізації виробництва, рішення яких зводиться до вибору найкращого варіанта із множини можливих.

Для визначення порівняльної ефективності використовують такі показники, як приведені затрати, економічний ефект від впровадження нової продукції, термін окупності капітальних вкладень у створення нової продукції.

Розрахунок приведених затрат на інноваційний проект

Після визначення остаточного варіанта нової продукції необхідно економічно обґрунтувати, як потрібно її робити, тобто визначити порівняльну ефективність ‒ приведені затрати.

Приведені затрати ( ) ‒ це сума поточних затрат (собівартість продукції) і капітальних вкладень, приведених до однакової розмірності у часі з нормативним коефіцієнтом ефективності.

Вони розраховується за формулою:

(6.1)

 

де  ‒ собівартість одиниці продукції по і-му варіанту інноваційного проекту, грн.;

 ‒ нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (0, 15);

 ‒ питомі капітальні вкладення у виробничі фонди по і-му варіанту інноваційного проекту, грн.

Критерієм вибору варіантів є мінімальна сума приведених затрат, що визначається формулою:

(6.2)

Розрахунок економічного ефекту від реалізації інноваційного проекту

Розрахунок порівняльної економічної ефективності дозволяє із можливої множини варіантів нової продукції обрати варіант із найменшими сукупними затратами.

Рішення про доцільність створення і впровадження нової продукції приймається на основі розрахунку економічного ефекту.

Сумарний ефект від реалізації інноваційного проекту  визначається за формулою:

(6.3)

де  і  ‒ ціна аналога і нової продукції відповідно;

 ‒ норма амортизації і нової продукції;

т ‒ кількість експлуатаційних параметрів нової продукції, які покращуються в порівнянні з аналогом;

,  ‒ річні витрати на і-ий експлуатаційний параметр (амортизацію, ремонти, енергію, матеріали, заробітну плату тощо) для аналога і нової продукції відповідно.

Термін окупності капітальних вкладень на впровадження інноваційного проекту

Термін окупності  розраховують як відношення об'єму одноразових капітальних вкладень у нову продукцію  до суми річного зниження собівартості продукції ( ), отриманої за рахунок впровадження і-го нового виробу по відношенню до базового:

а) за формулою:

(6.4)

 

б) за формулою:

(6.5)

 

де  ‒ додаткові капітальні вкладення в нову продукцію, грн.;

 ‒ додатковий (в порівнянні із базовою продукцією) прибуток від реалізації річного об’єму нової продукції на планований рік
виробництва, грн.

При визначенні величини капітальних вкладень необхідно враховувати:

‒ вартість нового устаткування, включаючи витрати на його доставку, демонтаж, монтаж і наладку;

‒ витрати на поповнення обігових коштів, пов'язаних із створенням і використанням нової продукції;

‒ вартість необхідних виробничих площ і інших елементів основних фондів, безпосередньо пов'язаних із виробництвом і використанням нової і базової продукції;

‒ витрати на технічні заходи і оснащення, що пов'язані з охороною навколишнього середовища, покращення умов праці;

‒ збитки (знак плюс) і прибуток (знак мінус) від виробництва і реалізації продукції в період освоєння виробництва, що передує розрахунковому року;

‒ витрати на науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи, включаючи випробування і доопрацювання дослідних зразків.

⇐ Предыдущая78910111213141516

Поделиться: