Кошик доходів місцевих бюджетів — доходи загального фонду, закріплені цим Кодексом на постійній основі за місцевими бюджетами, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Формування кошика доходів місцевих бюджетів є необхідним інструментом для визначення обсягів міжбюджетних трансфертів. У новому трактуванні сутності даного поняття є дві принципові відмінності. По-перше, до кошика доходів місцевих бюджетів включаються не лише податки, збори й обов’язкові платежі, закріплені на постійній основі за місцевими бюджетами, а всі доходи загального фонду. Таке нововведення значно вплине на обсяги міжбюджетних трансфертів. По-друге, кошик доходів визначатиметься не тільки для бюджетів місцевого самоврядування, а й для всіх інших місцевих бюджетів (бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети).

Порядок формування кошика доходів місцевих бюджетів визначається ст. 64, а кошик доходів місцевих бюджетів та порядок його використання при визначенні дотацій вирівнювання — ч. 4, 6, 7 ст. 98 Кодексу.

30) кошторис — основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис є основним документом, який пов’язаний із отриманням бюджетними установами доходів та здійсненням видатків.

Кошторис бюджетних установ має такі складові: 1) загальний фонд, де відображається обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів із бюджету за класифікацією кредитування бюджету; 2) спеціальний фонд, де відображається обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством.

Установи й організації, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, для забезпечення своєї діяльності та виконання покладених на них функцій складають і затверджують кошторис доходів і видатків відповідно до бюджетних призначень, які встановлені законом про Державний бюджет України.

В дохідній частині проектів кошторисів зазначаються планові обсяги асигнувань, котрі передбачається спрямувати на покриття видатків установи із загального і спеціального фондів проектів відповідних бюджетів. Формування дохідної частини загального фонду здійснюється виходячи із планових обсягів бюджетних асигнувань, що виділяються на утримання цієї організації.

Під час визначення обсягів видатків розпорядникам нижчого рівня головні розпорядники, розпорядники вищого рівня повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установи.

Обов’язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установи. Показники видатків, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками щодо кожного коду економічної класифікації.

Кошторис затверджується за загальним і спеціальним фондами на рік без розподілу за періодами року в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів. Кошториси і плани асигнувань підписуються керівником та головним (старшим) бухгалтером установи (централізованої бухгалтерії). Затверджені кошториси скріплюються гербовою печаткою й підписом керівників організацій, уповноважених затверджувати такі документи, із зазначенням дати затвердження.

Виконання кошторисів і планів асигнувань здійснюється наростаючим підсумком із початку року. Звіти про виконання кошторисів і планів асигнувань подаються в порядку та за формою, встановленими Державним казначейством України.

Кредитування бюджету — операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов’язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.

Кредитування бюджету є складовою частиною загального і спеціального фондів бюджету та одним із інструментів бюджетного регулювання. Крім стандартних операцій з надання коштів із бюджету на умовах повернення, платності і строковості до кредитування бюджету також зараховують (у новій редакції Кодексу) бюджетні позички та фінансову допомогу з бюджету на поворотній основі.

Класифікація кредитування бюджету наводиться у ст. 10 Кодексу.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: