Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»

Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»

Закон України «Про державний захист суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів»

Стаття 1. Завдання Закону

Цей Закон встановлює систему особливих заходів державного захисту працівників суду і правоохоронних органів від перешкоджання виконанню покладених на них законом обов'язків і здійсненню наданих прав, а так само від посягань на життя, здоров'я, житло і майно зазначених осіб та їх близьких родичів у зв'язку із службовою діяльністю цих працівників.

Стаття 1. Завдання Закону

Цей Закон встановлює систему особливих заходів державного захисту суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів від перешкоджання здійсненню правосуддя, виконанню покладених на них законом обов’язків і здійсненню наданих прав, а так само від посягань у зв’язку з їх службовою діяльністю на життя, здоров’я, житло і майно зазначених осіб та їх близьких родичів, членів сім’ї

Стаття 2. Основні поняття

1. Правоохоронні органи - органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до цього Закону захисту підлягають працівники суду і правоохоронних органів, зазначених у частині першій цього пункту, а також співробітники кадрового складу розвідувальних органів України, працівники Антимонопольного комітету України та уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які беруть безпосередню участь відповідно у:

а) розгляді судових справ у всіх інстанціях;

б) кримінальному провадженні та провадженні у справах про адміністративні правопорушення;

в) оперативно-розшуковій та розвідувальній діяльності;

г) охороні громадського порядку і громадської безпеки;

д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та прокурорів;

е) контролі за переміщенням людей, транспортних засобів, товарів та інших предметів чи речовин через державний і митний кордон України;

є) нагляді і контролі за виконанням законів.

Близькі родичі, які відповідно до цього Закону підлягають захисту, - це батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, посягання на життя, здоров'я, житло і майно яких перешкоджає виконанню працівниками суду і правоохоронних органів покладених на них законом обов'язків і здійсненню наданих прав.

Стаття 2. Основні поняття

Відповідно до цього Закону захисту підлягають судді, працівники апарату суду і працівники правоохоронних органів, зазначених у частині першій цього пункту, а також співробітники кадрового складу розвідувальних органів України, працівники Антимонопольного комітету України та уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які беруть безпосередню участь відповідно у:

а) розгляді судових справ у всіх інстанціях;

б) кримінальному провадженні та провадженні у справах про адміністративні правопорушення;

в) оперативно-розшуковій та розвідувальній діяльності;

г) охороні громадського порядку і громадської безпеки;

є) нагляді і контролі за виконанням законів.

Близькі родичі, члени сім'ї, які відповідно до цього Закону підлягають захисту, це - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Стаття 3. Права працівників суду, правоохоронних органів та їх близьких родичів щодо заходів державного захисту

Відповідно до законодавства України працівники суду, правоохоронних органів та їх близькі родичі мають право:

а) застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю з метою забезпечення виконання правомірних наказів і усних вимог, що добровільно не виконуються, для захисту власної безпеки, безпеки близьких родичів, а також свого житла і майна;

б) вимагати і одержувати допомогу у виконанні покладених на них обов'язків, а в разі необхідності - для особистого захисту, а також свого житла і майна з боку відповідних правоохоронних та інших державних органів;

в) здійснювати спеціальні заходи забезпечення безпеки;

г) отримувати матеріальну компенсацію в разі загибелі працівника, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, знищення чи пошкодження його житла і майна у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Життя і здоров'я працівників суду і правоохоронних органів підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Стаття 3. Права суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів та їх близьких родичів, членів сім’ї щодо заходів державного захисту

Відповідно до законодавства України судді, працівники апарату суду і працівники правоохоронних органів та їх близькі родичі, члени сім’ї мають право:

а) застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю з метою забезпечення виконання правомірних наказів і усних вимог, що добровільно не виконуються, для захисту власної безпеки, безпеки близьких осіб, а також свого житла і майна;

в) здійснювати спеціальні заходи забезпечення безпеки;

Життя і здоров'я суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Стаття 4. Правова основа захисту працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів

Правовою основою захисту працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів є Конституція України, цей Закон, Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Митний кодекс України, закони України " Про судоустрій і статус суддів", " Про прокуратуру", " Про міліцію", " Про Службу безпеки України", " Про оперативно-розшукову діяльність", " Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", " Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та інші акти законодавства України.

Стаття 4. Правова основа захисту суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів та їх близьких родичів, членів сім’ї

Правовою основою захисту суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів та їх близьких родичів, членів сім
’ї є Конституція України, цей Закон, Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Митний кодекс України, закони України " Про судоустрій і статус суддів", " Про прокуратуру", " Про міліцію", " Про Службу безпеки України", " Про оперативно-розшукову діяльність", " Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", " Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та інші акти законодавства України.

Стаття 5. Види спеціальних заходів забезпечення безпеки

Для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів, недоторканності житла, а також збереження їх майна з урахуванням конкретних обставин можуть застосовуватися відповідно до законодавства такі заходи:

Стаття 5. Види спеціальних заходів забезпечення безпеки

Для забезпечення безпеки суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів та їх близьких родичів, членів сім’ї, недоторканності житла, а також збереження їх майна з урахуванням конкретних обставин можуть застосовуватися відповідно до законодавства такі заходи:

Стаття 6. Особиста охорона, охорона житла і майна

1. В разі встановлення даних, що свідчать про реальну небезпеку посягання на осіб, зазначених у статті 2, вживаються заходи щодо особистої охорони працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів, їх житла і майна. У разі необхідності житло і майно осіб, взятих під захист, за рахунок коштів місцевого бюджету обладнуються засобами протипожежної і охоронної сигналізації, замінюються номери їх квартирних телефонів і державні номерні знаки належних їм транспортних засобів. Можуть також застосовуватися оперативно-технічні засоби відповідно до Закону України " Про оперативно-розшукову діяльність".

Стаття 6. Особиста охорона, охорона житла і майна

1. В разі встановлення даних, що свідчать про реальну небезпеку посягання на осіб, зазначених у статті 2, вживаються заходи щодо особистої охорони суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів їх близьких родичів, членів сім’ї, їх житла і майна. У разі необхідності житло і майно осіб, взятих під захист, за рахунок коштів відповідних бюджетів обладнуються засобами протипожежної і охоронної сигналізації, замінюються номери їх квартирних телефонів і державні номерні знаки належних їм транспортних засобів. Можуть також застосовуватися оперативно-технічні засоби відповідно до Закону України " Про оперативно-розшукову діяльність".

Стаття 7. Видача зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпекуЗалежно від ступеня загрози для життя і здоров'я працівнику суду або правоохоронного органу та його близьким родичам з дотриманням вимог чинного законодавства можуть видаватися зброя, спеціальні засоби індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку.

Стаття 7. Видача зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку

Залежно від ступеня загрози для життя і здоров'я судді, працівнику апарату суду або працівнику правоохоронного органу та його близьким родичам, членам сім’ї з дотриманням вимог чинного законодавства можуть видаватися зброя, спеціальні засоби індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку.

Стаття 9. Тимчасове розміщення у місцях, що забезпечують безпеку

У разі необхідності працівник суду або правоохоронного органу, його неповнолітні діти та інші близькі родичі можуть бути за їх згодою тимчасово розміщені у місцях, що гарантують їх безпеку, в тому числі в дошкільних виховних закладах або установах органів соціального захисту населення України.

Стаття 9. Тимчасове розміщення у місцях, що забезпечують безпеку

У разі необхідності суддя, працівник апарату суду або працівник правоохоронного органу, його неповнолітні діти та інші близькі родичі, члени сім’ї можуть бути за їх згодою тимчасово розміщені у місцях, що гарантують їх безпеку, в тому числі в дошкільних виховних закладах або установах органів соціального захисту населення України.

Стаття 12. Порядок здійснення заходів безпекиВирішення питань переселення в інше місце проживання, надання жилої площі, матеріальної допомоги в розмірі мінімальної заробітної плати чи посадового окладу за попереднім місцем роботи працівника суду або іншого правоохоронного органу та працевлаштування забезпечується органом, що прийняв рішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 12. Порядок здійснення заходів безпекиВирішення питань переселення в інше місце проживання, надання жилої площі, матеріальної допомоги в розмірі мінімальної заробітної плати чи посадового окладу за попереднім місцем роботи, судді, працівника апарату суду або працівника правоохоронного органу та працевлаштування забезпечується органом, що прийняв рішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 13. Підстави і приводи для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки1. Підставою для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров'ю або майну. 2. Приводом для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки працівника суду або правоохоронного органу та його близьких родичів може бути: а) заява працівника або його близького родича; б) звернення керівника відповідного державного органу; в) отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, які підлягають захисту.

Стаття 13. Підстави і приводи для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки1. Підставою для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров'ю або майну. 2. Приводом для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки судді, працівника апарату суду або працівника правоохоронного органу та його близьких родичів, членів сім’ї може бути: а) заява судді, працівника або його близького родича, члена сім’ї; б) звернення керівника відповідного державного органу; в) отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, які підлягають захисту.

Стаття 14. Органи, які приймають рішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпекиРішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки приймають: а) керівники органів внутрішніх справ - щодо захисту працівників відповідного органу внутрішніх справ, державної лісової охорони, рибоохорони, митних органів, персоналу органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та їх близьких родичів; б) керівники органів служби безпеки - щодо захисту працівників служби безпеки та органів системи Управління державної охорони, їх близьких родичів; в) керівники прокуратури - щодо захисту працівників прокуратури та їх близьких родичів; г) голова суду - щодо захисту працівників відповідного суду та інших органів, зазначених у статті 2 цього Закону, та їх близьких родичів; д) керівники органів охорони державного кордону України - щодо захисту працівників цих органів та їх близьких родичів; е) керівники розвідувальних органів України - щодо захисту співробітників цих органів та їх близьких родичів; є) керівники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - щодо захисту військовослужбовців і працівників цієї служби та їх близьких родичів.

Стаття 14. Органи, які приймають рішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпекиРішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки приймають: а) керівники органів внутрішніх справ - щодо захисту працівників відповідного органу внутрішніх справ, державної лісової охорони, рибоохорони, митних органів, персоналу органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та їх близьких родичів, членів сім’ї; б) керівники органів служби безпеки - щодо захисту працівників служби безпеки та органів системи Управління державної охорони, їх близьких родичів, членів сім’ї; в) керівники прокуратури - щодо захисту працівників прокуратури та їх близьких родичів, членів сім’ї; г) голова суду – щодо захисту суддів, працівників апарату відповідного суду та інших органів, зазначених у статті 2 цього Закону, а також їх близьких родичів, членів сім’ї; д) керівники органів охорони державного кордону України - щодо захисту працівників цих органів та їх близьких родичів, членів сім’ї; е) керівники розвідувальних органів України - щодо захисту співробітників цих органів та їх близьких родичів, членів сім’ї; є) керівники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - щодо захисту військовослужбовців і працівників цієї служби та їх близьких родичів, членів сім’ї.

Стаття 15. Органи, які здійснюють заходи забезпечення безпеки1. Здійснення спеціальних заходів забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів покладається: а) щодо працівників служби безпеки і органів системи Управління державної охорони - на органи служби безпеки; б) щодо працівників органів охорони державного кордону - на органи охорони державного кордону України; в) щодо співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів - на відповідні розвідувальні органи України; г) щодо інших працівників, зазначених у статті 2 цього Закону, - на органи внутрішніх справ; ґ) щодо військовослужбовців і працівників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - на органи управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Стаття 15. Органи, які здійснюють заходи забезпечення безпеки1. Здійснення спеціальних заходів забезпечення безпеки суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів та їх близьких родичів, членів сім’ї покладається: а) щодо працівників служби безпеки і органів системи Управління державної охорони - на органи служби безпеки; б) щодо працівників органів охорони державного кордону - на органи охорони державного кордону України; в) щодо співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів - на відповідні розвідувальні органи України; г) щодо суддів та інших працівників, зазначених у статті 2 цього Закону, - на органи внутрішніх справ; ґ) щодо військовослужбовців і працівників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - на органи управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Стаття 16. Порядок прийняття рішення про застосування спеціальних заходів забезпечення безпекиОргани, які приймають рішення про забезпечення безпеки відповідно до статті 14 цього Закону, одержавши заяву (повідомлення) про загрозу безпеці осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках - негайно, прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки. Про прийняте рішення виноситься мотивована постанова з зазначенням конкретних заходів щодо забезпечення безпеки і строків їх здійснення, про що письмово повідомляється заявник. Якщо заходи безпеки застосовуються не на прохання особи, яка береться під захист, то на це має бути одержана її згода.

Стаття 16. Порядок прийняття рішення про застосування спеціальних заходів забезпечення безпекиОргани, які приймають рішення про забезпечення безпеки відповідно до статті 14 цього Закону, одержавши заяву (повідомлення) про загрозу безпеці осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб з дня одержання такої заяви (повідомлення), а у невідкладних випадках - негайно, прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки. Про прийняте рішення виноситься мотивована постанова з зазначенням конкретних заходів щодо забезпечення безпеки і строків їх здійснення, про що письмово повідомляється заявник. Якщо заходи безпеки застосовуються не на прохання особи, яка береться під захист, то на це має бути одержана її згода.

Стаття 17. Обов'язок щодо виконання рішень про забезпечення безпеки осіб, взятих під захистРішення органів, які приймаються згідно з цим Законом, про вжиття спеціальних заходів щодо працівників суду, правоохоронних органів та їх близьких родичів є обов'язковими для виконання відповідними органами, підприємствами, установами, організаціями та їх посадовими особами.

Стаття 17. Обов'язок щодо виконання рішень про забезпечення безпеки осіб, взятих під захистРішення органів, які приймаються згідно з цим Законом, про вжиття спеціальних заходів щодо суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів та їх близьких родичів, членів сім’ї є обов'язковими для виконання відповідними органами, підприємствами, установами, організаціями та їх посадовими особами.

Стаття 21. Відповідальність за невжиття заходів безпекиНеприйняття рішень, несвоєчасне прийняття або прийняття недостатньо обгрунтованих рішень, невжиття відповідних заходів безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів відповідними посадовими особами органів, зазначених у статтях 14 і 15 цього Закону, тягне за собою дисциплінарну чи кримінальну відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Стаття 21. Відповідальність за невжиття заходів безпекиНеприйняття рішень, несвоєчасне прийняття або прийняття недостатньо обгрунтованих рішень, невжиття відповідних заходів безпеки суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів та їх близьких родичів, членів сім’ї відповідними посадовими особами органів, зазначених у статтях 14 і 15 цього Закону, тягне за собою дисциплінарну чи кримінальну відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Стаття 24. Контроль і нагляд за виконанням законодавства про захист працівників суду та правоохоронних органів Контроль за забезпеченням захисту працівників суду, правоохоронних органів та їх близьких родичів здійснюють відповідно Міністр внутрішніх справ України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Генеральний прокурор України, Голова Верховного Суду України, Голова Державної прикордонної служби України, керівник розвідувального органу Міністерства оборони України. Нагляд за дотриманням законності при забезпеченні захисту працівників суду, правоохоронних органів та їх близьких родичів здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

Стаття 24. Контроль і нагляд за виконанням законодавства про захист суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів Контроль за забезпеченням захисту суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів та їх близьких родичів, членів сім’ї здійснюють відповідно Міністр внутрішніх справ України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Генеральний прокурор України, Рада суддів України, Голова Державної прикордонної служби України, керівник розвідувального органу Міністерства оборони України.Нагляд за дотриманням законності при забезпеченні захисту суддів, працівників апарату суду, працівників правоохоронних органів та їх близьких родичів, членів сім’ї здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

Закон України " Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"

Стаття 3. Суб’єкти відносин Суб’єктами відносин, пов’язаних із захистом інформації в системах, є: власники інформації; власники системи; користувачі; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації і підпорядковані йому регіональні органи.

Стаття 3. Суб’єкти відносин

Суб’єктами відносин, пов’язаних із захистом інформації в системах, є:

власники інформації;

власники системи;

користувачі;

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації і підпорядковані йому регіональні органи;

⇐ Предыдущая 10 11 12 13 141516 17 18 19 Следующая ⇒

Последнее изменение этой страницы: 2019-06-19; Просмотров: 204; Нарушение авторского права страницы