Як починати розмову з аудиторією?

Головне у вступній частині – привернути увагу, встановити контакт, підготувати слухачів до сприйняття промови. Вступ у змістовному аспекті – постановка питання, в психологічному – підготовка слухачів до сприймання промови, в структурному – введення в тему промови.

Знайти ефектний початок, щоб одразу заволодіти увагою слухачів – так рекомендують фахівці з ораторського мистецтва. Початок виступу – дуже важкий і разом з тим відповідальний етап промови, коли слухачі ловлять кожне слово промовця. Фахівці вважають, що найкраще запам'ятовується інформація, що міститься на початку та в кінці.

Від чого залежить успіх чи провал виступу?

Успіх залежить від дотримання наступних канонів:

- мати інформацію про місце і час виступу, склад аудиторії

- знати мету виступу - поінформувати, переконати, поздоровити, розважити

- застосовувати у тексті короткі зрозумілі фрази

- не переобтяжувати текст статистичною інформацією і спеціальною термінологією

- створювати промову «мовою аудиторії», орієнтуючись не на «нижчі» верстви, а на «середні»

- використовувати техніку ораторського мистецтва

- правильно розставляти паузи, робити наголос на найбільш важливих фразах, не побоюватися висловлювати власні емоції там, де це доречно.

Схема традиційного PR-виступу

має наступну структуру промови:

1. вступ

2. основна частина

3. висновки

Основні вимоги до промови виступаючого

- лаконічність;

- забезпечення контакту з аудиторією;

- гумор - якщо це доречно;

- логічність викладу, хороша дикція;

Визначення поняття «інформація»

Інформація — абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту. Походить від латинського слова «informatio», яке має декілька значень:

- роз'яснення, виклад фактів, подій, витлумачення

- представлення, поняття

- ознайомлення, просвіта

Інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей. Можливості й завдання різновидів PR.

Які існують різновиди PR?

На державному рівні зв'язки з громадськістю включають: громадську думку, суспільні стосунки, авторитет уряду, парламенту, фінансові, промислові, міжнародні зв'язки тощо. На рівні підприємства завдання зв'язків з громадськістю зазвичай зводяться до створення сприятливого образу (іміджу) в очах громадськості.

«Білий» PR — поняття, що з'явилося навпротивагу «чорному» PR, і означає «чесний», непроплачений PR

«Чорний» PR — використання «чорних технологій» (обману, фальсифікацій) для обмовляння, знищення конкурентів, розповсюдження від їх імені образливих або економічно небезпечних заяв та ін. Іноді достатньо обмежитися публікацією компромату

«Жовтий» PR — використання образливих для читачів елементів

«Сірий» PR — реклама (позитивна чи негативна), що приховує своє джерело. На відміну від «чорного» PR, не передбачає відвертої брехні про своє походження. Також під «сірим» PR іноді розуміють різновид «чорного» public relations, що не містить брехні і спрямований на опосередкований вплив на підсвідомість реципіента

Філософія урядових PR

Подати себе у зручному світлі прагнув не один уряд. Так з'явилося те, що ми сьогодні називаємо урядовим PR-ом. Попередня українська влада не надто багато уваги приділяла йому, оскільки навіть не прагнула сподобатися виборцям. Щоби убезпечити себе від їхнього гніву, використовувала інші засоби.

Сучасна влада вже має певний бренд та активно себе позиціонує. Інколи таке позиціонування досить примітивне, бо побудоване винятково на опозиції до попередників. Проте воно є, як і постійне намагання управляти іміджем та поліпшувати його. Дослідники зауважують, що потреба урядового PR-у є там, де сильна опозиція, правдива преса та активне населення.

⇐ Предыдущая123Следующая ⇒

Поделиться: