Стаття 1. Визначення термінів

ЗАКОН УКРАЇНИ

“Про загальнообов’язкове медичне страхування”

Цей Закон відповідно до Конституції України та Законів України, “Основ законодавства України про охорону здоров‘я” та “Про страхування”, Концепції охорони здоров’я населення України, визначає правові та економічні принципи фінансування охорони здоров’я та організаційні й фінансові механізми здійснення обов‘язкового медичного страхування в Україні.

РОЗДІЛ І. Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в наступному значенні:

1.1. страховик - страхові організації, що мають право здійснення загальнообов'язкового медичного страхування відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування";

1.2. страхувальник - юридичні особи та фізичні особи, що уклали зі страховиками договори загальнообов'язкового медичного страхування;

1.3. застрахована особа – фізична особа зазначена у договорі загальнообов’язкового медичного страхування, який укладається між страхувальником та страховиком;

1.4. медичний заклад – заклад охорони здоров’я, який має відповідний дозвіл (ліцензію) Міністерства охорони здоров’я України на право надання медичної допомоги населенню;

1.5. пацієнт - особа, яка потребує медичної допомоги;

1.6. бонус-малус - система підвищень і знижок до базової ставки страхового тарифу, за допомогою якої страховик коригує страхову премію залежно від того були чи не були страхові випадки у відношенні до об'єкта страхування у певний проміжок часу.

1.7. уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг;

1.8. активні безробітні - безробітні, які знаходяться на обліку у представництвах Центру зайнятості та мають право на утримання по безробіттю;

1.9. Сімейний лікар – лікар загальної практики.

Стаття 2. Мета фінансування охорони здоров ¢я

2.1. Метою фінансування охорони здоров¢я є:

а) забезпечення конституційних прав громадян України на охорону здоров’я, та безоплатну медичну допомогу;

б) підвищення якості надання населенню медичної допомоги;

в) створення умов для належного та ефективного фінансування охорони здоров’я;

г) створення умов для розвитку ринкових відносин у медичній галузі;

д) оптимізація використання медичних ресурсів закладів охорони здоров‘я;

е) підвищення оплати праці медичним працівникам;

ж) розвиток взаємного страхування за участю територіальних громад;

з) посилення зацікавленості та відповідальності застрахованої особи за стан свого здоров’я.

2.2. Держава створює умови для впровадження і розвитку всіх джерел фінансування охорони здоров’я України.

Стаття 7. Рівні надання медичної допомоги

7.1. Первинний рівень надання медичної допомоги (далі – Первинний рівень) – загальна медична допомога, яка надається сімейними лікарями.

7.2. Перший рівень надання медичної допомоги (далі – Перший рівень) – спеціалізована медична допомога.

7.3. Другий рівень надання медичної допомоги (далі – Другий рівень) – високоспеціалізована медична допомога.

7.4. Перелік видів медичної допомоги, які надаються на Першому та Другому рівні, розробляється та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розділ ІІ. Порядок надання медичної допомоги на Первинному рівні

Розділ ІІІ. Укладення договору загальнообов ’язкового медичного страхування

Стаття 12. Види договорів

13.1. Договори ЗОМС поділяються на:

- групові

- індивідуальні

13.2. Індивідуальний договір ЗОМС укладається між страхувальником - фізичною особою та страховиком. Даний договір засвідчує право страхувальника на отримання медичної допомоги Другого рівня у встановлених в договорі медичних закладах (в межах ліміту відповідальності).

13.3. Забороняється самовільно включати до договору ЗОМС види медичної допомоги, які не визначені у відповідних переліках видів медичної допомоги, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

13.4. Груповий договір укладається між страхувальником - юридичною особою та страховиком і містить персоніфікований перелік застрахованих фізичних осіб.

Стаття 22. Бонус-малус

Страховики мають право застосовувати коефіцієнт страхових тарифів в залежності від наявності чи відсутності страхових виплат у разі виникнення страхових випадків в період дії попередніх договорів ЗОМС ("бонус - малус"), який розраховується відповідно до викладеного в цій статті.