ТЕМА 12. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ВИРОБНИЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

 

План

1. Якість продукції (послуг).

2. Міжнародні системи управління якістю продукції.

3. Контроль якості та випробування продукції.

4. Міжнародні системи сертифікації.

 

1. Якість продукції (послуг).

Спочатку потрібно з'ясувати сутність, роль і значення якості продукції та її взаємозв'язок із технологічним розвитком і потребами споживачів.

Відомо, що поширення нововведень у процесі еволюції технологій має циклічний, комплексний характер, при цьому використовуються суміщені технології, а також відповідні форми методи організації виробництва, управління та контролю якості продукції.

На сучасному етапі технологічного розвитку вся продукція повинна повністю відповідати встановленим вимогам, проте забезпечення такого рівня якості має комплексний характер.

Із розвитком технологій, появою наукомістких виробництв яли порівнювати витрати на забезпечення якості з очікуваним неї ефектом і визначати рівень конкурентоспроможності. Поняття якості поступово трансформувалося в економічну категорію. Відповідно до ДСТУ І5О 9000-2001 «Системи управління якістю. Основні положення та словник», якість - це ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги.

Термін «якість» вживається з такими прикметниками, як погана, добра або відмінна. Вимога означає сформульовану потребу або очікування, які є загальнозрозумілими або обов'язковими для організації, її замовників та інших зацікавлених сторін.

Якість характеризує міру споживчої вартості, ступінь її придатності та корисності виробу. Споживна вартість являє собою основу якості, а остання відбиває рівень споживної вартості, тобто кількісне задоволення суспільної потреби в продукції.

Властивості поділяються на «вимірювальні» та «невимірювальні», характеризуються поняттям «показники якості», які можуть бути узагальнюючими, комплексними та одиничними .

Одиничні показники якості характеризують одну з властивостей продукції (товарів) і класифікуються за такими групами показників: призначення; економічність; надійність; технологічність; ергономічність; естетичність; стандартизація та уніфікація; патентно-правові; транспортабельність; екологічність; безпека .

Для визначення якості продукції порівнюють значення відповідних показників видів продукції, використовуючи методи: вимірювальний, розрахунковий (статистичний), органолептичний, реєстраційний, експертний, експериментальний, соціологічний.

За принципами кваліметрії кількісні значення показників якості продукції визначаються на основі: фізичних експериментів - методами метрології (вимірювання геометричних розмірів, маси, твердості, електропровідності, зносостійкості тощо) та психологічних експериментів (експертне вимірювання естетичних та ергономічних властивостей).

Відносною характеристикою якості продукції є оцінка технічного рівня (рівня якості) продукції, яка визначається шляхом зіставлення значень показників її технічної досконалості з відповідними значеннями показників базового зразка (еталона) протягом УСЬОГО життєвого циклу виробу.

Інформаційною базою про значення показників якості базового зразка (конкурента) є: стандарти, закони, технічні регламенти, урядові постанови, юридичні норми, митні правила, спеціальні друковані й віртуальні матеріали, результати досліджень тощо.

Оцінка рівня якості одного виду продукції (технічного рівня здійснюється за допомогою диференційованих, узагальнюючих, змішаних та комплексних методів.

Створенню високоякісної продукції сприяє міжнародна, регіональна й національна стандартизація, яка передбачає вибір і розроблення найбільш оптимальних рішень, нормативно-технічної документації, що враховують тенденції та напрями технічного прогресу. Стандартизація ґрунтується на принципах повторюва ності, варіантності, системності, взаємозамінності.

Стандарти визначають набір показників якості продукції, пі. вень кожного з них, методи й засоби виміру, випробувань, маркірування, упаковки, транспортування, збереження, експлуатаційного обслуговування, ремонту.

В Україні стандарти поділяються на: державні (ДСТУ); галузеві (ГСТ); технічні умови (ТУ); підприємств і об'єднань (СТП)' науково-технічних товариств та інженерних союзів, асоціацій та інших громадських об'єднань (СТО). У розробленні вітчизняних стандартів враховуються вимоги Міжнародної організації зі стандартизації (І8О).

Стандарти групуються за видами: основні; на продукцію, послуги; на процеси; на методи контролю, випробувань, вимірів, аналізу. Виконання вимог чинних стандартів є обов'язковою умовою діяльності будь-якого підприємства.

Державний комітет України з технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) здійснює керівництво та контроль за роботою зі стандартизації, координує спеціальні служби в галузевих комітетах, департаментах та на підприємствах, які розробляють, упроваджують і організують упровадження стандартів.

 

2. Міжнародні системи управління якістю продукції.

Починаючи вивчення наступного блоку питань, треба спочатку з'ясувати сутність системи якості, її підсистем та елементів і звернути увагу на міжнародний досвід управління якістю продукції.

Система якості являє собою сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Сучасні взаємовідносини між постачальником і споживачем, а також посередником ґрунтуються на можливостях вибору виробників, системи якості котрих здатні забезпечувати впевненість у тому, що якість товарів, які надходять, буде такою, як потрібна.

Ураховуючи світовий досвід ринкових відносин, Міжнародна організація зі стандартизації розробила і в 1987 р. видала перші п’ять стандартів ІSО серії 9000 (ІSО — 8402; ІSО — 9000; ІSО — 9001-,9002; ІSО — 9003; ІSО — 9004), в основу яких було покладено концепцію “кола (петлі) якості»”.

З урахуванням практики застосування й вимог конкуренції в 1994 року стандарти ІSО серії 9000 було переглянуто з позицій “життєвого циклу” продукції. Стандартами було встановлено, що кожне підприємство повинно вирішувати три головні завдання в галузі якості: досягати й підтримувати якість продукції та послуг на рівні, що забезпечує постійне задоволення встановлених ним вимог споживача, які передбачаються; забезпечувати керівництву впевненість у тому, що необхідна якість досягається та підтримується на заданому рівні; забезпечувати споживачу впевненість у Ому що запланована якість продукції, що постачається, досягається або її буде досягнуто, якщо це передбачено контрактом.

Для забезпечення відповідності продукції вимогам ринку та підтримання її конкурентоспроможності на певний період часу кожне підприємство-виготовлювач повинно запроваджувати систему якості, яка забезпечує контроль усіх чинників, що впливають на якість продукції (послуг).

Система якості складається з трьох взаємопов'язаних підсистем: забезпечення якості, управління якістю, поліпшення якості.

Забезпечення якості продукції являє собою сукупність заходів, що плануються та систематично здійснюються, які створюють необхідні умови для виконання кожного етапу петлі якості таким чином, щоб продукція відповідала певним вимогам за якістю.

Управління якістю включає методи та оперативну діяльність з управління процесами, виявлення невідповідностей у продукції, виробництві або системі якості, причин виникнення та своєчасне їх усунення.

Поліпшення якості передбачає постійну діяльність, спрямовану на підвищення технічного рівня продукції, якості її виготовлення, удосконалення елементів виробництва й системи якості.

Функціонування системи якості здійснюється одночасно за всіма видами виробничої діяльності, які впливають на якість продукції та взаємодіють з ними.

В основу всіх систем якості було покладено так звану “петлю якості”, яка охоплює всі етапи життя продукції: маркетинг; проектування; закупівлю; розроблення виробничих процесів; виробництво; контроль і випробування; пакування та збереження; реалізацію та розподіл продукції; монтаж і експлуатацію; технічну допомогу в обслуговуванні; сервіс після продажу; утилізацію після використання.

Процеси формування, управління та поліпшення якістю починаються й закінчуються етапом маркетингу, який посідає одне з провідних місць у системі якості. На весь персонал підприємства покладається відповідальність, повноваження й ресурси, необхідні для забезпечення якості, управління якістю та поліпшення якості.

У 2000р. Технічний комітет ІSО /ТС 176 Управління якост1 забезпечення якості вдруге переглянув стандарти ІSО 9000. У результаті цього було розроблено й видано нову редакцію Міжнародних стандартів, заснованих на «процесному підході»:

- ІSО 9000 : 2000 «Системи управління якістю. Основні положення та словник»;

- «ІSО 9001 : 2000 «Системи управління якістю. Вимоги»;

- ІSО 9004 : 2000 «Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності».

Разом вони формують узгоджену серію стандартів на системи управління якістю, яка сприяє взаєморозумінню в національній та міжнародній торгівлі.

Держстандартом України, його Технічним комітетом ТК93 «Управління якістю і забезпечення якості» здійснено ідентичний їх переклад, де внесено редакційні зміни: термін «міжнародний стандарт» замінено на «державний стандарт». Даними стандартами сформульовано нові концептуальні підходи та принципи щодо управління якістю.

Успіх підприємства (організації) досягається завдяки впровадженню й актуалізації певної системи управління, розробленої для постійного поліпшення показників діяльності, з урахуванням потреб усіх зацікавлених сторін. Управління підприємством (організацією) поряд з іншими аспектами охоплює управління якістю.

Для поліпшення показників діяльності підприємства (організації) встановлено вісім принципів управління якістю, які найвище керівництво може використовувати: орієнтація на замовника, лідерство; залучення працівників; процесний підхід; системний підхід до управління; ідентифікування; постійне поліпшення; прийняття рішень на підставі фактів; взаємовигідні стосунки з постачальниками.

Ці вісім принципів управління якістю формують основу стандартів на системи управління якістю, які входять до стандартів серії ІSО 9000 редакції 2000 р.

Системи управління якістю доцільні тим, що можуть сприяти підприємствам (організаціям) у підвищенні задоволеності замовників. Замовники вимагають продукцію, характеристики якої задовольняють їхні потреби та очікування.

Система управління якістю може бути основою для постійного поліпшення, яке дозволяє збільшити ймовірність підвищення задоволеності замовника та інших зацікавлених сторін. Вона дає організації та замовникам упевненість у її спроможності поставляти продукцію, яка постійно відповідає вимогам.

Процесом вважається діяльність, у якій використовуються ресурси та якою можна управляти для того, щоб перетворювати входи на виходи. Часто вихід одного процесу є входом наступного. Майже вся продукція та (або) діяльність із надання послуг та виконання операцій є процесами. Для функціонування підприємства (організацій) необхідно керувати численними взаємозалежними процесами. Отже принципи управління якістю можуть бути поширеними на всі рівні підприємства (організації).

Перевагою процесного підходу є забезпечуваний ним безперервний контроль зв'язків окремих процесів у межах системи процесів, а також їхніх сполучень та взаємодій.

Застосування процесного підходу в межах системи управління якістю підкреслює важливість: розуміння виконання вимог; необхідність розглядати процеси з погляду створення додаткових цінностей; отримання результатів функціонування процесу та його ефективності; постійного поліпшення процесу об'єктивних вимірювань.

Уперше в явній формі розглядається моніторинг роботи системи, процесів, продукції, відзначається необхідність визначення методів і критеріїв збору й використання інформації про задоволеність і (або) незадоволеність споживачів, аналіз удосконалювання системи, пов'язаний з визначенням її ефективності та ін.

Конкурентоспроможність-це комплексна багатоаспектна характеристика товару, що визначає його переваги на ринку порівняно з аналогічними товарами - конкурентами як за ступенем відповідності конкретній потребі, так і за витратами на їх задоволення.

 

3. Контроль якості та випробування продукції.

Система технічного контролю являє собою сукупність засобів контролю, методів виконання контрольних операцій і виконавців, які взаємодіють з об'єктами контролю за правилами, встановленими документацією.

Вимоги до організації технічного контролю та якості: профілактичність - запобігання браку; точність і об'єктивність; економічність; участь усіх працівників у контрольних функціях.

Технічний контроль є складовою виробничого процесу і являє собою комплекс взаємопов'язаних контрольних операцій, передбачених технологічним процесом.

Контрольні операції проектуються та нормуються в процесі розроблення технологічного процесу та заносяться до технологічної карти. Для складних контрольних операцій створюються карти контролю.

Мета технічного контролю якості на підприємстві полягає в забезпеченні випуску високоякісної та комплектної продукції відповідно до чинних стандартів і технічних умов.

Об'єктами технічного контролю є всі складові елементи процесу виробництва: предмети праці, засоби праці, технологія процеси, праця виконавців, умови праці.

Види контролю класифікуються за певними ознаками.

Залежно від параметрів, які контролюються, застосовуються різноманітні засоби контролю (контрольно-вимірювальні ди (КВП), інструменти та апарати), які поділяються на дві групи:

вимірювачі абсолютних розмірів та контрольно-сортувальні пристрої.

До вибіркового активного контролю належить статистичний контроль, в основу якого покладено застосування методів математичної статистики, що дозволяють оцінювати якість великої партії продукції за результатами контролю малої вибірки (проби). Статистичне регулювання технологічних процесів здійснюється методом «груп якості» продукції: придатної та дефектної. Інструментом статистичного контролю є контрольні карти на параметр, або операцію, форма яких залежить від вигляду та методу контролю.

Автоматизація виробництва та сучасні технічні засоби дозволяють здійснювати безперервний контроль і управління технологічним процесом.

У системі управління якістю відповідальна роль належить відділові (бюро) технічного контролю якості, який створюється на підприємстві залежно від масштабу й типу виробництва та конструктивно-технологічних особливостей продукції, що випускається.

Важлива роль у забезпеченні якості продукції та процесів належить метрологічному обслуговуванню, що здійснюється відділом головного метролога відповідно до вимог нормативних документів, Державних стандартів (Державна система забезпечення єдності вимірів - ДСВ) і стандартів підприємства. Якість продукції залежить від своєчасного здійснення заходів щодо досягнення єдності та необхідної точності вимірів параметрів виробів, матеріалів і сировини, режимів технологічних процесів, характеристик устаткування та інструменту.

 

4. Міжнародні системи сертифікації.

Відомо, що для продажу товару на внутрішньому і особливо на зарубіжному ринках потрібен дозвіл, який підтверджує її відповідність вимогам норм, правил та законів, що діють у даній країні. Отримання дозволу на продаж регулюється законодавчо, шляхом проведення процедури сертифікації відповідності (спеціальних випробувань та контролю якості) і надання виробнику відповідного документа.

В Україні створено систему сертифікації - УкрСЕПРО, яку очолює Держспоживстандарт України. Він акредитує (підтверджує правомочність) випробувальні лабораторії, галузеві та територіальні органи із сертифікації (центри стандартизації, метроло-а сертифікації), атестує аудиторів та вносить ці відомості у УкрСЕПРО, а також дані про сертифіковану продукцію си, послуги), системи якості, атестовані виробництва.

Сертифікація - процедура, шляхом якої третя сторона дає гарантію, що продукція, процес або послуга відповідають які встановлено стандартами або іншою нормативною документацією.

Сертифікація поділяється на обов'язкову та добровільну. Обов'язкова сертифікація здійснюється виключно в системі УкрСЕПРО та передбачає перевірку відповідності обов'язковим вимогам нормативних документів: безпека, екологічність, відповідність (взаємозамінність).

Перелік такої продукції затверджується Держспоживстандартом.

Продукція, що імпортується в Україну, підлягає національній сертифікації в СЕПРО за обов'язковими показниками (безпека екологічність, сумісність). Існує процедура визнання сертифікації інших країн.

На підставі позитивних результатів випробувань на одиничний виріб або на разову партію виробів видається сертифікат (знак) відповідності.

Національним знаком відповідності маркується найпростіша продукція та складна продукція, призначена для некомпетентного споживача (наприклад, побутова радіоелектронна техніка).

Якщо продукція випускається серійно або масово, підприємству видається ліцензія на право застосування сертифіката або знака відповідності для кожного виробу на термін дії сертифікації, за умови періодичних іспитів зразків продукції та перевірок виробництва, або атестації виробництва, або сертифікації системи якості та регулярного технічного нагляду.

Технічний нагляд за відповідністю продукції (процесів, послуг), що сертифікувалася, виробництва та системи якості вимогам, які встановлено відповідними стандартами протягом терміну дії сертифіката, здійснює орган сертифікації. За результатами нагляду чинність сертифіката може бути зупинено або припинено достроково.

Із метою оцінки технічних можливостей підприємства-виробника забезпечити стабільний випуск продукції, що сертифікувалася за ініціативою підприємства, проводиться атестація виробництва.

Сертифікація систем якості (СЯ) стосовно виробництва конкретної продукції проводиться органами сертифікації за ініціативою виготовлювача продукції з метою засвідчення відповідності СЯ вимогам стандартів ДСТУ

ІSО 9000 та забезпечення впевненості в тому, що виробник може постійно випускати сертифіковану продукцію.

 

План семінарського заняття

1. Якість продукції (послуг).

2 Система забезпечення якості та її елементи.

3. Міжнародні системи управління якістю продукції.

4 Організація технічного контролю якості на виробництві.

5 Сертифікація продукції, систем якості та атестація виробництв.

 

Література [2, 8, 10, 11, 17].

 

Термінологічний словник

Оцінка технічного рівня продукції - зіставлення значень показників її технічної досконалості з відповідними значеннями показників базового зразка (еталона).

Показник якості - кількісна характеристика одного або кількох властивостей продукції, що становлять її якість, розглядається до певних умов її створення та експлуатації або споживання.

Процесний підхід - застосування в межах організації (підприємства) системи процесів разом із їх визначенням та взаємодією, а також управління ними.

Сертифікація - процедура, після якої третя сторона дає гарантію, що продукція, процес або послуга відповідають вимогам, установленим стандартами або іншою нормативною документацією.

Стандарти - нормативи, які є еталоном для порівняння параметрів продукції, що виходять із виробництва, із тими вимогами до якості продукції, які закріплено в них.

Стандартизація - установлення єдиних обов'язкових норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину й матеріали.

Технічний контроль - перевірка відповідності продукції або процесу, усіх виробничих умов та чинників, від яких залежить якість продукції, установленим техніко-технологічним вимогам до якості на всіх стадіях її виготовлення.

Якість - ступінь, до якого сукупність власних характеристик продукції (послуг) задовольняє вимоги

 

 

⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒

Поделиться: