Виробничі травми, професійні захворювання. Нещасні випадки виробничого характеру

Нещасний випадок на виробництві - це обмежений у часі або раптовий вплив на працівника небезпечного чинника виробничого середовища, який відбувся в процесі виконання ним трудових обов'язків чи завдань керівника робіт і внаслідок якого заподіяна шкода його здоров'ю або настала смерть.

У результаті нещасного випадку виникають травми.

Травма - ушкодження тканин і органів людини з порушеннями їхньої цілісності та функцій, викликане дією чинників зовнішнього середовища.

Виробнича травма - травма, отримана працівником на виробництві й викликана недотриманням вимог безпеки праці.

До травматизму на виробництві належать:

• нещасні випадки;

• професійні захворювання;

• професійні отруєння.

Залежно від характеру ушкоджень травми класифікуються:

• механічні (забиття, переломи, порізи тощо);

• термічні (опіки, обмороження, сонячні удари);

• хімічні (гострі отруєння, опіки кислотами, лугами);

• електричні (електричні удари, електричні травми);

• променеві (опіки, ушкодження тканин, кровотворних органів);

• нервово-психічні (переляк, шок);

• комбіновані.

За ступенем тяжкості пошкоджень – легкі, тяжкі, смертельні травми.

До професійних захворювань належать ті, що виникають в результаті професійної діяльності захворілих і зумовлюються винятково чи переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших чинників, що пов'язані з роботою (дією хімічних речовин, йонізуючого та нейонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини - перелік профзахворювань затверджується Кабінетом Міністрів України).

Виробничі (професійні) отруєння так само, як і професійні захворювання, відбуваються під впливом шкідливих, у першу чергу, хімічних виробничих чинників. Професійні отруєння є часткою професійних захворювань, які бувають хронічними (при тривалому впливі невеликих кількостей шкідливих речовин) і гострими. Гострі отруєння відносять до нещасних випадків.

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних чинників, шкідливих речовин.

За важкістю наслідків нещасні випадки поділяються на такі групи:

• дрібний травматизм (без втрати працездатності, який становить 70-80% усіх нещасних випадків);

• легкі випадки (втрата працездатності до трьох днів, тобто з тимчасовою втратою працездатності);

• тривалі (втрата працездатності від 4 днів до 4 місяців);

• нещасні випадки з важкими наслідками (повна чи часткова втрата працездатності, тобто повна чи часткова інвалідність);

• групові (що сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості тілесних ушкоджень);

• смертельні.

За типами відповідальності нещасні випадки бувають:

• з вини роботодавця;

• з вини потерпілого;

• з вини іншого підприємства або працівника іншого підприємства;

• з вини сторонньої особи;

• у результаті стихійних лих;

• змішані.

Нещасні випадки виробничого характеру за зв'язком із виробничою діяльністю бувають: пов'язані з виробництвом і не пов'язані з виробництвом.

До нещасних випадків, пов'язаних із виробництвом, належать випадки, що сталися з працівниками під час:

• виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженні;

• перебування на робочому місці, на території підприємства чи в іншому місці роботи протягом робочого часу або за дорученням роботодавця в неробочий час під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

• приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи та після її закінчення і виконання заходів особистої гігієни;

• проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою) за наявності розпорядження роботодавця;

• використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця;

• провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий працівник, але які не входять до обов'язків цього працівника;

• надання підприємством шефської допомоги;

• прямування працівника до об'єктів обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

• прямування до місця відрядження та у зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження;

• якщо зникнення працівника пов'язане з можливістю нещасного випадку з ним під час виконання трудових (посадових) обов'язків (після оголошення його померлим у судовому порядку);

• заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивства під час виконання або у зв'язку з виконанням працівником трудових (посадових) обов'язків незалежно від порушення кримінальної справи;

• раптове погіршення стану здоров'я працівника, що сталося внаслідок впливу небезпечних та шкідливих виробничих чинників, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, була протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я тощо.

Потерпілий має право на одержання допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100% заробітку з першого дня непрацездатності, відшкодування збитку, заподіяного застрахованому ушкодженням його здоров'я; у випадку інвалідності потерпілий має право на компенсацію втраченого заробітку згідно зі статтею 21, 28 Закону України "Про обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві і захворювання, що спричинили втрату працездатності".

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом трьох діб:

- обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, причетних до цього випадку, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- розглянути і оцінити відповідність умов праці вимогам нормативних актів про охорону праці;

- установити обставини і причини, що призвели до нещасного випадку;

- визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

- визначити осіб, які допустили порушення нормативних актів;

- розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- скласти акт нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за встановленою формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей випадок пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за встановленою формою і передати його на затвердження роботодавцю. Примірник акта за формою Н-1, Н-5, НПВ, П-5, коли встановлено гостре професійне захворювання, разом з матеріалами розслідування підлягає зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий, а у разі ліквідації підприємства, передаються правонаступникові. Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх намічених у них заходів, але не менш як два роки.

При гострому професійному захворюванні (отруєнні) копія акта форми Н-1 надсилається разом з картою форми П-5 до установи державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем настання нещасного випадку, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

Нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника або роботодавця потерпілого, і внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого або особи, яка представляє його інтереси.

 

ВИСНОВОК до першого питання – в питанні надано визначення травмі, виробничої травмі, професійному захворюванню, нещасному випадку на виробництві. Наведено класифікацію нещасних виробничих випадків, виробничих травм. Також встановлено порядок рослідування нещасного випадку на виробництві.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: