Консультування та лікування при наркотичній залежності

Консультування — обов’язкова частина медичної допомоги ВІЛ-інфікованим вагітним, які страждають на наркотичну залежність. Воно повинно включати обговорення усіх питань, зазначених у розділі 1. Додатково наголошується на:

· шкоді наркотиків для плода та новонародженого;

· програмах замісної підтримувальної терапії;

· ризику стресу у плода у випадку неконтрольованих спроб утримання від наркотиків без медичної та психологічної підтримки

· взаємодію між наркотичними засобами та АРВ-препаратами для ППМД;

· дотримання режиму АРТ.

Ведення ВІЛ-інфікованих жінок з наркотичною залежністю, які поступили під час пологів та не отримали допологової допомоги

У таких випадках необхідно:

· оцінити наркотичну залежність жінки та повідомити результати неонатологу;

· провести експрес-тест на ВІЛ, якщо ВІЛ-статус роділлі невідомий або був негативним під час вагітності;

· призначити лікування абстинентного синдрому;

· провести консультування про вплив наркотиків на результат вагітності.

ППМД у ВІЛ-інфікованих жінок з наркотичною залежністю повинна проводитися за тими ж правилами, що й у решта жінок

Знеболення

Знеболення вимагає особливої уваги під час пологів та у післяпологовому періоді, особливо після КР. У жінок з залежністю від опіоїдів знеболення проводять за загальними принципами.

За можливості, епідуральну анестезію необхідно провести на самому раньому етапі пологів; її можна повторити у раньому післяпологовому періоді, особливо після КР.

Ведення новонароджених з наркотичною залежністю та абстинентним синдромом

6.1. Клінічне обстеження

Абстинентний синдром спостерігається у 50—80% новонароджених, які мали вплив опіоїдів внутрішньоутробно (як правило в перші 24—72 години життя). Проте виражені симптоми, які потребують медикаментозного лікування, спостерігаються лише у 5—20% цих дітей.

Симптоми абстинентного синдрому у новонароджених розводіляють за важкістю та тривалістю. Вони включають:

· тремор, м’язовий гіпертонус, тривожність, неспокій, порушення сну, тривалий плач, гіперрефлексію;

· часті зригування, блювоту, діарею;

· тахіпное;

· малі симптоми: лихоманка, чхання, пітливість, закладеність носа, позіхання.

У новонародженого з симптомами абстиненції, мати якого вживала наркотики або підозрюється в їх вживанні, важкість абстинентного синдрому необхідно оцінювати кожні 4 години. Оцінку важкості абстинентного синдрому проводять на підставі наступної методики.

Таблица 3. 

Ознака або симптом	Бали
Порушення ЦНС
Пронизливий плач	2
Тривалий пронизливий плач	3
Сон <1 години після годування	3
Сон <2 годин після годування	2
Сон <3 години після годування	1
Підвищений рефлекс Моро	2
Різко підвищений рефлекс Моро	3
Легкий тремор при збудженні	1
Помірний та виражений тремор при збудженні	2
Легкий тремор у стані спокою	3
Помірний та виражений тремор у стані спокою	4
Гіпертонус м’язів	2
Екскоріації (специфічні області)	1
Міоклонічні судоми	3
Генералізовані судоми	5
Метаболічні, вазомоторні та дихальні порушення
Пітливість	1
Лихоманка 37,2—38,2°C	1
Лихоманка 38,4°C та вище	2
Часте позіхання (>3—4 разів)	1
Мармуровий малюнок шкіри	1
Закладеність носу	1
Чхання >3—4 разів	1
Роздування крил носа	2
Частота дихання >60 за хв	1
Частота дихання >60 за хв з втягування міжреберних проміжків	2
Шлунково-кишкові порушення
Надмірно жадібне смоктання	1
В’яле ссмоктання при годуванні, швидке насичення	2
Часте зригування	2
Блювота фонтаном	3
Рідкі випорожнення	2
Водянисті випорожнення	3

На підставі цієї оцінки підбирають дози препаратів для лікування абстинентного синдрому.

⇐ Предыдущая123

Поделиться: