Фізичний метод (анестезія охолодженням).

Холод, як відомо, паралізує нервові закінчення в місці його дії. Тому розпилення рідини з низькою температурою кипіння на тканини (шкіру, слизову оболонку) призводить до швидкого охолодження і навіть замерзання цих тканин, паралізує нервові закінчення, при цьому тимчасово, до відтавання, нервові закінчення втрачають свою чутливість, настає анестезія охолодженої ділянки. До місцевих анестетиків, які мають заморожуючу дію, відноситься хлоретил, фармаетил.

Хімічний метод (аплікаційна анестезія).

Аплікаційне знеболення - анестезія змазуванням, нанесенням анестетика на поверхню тканин, при цьому знеболюють термінальні нервові закінчення. Аплікаційне знеболення використовують при роботі на слизовій оболонці порожнини рота, твердих тканинах і пульпі зуба. Незважаючи на те, що аплікаційне знеболення не завжди достатньо ефективне, необхідність в поверхневій анестезії обумовлена проведенням у пацієнтів значної кількості невеликих за об’ємом маніпуляцій, які не потребують ін’єкційного знеболення.

Знеболюючі засоби для аплікаційної анестезії: кокаїн, анестезин, дикаїн, перилен-ультра, лідокаїн, ксилонор.

Ін’єкційне знеболення спрямоване на виключення больової чутливості відповідної ділянки шляхом впорскування розчину анестетика:

а) поблизу периферичних нервових волокон та їх закінчень (інфільтраційна анестезія);

б) біля нервового стовбура (провідникова анестезія).

Інфільтраційна анестезія

Інфільтраційна анестезія - це просочення знеболюючим розчином тканин при ін’єкції, при цьому анестетик діє на нервові закінчення, які безпосередньо іннервують цю ділянку.

Розрізняють пряму і непряму інфільтраційну анестезію. При прямому інфільтраційному знеболенні анестетик вводять безпосередньо в ті тканини, де будуть проводити оперативне втручання. Так поступають при операціях на м’яких тканинах.

При непрямому (так званому дифузному) інфільтраційному знеболенні анестетик вводять на деякій відстані від ділянки, яку потрібно знеболити, і звідти він, внаслідок дифузії, поширюється до тканин, які необхідно знеболити. Приклад: при введенні знеболюючого розчину під окістя він поступово проникає в альвеолярний відросток, просочується до зуба який підлягає знеболенню.

Анестетик можна вводити навкруги операційного поля - при амбулаторних операціях, розтині абсцесу тощо - при цьому знеболення відбудеться внаслідок дифузії. При непрямій анестезії знеболюючий розчин поширюється від центру до периферії. Дія розчину залежить від фармакокінетичних властивостей анестетика, концентрації і кількості знеболюючого розчину, а також від стану тканин зони знеболення (наявність запального процесу, рубці зменшують силу дії анестетика). В даний час інфільтраційна анестезія займає чільне місце - при проведенні амбулаторних стоматологічних втручань 2/3 анестезії і більше - інфільтраційні.

Провідникова анестезія - це такий вид місцевого знеболення, при якому місце введення анестетика віддалене від ділянки, на якій проводять втручання. Розрізняють: 1) центральну провідникову анестезію, при якій анестетик вводять біля одного з головних нервових стовбурів трійчастого нерва; 2) периферичну провідникову анестезію, при якій розчин анестетика підводять до однієї з гілок головного нервового стовбура.

Для отримання провідникового знеболення потрібно довести розчин анестетика до цільового пункту. Найчастіше - це кістковий отвір (канал), де проходить нервовий стовбур. Від вміння знаходити потрібний для даної провідникової анестезії цільовий пункт в значній мірі залежить якість провідникового знеболення.

 

23. Провідникове знеболення на верхній щелепі – методики, зони знеболення.

Провідникове знеболення на верхній щелепі – методики, зони знеболення

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: