Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Аподактильний метод (що не потребує обмацування пальцем).



При внутрішньоротовому шляху знеболювання нижнього альвеолярного нерва не­обхідно враховувати анатомічні особливості м'яких тканин, розміщених у ділянці пере­днього краю гілки нижньої щелепи. Це дозволить уникнути ряду помилок.

Гілка нижньої щелепи та крилоподібно-щелепна складка, що йде від гачка крилоподіб­ного відростка до язикової поверхні заднього відділу альвеолярного відростка нижньої щелепи, утворюють вузьку трикутну ділянку з гострою вершиною, оберненою донизу. Через цю трикутну ділянку при мандибулярній анестезії голку вводять в крилоподібно-щелепний простір.

При широко розкритому роті голку вколюють в зовнішній відділ крилоподібно-ще­лепної складки на середині відстані між жувальними поверхнями верхніх та нижніх молярів (при відсутності молярів - на середині відстані між задніми кінцями альвео­лярних відростків верхньої та нижньої щелеп). Шприц розташовують на рівні премо-лярів в протилежному куті рота, злегка відтягуючи його назовні.

 


 

Мандибулярна аподактильна анестезія

Голку просувають в глибину, приблиз­но на 1,5-2 см, до контакту її з кісткою. Якщо ж при просуванні голки на цій гли­бині кістку не відчувають, то шприц не­обхідно ще більше відвести в протилеж­ний бік (ще більше відтягнути протилеж­ний кут рота), після чого при просуванні голки кінець її доходить до кістки. Після контакту гострого кінця голки з кісткою вводять розчин знеболюючої речовини.

При значній ширині крилоподібно-щелепної складки голку вколюють в її середину. В тих же випадках, коли ця складка дуже вузька та близько прими­кає до слизової оболонки щоки, голку вколюють у медіальний край складки. Однак при аподактильному методі не завжди знеболюючий розчин вдається підвести до розміщення нижнього альвеолярного нерва.

Язиковий нерв можна знеболити, випускаючи розчин анестетика протягом всього шляху просування голки. Можна виключити язиковий нерв і пізніше: біля цільового пун­кту не випускають весь об'єм анестезуючого розчину, а залишок його випускають приблизно на середині зворотного шляху голки.

Позаротовий шлях. У тих випадках, коли характер і локалізація патологічного процесу не дозволяють ввести знеболюючий розчин до нижнього альвеолярного нерва з боку рота, використовують позаротовий метод.

При виконанні анестезії з правого боку, великий палець лівої руки кладуть на задній край гілки, а вказівний на нижній край тіла нижньої щелепи. Великий палець показує напрямок просування голки, а кінець вказівного - місце вколу. При виконанні анестезії з лівого боку великий палець лівої руки кладуть на нижній край, а вказівний на задній край гілки, таким чином, що вказівний палець показує напрямок просування голки, а великий - місце вколу.

Голку 5-7 см завдовжки вколюють через шкіру під нижнім краєм нижньої щелепи на 1,5 см допереду від її кута та просувають вгору по внутрішній поверхні гілки пара­лельно до її заднього краю, весь час зберігаючи контакт з кісткою, до рівня нижньоще­лепного отвору. Відстань до нього від нижнього краю щелепи з урахуванням товщини м'яких тканин, що покривають щелепу становить близько 35-40 мм. Для того, щоб краще орієнтуватись, варто пам'ятати, що.нижньощелепний отвір проектується на зов­нішню поверхню гілки нижньої щелепи на середині лінії, проведеної від козелка вуха до місця перетину m. masseter з нижнім краєм нижньої щелепи.

Зручніше вколювати голку без шприца. Тільки після просування її до нижньощелеп­ного отвору приєднують шприц та вводять 2 мл знеболюючого розчину. Одночасне виключення язикового нерва досягається просуванням голки та введенням знеболюючої речовини вище вказаного рівня на 1 см. В цій ділянці язиковий та нижній альвео­лярний нерви лежать поблизу один від одного.

Зона знеболювання. При знеболюванні біля нижньощелепного отвору, ми одночас­но виключаємо больову чутливість нижнього альвеолярного та язикового нервів.

При виключенні нижнього альвеолярного нерва знеболюються зуби, кісткова тка­нина альвеолярного відростка та тіла нижньої щелепи з відповідного боку, м'які ткани­ни, що покривають альвеолярний відросток, з зовнішньої (губної та щічної) поверхні в ділянці від останнього зуба до середньої лінії, а також, у ряді випадків, невелика зона з внутрішньої (язикової) поверхні в ділянці зуба мудрості.

Слід пам'ятати, що ділянка слизової оболонки на альвеолярному відростку з зовні­шнього боку, від рівня середини другого премоляра до середини другого моляра, одер­жує додаткову іннервацію від щічного нерва.

При виключенні язикового нерва знеболюється слизова оболонка дна ротової по­рожнини та передні дві третини язика.

Ясна з язикового боку знеболюються повністю лише при виключенні обох нервів.

В ділянці різців і часто ікла не спостерігається глибокого знеболювання після одно­бічної анестезії біля нижньощелепного отвору. Це пояснюється наявністю анастомозів з нервами, що йдуть з протилежного боку нижньої щелепи.

При введенні розчину новокаїну до нижнього альвеолярного нерва знеболення настає здебільшого через 15-20 хвилин. Тривалість знеболення звичайно досягає 1-1,5 годин.

Ускладнення. Іноді через невірне визначення місця вколу голки і введення її досе­редини від крилоподібно-щелепної складки (сплутують останню з гребінцем прикріплен­ня скроневого м'яза) з'являється почуття затерплості в м'яких тканинах глотки. Пізніше в разі одночасного пошкодження голкою крилоподібних м'язів виникає контрактура (зведення щелеп).

Порівняно рідким ускладненням при правильній методиці є пошкодження судин. Не часто доводиться відмічати появу зон ішемії шкірних покривів внаслідок судинозвужу­вальної дії розчину, що попав у просвіт судини. Звичайно має місце збліднення шкіри губи та підборіддя. Дуже рідко спостерігають появу зони ішемії, яка охоплює майже всю половину обличчя. Ці явища зникають через кілька хвилин.

Нерідким ускладненням в подальшому є виникнення болю і навіть порушення та зниження чутливості (парестезія і гіпестезія) в ділянці розгалуження нижнього альвео­лярного нерва, очевидно, в результаті його пошкодження голкою. Щоб запобігти цьому ускладненню, необхідно користуватися голкою цілком справною й уникати грубого маніпулювання нею в ділянці нижньощелепного отвору.

Іноді спостерігається парез лицевого нерва.

У деяких випадках при внутрішньоротовому способі знеболювання нижнього аль­веолярного нерва під час випадкового руху хворих, а також при переміщенні шприца вбік для контакту голки з кістковою тканиною виникає перелом голки, найчастіше на місці з'єднання з канюлею. Зважаючи на це, слід користуватись голками довжиною близько 4 см та не просувати її до канюлі. В таких випадках, частина голки, що зали­шається над поверхнею слизової оболонки, дає можливість легко вийняти відламану частину.

При додержанні асептики та відсутності випадкового інфікування тканин під час проведення знеболювання, відламана частина голки поступово оточується фіброзною тканиною (інкапсулюеться) і не викликає патологічних явищ.

Методика „високого” блокування нижньоальвеолярного нерва.

Проведення стандартної мандибулярной анестезії не завжди забезпечує достатнє знеболення нижньої щелепи, що можна пояснити наявністю додаткової іннервації. Зуби нижньої щелепи можуть отримувати додаткову іннервацію від під'язикового, вушно-скроневого і верхніх шийних нервів.

Під'язикова гілка виходить із стовбура нижнеальвеолярного нерва приблизно на 1 см вище за нижньощелепний отвір і тому її неможливо вимкнути звичайними методиками. Від вушно-скроневого нерва відходять розгалуження до пульпи нижніх зубів через отвори в гілці нижньої щелепи. Ця іннервація блокується «високою» анестезією за Гоу-Гейтсом і Акінозі.

Методика Гоу-Гейтса

Техніка цієї анестезії дуже складна і полягає в створенні депо анестетика поряд з головкою суглобового відростка нижньої щелепи.

Пацієнт широко відкриває рот. Лікар проводить уявну лінію від кута рота до западини (ямки) біля козелка вуха. Це і є площина, в якій просуватиметься голка.

Голку вводять з боку протилежного ікла нижньої щелепи і направляють через медіальний піднебінний горбок верхнього другого моляра, розташованого на стороні знеболення.

Голку уколюють в слизову оболонку (місце уколу голки знаходиться значно вищим, ніж при звичайній мандибулярной анестезії) і заглиблюють в м'які тканини до кістки (до контакту з головкою суглобового відростка).

Голку злегка відтягують назад, проводять аспіраційну пробу і після ін'єкції весь вміст шприца поступає в м'які тканини біля суглобового відростка.

Пацієнт повинен тримати рот відкритим впродовж декількох хвилин, до появи ознак анестезії нижньої щелепи.

Методика Акінозі

Ця методика відома як «методика закритого рота». Вона простіша, ніж методика Гоу-Гейтса і унікальна для внутрішньоротової анестезії, бо не потребує зіткнення кінчика голки з кісткою. При цій анестезії депо анестетика також створюють поблизу головки суглобового відростка нижньої щелепи.

Рот пацієнта закритий. Карпульний шприц з голкою завдовжки 35 мм направляють паралельно до оклюзійної площини верхньої щелепи на рівні її перехідної складки, голка входить в тканини на 25—30 мм — між гілкою нижньої щелепи і верхньощелепним горбом. Поволі вводять 1,5—2 мл анестетика. Голка знаходиться в крило-щелепному просторі, що забезпечує її контакт з гілками нижньощелепного нерва.

При застосуванні методик Гоу-Гейтса і Акінозі блокується також язичний та щічний нерви.

Методики Гоу-Гейтса і Акінозі потрібно застосовувати тільки тоді, коли інші методики знеболення не дали результату, бо вони дають більше ускладнень, ніж інші види мандибулярних анестезій. Чим глибше вводиться голка, тим вона ближче до верхньощелепної артерії і крилоподібного венозного сплетення.

 


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-11; Просмотров: 313; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.016 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь