Технологія виготовлення суцільнолитого мостовидногопротеза із сплаву неблагородного металу на вогнетривкій моделі.

Перш за все виготовляють робочу модель з високоміцного гіпсу. Потім готують це до дублювання (заповнення ретенційних місць, тобто піднутрень у не препарованих зубів і підставки моделі мольдіном для утворення прямовисних стінок). Після цього гіпсову модель укріплюють на підставці кювети і заповнюють їїгідроколоїдною масою. Модель видаляють з гідро колоїдної маси і заповнюють форму, що утворилася, вогнетривкою масою, після чого звільняють модель і сушать її в муфельній печі (+200°С). Вогнетривку модель покривають розплавленим бджолиним воском при температурі + 150°сдля усунення всіх пор і додання гладкості. З воску моделюють мостовидний протез і встанавлюють ливникову систему (до кожного зуба з оральної поверхні підводять восковий штифт завдовжки і товщиною 2-3 мм з муфтою-резервуаром поблизу відливання). Всі воскові штифти сполучають з конусом. Воскову репродукцію протеза покривають вогнетривкою масою, висушують і покривають кюветою, стінки якої викладені азбестом, встановлюють на вібростіл і заповнюють вогнетривкою масою. Потім кювету встановлюють в муфельну піч для виплавлення воску (+200°С) і подальшого прогрівання вогнетривкої маси при температурі до 900°с. Заповнюють форму розплавленим металом методом відцентрового литва, охолоджують і звільняють відливання від вогнетривкої сорочки на піскоструминному апараті. Після цього видаляють літники, перевіряють литі коронки до кожного опорного зуба, вийнятого з моделі. При цьому в міру можливості усуваються дефекти відливання, коротшають краї литих коронок точно по внутрішньому краю відбитку відгравірованої раніше канавки або уступу. Спеціальним штангенциркулем уточнюється товщина коронок по всій поверхні. Протез ретельно припасували на гіпсовій моделі, добиваючись точного його встановлення по відношенню до шийки зуба і антагоністів. Після цього його шліфують і передають в клініку для перевірки в порожнині рота хворого. При перевірці в клініці звертають увагу перш за все на його відповідність гіпсовій моделі. Чи правильно розташовані опорні коронки по відношенню до уступу або клінічної шийки зуба. Його проміжна частина чи має рівномірної ширини промивний простір. Особливу увагу необхідно приділяти взаємовідношенню окклюзійної поверхні із зубами-антагоністами. Потрібно відмітити, що тільки при ретельному дотриманні технології протез легко накладається на опорні зуби і не вимагає припасування. На практиці ж найчастіше для його вільного накладення необхідна копітка корекція. Ділянки, що перешкоджають повному встановленню протеза на опорних зубах, зазвичай визначають за допомогою копіювального паперу. Дві, три, а іноді і більше число корекцій дозволяють добитися повного накладення. Проте перед початком корекції необхідно переконатися в точності препарування природних зубів і високій якості виготовлення робочих гіпсових моделей. Після того, як протез буде встановлений в потрібному положенні, переходять до корекціїоклюзійних взаємин. Виявлені недоліки усувають, виходячи із загальних вимог до зімкнення зубних рядів в різних фазах артикуляції. У положенні центральної оклюзії в контакт повинні вступати одночасно з протезом і інші антагонуючі зуби. Абсолютно неприпустимо поява передчасних контактів. Вони особливо небезпечні при бічних оклюзіях і на балансуючих сторонах. Тільки за цих умов протезування носитиме лікувальний характер, служитиме засобом профілактики розвитку функціонального перевантаження пародонту, жувальних м'язів і захворювань скронево-нижньощелепного суглобу. Накінець, оцінка якості готового мостовидногопротеза завершується перевіркою стану промивного простору або форми проміжної частини. Якщо протез повністю відповідає вказаним вимогам і після корекції відновлена полірована поверхня, він може бути фіксований на опорних зубах по загальноприйнятій описаній методиці.

Суцільнолиті мостоподібні протези у клініці ортопедичної стоматології набувають усе більшого поширення через свої незаперечні позитивні властивості. Відсутність припою надало каркасам цих протезів особливої міцності, а можливість точного моделювання оклюзійної поверхні одночасно опорних коронок та проміжної частини робить їх ефективними у відновленні її та стійкості до функціонального навантаження. Виготовлені із одного сплаву, вони володіють оптимальними показникамибіосумісності.

Висока точність суцільнолитих мостоподібних протезів, створення можливості рівномірного та щільного прилягання суцільнолитих коронок до поверхні кукси зуба, в тому числі і в пришийковій ділянці, забезпечило широке їх використання. Суцільнолиті мостоподібні протези надійно зберігають оклюзійні співвідношення навіть у складних клінічних умовах, пе­редусім за наявності патологічної стертості зубів, глибокого травмюючого прикусу, часткової втрати зубів, що ускладнена зниженнямміжкоміркової висоти. Актуальним є те, що під час протезування зубів, які несуть велике функціональне навантаження - молярна група, за ефективністю відновленняоклюзійного навантаження із суцільнолитими конструкціями не конкурують ні металокерамічні, ні металопластмасові протези. Суцільнокерамічні та облицьовані керамікою протези для жувальної групи зубів виготовляти не рекомендують. У даної групи зубів превалює функціональна надійність та стійкість до навантаження, а не чинник естетики. Відливають суцільнолиті мостоподібні протези із золотовмісних, срібно-паладієвих та хромо-кобальтових сплавів.

Методика отримання двошарового відбитка дає можливість точно визначити рівень розташування краю коронки, його товщину, не порушувати фізіологічних процесів у яснах, у шарі прикріпленого епітелію, який виконує бар'єрну функцію. Процес моделювання воскової композиції та прецизійне лиття у поєднанні із шаромфіксувального матеріалу визначеної товщини забезпечує точне охоплення шийки зуба та щільне прилягання до уступу. Слід зазначити, що об'єм тканин, які необхідно з препарувати під суцільнолиті коронки, суттєво не відрізняється від такого в разі застосування металевих штампованих коронок. У деяких випадках він незначно збільшений за рахунок створення конусної кукси з кутом 2-3° методом препарування оклюзійної поверхні зуба по периметру бором „зрізаний конус". Суцільнолиті коронки застосовують у бічних ділянках зубного ряду, які непомітні під час розмови та усмішки. Головною перевагою суцільнолитих мостоподібнихпротезів є те, що за їх допомогою створюється можливість забезпечення рівномірного та щільного прилягання штучних коронок до поверхні культі зуба, в тому числі і в пришийковій ділянці.

Процес виготовлення суцільнолитого мостоподібного протеза складається із послідовних клінічних та лабораторних етапів. Після детального обстеження хворого складають план ортопедичного лікування. До того як розпочати безпосередньо препарування опорних зубів, необхідно зняти повні анатомічні відбитки та вивчити діагностичні моделі, на яких визначають висоту, форму і товщину коронкової частини, розташування у зубному ряді, співвідношення із зубами-антагоністами, зони та обсяг препарування.

Клініко-лабораторні етапи виготовлення суцільнолитих мостоподібних протезів:

Клінічні етапи

І. Обстеження хворого. Визначення діагнозу. Виготовлення діагностичних моделей. Складання плану лікування.

ІІ. Препарування опорних зубів. Підбір відбиткової ложки. Зняття основного подвійного силіконового відбитка, допоміжного анальгінатного відбитка зубного ряду протилежної щелепи, фіксація центральної оклюзії

Лабораторні етапи

І. Виготовлення розбірної моделі. Загіпсовування основної та допоміжної моделі в Артикулятор. Моделювання воскової композиції. Лиття

ІІ. Обробка, шліфування та полірування

Клінічні етапи ІІІ. Примірка, припасування, корекція.

Лабораторні етапи ІІІ. Кінцеве шліфування та полірування.

Клінічні етапи ІV. Фіксація готового протеза.

Препарування опорних зубів проводять під місцевим знеболенням, у пришийковій ділянці створюють уступ або препарують без уступу. Препарування з уступом передбачає значне видалення твердих тканин зубів, тому його створення на молярах, а також за умови низьких клінічних коронок необов'язкове, а в молодих людей - за наявності великої пульпової камери. Методика препарування аналогічна такій у разі виготовлення металокерамічної коронки. Ураховують просторові співвідношення зубів, дотримуються принципу паралельності стінок. Товщина препарування здійснюється на 0,4мм з урахуванням товщини хромо-кобальтовогокаркаса і на 0,5мм - з урахуванням товщини каркасу із благородного сплаву.

Ортопедичне лікування суцільнолитими мостоподібними протезами передбачає зняття подвійного відбитка силіконовими масами „Silloflex” (Spofa-Dental), „Speedex” (Сoltene), „Affinis” (Соltene), „ВISICO” (Germany), „ЕХАFast” (GС), „ЕХАМiх” (GС), „ЕХАFІех” (GС). Звичайно це двоетапний, двофазний відбиток, знятий за стандартною методикою. Деякі клініцисти застосовують техніку двофазного одноетапного відбитку, так званий „сендвич”, мотивуючи це скороченням робочого часу. Проводять підбір відбиткових ложок відповідно до вимог. Знімають основний робочий та допоміжний відбитки, останній альгінатною масою з протилежного зубного ряду. Допоміжну модель відливають через 10-15 хв після отримання відбитка гіпсом III типу, тому логічно зробити це у клініці, не втрачаючи час. Обов'язковою вимогою є дезінфекція відбитків. Найбільш ефективним є 2,6 % розчин глутаральдегіду.

Фіксують зубні ряди у положенні центральної оклюзії. Способи реєстрації прикусу: складена у два шари розігріта пластинка базисного воску; валик із базисного силіконового матеріалу, яким знято основу робочого відбитка; спеціальний силіконовий матеріал для реєстрації прикусу, який наноситься із картриджногодиспенсера безпосередньо на нижній зубний ряд у ротовій порожнині - Registrado (Vосо). Фіксація центрального співвідношення вимагає великої точності та уваги, оскільки є важливою складовою якості виготовлення майбутнього протеза, і не потребує додаткового припасування каркаса протеза на надмірних оклюзійнихконтактах. На препаровані зуби фіксують провізорні захисні коронки. На цьому клінічний етап завершується.

 

У зуботехнічній лабораторії зубний технік, отримавши подвійний відбиток, виготовляє комбіновану розбірну модель із супергіпсу (IV тип) та гіпсу III типу. Моделі верхньої та нижньої щелеп загіпсовують в артикулятор у положенні центральної оклюзії за допомогою пластинки реєстрації прикусу. Далі технік-лаборант моделює воскову композицію суцільнолитого мостоподібного протеза. Гіпсові кукси опорних зубів покривають лаком, залишаючи вільною від нього пришийкову частину, що забезпечує точне прилягання суцільнолитої коронки у цій частині кукси зуба. Потім на кожний опорний зуб виготовляють по два полістиролових ковпачки, товщина першого (внутрішнього) - 0,1мм, другого - 0,3мм. Замість внутрішнього ковпачка часто на куксу зуба наносять два шари лаку. Перший ковпачок служить для компенсації об'ємної усадки та створює місце для прошарку цементу, другий - для отримання чистої відлитої поверхні, для надання більшої жорсткості восковій репродукції та запобіганню її деформації під час формування. Для моделювання воскової репродукції суцільнолитих коронок можна використовувати набори сучасних моделювальних восків (занурювальний віск, універсальний віск для моделювання, віск для блокування підпоясового простору, еластичний пришийковий, віск для вторинних ковпачків та клейкий віск), які значно скорочують час моделювання і поліпшують якість литва.

Розташувавши воскові репродукції опорних зубів на моделі у попередньому положенні моделюють проміжну частину мостоподібного протеза за допомогою воску або використовуютготові заготовки проміжних частин. Фірма„Bredent”(Німеччина) пропонує програму воскових проміжків „Бітвінів".

Великий вибір форм та розмірів проміжків дає можливість індивідуально підходити до кожної конкретної роботи. Нова допоміжна воскова деталь - „Гнатокільця" для моделювання оклюзійних великої протяжності.

Система дозволяє зберегти естетику та функціональність під час моделювання коронок і мостоподібних протезів. Приливають їх клейким воском, перевіряютьоклюзійні співвідно­шення і починають готувати воскову репродукцію до лиття.

Є ще одна розробка - високоеластичні силіконові форми багаторазового застосування „Гнатофлекс форм" для відтворення жувальних поверхонь із воску, пластмаси, кераміки. Функціональна форма у мостоподібному протезі дозволяє індивідуальну модифікацію. За умови освоєння методики технік затратить лише 40 с, на відтворення жувальної поверхні зуба за допомогою „Гнатофлекс форм.

На піднебінній або язиковій поверхні воскової репродукції мостоподібного протеза створюють ливникову систему. У такому разі штифти з моделями резервуарів для сплаву фіксують за кожній ланці протеза з довжиною штифта не більше ніж 5 мм і діаметром не більше ніж 2-3 мм. Усі муфти з'єднують резервуарною смужкою, яка надає восковій репродукції жорсткості та оберігає її від деформації під час зняття з робочої моделі. До резервуарної смужки прикріплюють штифти із воску, післявиплавлення яких у вогнетривкій масі утворюються канали для проходження розплавленого металу.

Воскову репродукцію обережно знімають з робочої моделі, видаляють внутрішні ковпачки так, щоб їх можна було використати. Далі воскову репродукціюмостоподібного протеза встановлюють на ливарний конус, покривають кільцем для лиття (опокою) і заповнюють вогнетривкою масою. Після її затвердіння видаляють штифти, кювету-опоку утримують у муфельній печі за температури від 200 до 800°С протягом 1 год. Після того форму заповнюють металом, проводять охолодження кювети, відокремлюють відлитий протез із формувальної маси та обробляють у піскоструменевому апараті. Спочатку зубний технік проводить припасування кожної суцільнолитої коронки на гіпсових куксах зуба, а потім - усього мостоподібного протеза.

Сьогодні у клініці ортопедичної стоматології застосовується і методика виготовлення суцільнолитих мостоподібних протезів за восковими репродукціями, що вигорають

Гіпсові кукси опорних зубів покривають сепараційним лаком, залишаючи вільною від нього пришийкову частину, що забезпечує точне прилягання суцільнолитої коронки у пришийковій частині кукси зуба. На кожний опорний зуб виготовляють по два полістиролових ковпачки , товщина першого (внутрішнього) - 0,1 мм, другого - 0,3 мм. Замість внутрішнього ковпачка можна використовувати розділовий лак, який наносять у два шари. Перший ковпачок служить для компенсації об'ємної усадки та створює місце для прошарку цементу, другий - для надання восковій композиції жорсткості і запобігання її деформації під час зняття з гіпсових зубів та формуванні в опоку. Описана методика моделювання є однією з багатьох, які використовуються для моделювання воскових композицій.

 

Провівши кінцеве моделювання опорних коронок воском , розпочинають моделювання проміжної частини. Використання стандартних інзом тут не передбачено, тому проводиться моделювання проміжної частини у вигляді штучних зубів, методика моделювання така ж, як і під час виготовлення штамповано-паяногомостоподібного протеза. Наступним важливим етапом є встановлення ливникової системи. Ливникові штифти установлюють на кожну опорну коронку або штучний зуб у напрямку зняття воскової композиції з гіпсової моделі. Рекомендується перед зняттям воскової композиції з метою запобігання виникненню внутрішніх напружень гіпсову модель з восковою композицією занурити на 10-15 хв у воду за температури 30-35°С.

Зняття воскової композиції з гіпсової моделі необхідно проводити дуже обережно, оскільки як наслідок спостерігатиметься балансування каркаса під час примірки його у ротовій порожнині.

 

Після заміни воску на метал зубний технік обробляє, шліфує та полірує суцільнолитий мостоподібний протез і передає у клініку для примірки та припасування.

У клініці лікар-стоматолог проводить примірку та корекцію протеза в ротовій порожнині. Протез дезінфікують та приміряють на опорні зуби, дотримуючись таких вимог: протез технік передає на мо­делі і в артикуляторі. Ця вимога є обов'язковою. Не допускається наявність перфораційних отворів у литві. Конструкція повинна вільно зніматися з моделі і так само без зусиль примірятися на опорні зуби. Візуально і за допомогою стоматологічного дзеркала лікар-стоматолог оцінює прилягання опорних коронок у пришийковій ділянці з усіх поверхонь: вестибулярної, оральної, апроксимальних. Проміжна частина протеза повинна при­лягати до слизової оболонки протезного ложа без занурення. Корекцію протеза здійснюють силіконовою коригувальною масою або артикуляційним папером 100 мкм для зняття внутрішніх напружень та резервування рівномірного шару фіксувального цементу.

 

Якщо суцільнолитий каркас оброблений відповідно, то обережно проводять допрепарування опорних зубів у місцях надмірного „продавлювання" коригувальної маси у каркасі бором низької абразивності. Корекцію оклюзійних співвідношень здійснюють артикуляційним папером, діагностику передчасних оклюзійних контактів - за допомогою пластинки бюгельного воску. Якщо виникла необхідність роботи з каркасом на оклюзійній поверхні, використовують мікрометр, щоб уникнути надмірного стоншення або перфорації протеза.

 

Пацієнт із приміряним суцільнолитим мостоподібним протезом повинен відчувати себе комфортно. У положенні центральної оклюзії в оклюзійні контакти разом із протезом повинні вступати усі групи зубів. Не допускається поява передчасних оклюзійних контактів. Особливо небезпечні вони у разі бічних оклюзій та на балансуючих боках. Тільки за умови дотримання цих вимог протез буде повноцінно відновлювати функцію, не буде перевантажувати пародонт, викликатидискоординацію жувальних м’язів та захворювання скронево-нижньощелепного суглоба.

 

За необхідності зубний-технік проводить кінцеве полірування протеза.

 

У клініці проводять остаточний етап – фіксацію протеза. Фіксацію проводять на цинк-фосфатні цементи: „Уніфас" або „Вісфат" (Санкт-Петербург), „Уніцем" (ВладМиВа), „Adhesor Fine" (Sроfa-Dental); для протезів із благородних сплавів доцільно застосовувати полікарбоксилатні цементи „Adhesor Carbofine" (Sроfa-Dental), „Durelon" (3М ESPE), „Carboco" (VOCO), „Carboxylate Cement" (Heraeus Kulcer) та склоіономерні цементи, модифіковані композитом: „FugiCem" (GC), „FugiPLUS EWT" (GC), „Vitrebond" (3М ESPE); протези із хромо-кобальтових сплавів – на склоіономерні цементи: Cavitan" (Sроfa-Dental), „Ketak-Cem" (3М ESPE), „FugiI" (GC), „Meron" (VOCO) та модифіковані композитом склоіономерні цементи. Застосовують матеріали хімічного твердіння. Матеріали подвійної, потрійної фіксації не застосовують.

 

 

2.24. Технологія литва каркасів мостоподібних протезів.

Технологія литва каркасів мостоподібних протезів.

 

Метод виготовлення опорних частин, мостоподібних протезів залежить від конструкції.

При підготуванні опорних зубів для суцільнолитих мостоподібних протезів важливо створення строгого паралелізму між ними. Для цього необхідно визначити загальний паралелізм між опорними зубами на діагностичних моделях у паралелометрі.

Після препарування зубів і одержання двошарового відтиску, опорні зуби покривають тимчасовими пластмасовими коронками.

Одним із засобів виготовлення мостоподібних протезів є їхнє моделювання і литво на вогнетривких моделях. Для цього одержують дубльовану модель, яка компенсує усадку.

Проте більш сучасним і точним методом є виготовлення розбірної моделі зі знімними штампиками опорних зубів із міцного гіпсу. Моделювальну репродукцію проміжної частини мостоподібного протеза з'єднують із штампованими ковпачками з полімерних матеріалів, які забезпечують жорсткість і цілістність воскової репродукції і згоряють без залишку, а литво здійснюють поза моделлю.

Моделювання проміжної частини проводиться відповідно до вимог, пред’явлених до проміжної частини по відношенню зуба до альвеолярного гребеня в залежності від топографії і розміру дефекту зубного ряду, форми, розміру відсутніх зубів, стану опорних тканин, співвідношення з антагоністами.

Воскову репродукцію зміцнюють на восковому конусі, покривають прошарком вогнетривкої маси, старанно струшують для одержання рівномірного тонкого прошарку й обсипають піском. Масу просушують спочатку на повітрі при кімнатній температурі протягом 5 - 10 хв, потім у парах аміаку в спеціальній скляній ємкості з кришкою (ексикаторі) - 15 - 20 хв, а потім знову на повітрі - 5 - 10 хв.

У цій послідовності просушування повторюють два-три рази для одержання достатньо вогнетривкої форми. Конус із восковими деталями і вогнетривкою сорочкою поміщають у металеве кільце - кювету (опоку), яку заповнюють сумішшю річкового піску з борною кислотою (90:10). Кювету прогрівають у муфельній печі протягом 1 год при температурі 800⁰ С ( для виплавлення і вигоряння залишків воску і поміщають в апарат для литва навпроти тигля з розплавленим металом, установленого на центрифузі.

Після вмикання центрифуги розплавлений метал надходить у форму кювети. Охолоджені металеві деталі звільняють із кювети. Відлитий каркас відокремлюється від ливників і обробляється. При цьому в міру можливості усуваються дефекти виливка, укорочуються краї литих коронок точно по внутрішньому краю відбитка відгравійованої раніше канавки або уступу. Спеціальним штангенциркулем уточнюється товщина коронок по всій поверхні. Каркас старанно припасовують на гіпсовій моделі. Після цього його шліфують і передають у клініку для перевірки в порожнині рота хворого.

Під час припасування і фіксації виходять із вимог, запропонованих до металокерамічних конструкцій.

 

 

2.25. Показання до протезування суцільнолитими комбінованими мостоподібними

протезами.

Показання до протезування суцільнолитими комбінованими мостоподібними протезами

 

Мостоподібні протези є самим давнім видом конструкцій зубних протезів, знайденних при розкопках. Між цими конструкціями і сучасними мостоподібними протезами лежить довгий шлях розвитку і удосконалення, і на перший погляд, здавалося б, неможливо їх порівнювати або навіть шукати між ними який-небудь зв'язок. Проте в основі цих конструкцій лежить один і той же принцип зміцнення. Примітивними давними протезами були кільця на природних зубах, до яких кріпилися (зазвичай нитками) штучні зуби, трупні або виточені із слонової кісті, а інколи навіть з міцних порід дерева.

Мостоподібні протези застосовуються зазвичай при заміщенні дефектів зубного ряду з метою відновлення функції жування і мови, попередження деформацій зубних рядів, патологічного стирання, перевантаження зубів, що залишилися, і так далі

 

Мостоподібні протези класифікують по різних ознаках:

за матеріалом (металеві, пластмасові фарфорові і комбіновані);

по характеру кріплення (незнімні і знімні);

по методу виготовлення (паяні і суцільнолиті);

по конструкції (цілісні і складені);

по відношенню проміжної частки до альвеолярного відростка (дотичні і промивні);

по розташуванню опорних зубів (з двосторонньою опорою і однобічною - консольні);

по конструкції опорної частки протеза (різні види коронок, напівкоронки, вкладки, штифтові зуби і їх поєднання).

За способом фіксації: знімні; незнімні.

За видом опорних точок: коронка; напівкоронка; куксова коронка; телескопічна коронка; штифтовий зуб; вкладка; опорні й опорно-утримуючі кламери.

За кількістю опорних точок: одноопорні (консольні); двохопорні; багатоопорні.

За розташуванням точок опори: крапкові (консольні); лінійні (по одній лінії); полігональні;

За матеріалом: металеві (хромокобальтові, хромонікелеві, срібло-паладієві сплави, золото 900 проби); пластмасові; фотополімерні; керамічні; комбіновані (металоплатмасові, метало-фотополімерні, металокерамічні).

За способом лабораторного виготовлення: паяні; суцільновідлиті, безпаєчні.

За особливостями клінічного виготовлення: із препаруванням опорних зубів; без препарування опорних зубів;

За конструктивними особливостями: прості; складні (розбірні).

По відношенню промивної частини до слизової оболонки альвеолярного відростка: промивні - із промивною проміжною частиною (для вимивання їжі) - бічні ділянки; дотичні- фронтальна ділянка; сідлоподібні.

 

Окрім позитивних якостей, мостоподібні протези мають наступні недоліки: 1) необхідність препарування зубів під опорні елементи; 2) можливість функціонального перевантаження пародонту зубів при неправильному виборі конструкції; 3) дратівлива дія штучної коронки на краєвий пародонт; 4) незадовільні естетичні якості; 5) утруднення гігієнічного догляду за протезом у зв'язку з незнімною конструкції.

Показання до застосування мостоподібних протезів при ортопедичному лікуванні хворих з дефектами зубних рядів і вибір їх конструкції визначаються в основному наступними чинниками: величиною і топографією дефекту, його локалізацією і характером, тобто кінцевий або включений, станом твердих тканин іперіодонта опорних зубів і їх антагоністів, а також оклюзійними взаєминами.

Дефекти зубних рядів умовно прийнято ділити на малі - за відсутності на щелепі від 1 до Із зубів, середні - за відсутності від 4 до б зубів і великі - за відсутності більш би зубів. Питання про заміщення малих дефектів в області бічних зубів і донині залишається спірним, як це видно з наведеного вище опису.

Необхідність заміщення одного відсутнього зуба вирішується не лише залежно від величини дефекту, але і від його локалізації. Так, якщо у людини відсутній передній зуб, то на перший план виступають естетичні свідчення, і незалежно від віку необхідне невідкладне протезування. Методом вибору можуть служити імплантати, незнімні мостовідні протези, часткові знімні пластинкові, у тому числі і з металевим базисом.

Якщо планується незнімний мостоподібний протез, то лікарю належить вирішити досить важку проблему про характер опорних елементів. У тих випадках, коли коронки зубів, що обмежують дефект, неповноцінні, тобто мають порушену анатомічну форму (пломбовані, депульповані, значно стерті, мають відколи, клиновидні дефекти і ін.) і немає протипоказань, слід лікувати звичайними мостоподібними пластмасовими, металопластмассовими або металлокерамічними протезами з опорою у вигляді коронок.

Можливість лікування мостоподібними протезами ґрунтується на загальнобіологічному положенні про наявність в тканинах і органах людини фізіологічних резервів. Це дозволило висунути концепцію про «резервні сили пародонта<>, яка знаходить підтвердження при аналізі результатів дослідження витривалості пародонту до тиску - гнатодинамометрії. Межа витривалості пародонту до тиску - порогові навантаження, збільшення яких приводить до виникнення болю, рівний для премоляров 40-50 кг, для моляров - 60-75 кг.

Показаннями до застосування незнімних протезів служать включені дефекти зубного ряду, тобто обмежені з двох сторін зубами. Залежно від протяжності і топографії дефекта (кількість видалених зубів і функціональна цінність тих, що збереглися) визначають можливість використання незнімних зубних протезів. Незнімні зубні протези застосовують для лікування в наступних випадках: 1) втрата одного-чотирьох різців; 2) втрата ікла; 3) втрата премоляра або премолярів; 4) втрата двох премоляров і першого моляра; 5) допустимо при втраті на одній стороні щелепи два премоляров, першого і другого моляров при збереженому і добре розвиненому третьому молярі. Протипоказане застосування незнімного мостоподібного протеза такої протяжності за наявності рудиментарного третього моляра, з погано розвиненою кореневою системою. У цих випадках необхідно заміщати дефект знімним протезом.

 

 

Включені дефекти не завжди є свідченням до виготовлення незнімних видів протезів. Наприклад, відсутність ікла, двох премолярів і моляра на одній або двох сторонах щелепи також вважається за включений дефект. Проте при таких протяжних дефектах застосування незнімних видів протезів протипоказане.

При дефектах, розташованих в передньому відділі зубного ряду, мостоподібні протези показані навіть при втраті всіх 4 різців за умови, звичайно, збереженню пародонту іклів. Різний підхід до протезування при дефектах переднього і бічних ділянок зубної дуги пояснюється особливостями функцій цих зубів. Передні зуби, як відомо, пристосовані до відкусування їжі. Зусилля, яке виникає при цьому, менше зусилля, що розвивається на бічних зубах, і воно передається по довгій осі зуба, тобто сприятливіше. Тому ікла, будучи опорою, не будуть випробовувати функціонального перевантаження.

Особливу роль в розвитку функціонального перевантаження грають порушення оклюзійних взаємин мостоподібного протеза з антагонуючими зубами. При ковтанні, коли зуби змикаються в положенні центральної оклюзії, вся сила жувальної мускулатури, що скорочується, падатиме на крапки, що підвищують прикус. Точкове вогнище травматичної оклюзії небезпечне для природного антагоніста, який виявляється в особливо невигідних умовах.

Само собою зрозуміло, що в цю таблицю слід внести поправочний коефіцієнт, виходячи з клінічних особливостей, які можуть розширити покази до мостоподібних протезів або звузити їх. До цих клінічних особливостей відносяться: стан періодонта, ступінь атрофії альвеолярного відростка, ступінь рухливості опорного зуба.

Рішення питання про використання зубів як опора для мостоподібного протеза повинне здійснюватися тільки після ретельного клінічного і рентгенологічного вивчення стану пародонту зубів. Рентгенологічне дослідження обов'язкове в тих випадках, коли є підозріння на ураження пародонту, тобто за наявності ускладнень карієсу, пломбованих порожнин, переважання висоти клінічної коронки над анатомічній, патологічній рухливості зубів, наявності зубодесневих кишень. Зуби з хронічними верхівковими періодонтитами не можуть бути використані як опора, якщо канали їх не запломбовані або не усунено вогнище хронічного запалення.

Наявність по краях дефекту зубів з ослабленим пародонтом (тобто при їх рухливості або атрофії кісткової тканини) є відносним протипоказанням для використання їх під опору. У цих випадках мостоподібний протез не лише заміщатиме дефект в ділянці відсутніх зубів, але є одночасно і шинуючим апаратом для опорних зубів. Наприклад, за відсутності 156 зубів дефект має бути заміщений мостоподібним протезом з опорою на 41, але якщо сьомий зуб рухомий або є помітна атрофія стінок його альвеоли, мостоподібний протез повинен фіксуватися на 14хх78.

 

2.26. Технологія виготовлення пластмасового облицювання суцільнолитих комбінованих

мостоподібних протезів.

Технологія виготовлення пластмасового облицювання суцільнолитих комбінованих мостоподібних протезів.

 

Комбіновані мостовидні протези (з пластмасовим облицюванням). Одним із принципів класифікації мостоподібних протезів є матеріал, з якого вони ви го товлені. Це можуть бути металеві протези, пластма сові і комбіновані. Останні можуть мати паяно-штамповану металеву основу і суцільнолиту.
Паяний комбінований мостоподібний протез. Частіше застосовуються дві основні конструкції . У першій облицювальн им матеріалом покривається тільки проміжна частина, в другій, крім тіла протеза, облицювальне покриття на носиться і на опорні елементи, в якості яких вико користовуються штамповані комбіновані коронки.

Розробка комбінованих мостовидних протезів обумовлена ​​прагненням поліпшити зовнішній вигляд зубних рядів. Послідовність протезування практично не відрізняється від такої при виготовленні паяних металевих протезів.
Після підготовки опорних зубів під штамповані ко ронки знімають відбитки для їх виготовлення. Виготовивши ко ронки, перевіряють в порожнині рота їх якість і, не знімаючи з опорних зубів, знову отримують відбитки. Потім коронки знімають з опорних зубів, вставляють у відповідні від печатки у відтиску і заливають приблизно на одну третину роз плавленим воском. Відливають гіпсові моделі, фіксую ють їх у артикуляторі і переходять до моделювання проміжної частини, яка в подальшому буде облицьована пластмасою.
Спочатку моделюють проміжну частину таким самим чином, як при виготовленні металевої форми. Після цього з вестибулярної або вестибулярно-жувальної по верхні зрізають віск з таким розрахунком, щоб створити ло же для облицювального матеріалу (рис. 282 а, д, е, ж).

 

 

 

 

Д Є Є

Мал. 282. Форми промивної частини мостоподібного протеза: а — дотична для фрон­тальної групи зубів; б — промивна у разі високих клінічних коронок; в — промивна у разі низьких клінічних коронок; г — сідлоподібна металева; д, є — промивна з обли­цюванням губної або губно-жувальної поверхні; є — сідлоподібна з облицюванням жу­вальної та бічної поверхонь

На ньому встановлюють воскові петлі для надійного кріплення облицювання. Виливання тіла протеза роблять за стандарт ної технології. Перевіряють точність виливки на гіпсовій моделі, а потім спаюють її з опорними коронками. Відбі люють каркас протеза, обробляють місця спайки, протез шліфують і полірують. Ложі для пластмасового облицювання покривають спеціальним лаком, що маскує колір метал а (ЕДА, коналор і т.д.), моделюють з воску вестибуляр ну або вестибулярно-жувальну поверхню і заміню ють віск пластмасою, попередньо підібраною за кольором до природних зубів.
Якщо разом з проміжною частиною облицьовуються також опорні коронки, це повинно враховуватися при препаруванні опорних зубів. З них знімається додатковий шар твердих тканин для розміщення облицювальної частини на штампованої коронки. Створення вікна на штампованій коронці значно послаблює міцність всієї конст рукції мостоподібного протеза. Тому мостоподібні про тези, у яких облицьована тільки проміжна частина, краще застосовувати для заміщення включених дефектів в бокових відділах зубних рядів. Застосування ж в якості опори штампованих комбінованих коронок, ослаб ляющих жорсткість всієї конструкції, показано більше при дефектах, розташованих в передніх відділах зубних дуг.
Вікно на штампованої металевої коронки створюється після паяння з проміжною частиною мостоподібного протеза. Нанесення облицювального покриття з пластмаси проводиться одночасно як на проміжну частину мостоподібного протеза, так і на опорні коронки.
Після обробки, шліфування й полірування протез перевіря ється в порожнині рота. Труднощі можуть бути пов'язані насамперед із застосуванням комбінованих штампованих ко ронок, які вимагають додаткової припасовки при накладенні протеза. Крім того, створення облицювання на проміжній частині може стати причиною надмірного тиску її на ясна. У разі індивідуальної непереносимості пластмаси слід моделювати проміжну частину так, щоб повністю виключити контакт пластмаси зі слизовою оболонкою.

В даний час число прихильників застосування па яних мостовидних протезів поступово скорочується. При чин цьому декілька. Через присутність в порожнині рота ви димих при посмішці або розмові металевих частин,які грубо порушують вимоги естетики. Наявність припою в протезі нерідко призводить до зміни його кольору (по темніння) або появи алергічних реакцій на деякі метали, що окислюються в середовищі порожнині рота. Можлива і поломка протеза по лінії спайки. Застосування штампованих комбінованих коронок, як вже було зазначено, послаблює конструкцію мостоподібного протеза, робить її менш жорсткою. Це, у свою чергу, може бути причиною відшаровування пластмаси на опорних комбінованих коронках. Крім того, самі по собі штамповані комбіновані коронки мають ряд істотних недоліків, відмічених нами раніше, які перешкоджають їх широкому застосуванню не тільки у вигляді одиночних коронок, але і як опори для мостовидних протезів.
В ході пошуків більш досконалих конструкцій була створена ціла серія суцільнолитих протезів, що перевершують за своїми якостями паяні.
Технологія виготовлення суцільнолитого мостоподібного про теза з пластмасовим покриттям має кілька варіантів залежно від способу нанесення пластмаси та її виду. Металева основа робиться так само, як і при суцільнолитих мостоподібних протезах
При користуванні пластмасою типу порошок - рідина в процесі моделювання воскової репродукції ті ла протеза передбачають різні механічні пристосування для її утримання (петлі, скобочки, кульки, рамки, намистини, гранули та ін.) На вестибулярній поверх ні литих коронок передбачають ретенційні за хвати для шару пластмаси.
В якості облицювального шару суцільнолитого мостоподібного протеза можна застосувати спеціальну пластмасу «Піропласт» (ФРН), яка складається з трьох видів порош ків (опакового, дентинного емалевого).
В даний час застосовується нове покоління пласт мас для облицювань, відомих під загальною назвою «Ізо-зит».

 

 

2.27. Технологія виготовлення керамічного облицювання суцільнолитих комбінованих

мостоподібних протезів.

Технологія виготовлення керамічного облицювання суцільнолитих комбінованих мостоподібних протезів.

⇐ Предыдущая20212223242526272829Следующая ⇒

Поделиться: