ХІМІЧНІ МЕТОДИ ДЕЗІНФЕКЦІЇ

Хімічні методи дезінфекції - використання різних хімічних речовин, які вбивають мікроорганізми на поверхні та всередині різних об'єктів і предметів навколишнього, середовища.

Для дезінфекції застосовують лише такі хімічні препарати, які мають здатність швидко і пагубно діяти на мікроорганізми.

Хімічні речовини мають різну дію на мікроорганізми:

• бактерицидну - здатність вбивати бактерії,

• бактеріостатичну - пригнічувати їх життєдіяльність,

• спороцидну - здатність вбивати спори,

• віруліцидну - здатність вбивати віруси,

• фунгіцидну - здатність вбивати гриби.
Серед хімічних дезинфікуючих речовин виділяють:

- засоби м'якої дезінфекції - використовують для дезінфекції шкіри, одягу, білизни,

- засоби сильної дезінфекції - використовують для знезаражування дуже забруднених матеріалів (взуття, туалетів, підкладних суден, раковин) і виді­лень (гній, кал, сеча, харкотиння, блювотні маси),

- засоби для дезінфекції приміщень і наявних у них предметів

- засоби для дезінфекції повітря.

Універсального дезинфікуючого засобу немає. Використання засобів визначається метою їх застосування.

 Усі дезінфікуючі речовини повинні задовольняти такі вимоги:

1) швидко і повністю розчинятись у воді або добре змішуватись з нею, утворюючи стійкі емульсії;

2) діяти швидко і в малих концентраціях;

3) забезпечувати знезаражуючу дію навіть при наявності органічних речовин, таких як кров, сеча, харкотиння;

4) бути достатньо стійкими при зберіганні;

5) бути малотоксичними для людей;

6) бути доступними і дешевими у виробництві, зручними для транспортування та зберігання.

Необхідність застосування дезинфікуючих речовин у вигляді водних розчинів зумовлена тим, що дрібні крапельки рідини, які містять дезинфікуючі засоби, легко і швидко адсорбуються оболонкою мікробної клітини. Крім цього, дезинфікуючі засоби швидше знаходять доступ у клітину через водяну фазу, тому водні розчини і емульсії більш активно діють ва мікробну клітину.

Проте значна кількість препаратів, що їх застосовують для дезінфекції, а особливо для дезінсекцій і дератизації, є отруйними для людини і домашніх тварин. Тому для запобігання випадковим отруєнням під час роботи з такими препаратами необхідно суворо дотримуватися застережних заходів.

Групи хімічних препаратів

Хлор і хлоровмісні сполуки - хлоргексидин, неохлор, сульфохлорантоїн, хлорантоїн

галогени - йод, розчин Люголя, йодонат,

окисники - перекис водню (пергідроль), перманганат калію,

феноли - фенол, лізол, нафталізол

спирти - етиловий, метиловий

альдегіди - формальдегід, формалін

кислоти - хлористоводнева, сірчана, азотна, оцтова, молочна, мурашина

луги - вуглекисла сода, поташ, мило

солі важких металів - ртуті дихлорид (сулема), срібла нітрат (колларгол)

барвники - брильянтовий зелений (0, 1-2 % спиртовий розчин)

детергенти - миючі засоби (дегмін, дегміцид, роккал, бактерицидне мило «Гігієна»)

дезінфікуючі засоби побутового призначення

АНТИСЕПТИКА И АСЕПТИКА

Антисептика являє собою комплекс заходів, які спрямовані на знищення мікробів у рані, патологічному вогнищі або в організмі в цілому.

Розрізняють фізичні, механічні, хімічні та біологічні методи антисептики. Головна мета фізичних методів антисептики полягає в створенні в рані несприятливих умов для розвитку бактерій і всмоктування токсинів та продуктів розпаду тканин.

Фізичні методи:

- зовнішнє дренажування інфікованої рани тампонами та дренажами,

- висушуванням ран за допомогою теплових і світлових процедур, зокрема опромінювання солюксом, кварцевою лампою тощо.

- промивання гнійних порожнин антисептичними розчинами.

- видалення з рани некротичних тканин, згустків крові, сторонніх тіл, а разом з

- ними і мікроорганізмів, що потрапили в рану (туалет рани (гоління волосся,

- змащування шкіри навколо рани 5 % розчином йоду спиртовим, видалення

- сторонніх тіл) або первинна хірургічна обробка рани, (в перші години)

Хімічна антисептика забезпечує знищення мікробів у рані за допомогою різних антисептичних засобів.

Біологічні методи антисептики спрямовані на підвищення захисних сил організму і створення несприятливих умов для розвитку мікроорганізмів. До біологічних антисептичних засобів належать антибіотики, ферменти, імунні сироватки.

Ефективність лікування гнійних та запальних процесів залежить від своєчасного і правильного виділення збудника і визначення його антибіотикочутливості.

Серед біологічних засобів антисептики виділяють ферментні препарати (трипсин, хімотрипсин, кристалічний хімопсин, рибонуклеаза, стрептоліаза).

Для підвищення опірності організму до інфекції широка застосовують також пасивну й активну імунізацію. Вводять антистафілококову плазму, анти стафілококовий гаммаглобулін, анти стафілококовий анатоксин, протигангренозну сироватку, протиправцевий анатоксин та ін.

 

Асептикою називають комплекс заходів, спрямованих й запобігання проникненню мікробів у рану. В основу асептик покладене правило: все, що стикається з раною (руки медичного персоналу, інструменти, перев'язувальний і шовний матеріал, операційна білизна, повітря в операційній та перев'язочній), має бути стерильним.

Особливе значення для додержання асептики має стан рук медичного персоналу.

 

СТЕРИЛІЗАЦІЯ

Ми обговорили проблеми пов'язані із дезінфекцією. Нагадаю вам, що і дезінфекція, і стерилізація - це способи (методи) забезпечення санітарнопротиепідемічного режиму.

Стерилізація - це комплекс заходів спрямованих на обсолютне знищення мікроорганізмів. Відмінністю від дезінфекції є те, що при “Д” боротьба йде тільки з патогенними мікроорганізмами.

Стерилізація знайшла широке застосування в клінічній і профілак-тичній медицині: в хірургії, акушерстві, терапії, стоматології, мікробіоло-гії та інших галузях. Стерилізації підлягає медичний інструментарій, шприци та голки, шовний і перев'язочний матеріал, лікарські форми і ін.

У великих ЛПЗ організовані централізовані стерилізаційні відділення. Саме тут проводять передстерилізаційну обробку шприців та інструментів і їх стерилізацію, а також стерилізацію білизни, перев'язувального матеріа-лу, рукавичок, виробів мед.призначення різними методами.

 

ЦВС складається з двох частин:

- нестерильної,

- чистої.

 

У нестерильній зоні виділяють такі приміщення:

· приймально-сортувальну кімнату;

· кімната передстерилізаційної очистки;

у чистій зоні виймають із стерилізаторів матеріал і видають за призначенням.

Згідно з галузевим стандартом 42-21-2-75, перед стерилізацією необ-хідно провести знезараження та передстерилізаційну очистку. А згідно наказу МОЗ № 408 знезараження проводиться в гумових рукавичках з метою профілактики СНІДу та ВП.

 

Знезараження проводиться методом занурення інструментарію в один із сучасних дезінфікуючих розчинів:       

 

Передстерилізаційна очистка:

- І етап -1 хв.: промивають під проточною водою.

 

- ІІ етап -15 хв.: розібраний інструмент занурюють в підігрітий до 50-55⁰С миючий р-чин з таким складом: 5 г- СМЗ; 15мл -33% пергідролю, до 1л води. Після занурення кожен інструмент або шприц миють йоршиком, а голки мандреном. Через кожну голку шприцом пропускають миючий р-н. Ми-ючий р-н придатний до вживання І добу з підігріванням до 6 разів.

 

- ІІІ етап - до 10 хв.- промивають від миючого р-ну в проточній воді 10 хв.

- ІV - контроль якості очистки.

а) на залишки крові ( чужа кров - найбільший токсин).

Бензидиновий реактив:

0, 025 - сульфату бензидину. 2 мл - 50% розчину оцтової кислоти. 2 мл - 3% перекису водню.

Інколи замість сульфату бензидину можна додавати 1% хлорид бензидину - 2 мл.; 3% - 2 мл.перкису водню або 2 мл 5% р-чину амідопірину (спиртовий).

Останнім часом ЦСВ забезпечується стандартними гемотестами.

Не залежно від того, який реактив застосовують 1-2 краплі його нано-сять на інтимні частини інструментарію і спостерігають за зміною забарвлення. Якщо з'явилось синьо-зелене забарвлення до 2 хв, це означає, що на оброблюваному інструментарії ще залишились залишки крові і обробку необхідно повториит з етпу №2. Зміна забарвлення після 2-хв. принципового значення не має.

 

б) на оброблюваних інстументах можуть бути залишки миючого засобу і щоб знати чи добре проведений ІІІ етап необхідноо провести ще одну, фенол-фталеїнову пробу. З цією метою використовують 1% спитровий р-н фенол-фталеїну і наносять його по 1-2 краплі на інтимні частини інструментів. В присутності миючих засобів утвориться забарвлена рожева пляма. В такому випадку необхідно повторити ІІІ етап: промивання під проточною водою.

Необхідно відмітити, що контрольні проби проводять не на всіх інструментах або шприцах, а вибірково (5 %).

 

Якщо ж проби на приховану кров і залишки миючого засобу від'ємні - приступають до наступного:

 

- V-го етапу - 1-2 хв - обезсолення. Ви всі бачили який утворюється накип на чайниках від довготривалого кип'ятіння в ньому неякісної води. І щоб такий накип не утворювався на інструментах і шприцах і не виводив їх з ладу, необхідно їх помити в обезсоленій - дистильованій воді.

 

- VІ етап - висушування. Висушують інструментарій у спеціальних сухожарових шафах при температурі 80-90⁰С при відчинених дверцятах.

Висушений інструментарій пакують відповідно до вимог застосування та виду стерилізації і такий інструмент або шприци з голками готові до стерилізації.

 

Проблема підготовки перев'язувального матеріалу та операційної білизни полягає в слідуючих моментах.

1. Перевірка цілісності і придатності білизни і спец. одягу до стерилізації.

2. Перевірка стерилізаційних коробок (біксів і стерилізаторів): цілісність, справність робочих вузлів та механізмів, відсутність ржавчини.

3. Перев'язочний матеріал сортують, перев'язують у певній кількості.

4. Укладають матеріал у бікси попередньо - змастивши їх 90 % р-ном спирту і застеливши простирадлом. Бікси пакують дотримуючись принципу вертикальності і секторальності, пам'ятаючи про те, що вкладений матеріал має діставатись із бікса зручно і швидко. Крім того різні види вкладеного матеріалу не повинні змішуватись між собою.

 

Існують три види укладання матеріалу:

- універсальний - в бікс вкладають все необхідне для одного робочого дня. Найчастіше використовують в перев'язочних і процедурних кабінетах.

- видовий - укладають в бікс тільки один вид матеріалу ( або простирадла, або халати й таке інше).

- цілеспрямований - в бікс укладається все необхідне для виконання однієї операції.

Укладений матеріал накривається звисаючими краями простирадла. Між шари матеріалу вкладають одну із контрольних проб стерилізації, а зверху ще одну. Бікс закривають на замок і відкривають отвори решітки. До ручки бікса прикріпляють бірку на якій вказано: вид укладки, кількість матеріалу, дата стерилізації, хто вкладав.

 

Стерилізація.

Методи стерилізації, як і дезінфекції, різноманітні. Найбільш поширеною є стерилізація: паровим методом (автоклавування), повітряна (сухим жаром), кип'ятінням, хімічна (холодна).

Крім того в медицині інколи застосовують тиндалізацію, пастеризацію, прожарювання. Розглянемо детальніше ці методи.

 

Повітряна стерилізація.

Проводиться в спеціальних повітряних шафах при допомозі високої температури (160⁰-250⁰С). 160⁰С- 2, 5 год. 180⁰С - 1 год. Такій стерилізації підлягають термостійкі вироби медичного призначення: металічний інструментарій (крім ріжучого), шприци, голки, скляні вироби, фарфорові.

Заборонено до повітряної стерилізації перев'язувальний матеріал, гумові вироби, матеріали з пластику, вода та водні розчини.

Упаковані в крафтпакетах або в іншій тарі інструменти зберігаються 3 доби: простерилізований інструментарій у відкритому, не упакованому стані використовується відразу ж.

 

Правила техніки безпеки:

· предмети, що підлягають стерилізації повинні бути сухими.

· після включення апарату не додавати нові предмети, оскільки це знижує стерилізуючий ефект, крім цього в шафу потрапляє нова порція кисню, що може призвести до займання.

· у разі виявлення тління матеріалу необхідно зразу ж вимкнути стерилізатор.

· відкривати стерилізатор дозволено тільки після зниження температури до 80⁰С.

· робота із стерилізатором дозволена персоналу віком старше 18 років, які пройшли спеціальну підготовку та інструктаж.

· ремонт і підключення стерилізатора дозволено тільки людям, що мають спец.допуск.

 

Автоклавування.

Всім відомо, що температура перетворення води в пару-100⁰С. Для того, щоб нагріти пару до вищої тнемператури цю пару необхідно стиснути, або замкнути в герметичній камері. Така камера називається автоклавом, а сам метод - автоклавуванням.

Відомо: якщо пару води стиснути тиском 1, 5 атм. то температура її буде 120⁰С - в цьому випадку стерилізація триватиме 45 хв. Якщо ж пару стиснути до 2 атм - температура = 132⁰С; тривалість стерилізації 20 хв. Як бачите температура в автоклаві значно нижча ніж в сухожаровій шафі, але завжди при високому тиску стерилізація ефективніша, тому час стерилазації менший:

СУХЕ ПОВІТРЯ	АВТОКЛАВУВАННЯ
1600С - 2, 5 год.	1200С - 1, 5 атм - 45 хв.
1800С - 1 год.	1320С - 2 атм - 20 хв.

Стерилізації автоклавуванням підлягають: білизна (халати, простирадла, рушники та.ін.) перев'язувальний матеріал, вироби з гуми, скла, хірургічний інструмент, який не боїться вологи, шприци, голки. Простерилізований матеріал може зберігатися в коробках з фільтром до 20 діб, без фільтра - 3 доби.

 

Правила техніки безпеки.

1. Установлення і дозвіл на експлуатацію, ремонт проводить інспекція котлонагляду і робить запис в паспорті автоклаву.

2. Працювати з автоклавом можуть особи, що досягли 18 років і мають посвідчення про здачу техмініму з експлуатації автоклава.

3. Вхід в приміщення з автоклавами дозволено тільки обслузі.

4. Заборонено залишати автоклав в робочому стані без нагляду.

5. Електроавтоклави повинні бути заземлені.

6. Манометри автоклава повинні бути запломбовані.

7. Забороняжється відкривати автоклав, поки тиск в середині його не знизиться до атмосферного рівня (манометр покаже 0).

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: