Особливості догляду за хворими з проблемами дихання.

Гострий бронхіт. Перші 3-4 дні ліжковий режим, тепло, 2 рази на день вологе прибирання і часте провітрювання. Давати тепле питво, на спину накласти банки або гірчичники.

Хронічний бронхіт. Хворому надають зручного положення, провітрюють приміщення, дають подихати киснем, тепле питво, відхаркувальну мікстуру. Оберігають від протягів, за призначенням лікаря – банки, гірчичники.

Пневмонія – запалення легень. У перші дні ліжковий режим, регулярне провітрювання, вологе прибирання 2 рази на день. Положення напівсидячи, при сухому кашлі пацієнта напоїти теплим питвом, стежити за характером мокротиння. За призначенням лікаря накладають банки і гірчичники. Їжа висококалорійна, напіврідка, багата на вітаміни, особливо вітамін С.

Можливе критичне зниження температури, внаслідок чого може розвинутись колапс. Пацієнтові надати положення лежачи, тіло обтерти сухим рушником, змінювати натільну та постільну білизну, дати гарячий чай, до ніг прикласти теплі грілки. Стежити за загальним станом пацієнта, пульсом та шкірою. Якщо хворий непритомніє, то опускають головний і піднімають ножний кінець ліжка, негайно викликають лікаря.

Стежити за фізіологічними відправленнями, залежно від віку і загального стану призначається лікувальна гімнастика.

Плеврит – запалення плеври. При сухому плевриті на початку захворювання хворий повинен перебувати у ліжку, лежати на хворому боці. При сильному болю іммобілізують грудну клітку. Відволікаючі засоби: змазують 5% р-ном йоду, накладають банки, гірчичники. При ексудативному плевритіпіднімають головний кінець, при ознобі добре вкривають, кладуть грілку до ніг, після потовиділення витирають насухо, змінюють натільну і постільну білизну. Застосовують оксигенотерапію. Годувати часто, невеликими порціями, їжа висококалорійна, легкозасвоювана, вітамінізована. Стежать за випорожненнями. При накопиченні рідини у плевральній порожнині лікар проводить плевральну пункцію.

Абсцес легені– гнійне розплавлення легеневої тканини на обмеженій ділянці, оточеній запальним валиком. Хворих ізолюють, часто полощуть рот блідо-рожевим розчином калію перманганату. Вологе прибирання, провітрювання здійснюють декілька разів на день. Мокротиння збирають в індивідуальну плювальницю з розчином калію перманганату і щільною кришкою. Здійснювати заходи профілактику пролежнів, стежити за відправленнями. Харчування повноцінне з великою кількістю аскорбінової кислоти.

Бронхіальна астма– алергійне захворювання, яке проявляється нападами ядухи. Під час нападу забезпечити фізичний і психічний спокій, доступ свіжого повітря, положення напівсидячи, розстібнути одяг. Теплі ножні ванни з гірчицею або гірчичники на грудну клітку. Тепле молоко, лужна мінеральна вода, вода з натрію гідрокарбонатом, інгаляції кисню. При сильному потовиділенні протирають насухо, змінюють білизну.

Поступальний дренаж бронхів. Проводять натще, хворий набуває такого положення тіла, яке спричинило б кашель і ефективне виділення гнійного мокротиння. Хворий із положення на спині без подушки поступово здійснює оберт тілом на 360⁰. Після кожного повороту він робить глибокий вдих. Обертання повторюють 3-5разів. Хворий повинен добре відкашлятись, потім змінити положення тулуба, значно нахилившись вправо або вліво.

У пацієнтів із захворюваннями органів дихання потрібно стежити за частотою, глибиною та ритмом дихання. У здорової людини дихання через ніс беззвучне і непомітне для інших

 

Пункція плевральної порожнини (плевроцентез) – прокол грудної клітки та плеври з лікувальною (ексудативний плеврит, травматологічний гемоторакс, пневмоторакс, введення ліків) та діагностичною метою (випіт невизнаної етіології).

Протипоказання: підвищена кровоточивість судин, ураження шкіри.

Підготовка пацієнта:

1. Підготувати ліки: 0, 5% р-н хлоргексидину біглюконату, р-н йодонату, 1-2% р-н новокаїну, гепарин, набір для надання невідкладної допомоги; оснащення: пінцети, шприці 5-20 мл з голками, голка довжиною 10 см, затискач, гумова трубка 15 см, 2 стерильні пробірки. Предметне скло, перев’язувальний матеріал, лейкопластир, клеол, стерильні пелюшки, апарат Боброва.

2. Для видалення повітря з плевральної порожнини пункцію проводять у ІІ міжребер’ї по середньоключичній лінії, або V-VI – по середній пахвовій лінії хворий сидить обличчям до лікаря або боком. Для видалення крові і ексудату пункцію роблять у VІІІ-IХ міжребер’ї по задній пахвовій або лопаточній лінії, хворий сидить обличчям до спинки стільця.

3. Знезаразити місце пункції і обкласти пелюшками.

4. Знеболити і провести прокол.

5. Набрати рідини у шприц і випустити у пробірку.

6. Приєднати апарат Боброва і поступово відсмоктувати рідину.

7. Витягти голку і накласти асептичну повозку.

Можливі ускладнення:

• Різке зниження АТ, пов’язане з реакцією на біль, вигляд крові; хворий блідий, млявий, холодний піт, озноб. Допомога: пункцію припиняють, хворого кладуть у ліжко, ножний кінець піднімають, в/м вводять 2 мл кордіаміну.
• Пневмоторакс, розвивається внаслідок неправильного виконання маніпуляції, коли плевральна порожнина сполучається з атмосферою; якщо ушкоджується вісцеральна плевра, повітря потрапляє з альвеол.
• Поява вазовагального рефлексу внаслідок подразнення листків плеври при її проколі: пульс рідкий слабкого наповнення, зниження АТ. Допомога: пункцію припиняють, хворого кладуть у ліжко, вводять 1мл 0, 1%р-н атропіну сульфату в/м.
• Інфікування, при порушенні правил асептики та антисептики.
• Поранення легені.
• Колапс може виникнути при видаленні з плевральної порожнини значної кількості рідини, що призводить до швидкого зміщення органів середостіння у хворий бік.
• Гемоторакс внаслідок ушкодження міжребрової артерії.
• Ушкодження сусідніх органів – печінки, селезінки, кишок.

Догляд після пункції: контроль за станом пов’язки, АТ, Рs, постільний режим, оброблення місця проколу дезінфікуючим розчином.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: