ТЕМА: Спостереження і догляд за пацієнтками із хворобами органів кровообігу.

План.

1. Клінічні симптоми захворювань органів кровообігує.

2. Пульс, його характеристика: ритм, частота, наповнення, напруження.

3. Артеріальний тиск.

4. Спостереження і догляд за пацієнтками із захворюваннями органів кровообігу.

5. Абдомінальна пункція (лапароцентез): показання, асистування лікареві.

Головними ознаками захворювань серцево-судинної сис­теми є:  біль у ділянці серця та за грудниною, задишка, серцебиття та перебої в роботі серця, набряки.

Біль у ділянці серця та за грудниною

Причини болю у ділянці серця та за грудниною можуть бути різноманітни­ми і часто незагрозливими для здоров'я та життя хворого. Однак відрізнити цей біль від приступів, пов'язаних з ура­женням вінцевих судин серця, які можуть призвести до роз­витку інфаркту міокарда і смерті хворого, в змозі тільки лікар. У зв'язку з цим кожен приступ болю в ділянці серця середній медичній персонал повинен розцінювати як приступ стенокардії. Заходи, спрямовані на усунення приступу, тре­ба починати негайно.

Перша допомога:

· Необхідно забезпечити цілковитий спокій хворому,

· за­спокоїти його,

· вкласти в ліжко або зручно посадити в крісло чи на стілець,

· під язик дати нітрогліцерин (таблетку або 1—3 краплі спиртового розчину накрапати на шматочок цук­ру),

· на ділянку серця та груднину накласти гірчичник.

Як­що біль не пройшов протягом 3—5 хв після вжитих заходів, необхідно негайно викликати лікаря.

 

Задишка

Характеризується частим та підсиленим дихан­ням, відчуттям нестачі повітря. Одним із найважливіших чинників розвитку задишки при захворюваннях серця є під­вищення тиску крові в капілярах легенів, збільшення вмісту вуглекислого газу в тканинах, яке настає внаслідок зниження скоротливої функції лівого шлуночка серця.

Треба пам'ятати, що характерною ознакою захворюван­ня серцево-судинної системи є підсилення задишки у поло­женні хворого лежачи і зменшення у положенні сидячи чи стоячи. Пояснюється це тим, що в горизонтальному поло­женні приплив венозної крові до серця та судин легенів по­легшується, а відтік її від лівого шлуночка утруднюється внаслідок його ослаблення, тому підвищується тиск у капі­лярах легенів.

Невідкладна допомога:

· обмежити фізичну активність

· заспокоїти хворого

· надати йому в ліжку положення напівсидячи з опущеними ногами

· відчинити вікно або кватирку і негайно викликати лікаря.

 

Серцебиття та перебої в роботі серця

відчуття підсилених і частих скорочень серця, сильних пош­товхів, замирання, зупинки серця. Поява серцебиття обумов­лена підвищеною збудливістю нервового апарату, який ре­гулює діяльність серця. Воно може бути постійним або у вигляді приступів.

Серцебиття може спостерігатися у здоро­вих осіб при великому фізичному навантаженні, емоційному збудженні, зловживанні кавою, тютюном або виникати при підвищенні температури тіла, анемії, неврозі тощо.

Слід пам'ятати, що серцебиття може бути ознакою ура­ження міокарда (міокардит, інфаркт міокарда, вади серця).

Допомога:

· хворого заспокоюють,

· надають йому поло­ження напівсидяче,

· забезпечують доступ свіжого повітря,

· дають випити 20—30 крапель настоянки валеріани, вало­кордину або корвалолу,

· забезпечують спокій та тишу в па­латі.

Набряки

є одним з головних проявів серцевої недостат­ності.

На початкових стадіях серцевої недостатності розвиток набряків відбувається приховано.

Про появу набряків у цей період свідчать

збільшення маси тіла,

зменшення діу­резу (утворення та виділення сечі),

переважання нічного діурезу над денним (ніктурія).

Набряки з'являються на нижніх кінцівках під кінець дня, а до ранку вони зникають.

Пізніше нічного відпочинку стає недостатньо для зникнення набряків. Вони з'являються у підшкірній основі гомілок, стегон, сідниць, живота, грудей. Якщо хворий перебуває у положенні сидячи, набрякають ноги, якщо лежачи на спині, набряки з'являються в ділянці крижів, сідниць, нижньої поверхні стегон, у положенні хворого на одному боці від­повідно переміщуються і набряки.

Увага:

шкіра над набряком стає гладенькою, блискучою,

температура її і чутливість знижуються, тому внаслідок необережного застосування грілки може ста­тись опік.

легко виникають і пролежні.

опірність щодо інфекції зни­жена (живлення набряклої шкіри є недостатнім), тому опіки і пролежні погано піддаються лікуванню і легко нагноюються.

вводити ліки в набряклу підшкірну основу не рекомендується, бо вони погано всмоктуються, з місця проколу шкіри ін'єкційною голкою буде виділятися набрякова рідина і через нього може проникнути інфекція.

Спостереження за діурезом хворого з ураженням серце­во-судинної системи необхідно вести постійно, з першого дня поступлення хворого до стаціонара і до його виписки. Дані про кількість вжитої рідини та виділеної сечі заносять до температурного листка або до окремого зошита.

Наслідки багатьох захворювань нерідко залежать від сер­цево-судинної системи, тому дуже важливо вміти спосте­рігати за її станом і, якщо необхідно, швидко проводити відповідні лікувальні заходи. Про стан серцевої діяльності до деякої міри можна судити за пульсом та артеріальним тиском.

ПУЛЬС

Пульс — це поштовхоподібні коливання стінок артерій внаслідок руху крові і зміни тиску в судинах при кожному скороченні серця.

Характер пульсу залежить від діяльності серця і стану артерій. Він змінюється також при психічному збудженні, фізичній роботі, коливаннях навколишньої тем­ператури, при дії введених в організм речовин (лікарські препарати, алкоголь та ін.).

Д ослідження пульсу

про­мацування. Проводять там, де артерії розміщені повер­хнево.

Найчастіше пульс визначають на променевій артерії (на долонній поверхні передпліччя хворого біля основи вели­кого пальця). Також можна промацати на скро­невій, сонній, стегновій, підколінній та інших артеріях.

Характеристика пульсу:

 частота, ритмічність, наповнення і напруження, синхронність.

Частота пульсу — це кількість пульсових коливань (хвиль) за 1 хв.

У здорової людини кількість пульсових хвиль відповідає кількості серцевих скорочень і дорівнює 60—80 за 1 хв.

Тахікардія - частота серцевих скорочень понад 80 за 1 хв

Брадикардія - частота серцевих скорочень менше ніж 60 за 1 хв.

Фізіологічні коливання частоти пульсу:

- віку — найбільша частота пульсу в перші роки життя;

- фізичної роботи, під час якої пульс приско­рюється;

- фізіологічного стану — під час сну пульс сповіль­нюється;

- статі — у жінок пульс на 5—10 частіший, ніж у чоловіків;

- від психічного стану — при страху, гніву, болю пульс прискорюється.

- Підвищення температури тіла на 1 °С прискорює пульс на 8—10 за 1 хв.

Особливо тривожним симптомом є падіння температури з наростаючою тахікардією. Сповільнення пульсу, при якому кількість пуль­сових хвиль зменшується до 40 за 1 хв та нижче, також повинно насторожити медичного працівника. Брадикардія спостерігається у пацієнтів, які одужують після важких інфекційних захворювань, захворювань мозку, а також при ушкодженні провідникової системи серця.

Наповненням пульсу називають ступінь наповнення кро­в'ю артерії під час систоли серця.

Залежить від величини серцевого викиду, тобто від кількості крові, яку викидає серце в судини під час свого скорочення.

Висока пульсова хвиля - при доброму наповненні 

мала пульсова хвиля - при поганому

 Ниткоподібний - частий, ледве від­чутний пульс.

Напруженням пульсу називають ступінь опору артерії натиску пальця.

Його визначає сила, з якою необхідно при­тиснути стінку артерії, щоб припинити пульсацію. Напру­ження залежить від тиску крові в артерії, що зумовлено діяльністю серця і тонусом судинної стінки.

напруженим, або твердим - коли судину здавити важко (при гіпертонічній хворобі).

м'який пульс - достатньо легко натиснути на артерію, як пульс зникає (при різкому падінні артеріального тонусу, наприклад, при колапсі).

Синхронність – одночасно хвиля на двох руках.

Ритмічність - одна­кові інтервали між пульсовими хвилями.

Аритмія - пору­шення ритму серцевих скорочень

У здорових людей може спостерігатися так звана дихальна аритмія — збільшення частоти пульсу під час вдиху й сповільнення під час видиху, яка зникає при затримці диха­ння.

При захво­рюваннях серцево-судинної системи: переважно при захворюваннях серцевого м'яза або провідникової системи серця, рідше — внаслідок розладу діяльності блукаючого або симпатичного нервів.

Види аритмій:

1. Екстрасистолічна — між двома черговими скорочен­нями серця виникає додаткова систола (екстрасистола). Па­уза, що виникає за екстрасистолою, називається компенса­торною паузою і є значно довшою від звичайної.

 Екстрасистоли можуть бути поодинокими і груповими.

Пароксизмальна тахікардія - приступи екстрасистолічної тахікардії, які можуть тривати від декількох секунд до кіль­кох днів.

2. Миготлива аритмія - відсутність якоїсь закономірності ритму і наповнення пульсу. В цих випадках малі й великі пульсові хвилі виникають хаотично.

Миготлива аритмія є наслідком важкого пошкодження міокарда (порок серця, атеросклероз, базедова хвороба). Дуже часто при миготливій аритмії розвивається так званий дефіцит пульсу , при якому не всі серцеві скорочення виштовхують в артерії достатню кількість крові. Деякі скорочення серця є настільки слабкими, що пульсова хвиля не досягає периферичних ар­терій і не визначається при пальпації. Тому при миготливій аритмії недостатньо порахувати пульс на променевій артерії, а обов'язково треба порахувати кількість серцевих скорочень. Для цього двоє медпрацівників одночасно визначають час­тоту пульсу на променевій артерії та частоту серцевих ско­рочень. Різниця цих двох показників і визначає дефіцит пульсу.

3. переміжний пульс - чергуються слабкі та сильні пульсові хвилі.

Реєстрація пульсу:

Частоту, ритм, наповнення і напруження пульсу записують щоденно в історії хвороби, а на температурному листку частоту пульсу позначають червоним кольором з наступним зображенням у вигляді кривої лінії, аналогічно температурі тіла. Необхідно пам'ятати, що на шкалі «П» (пульс) є поділки частоти пульсу від 50 до 160 за 1 хв. При значеннях частоти пульсу від 50 до 100 «ціна» однієї поділки дорівнює 2, а при значеннях частоти пульсу понад 100 за 1 хв «ціна» однієї поділки дорівнює 4.

 

АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК

Артеріальний тиск — це тиск крові на стінки судин.

Цей показник відображає силу скорочення серця, прилив крові в артеріальну систему, опір і еластичність периферичних судин.

Розрізняють

максимальний (систолічний) тиск, який виникає в момент систоли серця, коли пульсова хвиля досягає найвищого рівня,

мінімальний (діастолічний) тиск, який виникає в кінці діастоли серця під час спадання пульсової хвилі

пульсовий (різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску).

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: