Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
ТЕМА: Спостереження і догляд за пацієнтками із хворобами органів травлення. Спостереження і догляд за пацієнтками із хворобами нирок і сечової системи.
План. 1.Клінічні симптоми захворювань органів травлення. 2.Допомога вагітним під час вранішньої нудоти і блювання в непритомному стані. 3.Промивання шлунка: показання, протипоказання, способи промивання. 4.Клізми: види, показання, протипоказання до їх проведення. 5.Застосування газовивідної трубки, показання, протипоказання. 6.Клінічні симптоми захворювань сечової системи. 7.Катетеризація сечового міхура: показання, протипоказання, види катетерів. 8. Загальний догляд за пацієнтками із захворюваннями органів травлення та сечової системи. Основними ознаками захворювань травного каналу є: біль у животі, відрижка, згага, гикавка, блювання, гостра шлункова і кишкова кровотеча, метеоризм, закреп, пронос. Біль у животі Біль у животі є найбільш частою ознакою захворювань органів черевної порожнини. Причини і характер мого можуть бути різними. Біль у животі викликають захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, кишок, селезінки, захворювання та ушкодження очеревини, а також гостра хірургічна патологія (гострий апендицит, кишкова непрохідність, перфорація виразки шлунка або дванадцятипалої кишки, гострий холецистит тощо). Невідкладна допомога: · При появі болю в животі негайно викликають лікаря. · Хворого вкладають у ліжко. · Спостерігають за його станом, положенням у ліжку. · Ні в якому разі не можна прикладати хворому грілку при болю нез'ясованого походження, бо в осіб із захворюваннями шлунка і кишок можливі різні ускладнення (кровотечі, перфорації або загострення запального процесу в очеревині). · Також не можна ставити клізми і давати ліки (навіть знеболюючі та послаблюючі). · При гострих запальних процесах у черевній порожнині показане застосування холоду (міхур з льодом або холодною водою). Відрижка Відрижка - це раптове видалення повітря або шлункового вмісту зі стравоходу або шлунка в ротову порожнину. Причини: · Наслідок аерофагії - ковтання надлишку повітря при швидкій їді, неврозах. · Відрижка часто супроводжує запалення слизової оболонки шлунка (гастрит). Зловонний, гнійний запах при відрижці (відрижка «тухлим яйцем») спостерігається внаслідок затримки евакуації вмісту шлунка при порушенні прохідності воротаря або різкому опущенні шлунка, наявності ракової пухлини шлунка, яка розпадається. Особливого догляду при відрижці хворий не потребує, йому рекомендують пити розчини натрію гідрокарбнату, магнезії або мінеральну воду типу боржом. Згага (печія) Згага (печія) - це відчуття печії в ділянці стравоходу або епіастрію, яке виникає внаслідок потрапляння кислого вмісту шлунка в стравохід. У деяких хворих згага виникає при вживанні цукру, меду, чорного хліба, жирної, солоної їжі. Допомога: · не вживати грубу, гарячу, дуже кислу, солону, солодку, жирну їжу, · їсти треба малими порціями. · нейтралізують хлористоводневу кислоту молоко, вершки, свіжий кефір, ряжанка. · Можна вживати лужну мінеральну воду, рослинну олію (по 1-2 столові ложки маслинової або кукурудзяної олії за 1-1, 5 год до їди), які знижують кислотоутворення та сприятливо діють на слизову оболонку стравоходу. Треба пам'ятати, що призначати при згазі натрію гідрокарбонат, хоч він і швидко зменшує її, недоцільно, бо він сприяє утворенню вуглекислоти, яка стимулює секрецію шлунка. Гикавка Гикавка - це судомне скорочення діафрагми, яке супроводжується раптовим сильним вдихом із характерним звуком. Гикавка є рефлекторним актом. Залежить від проведення ритмічних імпульсів у рухових волокнах діафрагмального нерва. Спостерігається при захворюваннях печінки, шлунка, кишок, статевих органів та нервової системи. Тривалість приступу гикавки коливається від декількох хвилин до декількох тижнів. Уперта гикавка може бути провісником важкого ускладнення - прориву виразки шлунка або червоподібного відростка при його запаленні. Допомога: подразнення деяких рефлексогенних зон: · надавлювання на очні яблука, · між ніжками груднинно-ключично-соскового м'яза; · прийом Вальсальви - сильне натужування на висоті максимального вдиху з затиснутим носом і закритим ротом; · використання тієї чи іншої пози. Блювання Блювання - це рефлекторний акт, який обумовлений збудженням блювотного центру і супроводжується мимовільним викиданням вмісту шлунка через стравохід, рот, іноді носові ходи. Блювання може бути центрального походження. Вона виникає при підвищенні внутрішньочерепного тиску (пухлини мозку, гіпертонічна хвороба, струс мозку тощо). Воно супроводжується відчуттям загальної слабкості, пітливості, блідістю обличчя, прискоренням пульсу. Після припинення блювання зазначені симптоми минають. При блюванні центрального походження, яке пов'язане з порушенням кровообігу головного мозку і подразненням блювотного центру, полегшення, як правило, не настає. Периферичне блювання може бути наслідком захворювання травного каналу, подразнення кореня язика та м'якого піднебіння. Іноді блювання служить захисною реакцією, завдяки якій організм звільняється від шкідливих речовин, як це буває при отруєннях. Характерною ознакою периферичного блювання є те, що воно настає після нудоти, слюнотечі, у блювотних масах наявні залишки їжі з кислим запахом. Часте і невпинне блювання спричиняє різке виснаження і зневоднення організму. Блювотні маси можуть бути в різній кількості, до їхнього складу входять шлунковий сік, слиз, залишки неперетрав-леної їжі з домішками жовчі, крові, а іноді калових мас. Найчастіше блювотні маси відповідають характеру вжитої напередодні їжі, частки якої знаходяться в різній стадії перетравлювання і мають кислий запах. При захворюваннях, що характеризуються тривалою затримкою їжі в шлунку, вміст його розкладається і з'являється гнилісний запах. При блюванні натще маси забарвлюються жовчю в жовтий чи зелено-жовтий колір внаслідок закидування жовчі з дванадцятипалої кишки. При.деяких захворюваннях (виразка, поліп, рак шлунка, ерозивний гастрит та ін.) може бути криваве блювання. Домішки свіжої крові забарвлюють блювотні маси в рожевий колір, при затримці крові у шлунку під впливом хлористоводневої кислоти шлункового соку кров змінює свій колір і блювотні маси набирають бурого або чорного кольору (кавова гуща). Медична сестра повинна пам'ятати, що блювання - це симптом не тільки захворювання шлунка, а й багатьох інших хвороб. Про виникнення блювання у хворого потрібно негайно повідомити лікаря, звернувши увагу на час виникнення блювання (після їди, при головному болю тощо) та характер блювотних мас. Допомога: · пацієнта зручно саджають, · закривають груди і коліна рушником чи клейончатим фартухом, нижній кінець якого звішується в таз або відро. · якщо є зубні протези, їх виймають. · підтримують хворого за плечі, дещо нахиляючи його вперед. · якщо хворий ослаблений або йому не можна сидіти, необхідно надати йому такого положення, при якому полегшується блювання: повернути голову хворого так, щоб вона була трохи нижче від тулуба, і піднести до кута рота великий лоток з того боку, на якому хворий лежить. · Щоб запобігти потраплянню блювотних мас на подушку та білизну, підкладають рушник, складений у декілька разів, або простирадло. · Під час блювання медична сестра повинна весь час перебувати біля хворого. · Після блювання хворому дають прополоскати рот теплою водою і протирають йому губи, кути рота. · Ослабленим хворим щоразу після блювання протирають ротову порожнину ватою, змоченою водою або якимось дезинфікуючим розчином (2 % борної кислоти, 2 % розчин гідрокарбонату натрію, 0, 01 % розчин калію перманганату). Якщо потрібно направити блювотні маси на аналіз до лабораторії, їх збирають у сухий скляний посуд зі щільною кришкою, на якому зазначають прізвище хворого, дату збирання матеріалу, назву дослідження. Якщо у хворого під час блювання виникають запаморочення, непритомність, йому дають понюхати нашатирного спирту. Для припинення хворому пропонують вжити м'ятні краплі, холодну, підкислену лимонною кислотою, воду, 0, 5% розчин новокаїну, ковтати шматочки льоду. Треба пам'ятати, що найбільш загрозливим ускладненням блювання є аспірація шлункового вмісту, що може призвести до рефлекторної зупинки дихання, розвитку аспіраційної пневмонії. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 493; Нарушение авторского права страницы