Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


ТЕМА: Спостереження і догляд за пацієнтками із хворобами органів травлення. Спостереження і догляд за пацієнтками із хворобами нирок і сечової системи.



План.

1.Клінічні симптоми захворювань органів травлення.

2.Допомога вагітним під час вранішньої нудоти і блювання в непритомному стані.

3.Промивання шлунка: показання, протипоказання, способи промивання.

4.Клізми: види, показання, протипоказання до їх проведення.

5.Застосування газовивідної трубки, показання, протипоказання.

6.Клінічні симптоми захворювань сечової системи.

7.Катетеризація сечового міхура: показання, протипоказання, види катетерів.

8. Загальний догляд за пацієнтками із захворюваннями органів травлення та сечової системи.

Основними ознаками захворювань травного каналу є: біль у животі, відрижка, згага, гикавка, блювання, гостра шлункова і кишкова кровотеча, метеоризм, закреп, пронос.

Біль у животі

Біль у животі є найбільш частою ознакою захворювань органів черевної порожнини.

Причини і характер мого мо­жуть бути різними. Біль у животі викликають захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, кишок, селезінки, захворювання та ушкодження очеревини, а також гостра хірургічна патоло­гія (гострий апендицит, кишкова непрохідність, перфора­ція виразки шлунка або дванадцятипалої кишки, гострий холецистит тощо).

Невідкладна допомога:

· При появі болю в животі негайно викликають лікаря.

· Хворого вкладають у ліжко.

· Спостеріга­ють за його станом, положенням у ліжку.

· Ні в якому разі не можна прикладати хворому грілку при болю нез'ясованого походження, бо в осіб із захворюваннями шлунка і кишок можливі різні ускладнення (кровотечі, перфорації або загострення запального процесу в очеревині).

· Також не можна ставити клізми і давати ліки (навіть знеболюючі та послаблюючі).  

· При гострих запальних процесах у черевній порожнині показане застосування холоду (міхур з льодом або холодною водою).

Відрижка

Відрижка - це раптове видалення повітря або шлунко­вого вмісту зі стравоходу або шлунка в ротову порожнину.

Причини:

· Наслідок аерофагії - ковтання надлишку повітря при швидкій їді, неврозах.

· Відрижка часто супро­воджує запалення слизової оболонки шлунка (гастрит).

Зловонний, гнійний запах при відрижці (відрижка «тухлим яйцем») спостерігається внаслідок затримки евакуації вмісту шлунка при порушенні прохідності воротаря або різкому опущенні шлунка, наявності ракової пухлини шлунка, яка розпадається.

Особливого догляду при відрижці хворий не потребує, йому рекомендують пити розчини натрію гідрокарбнату, магнезії або мінеральну воду типу боржом.

Згага (печія)

Згага (печія) - це відчуття печії в ділянці стравоходу або епіастрію, яке виникає внаслідок потрапляння кислого вмісту шлунка в стравохід.

 У деяких хворих згага виникає при вживанні цукру, меду, чорного хліба, жирної, солоної їжі.

Допомога:

· не вживати грубу, гарячу, дуже кислу, солону, солодку, жирну їжу,

· їсти треба малими порціями.

· нейтралізують хлористоводневу кислоту молоко, вершки, свіжий кефір, ряжанка.

· Можна вживати лужну мінеральну воду, рослинну олію (по 1-2 сто­лові ложки маслинової або кукурудзяної олії за 1-1, 5 год до їди), які знижують кислотоутворення та сприятливо ді­ють на слизову оболонку стравоходу.

Треба пам'ятати, що призначати при згазі натрію гідрокарбонат, хоч він і швидко зменшує її, недоцільно, бо він сприяє утворенню вуглекислоти, яка стимулює секрецію шлунка.

Гикавка

Гикавка - це судомне скорочення діафрагми, яке супро­воджується раптовим сильним вдихом із характерним зву­ком. Гикавка є рефлекторним актом.

За­лежить від проведення ритмічних імпульсів у рухових во­локнах діафрагмального нерва.

Спостерігається при захво­рюваннях печінки, шлунка, кишок, статевих органів та нер­вової системи.

Тривалість приступу гикавки коливається від декількох хвилин до декількох тижнів.

Уперта гикавка може бути провісником важкого усклад­нення - прориву виразки шлунка або червоподібного від­ростка при його запаленні.

Допомога: подразнення деяких реф­лексогенних зон:

· надавлювання на очні яблука,

· між ніжками груднинно-ключично-соскового м'яза;

· прийом Вальсальви - сильне натужування на висоті максималь­ного вдиху з затиснутим носом і закритим ротом;

· викорис­тання тієї чи іншої пози.

Блювання

Блювання - це рефлекторний акт, який обумовлений збудженням блювотного центру і супроводжується мимо­вільним викиданням вмісту шлунка через стравохід, рот, іноді носові ходи.

Блювання може бути центрального походження. Вона виникає при підвищенні внутрішньочерепного тиску (пух­лини мозку, гіпертонічна хвороба, струс мозку тощо). Воно супроводжується відчуттям загальної слабкості, піт­ливості, блідістю обличчя, прискоренням пульсу. Після припинення блювання зазначені симптоми минають. При блюванні центрального походження, яке пов'язане з пору­шенням кровообігу головного мозку і подразненням блювот­ного центру, полегшення, як правило, не настає.

Пе­риферичне блювання може бути наслідком захворювання травного каналу, подразнення кореня язика та м'якого під­небіння. Іноді блювання служить захисною реакцією, завдяки якій організм звільняється від шкідливих речовин, як це буває при отруєннях.

Характерною ознакою периферичного блювання є те, що воно настає після нудоти, слюнотечі, у блювотних масах наявні залишки їжі з кислим запахом.   

Часте і невпинне блювання спричиняє різке виснаження і зневод­нення організму.

Блювотні маси можуть бути в різній кількості, до їхнього складу входять шлунковий сік, слиз, залишки неперетрав-леної їжі з домішками жовчі, крові, а іноді калових мас. Найчастіше блювотні маси відповідають характеру вжитої напередодні їжі, частки якої знаходяться в різній стадії перетравлювання і мають кислий запах. При захворюваннях, що характеризуються тривалою затримкою їжі в шлунку, вміст його розкладається і з'являється гнилісний запах. При блюванні натще маси забарвлюються жовчю в жовтий чи зелено-жовтий колір внаслідок закидування жовчі з дванад­цятипалої кишки. При.деяких захворюваннях (виразка, поліп, рак шлунка, ерозивний гастрит та ін.) може бути криваве блювання. Домішки свіжої крові забарвлюють блювотні маси в рожевий колір, при затримці крові у шлунку під впливом хлористо­водневої кислоти шлункового соку кров змінює свій колір і блювотні маси на­бирають бурого або чорного кольору (ка­вова гуща).

Медична сестра повинна пам'ятати, що блювання - це симптом не тільки захворювання шлунка, а й багатьох інших хвороб. Про виникнення блювання у хворого потрібно негайно повідомити лікаря, звернувши ува­гу на час виникнення блювання (після їди, при головному болю тощо) та характер блювотних мас.

Допомога:

· пацієнта зручно саджають,

· закривають груди і коліна рушником чи клейончатим фартухом, нижній кінець якого звішується в таз або відро.

· якщо є зубні протези, їх виймають.

· підтримують хворого за плечі, дещо нахиляючи його вперед.

· якщо хворий ослаблений або йому не можна сидіти, необхідно надати йому такого положення, при якому полегшується блювання: повернути голову хворого так, щоб вона була трохи нижче від тулуба, і піднести до кута рота великий лоток з того боку, на якому хворий лежить.

· Щоб запобігти потраплянню блювотних мас на подушку та білизну, під­кладають рушник, складений у декілька разів, або прости­радло.

· Під час блювання медична сестра повинна весь час перебувати біля хворого.

· Після блювання хворому дають прополоскати рот теп­лою водою і протирають йому губи, кути рота.

· Ослабленим хворим щоразу після блювання протирають ротову порож­нину ватою, змоченою водою або якимось дезинфікуючим розчином (2 % борної кислоти, 2 % розчин гідрокарбонату натрію, 0, 01 % розчин калію перманганату).

Якщо потрібно направити блювотні маси на аналіз до лабораторії, їх зби­рають у сухий скляний посуд зі щільною кришкою, на якому зазначають прізвище хворого, дату збирання матеріалу, назву дослідження.

Якщо у хворого під час блювання виникають запаморо­чення, непритомність, йому дають понюхати нашатирного спирту.

Для припинення хворому пропонують вжити м'ятні краплі, холодну, підкислену лимонною кислотою, воду, 0, 5% розчин новокаїну, ковтати шматочки льоду.

Треба пам'ятати, що найбільш загрозливим ускладнен­ням блювання є аспірація шлункового вмісту, що може при­звести до рефлекторної зупинки дихання, розвитку аспіраційної пневмонії.


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 493; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.018 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь