Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Визначення поняття геронтології, геронтологічна класифікація.⇐ ПредыдущаяСтр 20 из 20
Старіння – це закономірний біологічний процес зниження фізіологічних функцій організму, поступового зниження життєвої стійкості організму, його здатності пристосовуватися до зовнішніх впливів і активно здійснювати природні життєві функції. Зовнішні ознаки старіння: зниження працездатності, посивіння або випадіння волосся, поява зморшок, зміна форми і статури тіла, уповільнення і порушення координації ходи, швидка психічна і фізична втомлюваність, зниження гостроти зору, слуху, пам’яті, неадекватність сприймання ситуації. Внутрішні ознаки: зниження активності умовних і безумовних рефлексів, зниження мускульної сили і м’язового тонусу, погіршення діяльності серцево-судинної системи, органів травлення, виділення, пригнічення системи імунного захисту, порушення адаптації організму проти дії хвороботворних чинників. Геронтологічна класифікація: 1) 45-59 років – люди середнього віку; 2) 60-74 роки – люди похилого віку; 3) 75 років і більше – люди старечого віку; 4) 90 і старші – довгожителі. Геронтологія - це наука, що вивчає процеси старіння з позицій біології, духовні та фізичні особливості старих людей, а також їх соціальну значущість. Медична геронтологія охоплює складні соціально-біологічні та соціально-економічні проблеми, від вирішення яких залежить успіх реалізації наукових програм щодо продовження активного творчого життя. Геріатрія - галузь клінічної медицини, що вивчає захворювання людей похилого і старечого віку, розробляє методи їх профілактики, діагностики та лікування. Герогієна – наука, яка вивчає методи і опрацьовує профілактичні заходи, спрямовані на сповільнення старіння і продовження тривалості життя. Вивчає синологічні аспекти попередження старіння, опрацьовує конкретні засоби формування здорового способу життя. Гігієнічні рекомендації, які сповільнюють старіння, сприяють продовженню тривалості повноцінного життя: - відмова від переїдання; - регулярність приймання їжі; - дотримання раціонального режиму праці та відпочинку; - забезпечення достатньої тривалості сну (не менше 7 год.); - регулярне забезпечення рухового режиму; - відмова від куріння; - відмова від зловживання алкоголем. Принципи профілактики передчасного старіння: - збалансованість харчування з енерговитратами організму. вживання їжі, енергетична ємкість якої не перевищує енерговитрату організму; - індивідуалізація харчування, не перевищувати у харчовому раціоні гігієнічно обґрунтованих норм споживання їжі; - забезпечення якісної повноцінності харчування за рахунок збалансованого забезпечення його вітамінами, мінеральними солями, мікроелементами; - систематичне дотримання тактики комбінованого харчування з використанням продуктів рослинного і тваринного походження, віддаючи перевагу молочно-рослинній їжі. Індивідуальна тривалість життя залежить від біологічних факторів, індивідуальних чинників і умов формування здорового способу життя – соціальних, гігієнічних, медико-профілактичних, якими визначаються не лише фізичне і психічне здоров’я людини, але і її активне довголіття. Причини, які прискорюють процес старіння: - гіподинамія; - ожиріння; - куріння; - зловживання алкоголем; - грубі порушення режиму праці і відпочинку; - порушення регулярності приймання їжі і переїдання; - недосипання.
Психоемоційні фактори прискорення старіння - порушення усталеного режиму трудової діяльності з переходом людини на пенсію; - втрата звичних зв’язків з колективом; - невдоволення життям; - депресія; - соціальна пасивність. Передумовою здорової повноцінної старості є трудова і фізична активність, бажання передати свій життєвий досвід молодому поколінню. Інтелектуальна та фізична активність протягом життя сповільнює темп старіння організму і робить цей процес більш гармонійним. Чим довше людина підтримує соціальні контакти, тим далі відсувається старість. Обов’язкові: домашні турботи, регулярні ранкові та вечірні прогулянки, контакти з друзями, знайомими, праця на городі чи заміських садових ділянках. Бажано займатись у групах здоров’я на стадіонах і в спортивних комплексах. У цих групах, крім фізичного навантаження, людина похилого віку має змогу спілкуватися з людьми, близькими їй за віком та станом здоров’я, професійними, культурними, духовними інтересами. Людина похилого віку не повинна замикатися в собі, зосереджуватись на своїх хворобах. Багато пенсіонерів беруть участь у суспільно корисній роботі на громадських засадах, у художній самодіяльності. Поєднання соціальної і фізичної активності відіграє важливу роль для продовження активного творчого довголіття.
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 319; Нарушение авторского права страницы