Штучне осіменіння овець і кіз

Як вказувалося вище, вівці належать до тварин з сезонним типом статевої функ­ції. У овець примітивних порід спостерігається короткий осінній парувальний сезон лише з одним статевим циклом, тоді як у більш одомашнених порід (наприклад, у мериносів) цей сезон триває 6-8 місяців, протягом якого у овець проявляється бага­то циклів. Якщо раніше сезонність статевої циклічності у овець пояснювали зміною довжини світлового дня, то зараз вважають, що у овець і кіз є уроджений ритм від­творної здатності.

Початок статевого сезону у овець в центральному та західному регіоні припадає на серпень - вересень, а у південній півкулі - на лютий - березень.

Осіменяють овець лише при наявності у них ознак тічки та охоти. Ці озна­ки виражені у овець не чітко - самки можуть проявляти локомоторний рефлекс у вигляді загострення зорових та нюхових реакцій, але на відміну від корів, вони не плигають одна на одну. Тому єдиним методом виявлення у овець охоти є реф­лексологічний - з використанням баранів-пробників. На пробників підбирають молодих енергійних баранів, малоцінних у племінному відношенні, з розрахунку 1-2 пробники на 80-100 вівцематок. Щоб пробник не міг покрити самки, на живіт йому підв'язують полотняний або брезентовий фартух. Крім того, процедуру ви­явлення у овець охоти за допомогою баранів-пробників доповнюють вагінальним їх дослідженням під час осіменіння.

Виявлення овець у охоті проводять на протязі всього періоду штучного осіменіння. Для цього рано вранці відбивають від отари в окремий загін 300-350 вівцематок і пуска­ють туди 4—5 пробників. Матки в стані охоти стоять спокійно при наближенні пробників, дозволяють їм робити на себе садку, тоді як інші - втікають. Чабани зразу виловлюють овець у охоті і поміщають їх в окремий загін. Так поступово перевіряють всю отару.

Поряд з виявленням овець в охоті барани-пробники також стимулюють охоту у інших вівцематок. Встановлено, що введення баранів до стада вівцематок стимулює появу у них через 3-6 днів овуляції з подальшим проявом ознак статевого циклу.

Щоб у пробників не гальмувалися статеві рефлекси, один раз на 5 днів від них отримують сперму на штучну вагіну.

В ролі пробника можуть також виступати дозрілі барани-кастрати чи вівцематки, оброблені попередньо тестостероном чи естрадіолом. Триразове введення тестостеро­ну в дозі 100 мг або 1 мг естрадіолу з тижневим інтервалом викликає у них поведінку,

166

Технологія штучного осіменіння тварин та птахів

( A. Bielanski

M. Tischner, 1995).

характерну для самців, що зберігається впродовж кільканадцяти тижнів (А. Віеіапзкі таМ Тізскпег, 1995).

Закінчивши виявлення овець в охоті, видаляють пробників з отари, випускають отару на пасовище, а відібраних овець в охоті осіменяють. Перед цим їх ще раз пере­віряють, пропускаючи по одній через контрольний загін з енергійним бараном-про-бником. З осіменених овець формують окремі групи. Добрі наслідки дає використан­ня вазектомованих баранів-пробників з мітчиками, яких закріплюють за маточною отарою на період осіменіння. Перебуваючи постійно в маточній отарі протягом сезо­ну осіменіння, баран-пробник не лише контактує з самками, а й робить часті коїтуси, що стимулює у них статеву функцію. Щоденно до отари пускають на цілу добу 4-5 таких пробників, які виявляють самок в охоті, покривають і мітять їх. Це стимулює у них моторику матки, вкорочує охоту, прискорює овуляцію. Для виявлення таких овець пропускають отару через розкіл і вилучають усіх помічених маток.

З цією ж метою можна використовувати баранів-крипторхідів.

Осіменяють овець двічі: перший раз - зразу ж після виявлення у них охоти і в друге - на наступну добу, вранці. Якщо виявлення овець у охоті проводять двічі на добу, то осіменяти їх можна один раз: овець, відібраних вранці, осіменяють о 12—14-й годині, відібраних ввечері, о 6—7-й годині ранку наступного дня.

З 40-го дня кампанії по осіменінню в отари осіменених овець пускають на 20-25 днів баранів для покриття маток, що не запліднились від штучного осіменіння. При цьому ділять баранів на дві групи і пускають їх до отари по черзі, через день.

Осіменіння овець проводять у манежі пункту штучного осіменіння. Враховуючи чутливість нерозрідженої сперми до холодового удару, температура в манежі повинна бути в межах 18-25 °С.

Безпосередньо перед осіменінням проводять вагінальну діагностику стану геніта­лій у відібраних овець. Зовнішні статеві органи у овець в охоті бувають гіперемічні, іноді навіть посинілі, слизова оболонка присінку набрякла, почервоніла; цервікальний канал розслаблений, привідкритий, з нього витікає слиз, що скупчується на дні піхви.

Осіменіння овець можна проводити розрідженою і нерозрідженою спермою при умові, що рухливість сперміїв у ній не менше 8 балів і концентрація сперміїв (до роз­рідження) не нижче 2 мільярдів у 1 мл.

Вводять сперму в канал шийки матки. Доза нерозрідженої сперми на одне осіме­ніння - 0, 05 мл, розрідженої- 0, 1-0, 15 мл; у дозі сперми повинно міститися не мен-■ к 80 млн активних сперміїв. Для введення сперми користуються скляними шприца-ми-катетерами (мікрошприци) або шприцами-напівавтоматами конструкції А. Н. Ли-хачова, в руків'ї яких є дозуючий пристрій, при натисканні на який вибризкується )5 мл сперми.

Вівцематку в охоті фіксують у спеціальному станку, встановленому на оберталь­ному диску проти вікна чи спеціальної освітлювальної лампи. Позаду станка роблять \ лицьовану яму для ніг техніка глибиною 40 см, а справа і зліва ставлять столики для інструментів.

167

Розділ 5

Овець, що прийшли в охоту, чабани та підсобні працівники заводять по черзі у станок і обробляють у них зовнішні статеві органи.

Технік лівою рукою вводить у піхву овечки чисте, знезаражене та зволожене дзеркало, оцінює фізіологічний стан стате­вих шляхів, знаходить шийку матки і через дзеркало вводить у неї кінець катетера на глибину 1-2 см; відтягує дзеркало дещо назад і, натискаючи на поршень чи курок шприца напівавтомата, вводить у шийку матки необхідну дозу сперми (рис. 36).

Рис. 36. Баран-пробник (А) та положення рук при штучному осіменінні вівці (Б).

Виймає з піхви шприц і дзеркало, пе­редає дзеркало для обробки санітарці, а сам обробляє зовнішню поверхню шпри­ца спиртовим тампоном і встановлює дозу для осіменіння наступної овечки; чабани за цей час видаляють осіменену овечку з станка і заводять на її місце іншу.

При осіменінні молодих овець не за­вжди вдається ввести у піхву дзеркало. У таких випадках проводять піхвове (пара-цервікальне) введення сперми без застосування піхвового дзеркала. При цьому спо­собі мікрошприц (краще з вкороченим та оплавленим кінцем) вводять по верхньому склепінню піхви до упору, тоді відтягують його приблизно на 1 см і витискають вдвоє більшу дозу сперми на шийку матки.

При осіменінні овець заморожено-розмороженою спермою користуються скляним шприцом-катетером з гелікоїдною (гвинтоподібною) кінцевою частиною, обертання якої наліво під час осіменіння забезпечує вгвинчування інструмента в краніальну час­тину шийки матки.

У Австралії та Новій Зеландії збережену у рідкому азоті сперму баранів після розморожування вводять під візуальним контролем (за допомогою оптико-волоконної оптики) безпосередньо в тіло матки через прокол тазової стінки.

Перспективною є техніка внутрішньо-маткового осіменіння, яку проводять з ви­користанням місцевого знечулення чи лапаротомії. Випробувано метод внутрішньо-маткового осіменіння через піхвове дзеркало з фіксацією шийки матки довгим (ЗО см) корнцангом, підтягуванням її до зовнішнього входу в піхву і введенням сперми за допомогою довгої піпетки.

При осіменінні овець з використанням лапароскопу виключається травмування шийки матки. Кладуть овечку на спину і через прокол черевної стінки в ділянці білої

168

Технологія штучного осіменіння тварин та птахів

лінії нижче вим'я знаходять роги матки і вводять у них за допомогою скляної піпетки довжиною ЗО см і діаметром канюлі 0, 04 мм по 0, 05 мл сперми.

З осіменених овець формують групи (отари) по кожній чабанській бригаді, при­єднуючи до осіменених за перший день самок, осіменених на 2-й, 3-й і т. д. день. З 12-го дня від початку штучного осіменіння починають виявляти овець у охоті і в отарі осіменених самок.

Можна осіменених за день овець повертати назад в отару. В цьому випадку, по­чинаючи з другого дня, у отарі щоденно виловлюють тих самок, які прийшли у охоту вперше, і тих, у яких охота продовжується.

Для скорочення числа і тривалості осіменінь окремі автори рекомендують пускати у отари за місяць до сезону осіменіння вазектомованих баранів (один баран на 100 самок).

Групою ставропольських учених розроблена так звана циклічна організація осі­меніння овець, що дозволяє раціоналізувати весь технологічний процес і врешті про­водити окоти овець у стислі строки. Осіменіння овець при цьому розпочинають одно­часно у багатьох отарах, наприклад, на фермі у 5 тис. голів рекомендується мати шість отар маток однієї породи.

Щоденно з усіх шести отар вибирають до 300 маток в охоті, з яких протягом 3-4 днів буде сформована перша отара осіменених самок. Слідом за цим за таким же принципом формують другу отару. Тоді роблять перерву в осіменінні на три тижні, щоб опісля таку ж перерву мати при ягнінні маток.

Після перерви проводять другий цикл осіменіння, формуючи третю і четверту отари і знову роблять перерву на три тижні.

За третій цикл осіменіння формують п'яту та шосту отари.

Циклічна організація осіменіння овець дозволяє прийняти від них перший окот у перших двох отарах у січні, у третій — четвертій отарах — в лютому, п'ятій — шостій отарі - у березні і проводити ці окоти в одних і тих же вівчарнях.

Штучне осіменіння кіз.

При проведенні штучного осіменіння кіз необхідно враховувати такі особливості зідтворної функції цих тварин: середня тривалість статевого циклу у них не 15-17 пнів, як у овець, а 5-22 дні; якщо незапліднені вівці починають приходити в охоту повторно з 12-го дня після осіменіння, то кози з 5-го. Тому виявлення незапліднених: лмок серед кіз починають проводити з 5-го дня після осіменіння. У дні масової появи зхоти організовують дворазове виявлення кіз у охоті - зранку і ввечері. Осіменяють кіз. відібраних зранку, через 3-4 години після закінчення виявлення, а відібраних вве­чері - раненько наступного дня.

Штучне осіменіння кобил

Широке запровадження штучного осіменіння кобил довший час гальмувалося не-гзтивним ставленням до цього заходу асоціації кіннозаводчиків. Останнім часом з'яви­тися певні зрушення у цьому питанні. Так, у США в 1986 році, із наявних 39 товариств породного конярства 36 не протестували проти осіменіння кобил свіжою спер-

169

Розділ 5

мою, 24 - замороженою, 20 - транспортованою спермою. Відбулася деяка лібераліза­ція поглядів на штучне осіменіння коней і у Великобританії. Тепер англійський клуб жокеїв дозволяє штучне осіменіння англійських чистокровних кобил у випадках загро­зи інфекції. Нині штучне осіменіння коней застосовується у 30 країнах, а загальне чис­ло осіменених кобил становить понад 1 мільйон за рік. Найбільше кобил осіменяють у США, Фінляндії, Франції, Голландії, Бельгії, Німеччині. Тим не менше, в окремих кра­їнах, боячись поширення інбридингу серед окремих порід коней, не дозволяється отри­мання від одного жеребця більше 120 лошат за рік і 700 лошат протягом його життя.

Кобил відносять до самиць із сезонною поліциклічністю, що проявляють статеву активність в період довгого світлового дня і не проявляють її зимою.

У березні - квітні у них збільшуються яєчники і біля 70 % кобил проявляють уже в присутності жеребця прояви охоти, але, лише у 50-60 % з них наступає овуляція.

У травні - червні статеве збудження у кобил вже яскраво проявляється. Охота вже буває коротшою (5-6 днів) і майже завжди завершується овуляцією. Сприяє цьому ви­пасання кобил, заміна " сухого" раціону свіжою зеленою травою, а також моціон, що активізує загальний кровообіг.

( Tischner Jr., 1996).

Вкорочення світлового дня з серпня по жовтень зменшує частоту пульсації ФСГ до однієї, знижується функціональна активність яєчника (осінній перехідний період). Значно знижується концентрація в крові ФСГ. Дуже низькою зимою буває концентра­ція ЛГ в сироватці крові (біля 1 нг/мл). Анестральний період у кобил становить біля ПО днів (Тізскпег Зг., 1996).

Штучне осіменіння кобил проводять при наявності у них ознак тічки та охоти.

Тічка у кобил виражена значно слабше, ніж у корів. Рідкий прозорий слиз у них починає виділятися з шийки матки у піхву лише незадовго до овуляції. Значно силь­ніше у них змінюється поведінка, знижується апетит. Охота з'являється у більшості кобил через 7-10 днів після вижеребки, іноді раніше, тому виявляти її починають з 3-4-го дня після вижеребки. І роблять це за допомогою жеребця-пробника. З цією метою підводять кобилу і жеребця з різних боків до дерев'яного бар'єра або загороді і спостерігають за поведінкою кобили. При відсутності бар'єра, жеребця підводять на довгих поводах (розтяжках) спочатку до голови кобили, а тоді, якщо вона стоїть спо­кійно, до крупа. Вигідніше проводити пробу в станку, оскільки так легше втримати кобилу, а жеребець не може покрити її і він захищений від ударів. Кобила у стані охоти проявляє неспокій, часто виділяє сечу, мигає петлею. Проте кращі результати, згідно В. С. Шипілова, дає поєднання ручного виявлення охоти за допомогою жеребця-про­бника з використанням оперованого жеребця-пробника. Як встановив X. І. Животков, іноді молоді, нервові, слабо привчені до обстановки ручної проби кобили відбивають жеребця, при цьому, тоді як у табуні вони допускають садку з оперованим жеребцем-пробником, з чого було зроблено висновок про доцільність подвійного виявлення охо­ти за допомогою ручної проби та оперованого жеребця-пробника.

Виявлення кобил у охоті повторюють через день. З метою виявлення незаплідне-них тварин серед осіменених через 8-10 днів після осіменіння знову проводять серед них пробу на наявність охоти.

170

Технологія штучного осіменіння тварин та птахів

Рис. 37. Виявлення кобили в охоті безпосереднім контактом з жеребцем (А) та її мануаль­ но-маткове осіменіння (Б - гумовий катетер; В - введення сперми в матку).

Крім прямого виявлення охоти у кобил можна також застосовувати ректальне до­слідження яєчників для встановлення ступеня зрілості фолікула.

Осіменіння кобил розпочинають при яскраво вираженій охоті і повторюють через ніжних 1-2 дні, аж до припинення тічки та охоти. Якщо у господарствах практикується діагностика зрілості фолікула, то кобил осіменяють на 3—4-й стадії його дозрівання.

Осіменіння проводять як розрідженою, так і нерозрідженою спермою. Нерозрі-кжевою спермою осіменяють лише у тих випадках, коли отриманої сперми вистачить лтя осіменіння усіх кобил, що прийшли в охоту. Використовувати таку сперму можна ■ є довше ЗО хв. з моменту її отримання.

У тих випадках, коли для осіменіння кобил необхідно більше часу, сперму роз-джують. Дозволяється використовувати для осіменіння нерозріджену сперму же­ребця з концентрацією у ній сперміїв не менше 50 млн в 1 мл і рухливістю не менше 5 балів. Розріджена і збережена до двох діб при 0 °С сперма повинна мати рухливість

- і менше 4 балів.

Лоза як розрідженої, так і нерозрідженої сперми на одне осіменіння однакова:

-! мл для великих і старих кобил та 25-30 мл для молодих кобил. У дозі сперми пови-

171

Розділ 5

нно бути не менше 5 млрд рухливих сперміїв. Вводять сперму безпосередньо у матку при допомозі ампул або шприців, з'єднаних з катетерами. Найчастіше застосовується м'який гумовий катетер, що має вигляд товстостінної гумової трубки із звуженим кінцем. Рідше застосовуються тверді (скляні або ебонітові) катетери у вигляді тонкої трубки довжиною 50 см з розширенням на кінці у вигляді голівки.

Для осіменіння кобилу заводять у станок чи тримають за повід. Щоб вона не мо­гла вдарити тазовою кінцівкою, їй одягають парувальну шлею або підіймають пере­дню ногу. Хвіст кобили відводять на бік, зовнішні статеві органи обмивають з кружки теплою водою і витирають ватним тампоном.

При осіменінні кобил за допомогою гумового катетера і шприца технік бере у під­готовлену і зволожену руку звужений кінець катетера, притискає його великим пальцем до долоні і вводить у піхву без дзеркала (мануально-маткове осіменіння). Вказівним пальцем знаходить отвір шийки матки, спрямовує туди кінець катетера і вільною рукою просуває його на глибину 10-15 см. Помічник приєднує до вільного кінця катетера шприц (або ампулу) зі спермою і, натискаючи на поршень, вводить сперму у матку.

Якщо на пункт сперму доставляють у спеціальних ампулах, то кобил тут осіменяють ампульним способом. Таку сперму можна вводити у матку безпосередньо з ампули. Для цього, знявши ковпачок із звуженого кінця ампули зі спермою, одягають на нього трубку, з'єднану з гумовою грушею, беруть ампулу в руку, відкривають її тупий кінець, затуляють його вказівним пальцем і вводять руку у піхву Знайшовши шийку матки, вставляють в її отвір кінець ампули і, стискаючи гумову грушу, вводять сперму в матку.

Якщо для осіменіння використовують ампулу Растяпіна, то після обтирання її ззовні спиртовим тампоном, знімають з вузького кінця ампули гумовий ковпачок і приєднують її до ебонітового або гумового катетера, введеного у шийку матки кобили. Виймають корок з широкого кінця ампули і сперма самопливом поступає в матку.

Якщо осіменіння кобил проводять з використанням твердого катетера, то вводять його в матку лише через піхвове дзеркало (візуально-маткове осіменіння). З'єднують катетер зі шприцом за допомогою спеціальної муфти, обрізка гумового катетера до­вжиною 2, 5-3 см або металевого хомутика. Технік вводить лівою рукою у піхву коби­ли чисте знезаражене і зволожене піхвове дзеркало, знаходить шийку матки і правою рукою вводить у неї катетер на глибину 10-15 см. Помічник приєднує до кінця кате­тера шприц, наповнений спермою, і вводить її в матку. Цим методом користуються у господарствах, небезпечних за заразними захворюваннями, оскільки тверді катетери і піхвові дзеркала легко знезаражуються.

Якщо готовність кобили до осіменіння визначали шляхом ректального промацу­вання яєчників і виявляли, у якому з них є дозрілий фолікул, то при осіменінні катетер скеровують у той ріг матки, що з'єднаний з цим яєчником.

Штучне осіменіння свиней

Осіменіння свиноматок проводять при наявності у них добре виражених ознак тічки і охоти. Для їх виявлення рекомендують різні методи - натискання рукою на по-

172

Технологія штучного осіменіння тварин та птахів

перек, подразнення паличкою чи нігтем вказівного пальця шкіри свині в ділянці по-перека, програвання магнітофонного запису голосу кнура, за допомогою естрометра, аерозолів із запахом кнура, але вони поки що недосконалі. Тому головним методом залишається виявлення охоти у свиней за допомогою кнура-пробника.

Свиноматка у стані статевого збудження проявляє ознаки занепокоєння, в неї про­падає апетит, з'являється потяг до кнура, вона плигає на нього та інших свиней, до­зволяє їм плигати на себе. Проте початком охоти вважають час появи рефлексу неру­хомості. Найкраще її виявляти у два етапи: спочатку візуально, а тоді - за допомогою пробника. Для цього свиноматку заганяють у окремий станок і пускають туди кнура. Не рекомендується пускати кнура у станок, де є декілька свиноматок. Не слід також проганяти пробника по проходу свинарника, оскільки на кнура реагують і інші сви­номатки, навіть ті, що не є в охоті.

При вагінальному дослідженні свиноматки у неї виявляють набряки та почерво­ніння слизової оболонки піхви, з шийки матки витікає слиз, що скупчується на дні піх­ви і витікає вільно з статевої щілини. Статева петля буває почервонілою, набряклою.

Якщо свиноматці у стані охоти покласти руку на спину та поперек, то вона заспо­коюється і залишається нерухомою.

Таку пробу роблять три або два рази на добу. Якщо свиноматка стоїть спокійно під кнуром, то вважають, що охота у неї розпочалася і її можна осіменяти. Свиноматок, у яких виявлено охоту, переганяють у манеж для штучного осіменіння, розподіляють їх по станках-боксах і витри ують там ЗО хв. для зняття стресу. Лише після цього їх осі-меняють з таким розрахунком, щоб потрапляння сперми у яйцепроводи співпадало з ви­ходом туди яйцеклітин. При одноразовому виявленні охоти (вранці) молодих і дорослих свиноматок осіменяють двічі: безпосередньо після виявлення та через 24 години після першого осіменіння. Якщо охоту виявляють двічі на добу (вранці та ввечері), то перше осіменіння проводять через 12 годин після виявлення охоти, а друге - через 12 годин піс­ля першого. При триразовому виявленні охоти протягом доби свиноматок осіменяють одноразово: молодих через ЗО годин, дорослих - через 24 години від початку охоти.

Для підвищення плодючості і рівня запліднення ремонтних свинок у максимально стислі строки практикують дозоване спілкування свинок, починаючи з 5-6-місячного віку, з вазектомованими кнурцями-пробниками, а підсисних свиноматок - з 3—4-го дня післяродового періоду.

Осіменяти свиноматок можна безпосередньо у станку, де вони утримуються, на пасовищі або ж у спеціальній клітці; влітку клітку ставлять у розкіл, над яким вла­штовують навіс. Перед осіменінням протирають зовнішні статеві органи свиноматки тампоном, змоченим розчином фурациліну 1: 5000.

Слід не забувати, що статевий акт у свиноматок тривалий (3-4 хв.), тому і штучне осіменіння їх повинно бути такої ж тривалості.

Після осіменіння свиноматку переганяють у індивідуальний станок на 24-30 годин.

Існує два методи штучного осіменіння свиноматок: розрідженою спермою і фракційний метод Полтавського інституту свинарства, запропонований академіком А. В. Квасницьким.

173

Розділ 5

Осіменіння свиней розрідженою спермою. При цьому способі осіменіння у ста­теві шляхи свиноматки вводять попередньо розріджену або збережену сперму в об'є­мі біля 1 мл на 1 кг маси тіла, але не більше 150 мл. Розрідження сперми проводять з таким розрахунком, щоб у дозі на одне осіменіння було 4-5 млрд рухливих сперміїв.

Для введення розрідженої сперми у статеві шляхи свиноматок користуються за­пропонованим С. І. Сердюком і А. Л. Беліковим поліетиленовим приладом ПОС-5. який складається з тонкостінного флакона об'ємом 150-200 мл, кришки, що нагвин­чується на нього, і катетера із з'єднуючою муфтою.

При відсутності на пункті поліетиленового приладу для введення сперми можна самому змонтувати його із стандартної скляної пляшки, місткістю 250 мл, гумового корка до неї з двома отворами, крізь які вставляють дві трубки: одна з них доходить до дна пляшки і зовнішнім кінцем з'єднана з гумовою грушею, а друга - з матковим катетером. Осіменяють свиноматок безпосередньо у станках чи в загородках, де їх утримують, або ж у спеціальний клітці. Перед введенням сперми обмивають теплою водою з милом зовнішні статеві органи свиноматки, споліскують їх розчином фура-циліну (1: 5000) і витирають ватним тампоном. Тоді, переклавши катетер у прав} руку, обережно вводять його у піхву свиноматки, спрямовуючи спочатку догори, під кутом 20-25°, а тоді - горизонтально на глибину 25^0 см до упору. Підіймають фла­кон вище рівня спини свиноматки і перевертають його догори дном; сперма вільно поступає у матку (рис. 38). Бажано, щоб катетер при цьому був уведений якомога глибше у шийку матки. Після звільнення флакона від сперми катетер залишають на 1-2 хв. у попередньому положенні, а тоді виймають його легкими обертальними ру­хами. Якщо сперма витікає з флакона дуже повільно, то можна стиснути флакон чи гумову грушу в руках. Проте не слід вливати сперму швидко. Звичайно на осіменін­ня однієї великої свиноматки затрачають 2-5 хв., а дрібної- до 10 хвилин. Якщо ж сперма цілком не вливається, а це може трапитись при несвоєчасному (передчасному чи запізнілому) осіменінні, стресових ситуаціях, що супроводжуються викидом над-нирниками епінефрину (гормон " страху" ), що блокує антиперистальтичні скорочення матки, закупорюванні просвіту катетера погано профільтрованою спермою чи при щільному приляганні отвору катетера до стінки шийки матки, то необхідно усунути вказані причини і завершити осіменіння. При щільному приляганні катетера до стінки шийки матки його легко повертають і дещо відтягують назад. Коли ж сперма під час осіменіння витікає з піхви, то введення її припиняють, провертають флакон (пляшку) корком догори, опускають його нижче спини і змінюють положення катетера. Після цього продовжують введення сперми.

При фракційному способі осіменіння у статеві шляхи свиноматки вводять спо­чатку невелику кількість нерозрідженої чи слабо розрідженої сперми, тоді у 1, 5-2 рази більший об'єм розріджувача-заповнювача, який проштовхує сперму у роги мат­ки і, нарешті, нагнітають повітря. Для введення сперми користуються ампульним приладом, універсальним термос-приладом або ж універсальним зондом з флаконами (УЗК-5 чи УЗК-6). На вільному кінці зонда є голівка з м'якої гуми, що щільно при­лягає до стінок каналу шийки матки і закриває її просвіт.

174

Технологія штучного осіменіння тварин та птахів

 

 

Засмоктуючу активність матки можна стимулювати шляхом масажу клітора через стінку нижнього кута вульви, поперемінним натисканням на спину свиноматки рукою чи, нарешті, можна сісти на свиноматку задом на­перед і таким чином імітувати тиск кнура під час коїтусу.

Ампульний прилад складається з двох градуйованих скляних ампул місткістю по 100 мл, закріплених на дерев'яній дощечці і з'єднаних внизу через трійник з гумовою трубкою, що йде до катетера.

Зверху у корок кожної ампули вмонтовано трубку, що з'єднує її через трійник з повітря­ним фільтром з кулями Річардсона.

Якщо температура у приміщенні, де прово­дять осіменіння, нижча 18 °С, то краще корис­туватися термос-приладом. Це той же ампуль­ний прилад, лише вмонтований у дерев'яний футляр з обігрівальними колонками з боків, розрахований на осіменіння 5-7 свиноматок.

Рис. 38. Виявлення охоти у свиномат­ ки (А) та осіменіння її з використан­ ням приладу ПОС-5 (Б).

Катетер можна стерилізувати зануренням на 5 хв. у бачок-стерилізатор з додатковим протиранням спиртовим тампоном. Кращий ефект дає стерилізація цівкою пари. Для цього

тмпули чи катетер з'єднують з трубкою пароутворювача і пропускають крізь них пару; тривалість стерилізації- 3-5 хв. після припинення конденсації пари на стінках ампу­ли. Закінчивши стерилізацію, виливають з ампул конденсаційну вологу.

Гумові деталі приладу після стерилізації парою промивають 2-3 рази фізіологіч­ним розчином чи розріджувачем для видалення сірчистих та інших сполук.

Підготований прилад заповнюють спермою і розріджувачем, вішають його на спе-т.ільній планці клітки, де вже стоїть зафіксована свиноматка, і осіменяють.

Дозу сперми встановлюють залежно від її якості, віку свиноматки та кваліфікації тех-

: а. Якщо осіменіння проводить мало досвідчений технік, то свиноматці спочатку вво-

т_тть 50 мл нерозрідженої сперми, а тоді - подвійну дозу заповнювача та повітря, якщо

-: технік добре володіє навиками визначення густини та рухливості сперміїв, то дозу

ми та розріджувача визначають у відповідності з наявною в інструкції таблицею.

Загальна кількість рухливих сперміїв у дозі на одне осіменіння повинна складати тітя молодих свиноматок - 2, а для дорослих - 3 млрд.

У якості розріджувача застосовують глюкозо-сольовий розчин. Виготовляють роз-гіттжувач і додають його до сперми безпосередньо перед осіменінням.

175

Розділ 5

Вводять обережно катетер приладу у піхву свині, спочатку знизу догори, а тоді горизонтально до упору його гумової голівки у складки шийки матки.

Відкривають затискач ампули зі спермою і, нагнітаючи повітря кулями Річардсо-на, виштовхують сперму в матку; закривають затискач ампули зі спермою і відкрива­ють затискач ампули з заповнювачем. Сперма при цьому проштовхується до яйцепро­водів. Зразу ж після введення заповнювача нагнітають 100 см³ повітря.

Осіменіння свиноматок фракційнім способом можна також проводити за допо­могою універсального зонда (УЗК-5 чи УЗК-6), який складається з напівжорсткого металевого катетера з гумовою голівкою на кінці, двох флаконів із з'єднуючими труб­ками, ручки, повітряного фільтра та куль Річардсона.

Перед осіменінням свиней приєднують до зонда два флакони (один зі спермою, другий - з розріджувачем-заповнювачем), вводять його в піхву свиноматки до упору і вводять спочатку сперму, тоді заповнювач і, нарешті, нагнітають повітря.

При осіменінні свиноматок будь-яким способом сперма, заповнювач та катетер приладу повинні мати температуру біля 30 °С, оскільки холодна сперма майже по­вністю витікає із статевих органів свині.

Щоб запобігти зворотному витіканню сперми з піхви, свиноматок витримують до кінця охоти в індивідуальних станках або ж 1-2 доби у тих станках, де їх осіменяли, оскільки у загальних станках тварини з незавершеною охотою плигають одна на одну.

У тих випадках, коли під час осіменіння розлилася значна частина сперми або ж витекла з піхви, свиноматку осіменяють повторно.

Для своєчасного виявлення незапліднених свиноматок з 16-18-го дня після осі­меніння встановлюють старанний нагляд за ними (можна допускати пробника) і при появі охоти - осіменяють.

На багатьох великих свинокомплексах доводиться щоденно осіменяти багато сви­номаток. Щоб відрегулювати цю роботу окремі автори рекомендують застосовувати гормональні препарати. Якщо свиноматка не приходить у охоту протягом 8-ми днів після відлучення поросят, а ремонтна свинка- протягом 23-25-ти днів після наміче­ного строку, їм вводять СЖК в дозі 1 800-2 000 М. О. основним і 1 200 М. О. ремонт­ним. Через декілька днів у них з'являється охота.

Нова концепція осіменіння свиноматок базується на трьох основних моментах:

> механізація виробництва доз сперми;

> покращення санації сперми - наявність пакувальних матеріалів виключає по­вторне миття застосованого обладнання;

> розробка зонда ГОЛДИНПІГ, який підходить для різних свиноматок.

Штучне осіменіння сук

До штучного осіменіння сук вдаються при відмові пса чи суки від спаровування; коли в'язка не можлива (різниця у розмірах партнерів, їх недосвідченість і т. п.); у окремих сук є аномалії розвитку статевих органів (опускання піхви чи стеноз, що перешкоджає введенню статевого члена).

176

Технологія штучного осіменіння тварин та птахів

Осіменіння сук можна проводити як розрідженою, так і нерозрідженою спермою. Нерозріджена сперма після охолодження у водяній бані і зберігання при 5-10 °С може використовуватися для осіменіння впродовж 21 годин. Транспортувати можна лише розріджену і охолоджену сперму.

Розріджувачами для сперми пса можуть бути:

> збиране молоко, прогріте 10 хв. до 92-94 °С і охолоджене;

> гомогенізоване молоко з 2 %-ною жирністю;

> 2, 9 %-ний натрію цитрат (80 %) + жовток курячого яйця (20 %);

> середовище ІВТ;

> ТКІЗ - жовткове середовище з 8 %-го гліцерину та 20 %-го жовтка;

> комерційні розріджувачі Тгіїагіуі (МіпіШЬ, Німеччина), ЬасірЬоз і Віосорпоз ( V Аі§1е, ІМУ, Франція), Сіопе (Пенсільванія, США) та ін.

Сперма пса гірше переносить заморожування, ніж сперма інших тварин, тому за­морожену сперму використовують в основному при міжнародному обміні генетично цінним матеріалом.

Ступінь розрідження сперми повинен забезпечити наявність 100-150 млн рухли­вих сперміїв у 1 мл.

При осіменінні користуються двома методами - піхвовим і матковим; не хірургіч­ним та хірургічним введенням сперми в матку.

Під час осіменіння слід уникати натискань на черевні стінки.

Час осіменіння визначають за вмістом ЛГ, концентрацією прогестерону, показни­ками мазка піхвового слизу, ендоскопічного дослідження піхви, вимірювання елек­тричного опору слизової оболонки піхви, рН піхвових виділень, поведінкою суки. Найпридатнішим є визначення вмісту прогестерону в крові, який до кінця проеструсу буває менше 0, 16 нг/мл. Під час найбільшого виділення ЛГ концентрація прогестеро­ну сягає 6-9 нг/мл. Через тиждень після овуляції концентрація прогестерону підви­щується до 30-50 нг/мл. Оскільки яйцеклітини, що овулювали, вимагають від 2-х до 5-ти днів для досягнення зрілості, то оптимальним часом для осіменіння вважається 2-5-й день після овуляції при концентрації прогестерону 1-25 нг/мл.

( Linde - Forsberg, 1995).

Перед взяттям крові роблять мазки з піхви для підтвердження еструсу (в мазках повинні бути лише поверхневі клітини) (Ьїпсіе-РогзЬещ, 1995).

Осіменіння бажано проводити на 9-й та 11-й день тічки.

Існує три методи штучного (піхвового та маткового) осіменіння сук: осіменіння сві­жо отриманою спермою, осіменіння розрідженою (свіжою та охолодженою) спермою і осіменіння заморожено-розмороженою спермою. Найпоширенішим з них є осіменіння свіжою спермою, яку отримують від пса у присутності суки, підготованої до осіменіння.

Для піхвового осіменіння фіксують самку за допомогою повідка, обмивають її зо­внішні статеві органи розчином фурациліну 1: 5000, припідіймають задню частину тулуба руками чи за допомогою відповідного нахилу стола (платформи). При цьому слід бути дуже обережним, щоб не натиснути на живіт. Розкривши статеві губи, вво­дять у піхву, вздовж верхньої її стінки, під кутом 45° догори гнучкий поліетиленовий катетер з кулястим потовщенням на кінці до впертя у шийку матки. Приєднують до

177

Розділ 5

вільного кінця катетера 20-мілілітровий шприц зі спермою і повільно вводять її. Доза сперми, залежно від породи, в середньому 2 мл. В ній повинно бути 200 млн рухливих сперміїв. Закінчивши введення сперми, виймають катетер, а тазову частину тулуба суки витримують ще 10-15 хв. у припіднятому стані.

Цим методом можна також осіменяти суку, зафіксовану у лежачому положенні на спині.

Осіменіння сук розрідженою (свіжою чи охолодженою до кімнатної температури чи 5 °С) спермою проводять таким же методом. Для розрідження сперми запропо­новано ряд середовищ, найпридатнішим з яких у практичних умовах є пастеризоване молоко у співвідношенні 1: 4-1: 8.

Осіменіння сук заморожено-розмороженою спермою є дещо складнішим. По-пер­ше, у спермі пса мала концентрація сперміїв; по-друге, у процесі заморожування та розморожування значна частина з них гине. В результаті, одного замороженого ея­куляту вистачає для осіменіння однієї, максимум двох сук; по-третє, розморожену сперму необхідно вводити у матку суки, що вимагає певного досвіду.

Найзручнішим у цьому відношенні є метод з використанням катетера Фолея французької фірми ІМУ, на наконечнику якого є надувна гумова кулька-манжет. Вводять катетер у піхву суки в напрямку шийки матки, нагнітають у кульку пові­тря (що перекриває зворотне витікання введеної сперми), вливають у відгорожену кулькою краніальну частину піхви сперму і залишають катетер з роздутою кулькою у піхві на 15 хвилин.

Можна користуватися для введення сперми і норвезьким катетером Фогнера, що складається із зовнішнього пластикового катетера і внутрішнього металевого з роз­ширеним і закругленим кінцем. Вводять зовнішній пластиковий катетер у піхву в на­прямку шийки матки, яку промацують через черевну стінку, а тоді просувають крізь нього внутрішній катетер у шийку, яку розправляють через черевну стінку.

Можна також осіменяти сук з використанням ендоскопа з надувним пристроєм та пристосуванням для скерування катетера у шийку матки.

Нарешті, можна застосовувати хірургічне осіменіння під загальним наркозом з каудально-вентральним розрізом черевної стінки по серединній лінії. Фіксують самку за допомогою повідка, обмивають її зовнішні статеві органи розчином фурациліну 1: 5000, припідіймають задню частину тулуба і вводять вздовж верхньої стінки піхви гнучкий поліетиленовий катетер з кулястим потовщенням на кінці до упору у шийку матки. Приєднують до вільного кінця катетера 20-мілілітровий шприц зі спермою і повільно вводять сперму. Закінчивши введення сперми, виймають катетер, а тазову частину тулуба суки витримують ще 10-15 хв. у припіднятому стані.

Штучне осіменіння птахів

Штучне осіменіння сільськогосподарських птахів широко застосовується на вели­ких птахофабриках. У Німеччині та в США при штучному осіменінні курей і клітко­вому їх утриманні домагаються до 92, 8-96, 2 % запліднення яєць (В. Давиденко).

178

Технологія штучного осіменіння тварин та птахів

Штучне осіменіння птахів дозволяє значно вдосконалювати селекційну роботу, збільшити навантаження на самців, скоротити строки їх оцінки, прискорити ротацію, підвищити запліднення яєць.

Методи штучного осіменіння птахів ґрунтуються на морфологічних та фізіологіч­них особливостях органів розмноження птахів, головною з яких є те, що у самців є два сім'яники і обидва сім'япроводи відкриваються у клоаку, а у самок є один (лівий) яєчник та яйцепровід, що відкривається у клоаку.

Важливо також підкреслити, що спермії птахів довгий час зберігають заплідню­ючу здатність у статевому тракті самок, внаслідок чого самки можуть тривалий час нести запліднені яйця після осіменіння.

Нині виробництво володіє досконалою технологією осіменіння усіх видів свій­ських птахів.

Таблиця 12 Характеристика репродуктивної функції свійських птахів

 

Показники	Кури	Індики	Гуси	Качки	Цесарки
Час початку використання для племінних цілей, міс.	7-8	9-Ю	9-Ю	6-7	7-8
Об'єм еякуляту, мл	0, 2-0, 5	0, 2-0, 4	0, 2-0, 3	0, 05-0, 6	0, 02-0, 12
Концентрація сперміїв, млрд/мл	2-А	3-8	0, 5-1, 0	1, 5-8, 0	1, 5-7, 0
Доза для осіменіння, мл	0, 03	0, 03	0, 05	ОД	0, 03
Кратність осіменіння	1 раз в 5 днів	1 раз в 6 днів	1 раз в 6 днів	1 раз в 4 дні	1 раз в 10 днів

Для осіменіння птахів користуються шприцами-напівавтоматами, що застосову­ються при штучному осіменінні овець, індивідуальними полістироловими чи скляни­ми піпетками і поліетиленовими (гумовими) кульками.

При організації штучного осіменіння курок-несучок їх утримують у батареях з індивідуальними клітками (для моноспермного осіменіння), батареях з груповими клітками (для поліспермного осіменіння змішаною спермою кількох плідників) і на підлозі.

Осіменіння курей проводять дволанковою бригадою у другій половині дня після закінчення яйцекладки. Одна ланка отримує сперму від півнів, друга проводить осі­меніння курок. їм вводять сперму у яйцепровід на глибину 4-5 см. Осіменяють курок один раз за 5 днів.

Для того, щоб забезпечити насичення статевих шляхів курей необхідною кіль­кістю сперміїв під час першого осіменіння, слід вводити подвоєну дозу сперми. Збір чець на інкубацію можна починати через 48 годин після такого осіменіння.

179

Розділ 5

Для штучного осіменіння індичок обладнують біля пташника невелику лаборато­рію, мийку, кімнату для отримання сперми і в кожному пташнику-маточнику ізольо­ване приміщення для осіменіння індичок.

Молодих індичок починають осіменяти після знесення ними перших яєць. Потім їх осіменяють через кожних 3 дні до тих пір, поки в стаді не почне нести яйця остання маса індичок. Після цього інтервал між осіменінням збільшується до 10-14 днів.

Пункт штучного осіменіння гусей влаштовують у приміщенні, де утримують гуса­ків. Для виконання робіт створюють бригаду з чотирьох працівників: два з них одержу­ють сперму, оцінюють її і розріджують, а два інші - виловлюють і осіменяють гусок.

Штучне осіменіння гусок бажано проводити після 12 годин дня, коли у більшості з них у матці (2-5-ти сантиметрова каудальна частина яйцепроводу) відсутнє яйце.

Для підтримання високого рівня заплідненості осіменіння гусок повторюють че­рез кожні 5-6 днів. Після першого осіменіння відбирають яйця для інкубації, почина­ючи з третього дня.

Штучне осіменіння качок проводять спермою 4-6-ти самців, зразу ж після її одер­жання і розрідження.

Висока заплідненість яєць (понад 90 %) зберігається протягом 4-х днів після осіме­ніння, тому осіменяють качок в умовах виробництва через кожні 4 дні о 16-18-й годині.

Штучне осіменіння цесарок проводять через кожні 8-10 днів, пам'ятаючи, що за­плідненість яєць забезпечується протягом 8-10-ти днів (Деталі - див. В. А. Яблонсь-кий " Практичне акушерство", 2002).

123456789Следующая ⇒

Поделиться: